Електронний офіс та системи електронного документа

Содержание:Вступ .............................................................................................................. 3 Розділ 1. Електронний офіс та універсальний принцип системи автоматизованого документообігу 1.1. Коротка характеристика системи документообігу підприємства ...... 8 1.2. Основні етапи розвитку офісної діяльності ....................................... 18 1.3. Концепція електронного офісу ............................................................ 24 Висновки до розділу 1 ................................................................................. 37 Розділ 2. Технології та підсистеми САД електронного офісу: структурні та функціональні особливості 2.1. Технології обробки зображень документів ........................................ 43 2.2. Системи оптичного розпізнавання символів ..................................... 50 2.3. Системи керування документами ........................................................ 57 2.4. Програмне забезпечення для робочих груп (Groupware) .................. 60 2.5. Системи автоматизації ділових процедур .......................................... 64 Висновки до розділу 2 ................................................................................. 74 Розділ 3. Розробка сучасних технологій організації повнотекстових баз даних в КП «Проект-М» 3.1. Сутність технологій гіпертексту …………......................................... 78 3.2. Сучасні гіпертекстові системи та технології ……………………..... 84 3.3. Повнотекстові бази даних і засоби формування запитів .................. 94 Висновки до розділу 3 ............................................................................... 101 Висновки і пропозиції.............................................................................. 104 Перелік використаної літератури ......................................................... 112 Додатки ...................................................................................................... 118

Вступление:Традиційна система діловодства, що існує в Україні, потребує особливих методів вирішення проблем з точки зору її комп’ютеризації. Стандартні рішення, які пропонують зарубіжні розробники, в повній мірі не відповідають вимогам існуючої в Україні нормативної бази щодо діловодства та технології опрацювання службової кореспонденції у державних установах. Інформаційне забезпечення вироб¬ничої діяльності певної організації (фірми, підрозділу, ус¬танови тощо), передбачає роботу з текстовими докумен¬тами (накази, листи, повідомлення, оголошення), таблицями (різноманітні економічні, статистичні розрахунки та їх аналіз), створення та опрацювання інформації, що збе¬рігається в базах даних, ведення рекламної та презентаційної діяльності. Важливим нині стає обмін інформацією в мережах Internet та Intranet. Вітчизняні виробники програмного забезпечення пропонують програми для виконання окре¬мих видів роботи з даними, а також комплекси програм, що автоматизують офісну діяльність загалом. Автоматизація процесу документообігу підприємства стає дуже важливою на сучасному етапі розвитку суспільства. Головне призначення системи автоматизованого документообігу – це організація зберігання електронних документів, а також роботи з ними (зокрема, їх пошуку як за атрибутами, так і за вмістом). У системах автоматизованого документообігу повинні автоматично відслідковуватися зміни в документах, строки виконання документів, рух документів, а також контролюватися всі їх версії й підверсії. Комплексна система автоматизованого документообігу охоплює весь цикл діловодства підприємства або організації – від постановки завдання на створення документа до його списання в архів, забезпечувати централізоване зберігання документів у будь-яких форматах, у тому числі, складних композиційних документів. Завданням систем автоматизованого документообігу є поєднання розрізнених потоків документів територіально віддалених підприємств в єдину систему. Вони забезпечують гнучке керування документами як за допомогою чіткого визначення маршрутів руху, так і шляхом вільної маршрутизації документів. В системі автоматизованого документообігу необхідно реалізовувати тверде розмежування доступу користувачів до різних документів залежно від їхньої компетенції, займаної посади й наданих їм повноважень. Крім того, система автоматизованого документообігу повинна настроюватися на існуючу організаційно-штатну структуру й систему діловодства підприємства, а також інтегруватися з існуючими корпоративними системами. Основними користувачами систем автоматизованого документообігу є великі державні організації, підприємства, банки, великі промислові підприємства й всі інші структури, діяльність яких супроводжується великим обсягом створюваних, оброблюваних і збережених документів. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що так званий "електронний офіс" та системи електронного документа набувають зараз широкого розповсюдження. Створюються численні програми, які модифікуються і налаштовуються на роботу конкретного підприємства, автоматизується процес документообігу. Сьогодні важко уявити собі секретаря чи діловода, який не вміє працювати з електронними документами, проте практичного досвіду у наших працівників у сфері електронного документообігу ще мало, і необхідно активно залучати діловодів до вивчення систем автоматизованого документообігу. Питання розвитку систем електронного автоматизованого документообігу розглянуті в роботах Г.Г. Асєєва, Я.М. Степанової, В.Я. Рассамакіна, Л.Н. Тітенко, В.О. Кудрява, В.О. Субботіна, Ю.І. Палехи та ін. Разом з тим ця проблема потребує подальшого вивчення і вдосконалення. Метою дипломної роботи є дослідження систем електронного документування, технологій та підсистем системи автоматизованого документообігу, засобів захисту електронних документів від несанкціонованого доступу і використання. Об’єктом дослідження є функціонування систем електронного документування, за допомогою яких спрощується процес документообігу підприємства, скорочується обсяг рутинної роботи працівників офісу, звільняється час співробітників офісу для творчої роботи. Базою дослідження є проектне підприємство "Проект-М", яке займається проектуванням і розробкою інформаційних систем для великих підприємств. Оскільки підприємство працює у великому обсязі з різною документацією, то для власного документообігу використовується система автоматизації документообігу Documentum 4i. КП "Проект-М" використовує систему автоматизованого документообігу Documentum 4i, спеціально адаптовану для проектної, конструкторської та загальнофірмової документації, яка використовується на підприємстві. Ця програма характеризується тим, що: має мережне програмне забезпечення для установки клієнтів; для роботи з програмою не потрібен досвід програмування мовою SQL; програма має два засоби фонового імпортування додатків; а також наявний менеджер робіт JobMaker – простий у використанні засіб керування потоком робіт. Предмет дослідження – організація електронного офісу та пошук шляхів спрощення роботи з електронними документами. Завдання дипломної роботи:  зробити коротку характеристику системи документообігу підприємства;  розкрити основні етапи розвитку офісної діяльності;  розглянути сутність концепції електронного офісу;  ознайомитися зі структурними та функціональними особливостями технологій та підсистем системи автоматизованого документування;  розкрити сутність та основні переваги гіпертекстової технології для організації повнотекстових баз даних. Теоретична та практична цінність – дана робота може допомогти у вивченні і впровадженні електронного офісу в діяльність підприємств, стане підґрунтям для більш глибокого вивчення даної теми. Особливо корисною вона може стати для працівників проектного підприємства "Проект-М", допоможе створити більш досконалу модель внутрішнього та зовнішнього документообігу на цьому підприємстві. Методи дослідження. Оскільки предметом дослідження є добре організована система із чітко вираженими цілями, складом та структурою, то найзручнішою методологією її дослідження має бути системний аналіз реалізований на основі системного підходу, як загальнонаукового принципу. В основному робота написана з використанням методів якісного системного аналізу, але для обґрунтування окремих висновків було застосовано й методи кількісного аналізу. З метою здійснення детального огляду найсуттєвіших якостей предмета використано метод моделювання. З метою обґрунтування якісних переваг окремих носіїв інформації застосовано статистичні моделі. Для реалізації методу системного аналізу було використано процедури декомпозиції та агрегування. Перша процедура передбачає виявлення особливостей структури системи, принципи її роботи. Друга – функціональні характеристики системи, її динамічні показники. Усі наведені методи були використані у комплексі із загальнологічними діалектичними методами (індукція та дедукція, синтез та аналіз, абстрагування). Джерельну базу дослідження становлять нормативно-правові акти – серед яких: Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закон України "Про інформацію", Закон України "Про електронний цифровий підпис", Державний стандарт України " Діловодство і архівна справа. Практичне значення роботи полягає у розробці науково-методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування електронного офісу на підприємстві. Структура роботи. Робота складається з вступу, основної частини ( трьох розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі "Електронний офіс та універсальний принцип системи автоматизованого документообігу" дається коротка характеристика системи документообігу підприємства, наводяться основні етапи розвитку офісної діяльності та концепція електронного офісу, яка широко впроваджується в сучасних підприємствах і організаціях. В другому розділі "Технології та підсистеми САД електронного офісу: структурні та функціональні особливості" розглядається структура системи автоматизації документообігу електронного офісу, до якої включені такі підсистеми, як: технології обробки зображень документів (Imaging System); системи оптичного розпізнання символів (Optical Character Recognition System, OCR); системи керування документами, СКД (Document Management System, DMS); повнотекстові бази даних (Full-Text System); системи автоматизації ділових процедур, АДП (Workflow System); програмне забезпечення для робочих груп (Groupware), зв’язки між ними тощо. У третьому розділі "Гіпертекст, як технологія організації повнотекстових баз даних в автоматизованій системі документообігу електронного офісу" робиться аналіз сучасних гіпертекстових технологій, які широко застосовуються для створення повнотекстових баз даних. Аналіз проводиться з врахуванням вимог розвитку інформаційних технологій та електронного офісу

Выводы:Отже, з усього розглянутого матеріалу, можна зробити висновок, що система автоматизації документообігу відіграє велику роль для удосконалення роботи сучасного офісу. Документообіг підприємства включає в себе декілька етапів: приймання, обробка, розподіл, реєстрація, передача, доставка, контроль виконання та систематизація документів. Все це призводить до того, що практично перед будь-якою організацією постає питання автоматизації документообігу. Завдання, які вирішуються в процесі автоматизації документообігу установи, багато у чому залежать від характеру її комерційної діяльності, інфраструктури, адміністративної організації та багатьох інших факторів. Але незалежно від специфіки кожної окремої установи існує ряд загальних вимог до систем автоматизації офісної діяльності (документообігу). Для обробки, зберігання, і використання документної інформації в системі управління виділяються спеціальні працівники, професіонали, чиєю спеціалізацією є інформаційна діяльність. Колективи цих працівників об’єднуються в управлінські структури (управлінський апарат). У даний час в умовах становлення ринкових відносин процес організації й удосконалення роботи апарату управління охопив велику кількість комерційних компаній різних розмірів і напрямків бізнесу. Для узагальненої назви всіх різновидів управлінського апарата застосовується термін "офіс". Офіс – це група людей, тому на перший план висуваються засоби організації внутрішньо-корпоративної взаємодії. Визначений склад цих засобів, їх зміст та наповнення багато у чому залежать від специфіки діяльності установи. В розвитку офісної діяльності розглядають такі етапи, як традиційний, виробничий та електронний офіс. Досвід показує, що нові комп'ютерні (інформаційні) технології часто ведуть до перетворення офісної діяльності на новій технологічній і концептуальній основі, але можуть успішно впроваджуватися й функціонувати тільки на базі раціональної організації всієї офісної діяльності з обробки документної інформації на будь-яких носіях у поєднанні всіх зручних офісних технологій. Сучасний офіс – це складна комплексна система, що синтезує в собі кілька компонентів: робочі приміщення, засоби оргтехніки, документаційне та інформаційне забезпечення, кадри службовців. Ключем до вирішення проблеми підвищення рівня ефективності діяльності персоналу офісу вважається концепція електронного (автоматизованого) офісу. Концепція електронного офісу пройшла у своєму розвитку три етапи. Перший – орієнтація на автоматизацію рутинних, часто повторюваних операцій, здійснюваних секретарями або технічним персоналом офісу, установи. Другий – окремі пристрої поєднувалися за допомогою внутрішніх ліній зв'язку в єдину мережу, що давало змогу здійснювати ряд додаткових функцій, зокрема: автоматизований зв'язок між різними робо¬чими місцями, спільна робота над документами, автоматизований контроль за виконанням документів та ін. Третій етап розвитку електронних (автоматизованих) офісів пов'язаний із широким застосуванням ПК і створенням на їхній основі автоматизованих робочих місць (АРМ). При цьому значно прискорюється можливість інформаційного обміну між користувачами мережі, автоматизуються деякі традиційні операції, зв'язані з прийомом і відправленням кореспонденції та інших документів каналами зв'язку. Для автоматизації офісної діяльності на сучасному етапі широко використовується офісна система Microsoft Office. Усі програмні продукти цієї системи не тільки уніфіковані, але й інтегровані між собою, що дає змогу в рамках вирішення певної ділової проблеми здійснювати інформаційний обмін незалежно від того, який тип документа опрацьовується. До пакету MS Office входять: Word – текстовий процесор (редактор); Excel – табличний процесор (оброблення електронних таблиць); PowerPoint – програма для створення презентацій; Access – система керування базами даних. Практична реалізація концепції електронного офісу поступово приводить до зміни стилю і методів керування, до перегляду і перерозподілу функцій персоналу, підвищення продуктивності його праці при виконанні цілого ряду діловодних операцій. Система автоматизації документообігу дозволяє автоматизованими засобами вирішити найбільш актуальні діловодні завдання установи:  прискорення проходження (на етапах створення, узгодження, реєстрації, розгляди й виконання) документів при роботі з кореспонденцією організації;  забезпечення своєчасної підготовки й напрямку відповідей організації на запити зовнішніх кореспондентів;  виключення багаторазового тиражування документів на комп'ютерах користувачів і мережних ресурсів організації;  розвантаження трафіку корпоративної мережі завдяки усуненню необхідності множинного розсилання одного документа;  скорочення помилок доставки документів (доручень) при реалізації (виконанні) заданих процедур проходження конкретного документа (доручення) до кожного виконавця;  налагодження й спрощення контролю за виконавською дисципліною й використанням трудових ресурсів за рахунок автоматизованого відстеження маршруту руху документів і виконання доручень;  виключення втрати документів;  проведення моніторингу процедур проходження документів і доручень й аналізу ефективності організації діловодства в установі, і їхня оптимізація за рахунок здійснення статистичного аналізу виконання доручень і формування необхідних звітів;  удосконалювання засобів надійного централізованого зберігання й ефективного пошуку документів. На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій до структури системи автоматизації документообігу електронного офісу традиційно включають наступні підсистеми: технології обробки зображень документів (Imaging System); системи оптичного розпізнання символів (Optical Character Recognition System, OCR); системи керування документами, СКД (Document Management System, DMS); повнотекстові бази даних (Full-Text System); системи автоматизації ділових процедур, АДП (Workflow System); програмне забезпечення для робочих груп (Groupware), елементи та зв’язки між ними. Технології обробки зображень документів призначені для введення, обробки, збереження і пошуку графічних образів на паперових документах. Технічне забезпечення систем включає високошвидкісні сканери, документні контролери (виконують швидку і високоефективну компресію/декомпресію документів і забезпечують швидкісну роботу зі сканерами та принтерами), бібліотеки-автомати на базі оптичних нагромаджувачів з автоматичною подачею дисків. Комп'ютерні образи документів знаходяться на сервері зображень і проглядаються на робочих станціях-клієнтах. В сучасних офісах для обробки зображень документів використовуються такі технічні засоби управління, як копіювальні апарати, принтери, сканери, графопобудовники (плотери). Багато систем обробки зображень мають програмне забезпечення оптичного розпізнавання символів (OCR). Застосування OCR дозволяє вирішити проблему перекладу паперових документів в електронну форму у виді текстового файлу. Системи OCR дозволяють одержувати електронну копію документа з друкованого аркуша або копію документа, що прийшов по факсу. Існують експериментальні системи, що дозволяють подібним чином обробляти також і рукописні матеріали (Intelligent Character Recognition). Лідером на українському ринку є продукція компанії ABBYY. З їх продукції найчастіше використовуються система оптичного розпізнавання ABBYY FineReader та система автоматизованого введення форм ABBYY FormReader. Системи керування документами (СКД) призначені для автоматизації збереження, пошуку і керування електронними документами різноманітних форматів, у тому числі і зображеннями документів. Можна сказати, що СКД фактично виконують роль СКБД для неструктурованої інформації. Розвинуті системи керування документами здійснюють такі функції, як індексування документів; повнотекстовий пошук за ключовими словами; керування конфігурацією документа з установленням взаємозв'язку між окремими структурними компонентами; асембліювання документів, що дає змогу об'єднати всі частини складеного документа для відображення на екрані; організація доступу до документа незалежно від місця його збереження; пошук і керування документами за допомогою ключових компонентів (зміст або назва розділу); багаторівневий захист даних, що дозволяє доступ до документів тільки окремим користувачам або встановлює види доступу (наприклад, “тільки для читання”); адміністрування обліку й архівування; організація видачі / повернення документа; контроль версій документа; розсилання документів. У сфері систем автоматизації документообігу провідні позиції займають програмні продукти класу Groupware (Lotus, Notes, Windows for Workgroups, Windows NT та інші). Це відкриті системи обміну інформації (між користувачами мережі), які відображають рух від сприймання документа як одного цілого до колективної обробки. Програмне забезпечення для робочих груп (Groupware) призначене для організацій, працівникам яких за характером їх діяльності потрібний постійний обмін документами. Системи автоматизації ділових процедур (АДП, WorkFlow System) призначені для створення складних прикладних систем колективної обробки документів у процесі здійснення конкретних бізнес-процесів. За допомогою цих підсистем та технологій системи автоматизації документації здійснюється автоматизація всієї офісної роботи з ведення діловодства. Широке застосування комп'ютерної техніки починаючи з 70-х років XX ст. зумовило появу кардинально нової кон¬цепції представлення тексту Особливості розміщення тек¬стової інформації в пам'яті комп'ютера (існує миттєвий дос¬туп до даних, на відміну від паперових носіїв) дали змогу реалізувати механізм гіпертексту – документа, окремі слова з якого пов'язані з іншими документами, в яких розкривається їх смисл, або з певним місцем у цьому ж документі. Ни¬ні на основі гіпертексту реалізуються електронні енциклопе¬дії, системи допомоги прикладних програм і Web-сторінки. Гіпертекст (нелінійний текст) – це організація текстової інформації, при якій текст являє собою безліч фрагментів з явними асоціативними зв'язками між цими фрагментами. Основна ідея гіпертекстових технологій полягає у тому, що пошук документальної інформації відбувається з урахуванням безлічі взаємозв'язків, що існують між документами. Такий пошук здійснюється ефективніше, ніж традиційними методами. У 1987 р. фірма Аррlе випустила першу гіпертекстову систему для персональних машин – пакет Нуреrcard для комп'ютерів Масintosh. З цього часу гіпертекстова технологія здобуває масовий комерційний характер. Метою застосування цієї техно¬ло¬гії є навігація користувача в інформаційному середовищі, яке людські знан¬ня подає через опис у текстовій, гра¬фіч¬ній чи іншій природній формі. Створення гіпертексту полягає насамперед у формуванні системи переходів від вузла до вузла (системи посилань). Залежно від типу гіпертекстової системи вона може задаватися як розробниками, так і користувачами у процесі роботи з гіпертекстом. Гіпертекстова технологія реалізується в конкретній гіпертекстовій системі, що складається з двох частин: гіпертексту (бази даних) і гіпертекстової оболонки. Гіпертекстова оболонка виконує такі функції, як підтримка посилальних зв'язків; створення, редагування і нарощування гіпертексту; прямий доступ; перегляд (browsing – браузинг); виділення віртуальних структур. Гіпертекстові технології широко використовуються в різних прикладних системах, таких як настільні видавничі системи, у системах керування документами (СКД), у системах підготовки електронних документів, що дозволяють складати гіпертекстові документи з можливістю здійснення навігації. Гіпертекстові технології знайшли широке застосування і при організації пошуку документальної інформації в мережі Internet, наприклад у сервісі World Wide Web (WWW). До структури Web-системи відносять наступні складові: мова гіпертекстової розмітки документів НТМL (Нуреr Тeхt Маrкuр Language); метамова, що визначає інші мови розмітки XML (Extensible Маrкuр Language); універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL (Universal Resource Locator); протокол обміну даними (гіпертекстовою інформацією) НТТР (Нуреr Тeхt Тrаnsfer Рrotocol); засоби перегляду Web-сторінок (браузери). У даний час в автоматизованих сучасних системах пошуку документальної інформації реалізуються технології пошуку за повним текстом документів. Такі системи одержали назву – повнотекстові бази даних (full-text system) або текстові бази даних. Повнотекстові бази даних використовуються для зберігання й пошуку правової інформації (довідкові правові системи – УПС), періодичних видань (газет і журналів), корпоративної документації. При всьому різноманітті засобів формування запитів одним з головних вимог до будь-якої сучасної комп'ютерної системи є наявність зручного й зрозумілого інтерфейсу, що забезпечує діалог з користувачем. У багатьох сучасних ІПС існує можливість формулювання запитів природною мовою, що робить такі технології дуже перспективними та зручними у використанні. Отже система автоматизованого документообігу є динамічною системою. Вона володіє великим потенціалом розвитку, що вимагає існування гнучкої, керованої теоретичної моделі системи, яка б у комплексі з матеріально-технічною базою ефективно використовувалась у процесі виробництва, обробки та збереження документальних інформаційних ресурсів для забезпечення управлінської діяльності. У роботі було проаналізовано концепцію електронного офісу та здійснено спробу побудови теоретичної моделі САД шляхом систематизації знань, за різними джерелами. При попередньому вивченні відібраних джерел інформації, виявилось, що переважна частина праць з даної проблематики опублікована у спеціалізованих періодичних виданнях. Деякі матеріали було виявлено у довідкових та учбових виданнях. Хронологічні межі літератури визначались специфікою предмету та метою дослідження. Отже, на основі інформації, отриманої із вищезазначених джерел, вдалося, проаналізувати концепцію електронного офісу; у загальних рисах, дослідити структуру САД, її характерні риси та особливості. У результаті системних досліджень було створено модель системи, яка являє собою опис підсистем САД, її елементів та зв’язків між ними.

Литература:1. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 р. № 851-IV. 2. Закон України "Про інформацію" від 02,1092, № 2658-ХІІ. 3. Проект Закону України "Про діловодство": Варіант 12 від 14.08.2003 р. // http://www.rada.gov.ua. 4. Автоматизированные системы переработки текстовой информации. / Под ред. А. С. Берлина. – М.: Книга, 1991. – 520 с. 5. Андреева В.И. Делопроизводство. – 2-е изд. – М.: АО "Бизнес-школа Интел-синтез", 2003. – 230 с. 6. Алферов А. В., Матлин Е.М. Средства тиражирования документов. – М.: Радио и связь, 1990. – 208 с. 7. Асеев Г.Г., Шейко В.Н. INTERNET: Учебник ХГАК. – Х.: ХГАК, 1998. – 360 с. 8. Асеев Г. Г. Электронный документооборот: Учебник для вузов. – К.: Кондор, 2007. – 500 с. 9. Барановский В.П. Документационное обеспечение деятельности организации. Учебное пособие. – М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", изд-во Экмос, 1999. – 256 с. 10. Бекмуратов Т.Ф. Этапы построения и структурная организация системы поддержки принятия решений // Вопросы кибернетики. – Ташкент, 2003. – Вып. 165. – С. 51-59. 11. Белов А.А., Белов А.Н. Делопроизводство и документооборот. — 4.изд., доп. и перераб. – М.: Книжный мир, 2004. – 340 с. 12. Березина Н., Воронцова Е., Лысенко Л. Современное делопроизводство. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 252 с. 13. Бондырева Т. Н. Секретарское дело. - М.: Высшая школа, 1989. – 89 с. 14. Браун М., Ханикатт Д. HTML 3.2 в подлиннике. – СПб., 1998. – 1040 с. 15. Буров Є. Компютерні мережі. – Львів: БаК, 1999. – 468 с. 16. Васильева И. Н. Основы делопроизводства и персональный менеджмент: Учебное пособие для вузов / ВЗФЭИ. – М.: ЗАО "Финстатинформ", 1999. – 256 с. 17. Веб-узел Microsoft – "Государство в ХХ1 веке".: www.microsoft.com/rus/government. 18. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології в менеджменті. Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354 с. 19. Воройский Ф.С. Систематизированный толковый словарь по информатике. – М.: Либерия, 1998. 20. Гавердовский А. Концепция построения систем автоматизации документооборота // Открытые системы. – 1997. – № 1. – С. 22-31. 21. Галахов В. Делопроизводство. Образцы. Документы. Организация и технология работы. – М.: Проспект, 2003. 22. Гринченко Т.А. Гипертекст – новая ин¬фор¬ма¬ционная технология // Кибер¬не¬ти¬ка и системный анализ. – 1992. – № 5. – С. 116–135. 23. Гусев Ю. В., Боброва Г. Л., Пашков П. М. Технология “ Workflow” как инструмент повышения эффективности информационной деятельности. – Новосибирск: Новосибирская государственная академия экономики и управления, 2005. – 54 с. 24. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К., 2001. – 398 с. 25. Документы и делопроизводство: Справ, пособие / Т. В. Кузнецова, М.Т. Лихачев и др. – М.: Экономика, 1991. – 271 с. 26. Евланов М.В. Разработка моделей и алгоритмов автоматизации создания и поддержки документооборота организационных систем: Дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / Харьковский гос. технический ун-т радиоэлектроники. – Х, 1999. – 144 л. 27. Ермакова И.Н. Фирма: Управление. Кадры. Документы. – М.: Атлант-центр, 1993. – 300 с. 28. Илюшенко М.П. Основы документооборота: Учеб. пособие. – М.: МГИАИ, 1986. – 214 с. 29. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За ред. М.Є. Рогози. – К.: Видавничий центр "Академія", 2006. – 368 с. 30. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 704 с. 31. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 272 с. 32. Кавторева Я. Документооборот: организация и ведение. – 5. изд., перераб. и доп. – Х.: Издательский дом "Фактор", 2004. – 220с. 33. Каменнова М. Управление электронными документами: технологии и решения // Открытые системы. – 1995. – № 4. – С. 18-25. 34. Карпіловська Є.А. Вступ до комп'ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 184 с. 35. Кенин А.М. Работа на IBM PC. – М.: АО "Книга и бизнес", 1992. – 416 с. 36. Кенни К. и др. Использование Microsoft Office: Специальное издание. – Киев, Диалектика, 1995. – 480 с. 37. Кирсанова М. Современное делопроизводство. – М.: Инфра-М, 2001. 38. Коваленко В.В., Савченко О.Ф., Зикун Н.І., Цимбалюк О.В. Організація діловодства в органах державної податкової служби України: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 625 с. 39. Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие / С.В. Назаров, В.И. Першиков, В.А. Тафинцев и др.; Под ред. С.В. Назарова. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 248 с. 40. Кочетков Г. Б. Автоматизация конторского труда: Теория и практика офиса будущего. – М.: Наука, 1985. – 185 с. 41. Кривенко В. И., Панчишин Б. И. Информационные технологии: вопросы развития и применения. – К.: Наукова думка, 1988. – 272 с. 42. Кудряев В.А. Организация работы с документами: Учебник. – изд. 2-е. – М.: Инфра-М, 2002. – 592 с. 43. Кузнецова Т. В. Делопроизводство. Организация и технологии документационного обеспечения управления. – М.: Юнити-Дана, 2000. – 359 с. 44. Кузнецова Т.В. Основы документоведения: Учеб. пособие. – М.: МГИАИ, 1998. – 365 с. 45. Лазерный принтер – это очень просто! Руководство. – М.: МП “Центр внедрения информационных технологий”, 1992. – 80 с. 46. Ларин М. Управление документацией и новые информационные технологии. – М.: ИМГУ, 1998. – 360 с. 47. Ларин М.В. Управление документацией: теория и практика // Делопроизводство. – 2001 г. - № 1. – С. 16-23. 48. Макарова Н., Николайчук Г., Титова Ю. Компьютерное делопроизводство: Учебный курс. – 2-е издание. – СПб.: Питер, 2006. – 416 с. 49. Николаев А. Комплексная автоматизация офисной деятельности //Компьютер-Пресс. – №4. – 2000. – С.144-147. 50. Обучающий комплект № 1 "Секретарь" - Харьков: ХФЭИ, 1998. – 300 с. 51. Орлов А. Каким будет офисное ПО будущего? // Компьютер-Пресс. – 2001. – №1. – С.26-28. 52. Палеха Ю.І. Документацій не забезпечення управління: Підручник. – К.: МАУП, 1997. – 344 с. 53. Подобед М., Усманова Н. Документооборот предприятия. – М.: Приор, 2002. – 384 с. 54. Проектування інформаційних систем: Посібник / За редакцією В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 488 с. 55. Растригин Л.А. Случайный поиск – специфика, этапы истории и пердрассудки // Вопр. Кибернетики. – 1978. – Вып. 33. – С. 3-16. 56. Рогожин М. Документационное обеспечение управления: Практ. Пособие. – М.: РДЛ, 2003. – 354 с. 57. Родионов И.И. Информационные ресурсы для предпринимателей. – М.: Электронные знания, 1994. – 98 с. 58. Романов Д.А. Правда об электронном документообороте. – М.: Айти-Пресс, 2004. – 219 с. 59. Салтыкина И.В. Энциклопедия офиса: Практическое руководство делового секретаря. – М., 1995. – 287 с. 60. Самуэльян Н.А. Настольная книга секретаря-референта. – М., 1996. – 150 с. 61. Саттон М. Корпоративный документооборот. Принципы технологии, методология внедрения: Пер. с англ. – СПб.: Азбука, 2002. – 690 с. 62. Свердан М.Р. Основи діловодства: Навч. посіб. / Буковинський держ. фінансово-економічний ін-т. – Чернівці: Рута, 2004. – 184с. 63. Свириденко С.С. Современные информационные технологии. – М.: Радио и связь, 1989. – 304 с. 64. Сороко В.М. Застосування гіпертекстових технологій у сучасних навчаючих системах // Проблемы программирования. – 2001. – № 1-2. – С. 128-139. 65. Сороко В.Н., Лихварь И.И. Гипертекстовые технологии: теоретические основы и ин¬ст¬ру¬менты для реализации. – К.: Главгос¬служ¬ба, 1998. – 83 с. 66. Conclin J. Hypertext: An Introduction and Survey // Computer. – 1987, September. – Р. 17–40. 67. Справочник по делопроизводству, архивному делу и основам работы на компьютере / Л. Павлюк и др. – СПб.: Герда, 2002. – 410 с. 68. Справочник по делопроизводству. Практическое пособие. – 2-е изд. /Под ред. Павлова К.С./ – М.: Приор, 1999. – 147 с. 69. Степанков М.В., Кузнецова О.А. Составление документов на компьютере. – М., Приор, 1996. – 144 с. 70. Степанова Я.М., Рассамакін В.Я. Основи електронного документообігу: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К., 2004. – 156 с. 71. Субботин М.М. Новая информационная технология: создание и обработка гипертекстов // Науч.-тех. информ. Сер. 2. – 1988. – № 5. – С. 2-6. 72. Тітенко Л.Н. Діловодство з використанням комп’ютерної техніки: Навчально-методичний посібник. – Володимир-Волинський: Ділова преса, 2001. – 365 с. 73. Фельзер А. Б., Миссерман М. А. Делопроизводство: Справочное пособие. – 3-е изд. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988. – 320 с. 74. FineReader – то є файно! // Галицькі Контракти. – 1999. – №4. – С.76. 75. Fiderio J. A grand vision // BYTE. – 1988. – 13, N 10. – Р. 237–244, 268. 76. Franclin C. Hypertext Defined and Applied // ONLINE. – 1989, 13, N 3. – Р. 37–49. 77. Харрисон Дж. Организация работы секретаря учреждения. – М.: Экономика, 1985. – 128 с. 78. Эйнджел Д. XML: время пришло – http:// www. citforum. ru/internet/ articles/ xml_099.shtml. 79. Электронные документы в корпоративных сетях / С.В. Клименко, И.В. Крохин, В.М. Кущ и др. // Инженер. энцикл.: Технологии Электрон. Коммуникаций. – М.: Эко-Трендз, 1999. – 270 с. Workflow – технология автоматизации офиса // Посредник. – 1998. – 26 янв. – С.48.