Бандитизм (ст. 257 ККУ)

Задание:Тема 1. Бандитизм (ст. 257 ККУ) Задача 1 Водій Лазько на підставі товарно-транспортної накладної перевозив сільськогосподарську продукцію з поля у сховище. Під час виконання останньої ходки він викрав сільськогосподарську продукцію на суму 2500 гривень. Класифікуйте дію Лазька. Задача 2 Охрименко та Осипенко ввечері прийшли додому до Зощенка та почали вимагати, щоб останній повернув борг у сумі 1000 гривень сестрі Охрименка. Строк сплати боргу, згідно з укладеним договором позики, закінчився 3 місяці тому. Зощенко пообіцяв через тиждень повернути борг, але обіцянки не виконав. Охрименко та Осипенко прийшли до Зощенка та побили його, примушуючи виконати свої зобов'язання, тобто повернути борг. Зощенку були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Чи є в діях Охрименка та Осипенка склад злочину?

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Особливості визначення кримінально-правових ознак банди 5 Розділ 2. Особливості складу злочину, передбаченого статтею 257 КК України 14 2.1 Об’єкт та об’єктивна сторона бандитизму 14 2.2 Суб’єкт та суб’єктивна сторона бандитизму 21 2.3 Особа злочинця в системі дослідження бандитизму 24 Задача 1 32 Задача 2 33 Висновки 34 Список використаних джерел 36  

Вступление:На сьогодні однією з найбільш суспільно небезпечних внутрішніх загроз для нашої держави є явище організованої злочинності. Організована злочинність це багатогранне явище, здатне створювати реальні та потенційні загрози значному колу прав та інтересів громадян, держави та суспільства в цілому. На жаль, протягом останнього часу вплив таких чинників на негативні процеси в Україні значно зріс. При цьому, в загальній системі організованої злочинності найбільшу небезпеку для забезпечення охорони життя людини, її здоров’я, честі, гідності та недоторканості, проголошених, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, найвищою соціальною цінністю, становить діяльність організованих груп корисливо-насильницької спрямованості. Вивченню ознак складу бандитизму, його місця в системі кримінального законодавства, співвідношення з іншими злочинами, що вчинюються в організованих формах, а також поняття “банда” та її кримінально-правових ознак приділялося чимало уваги. Суттєве місце в розробці проблемних питань бандитизму належить працям М. І. Бажанова, О. Ф. Бантишева, Ф. Г. Бурчака, Р. Р. Галіакбарова, Н. О. Гуторової, А. С. Ємельянова, С. О. Єфремова, М. І. Загороднікова, М. П. Карпушина, О. О. Кваші, А. П. Козлова, Г. А. Крігера, П. С. Матишевського, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, В. Я. Тація, П. Ф. Тельнова, А. Н. Трайніна, М. А. Шнейдера та інших авторів. Водночас у науковій літературі існує достатньо дискусійних підходів стосовно вирішення кримінально-правових проблем щодо визначення ознак банди, а також протидії бандитизму, що фактично унеможливлює чітке визначення як поняття банди, її основних ознак, ознак, що характеризують об’єктивну та суб’єктивну сторони цього злочину, так і відмежування його від суміжних складів злочинів. У законодавчій практиці кримінальні справи по факту бандитизму також викликають досить велику кількість суперечок та труднощів, оскільки в більшості випадків ці справи містять багато епізодів, а також велику кількість учасників банди, що вимагає виконання великої кількості слідчих дій. Нерідко в процесі попереднього слідства та розгляду справи в суді виникають складнощі при кваліфікації злочинів, відмежуванні бандитизму від суміжних складів злочинів, визначенні тієї або іншої злочинної групи саме як банди. Усі ці обставини створюють підґрунтя для перегляду та переосмислення окремих усталених поглядів теорії кримінального права й судової практики щодо розуміння поняття та ознак банди. Предметом роботи виступає склад злочину, передбачений статтею 257 КК України. Об’єктом роботи виступають суспільні відносини, що виникають під час дослідження бандитизму. Метою роботи є дослідження складу злочину, передбаченого статтею 257 КК України. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання: 1) дослідити особливості визначення кримінально-правових ознак банди; 2) проаналізувати склад злочину, передбачений, статтею 257 КК України: об’єкт та об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону; 3) визначити місце особи злочинця в системі дослідження бандитизму; 4) вирішити практичні завдання. Методи роботи. Структурно-логічний, аналізу та синтезу, формально-логічний.  

Выводы:Підсумовуючи викладене слід зазначити наступне. Банда – це окремий “особливий” різновид (форма) групової співучасті, якому притаманні такі ознаки: 1) озброєність; 2) спеціальна мета створення – напад на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян; 3) кількісна ознака (не менше ніж дві особи); 4) стійкість; 5) мета вчинення декількох (двох та більше) злочинів (що передбачає більш-менш тривалу злочинну діяльність). Невизнання бандитизму складеним злочином і категорична вимога кваліфікувати кожний кожен випадок його вчинення за сукупністю злочинів призвело до вкрай негативних наслідків. Перш за все, має місце недопустиме для правової держави подвійне змінення при кримінально-правовій кваліфікація, що порушує закріплений ч. 1 ст. 61 Конституції України загальновизнаний правовий принцип non bis in idem – ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. Як наслідок, при кваліфікації бандитизму суттєве посилення кримінальної відповідальності за бандитизм відбулося не через зміну кримінального законодавства, а лише шляхом штучного введення обов’язкової сукупності злочинів при кваліфікації бандитизму. Викладене дає підстави для висновку про необхідність повернення судової практики до визнання бандитизму одиничним складеним злочином, який охоплює також незаконне поводження зі зброєю та вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи окремих осіб. Його кваліфікація за ст. 257 КК та іншими статтями Особливої частини КК має відбуватися лише в разі вчинення бандою нападів, за які санкціями відповідних статей Особливої частини КК передбачене більш суворе покарання порівняно з санкцією ст. 257 КК. Остання, як нами вже зазначалось, потребує вдосконалення шляхом збільшення мінімального розміру основного покарання з п’яти до восьми років позбавлення волі, що відповідатиме ступеню суспільної небезпечності цього злочину і дозволить у більшості випадків уникнути кваліфікації за сукупністю зі ст. 257 КК окремих нападів, вчинених бандами.  

Литература:1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. − 1996. − № 30. − Ст. 141. 2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. − N 25-26. − Ст.131. 3. Про судову практику в справах про бандитизм : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лип. 1995 р. № 9 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. − 2004. − № 12 : Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. − 360 с. 4. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 груд. 2005 р. № 13 // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001—2007 рр.) / aвт. ст. та упоряд. В. В. Кузнєцов. − К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. − 220 с. 5. Алексеев А. И. Криминология : курс лекцій / А. И. Алексеев. – М. : Щит-М, 1999. – 340 с. 6. Андрусін Г. В. Кримінальне право України : Загальна частина : посіб. для підгот. до іспитів / Г. В. Андрусін, О. Ф. Бантишев, Б. В. Романюк. − К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2002. − 124 с. 7. Антонян Ю. М. Криминология. Избранные лекции / Ю. М. Антонян. – М. : Логос,2004. – 448 с. 8. Антонян Ю. М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование / Ю. М. Антонян. – М. : Щит-М, 1998. – 306 с 9. Бедриківський В. В. Бандитизм: соціально-правовий і кримінологічний аналіз : монографія / В. В. Бедриківський, О. М. Литвинов ; за наук. ред. професора О. Н. Ярмиша. − Х., 2009. – 163 с. 10. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина: курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2011. – 432 с. 11. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баун, В. І. Борисов та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. –2-ге вид., перероб. і доп.. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 480 c. 12. Кримінальне право. Загальна частина: підруч. / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.; за ред. М. І. Мельник, В. А. Клименко. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с. 13. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / [За ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О. О. Дудорова, Б. Г. Розовського. − К.: Істина, 2011. − 1121 с. 14. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / За ред. О. М. Омельчука. − К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. − 208 с. 15. Голіна В. В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження / В. В. Голіна. – Х. : Регіон-інорм, 2004. – 212 с. 16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренко, Є. В. Фесенко. – К. : Дакор, 2008. – 1264 с. 17. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренко, Є. В. Фесенко. – К. : Дакор, 2012. – 1264 с. 18. Радіонов І. І. Кримінальна відповідальність за бандитизм / І. І. Радіонов. – Сімферополь: Вид-во «Издательский Дом «Фирма Голан», 2008. − 212 с. 19. Ткаченко М. Насильницький злочин і насильство як спосіб його вчинення: кримінально-правові проблеми / М. Ткаченко // Право України. – 1999. – № 12. –С. 101–104. 20. Щедрин Н. Уголовная ответственность юридических лиц или иные меры уголовно-правового характера в отношении организаций / Н. Щедрин // Уголовное право. – 2009. – № 1. – С. 58–61.