Вступление:На сьогодні однією з найбільш суспільно небезпечних внутрішніх загроз для нашої держави є явище організованої злочинності. Організована злочинність це багатогранне явище, здатне створювати реальні та потенційні загрози значному колу прав та інтересів громадян, держави та суспільства в цілому. На жаль, протягом останнього часу вплив таких чинників на негативні процеси в Україні значно зріс. При цьому, в загальній системі організованої злочинності найбільшу небезпеку для забезпечення охорони життя людини, її здоров’я, честі, гідності та недоторканості, проголошених, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, найвищою соціальною цінністю, становить діяльність організованих груп корисливо-насильницької спрямованості.
Вивченню ознак складу бандитизму, його місця в системі кримінального законодавства, співвідношення з іншими злочинами, що вчинюються в організованих формах, а також поняття “банда” та її кримінально-правових ознак приділялося чимало уваги. Суттєве місце в розробці проблемних питань бандитизму належить працям М. І. Бажанова, О. Ф. Бантишева, Ф. Г. Бурчака, Р. Р. Галіакбарова, Н. О. Гуторової,
А. С. Ємельянова, С. О. Єфремова, М. І. Загороднікова, М. П. Карпушина, О. О. Кваші, А. П. Козлова, Г. А. Крігера, П. С. Матишевського,
М. І. Мельника, В. О. Навроцького, В. Я. Тація, П. Ф. Тельнова,
А. Н. Трайніна, М. А. Шнейдера та інших авторів. Водночас у науковій літературі існує достатньо дискусійних підходів стосовно вирішення кримінально-правових проблем щодо визначення ознак банди, а також протидії бандитизму, що фактично унеможливлює чітке визначення як поняття банди, її основних ознак, ознак, що характеризують об’єктивну та суб’єктивну сторони цього злочину, так і відмежування його від суміжних складів злочинів. У законодавчій практиці кримінальні справи по факту бандитизму також викликають досить велику кількість суперечок та труднощів, оскільки в більшості випадків ці справи містять багато епізодів, а також велику кількість учасників банди, що вимагає виконання великої кількості слідчих дій.
Нерідко в процесі попереднього слідства та розгляду справи в суді виникають складнощі при кваліфікації злочинів, відмежуванні бандитизму від суміжних складів злочинів, визначенні тієї або іншої злочинної групи саме як банди. Усі ці обставини створюють підґрунтя для перегляду та переосмислення окремих усталених поглядів теорії кримінального права й судової практики щодо розуміння поняття та ознак банди.
Предметом роботи виступає склад злочину, передбачений статтею 257 КК України.
Об’єктом роботи виступають суспільні відносини, що виникають під час дослідження бандитизму.
Метою роботи є дослідження складу злочину, передбаченого статтею 257 КК України.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
1) дослідити особливості визначення кримінально-правових ознак банди;
2) проаналізувати склад злочину, передбачений, статтею 257 КК України: об’єкт та об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону;
3) визначити місце особи злочинця в системі дослідження бандитизму;
4) вирішити практичні завдання.
Методи роботи. Структурно-логічний, аналізу та синтезу, формально-логічний.