Выводы:Іпотечне кредитування є одним з перспективних напрямків розвитку банківського кредитування, оскільки іпотека є найважливішим інструментом, що підсилює забезпечення кредиту. Враховуючи важливе значення іпотечного кредитування у розвитку економіки країни, нами було обрано тему дипломної роботи.
На основі проведеного дослідження зроблені наступні висновки, а саме:
1. Було з’ясовано сутність іпотеки та іпотечного кредиту. Іпотека надає заставоутримувачу право у разі невиконання заставодавцем забезпеченого іпотекою зобов’язання вжити заходів щодо конфіскації та продажу майна у встановленому законодавством порядку, а також одержати задоволення своїх вимог за цим зобов’язанням переважно перед іншими кредиторами заставодавця за рахунок виручки від продажу майна».
Іпотечний кредит – це правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний борг між кредитодавцем і боржником із приводу надання коштів у користування зі встановленням іпотеки. Забезпеченням кредитного капіталу при цьому є заставлена нерухомість позичальника, а при продажу кредитором заставної на вторинному ринку вона виступає забезпеченням окремих вкладів численних інвесторів, що у свою чергу створює умови для мобілізації ресурсів.
2. Було вивчено суб`єкти та механізм функціонування іпотечного ринку. Механізм іпотечного кредитування неможливий без таких основних елементів: суб’єктів (позичальник, кредитор, інвестор, держава), об’єктів (грошові позики, нерухомість), процедури кредитування, важелів (стимули, санкції), нормативно-правового забезпечення, інституційного забезпечення, інформаційного забезпечення.
3. Основні економічні функції іпотечного ринку: налагодження зв'язків між продавцями й покупцями, завдяки чому на взаємовигідній основі враховуються їхні інтереси; об'єднання місцевостей, міст та регіонів у єдиний господарський простір; створення системи прямих і зворотних зв'язків між усіма учасниками іпотечного ринку; сприяння оптимальному розподілу ресурсів; забезпечення інформацією суб'єктів ринку.
Водночас іпотечний ринок виконує такі функції фінансового характеру: об'єднує дрібні, розрізнені заощадження населення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів та утворює великі грошові фонди; трансформує кошти в позичковий капітал, який забезпечує фінансування галузей національної економіки, надання кредитів населенню для вирішення його споживчих і житлових потреб; розподіляє паї учасників капіталу.
Банки на іпотечному ринку здійснюють такі функції:
1) організація фінансових відносин в інвестиційному процесі – створення системи грошових відносин для збільшення обсягів інвестицій на ринках нерухомості та іпотечних цінних паперів;
2) розвиток менеджменту для управління грошовими потоками, фінансовими ресурсами, організації фінансових відносин в іпотечному процесі;
3) акумуляція заощаджень населення і суб’єктів господарювання в грошові пули для інвестування на фінансовому ринку;
4) трансформація акумульованих заощаджень у фінансові інструменти.
4. Аналіз сучасного стану розвитку іпотечного кредитування показав, що протягом кількох років до кінця 2008 р. на ринку іпотечного кредитування спостерігалась позитивна динаміка зростання його обсягів, яке інколи досягало 40%. Проте глобальна фінансово-економічна криза, яка посилила численні структурні проблеми та недоліки, притаманні економіці України загалом, проявила недоліки й іпотечного ринку, котрі стали причиною його обвалу. Так, у 2009 р. високий рівень інфляції спричинив підвищення процентних ставок, а загальна криза ліквідності банківської системи України – згортання іпотечних програм.
Сучасний стан іпотечного ринку характеризується від’ємною тенденцією розвитку іпотечного кредитування (2011-2012 рр.). Станом на початок грудня 2012 р. кількість банків, що видають кредити на купівлю житла на вторинному і на первинному ринках нерухомості складала 26 і 18 установ відповідно.
Відсоткові ставки за іпотечними кредитами на первинному і вторинному ринках у 2012 році підвищились. Протягом листопада 2012 р. середньоринкова вартість кредитів строком на 1 рік виросла на 1,14%, перевищивши 25% річних. По інших термінах зростання було меншим і складало 0,45-0,81%, а середньоринкові ставки досягли рівня 23,15%-23,4% річних. Лише по самим "довгим" 20-річним позикам середні реальні ставки залишаються трохи нижчими за - 22,5% річних.
В серпні 2012 року портфель іпотечних кредитів, виданих українськими банками населенню, знизився на 1 млрд. 287 млн. грн. або на 1,54% до 82,48 млрд. грн., що на 12,74 млрд. грн. або 13,38% менше в порівнянні з початком поточного року.
5. Аналіз іпотечного кредитування АТ "ІМЕКСБАНКУ" показав, що з приходом фінансової кризи в Україну банк згорнув власні програми іпотечного кредитування, і відновив їх лише у 3 кварталі 2012 року. Сьогодні банк надає іпотечні кредити як фізичним так і юридичним особам. Проте особливістю такого кредитування є те, що кредити видаються тільки під певний перелік об’єктів (який для юридичних осіб дещо більший). 6. оцінку іпотечній кризі в США та оцінити її вплив на розвиток кредитування під заставу нерухомості.
6. Формування сучасного іпотечного ринку в Україні відбувається в складних умовах на фоні наслідків світової іпотечної кризи. Причина в основному одна – масштабна іпотечна криза у США, перші ознаки якої з’явились ще у 2006 році, а у 2007-2008 рр. ця криза перетворилась у світову фінансову кризу. Американська криза була зумовлена внутрішніми передумовами, але за рахунок глобалізаційних процесів і тісної взаємозалежності фінансових ринків вона швидко поширилась світовою економікою.
7. Теперішня ситуація з іпотекою в Україні потребує негайних позитивних змін, адже іпотечний ринок щільно пов’язаний з багатьма важливими галузями економіки, такими як будівництво, металургія, виробництво будівельних матеріалів, видобувна галузь та ін., і виступає своєрідним “лакмусовим папірцем”, який достатньо швидко й чітко реагує на зміни в національній економіці. Для подальшого розвитку іпотечного ринку та подолання кризових явищ, необхідно удосконалити нормативно-правову базу іпотечного кредитування, інфраструктуру іпотечного ринку, сформувати основи для розвитку вторинного іпотечного ринку.
8. Реструктуризація зобов’язань або реструктуризація боргу (заборгованості) – це будь-яка зміна в умовах погашення зобов’язань (зміна строків і порядку погашення, комісій і процентів за банківським кредитом тощо). Реструктуризація простроченого боргу дає можливість позичальнику, по-перше, повернутися до договірного графіка погашення кредиту (як правило, сума прострочених відсотків і тіла кредиту капіталізується і рівномірно розподіляється між щомісячними платежами, а пеня списується взагалі). За даними НБУ, станом на 1 квітня 2012 року частка реструктуризованих кредитів складає 11,7% від загальної кількості виданих іпотечних кредитів, або 14,8% від загального обсягу іпотечного портфелю. За даними ж банків, частка реструктуризованих кредитів становть 31% від загальної кількості
9. Учасники іпотечного ринку (банки, позичальники, емітенти іпотечних цінних паперів та інвестори) наражаються на різноманітні ризики, які можна поділити на дві групи:
• ризики, пов’язані переважно з нерухомим майном;
• ризики, пов’язані з ринком капіталу (банківські ризики).
Управління ринковим ризиком з боку іпотекоутримувача полягає в обережній і виваженій грошовій оцінці об’єкта нерухомого майна як майбутнього предмета іпотеки. Розмір іпотечного кредиту не може перевищувати 50-80% оцінної вартості застави в залежності від терміну кредиту та ліквідності застави. Обов’язковим є страхування предмета іпотеки.
Існує два способи захисту від ризиків іпотечного кредитування: внутрішні та зовнішні. До традиційних внутрішніх способів зниження кредитного ризику відносять: аналіз кредитоспроможності позичальника; формування банком резервів на покриття кредитних ризиків.
Зовнішні способи зниження ризику іпотечного кредитування щодо позичальника свідчать про те, що банк прагне до перерозподілу ризику шляхом перекладання частини ризику на інші суб’єкти чи об’єкти правовідносин. До зовнішніх належать способи забезпечення повернення позики.
10. "ХХХХ" застосовуються інженерно-технічні заходи по досягненню нормативів безпеки, такі як: застосування більш ефективних інженерно-технічних засобів сигналізації, запобіжних пристроїв; нормативів гігієни праці: вентиляція серверів, комп’ютерів, наявність пристроїв провітрювання приміщень (кондиціонери, вентилятори).
Безпека праці в АТ "Імексбанк" обов’язково повинна включати в себе особливості пожежної безпеки та технічні методи підвищення безпеки роботи за комп’ютером, що є основною причиною виникнення пожеж в банківській установі.
Основним принципом створення оптимальної системи організації праці в банку, на нашу думку, має бути поєднання поточних результатів конкурентної активності банківської установи з її можливостями щодо дов-гострокового створення вартості.