Державне регулювання інвестиційної діяльності

Содержание:Вступ 3 Державне регулювання інвестиційної діяльності 5 1. Основи регулювання інвестиційної діяльності 5 2. Аналіз умов здійснення іноземних інвестицій в Україну 11 3. Аналіз іноземних інвестицій в економіку України 14 4. Удосконалення інвестиційної діяльності в Україні 17 Висновки 20 Список джерел 23  

Вступление:Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни загалом значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій. Ефективний розвиток інвестиційної діяльності є запорукою успішного розвитку та стабільного функціонування економіки. Аналіз чинного законодавства та сучасних інвестиційних теорій створює передумови необхідності визначення сутності поняття інвестицій та інвестиційної політики. Сьогодні у складній та заплутаній системі економічних зв'язків усе частіше потрібно приймати зважені рішення щодо нагромадження та інвестування. Для збереження і примноження заощаджень потрібно відмовитись від старих засобів нагромадження та перейти до засобів, притаманних ринковим відносинам, що об'єднуються під загальною назвою інвестування. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє обґрунтована політика підприємства (держави) в активізації інвестиційного процесу. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій для реалізації загальнодержавних програм виробництва. Під час процесу трансформації інвестиційної діяльності в Україні та переходу на новий етап розвитку держави в цілому необхідно кількісно змінити галузеві, технологічні, економічні, екологічні пропорції і співвідношення, структуру й якість людського ресурсу на ринку праці, проектну сферу, міжгалузеві, міжрегіональні і міждержавні зв’язки. Причому особливу увагу і роль треба приділити обґрунтуванню, розробці, управлінню і кінцевій ефективній реалізації інвестиційних проектів, тобто проектному менеджменту. Гостра необхідність і доцільність розвитку такого виду управління інвестиційною діяльністю підприємств спричинені зростанням масштабів і складності реалізації інвестиційних проектів, більш жорсткими методами і строками їхньої розробки і реалізації, новими вимогами до впровадження оптимальних механізмів, технологій і інструментів використання матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів, а також до якості робіт і кінцевих результатів. Разом з тим особливої уваги та детального дослідження потребують інвестиційні проекти, оскільки рішення щодо вкладання капіталу за обмеженості різних ресурсів, зокрема фінансових, виробничих, людських та ін., вимагають детального вивчення та зваженого підходу. Сучасний етап розвитку національної економіки характеризується наявністю значного числа чинників, які негативно впливають на функціонування держави та підприємства. До таких чинників, окрім глобальної економічної кризи, варто віднести, насамперед, низьку інвестиційну активність та нестабільність податкового і регуляторного законодавства. Дія цих чинників викликає аритмію у русі матеріальних і фінансових потоків, призводить до значних втрат і збитків і, як наслідок, втрати країною інвестиційної привабливості. Вагомий внесок у вивчення головних рис та особливостей інвестиційної діяльності зроблено провідними зарубіжними і вітчизняними науковцями, серед яких Г. Бірман, І.О. Бланк, Б.В. Губський, А.Г. Загородній, В.В. Ковальов, М.Д. Кондратьєв, М.Г. Лапуста, П.Г. Перерва, В.Д. Шапіро, У. Шарп, В.В. Шеремет, А.І. Яковлєв, О.М. Ястремська та ін.  

Выводы:Отже, основними чинниками, які стримують надходження прямих іноземних інвестицій до регіонів України, є: високий рівень фінансових і політичних ризиків в Україні, інфляції, нестабільне і недосконале законодавство (за роки незалежності законодавство, яке регулює іноземне інвестування, змінювалося майже 10 разів), відсутність достовірної інформації про фінансово-економічний стан об’єктів інвестування, нерозвиненість фондового ринку, відсутність державних гарантій захисту іноземного інвестора та законодавчо затверджених методик з оцінки інвестиційних проектів. Але водночас в Україні є чинники, які приваблюють іноземних інвесторів: місткий ринок, низька вартість робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови тощо. Інвестиційна політика держави потребує публічної підтримки з боку інвесторів, а необхідність прискорення очікуваних змін у сфері регуляторного законодавства вимагає, щоб інвестори займали активну позицію, пропонуючи Кабінету Міністрів України професійно підготовлені у співпраці з центральними органами виконавчої влади проекти актів законодавства, що містять чіткі і виважені механізми розв’язання конкретних проблем в інвестиційній сфері. Дієвим механізмом у налагодженні активного діалогу з підприємцями, представниками вітчизняних та іноземних інвесторів є Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України. На основі проведено дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції: 1. На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та державно-приватного партнерства. Законодавство України передбачає визначені гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні. 2. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. 3. У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій. 4. Для посилення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. 5. Підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій з більше ніж 70 країнами світу. 6. Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. На сучасному рівні економічного розвитку, на наш погляд, держава повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними процесами, яка працювала б з іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу тощо. Ця система повинна мати необхідну інформацію про підприємства і проекти, які потребують інвестицій, про інвесторів, про проведення міжнародних тендерів; повинна забезпечувати співпрацю інвестиційних фондів, компаній зі страховими, аудиторськими, фондовими біржами. Але для того, щоб така система ефективно функціонувала, необхідно створити відповідну законодавчу базу, здійснювати ефективну амортизаційну політику, вигідну для обох сторін кредитну та податкову політику, визначити певні умови користування природними ресурсами. Сьогодні реалізуються заходи, спрямовані на поліпшення ситуації майже в усіх секторах економіки. До них належать створення сприятливих умов для інвестицій в будівництво; вдосконалення дозвільних процедур та їх здешевлення; запровадження конкурентних засад при набутті земельних ділянок та прав на них під придбанні; стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива; розширення внутрішнього ринку для вітчизняних підприємств машинобудування, агропромислового комплексу та інших.  

Литература:1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (з останніми змінами від 06.11.2012) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144. 2. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 20.11.2012 (з останніми внесеними від 20.11.2012) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). ? 1991. ? № 47. ? Ст. 646. 3. Балануца О.О. Роль іноземного інвестування в економіці України / О.О. Балануца // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 10. – С. 73-76. 4. Гаврилюк О. В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. ? 2008. ? № 2 (147). ? С.68-81. 5. Данилишин Б.М. Інвестиційна політика в Україні : Монографія / Б. М. Данилишин, М. Х. Корецький, О. І. Дацій. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2006. – 292 с. 6. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності : Навч. посібн. / А.П. Дука. – К. : Вид-во "Каравела", 2007. – 236 с. 7. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування / С.В. Захарін. – К., 2003. – 162 с. 8. Інвестування української економіки : Монографія / За ред. А.І. Сухорукова. – К. : Нац. інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. – 440 с. 9. Малютін О. К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О. К. Малютін // Фінанси України. ? 2008. ? № 11(156). ? С. 65-74. 10. Монетарний огляд : Електронний ресурс : Офіційне інтернет-представництво / Національний банк України. ? Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=91213\