Проблема термінології та становлення проблематики науки

Содержание:Вступ 3 1. Проблема термінології 4 2. Становлення проблематики науки 10 Висновок 15 Список використаної літератури 16  

Вступление:Історія естетики налічує тисячоліття. Перші згадки появи естетичних практик і умінь йдуть углиб людської історії. Це і наскальні малюнки в печерах первісних людей, і зміст міфів у різних народів світу. Естетика вивчає почуттєве пізнання навколишньої дійсності і має справу з її різними сторонами: з природою,суспільством, людиною та її діяльністю в життєвих різних сферах. З точки зору естетичної цінності в повсякденному житті ми оцінюємо красиві квіти, величні будівлі, високі моральні вчинки людей, прекрасні твори художньої культури. Різноманітні естетичні відносини, що виникають у людини до повсякденності, можна віднести до загальної дефініції «естетичне». Природу естетичного вивчає наука естетика. Естетика ? це філософська наука, так як вона з’явилася в надрах філософії, а саме таких її розділів як гносеологія і аксіологія. Якщо філософія вивчає найбільш загальні закони природи, суспільного розвитку та мислення, то естетика вивчає найбільш загальні закони розвитку мистецтва, а також естетичного ставлення людини до світу. Навіть ставши самостійною наукою, естетика продовжує черпати основні методологічні положення з філософії. Вона також взаємодіє: з етикою, так як мораль входить в саме істота естетичного ставлення людини до дійсності; тісно пов’язана з психологією, тому що естетичне сприйняття дійсності носить чуттєво-емоційний характер; із педагогікою, соціологією, історією, логікою та ін. Отже, варто розглянути проблему термінології естетики та зупинитися на становленні проблематики науки.  

Выводы:В даній роботі ми розглянули проблема термінології та становлення проблематики науки. З різноманіття наук про людину естетика займає особливе місце. Чуттєво-ціннісна природа естетичного знання, його критеріальний характер у відношенні ведуться культурних та мистецьких пошуків дають підставу ставитися до естетики як специфічної аксіології культури, як до її самосвідомості, що має саме пряме відношення доформуванню культурно-ціннісних еталонів і пріоритетів. Перебуваючи в світі культури, людство існує в різноманітті естетичних цінностей і антицінностей. Естетичні норми і цінності культури є дуже важливим орієнтиром розвитку людського суспільства,оберігає її від культурних експансій. Особливість естетики як науки полягає в тому, що вона не має своєї емпіричної бази, а використовує матеріал інших наук. Справа в тому,що естетика це наука особливого роду, причому не тільки наука: в чомусь вона збігається з наукою. А в чомусь виходить за її межі. У процесі розвитку цієї науки змінювалися погляди на проблеми естетики. Так в період Античності вона була: частиною філософії і допомагала формувати картину світу (турфілософи); розглядала проблеми поетики (Аристотель), близько стикалася з етикою (Сократ). У часи Середньовіччя вона була одним з розділів теології.  

Литература:1. Естетика : Навчальний посібник / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовой та ін.; За ред. В. О. Лозового. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 208 с. 2. Естетика : Підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л. Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К. : Вища школа, 2005. – 399 с. 3. Бушман І. А. Естетика : Навчальний посібник. ? Сумы : СумДУ, Лабораторiя Дистанційного Навчання. ? 2006. – 141 с. 4. Сморж Л. О. Естетика : Навчальний посібник / Л. О. Сморж. – Київ : Кондор, 2009. – 334 с. 5. Конспект лекцій з культурології. Частина ІІ / Т. В.Цимбал, С. В. Волинець. ? Кривий Ріг, 2008. – 107 с.