Тілесні і поведінкові прояви дистресових станів накопиченого стресу

Содержание:ВСТУП 3 1. Основні поняття накопиченого стресу 4 2. Тілесні прояви дистресових станів 9 3. Поведінкові прояви накопиченого стресу 15 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21  

Вступление:Терміни «стрес» та «дистрес» ще в 1936 році запропонував Г. Сельє. Стрес не завжди є результатом ушкодження. Шкідливий або неприємний стрес називають «дистрес». Діяльність, пов'язана із стресом, може бути приємною або неприємною, дистрес завжди неприємний 7. Колі стрес переважає можливості організму до адаптації, з'являється погане самопочуття, внутрішній неспокій − настає справжній стресовий стан (дистрес), негативна реакція організму на несприятливий зовнішній подразник, синдром, що набирає ролі патогенного чинника 2, c. 270. Кожний дистресовий стан, фізична або психічна агресія, кожна емоція, кожне навантаження викликають в організмі тривогу, мобілізуючи захисну енергію. Важкі переживання, прискорюють дихання, биття серця, збільшують вміст цукру у крові. Завдяки цьому до всіх клітин і тканин організму надходить необхідна енергія для проходження кризи, для пристосування до нових умов. Тобто, стрес викликає біологічні наслідки. Аналіз сучасних досліджень дистресу дозволяє виділити велику кількість чинників, які негативно впливають на стан здоров’я і працездатність усіх людей: екологія, особистісні суперечності, соціальна незахищеність, низький рівень медичного обслуговування, почуття самотності.  

Выводы:Будь-яка нормальна діяльність може спричинити значний стрес, але він не є шкідливим для організму. Доти, поки організм матиме запас сил у резерві, поки зможе відтворювати витрачену енергію, поки буде в змозі регенерувати сили між двома черговими неприємностями, стрес не викликатиме серйозних наслідків. Зло починається тоді, коли стрес надто інтенсивний, надто тривалий, часто повторюється або ж, коли реакція організму перевищує значущість та вагу певної події. Стрес перетворюється на дистрес під дією окремих емоційних факторів (наприклад, невдач, незадоволення життям, невизнання успіхів). Дистрес, викликаний невиправданими зусиллями, нереалізованою мрією, чинить на організм вплив, який викликає хворобу: підвищення кров’яного тиску, виразку шлунка, психічні розлади та багато інших. Постійний стрес робить людину утомленою та розбитою. Дистресові стани пов’язані з хронічною втомою, коли людина змучена невдачами, неприємностями, агресивністю інших, безрадісним життям, відсутністю позитивних емоцій, коли стараєшся, трудишся безупинно, але без успіху, вдячності й визнання. Хронічна втома – це втома душі, психічна втома, але не від важкої праці, а від накопичених негативних емоцій, від важких переживань. Таким чином дистрес – це вкрай негативна форма затягнувшогося стресу, коли той йде не на користь, а шкодить. Дистресові стани мають як соматичні, так і поведінкові прояви.  

Литература:1. Апчел В. Я. Стресс и стрессустойчивость человека / В. Я. Апчел, В. Н. Цыган. – СПб, 1999. – 86 с. 2. Гулий І. С. Основи валеології. Валеологічні аспекти харчування: Підручник / І. С. Гулий, Г. О. Сімахіна, А. І. Українець. – К. : ІНУЖТ, 2003. – 336 с. 3. Кокс Т. Стресс / Т. Кокс. – М. : Медицина, 1981. – 216 с. 4. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования / Р. Лазарус. – Л. : Наука, 1970. – 178 с. 5. Меерсон Ф. З. Адаптация, стресс и профилактика / Ф. З. Меерсон. – М. : Наука, 1987. – 278 с. 6. Райх В. Сексуальная революция. Пер. с нем. / В. Райх. – СПб-М.: "Университетская книга", АСТ, 1997. – 352 с. 7. Селье Г. Стресс без дистресса / Селье Ганс. – М.: Прогресс, 1982. – 68 с. 8. Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции / Ю. В. Щербатых. – СПб. : Питер, 2006. – 256 с. 9. Янов А. Первичный крик / А. Янов. – М. : АСТ, 2009. – 606 с.