Выводы:Написання роботи забезпечило реалізацію її мети – провести дослідження теоретичних аспектів та розробити практичні рекомендації щодо регулювання процесів злиття та поглинання в Україні відповідно до міжнародних тенденцій.
Виходячи з проведеного дослідження можемо зробити ряд висновків.
Процес злиття та поглинання передбачає встановлення контролю однієї компанії над іншою з подальшою реорганізацією або без неї. При цьому, поглинанням можна вважати лише операції, що відповідають законодавчо встановленим ознакам контролю над підприємством, при цьому слід зробити виключення для випадків придбання частки у статутному фонді без наміру участі в управлінні.
В сучасному корпоративному менеджменті можна виділити значну кількість різноманітних типів злиття і поглинання компаній. Серед основних класифікаційних ознакам процесів злиття і поглинання можна виділити: характер інтеграції компаній; національну приналежність об'єднуваних компаній; відношення компаній до злиття; спосіб об'єднання потенціалу; умови злиття; механізм злиття.
Практика міжнародного ринку злиттів і поглинань свідчить, що операції по злиттю і поглинанню компаній можуть бути здійснений таким чином: купівля активів з оплатою в грошовій формі; купівля активів з оплатою цінними паперами, випущеними компанією-покупцем; купівля контрольного пакету акцій; проведення злиття на основі обміну акціями між компаніями; злиття з утворенням нової компанії.
Експерти зазвичай вказують на три причини невдачі злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, яка поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди зі злиття або поглинання компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди зі злиття.
Злиття і поглинання можна розглядати, з одного боку, як стратегію підвищення конкурентоспроможності, а з другого — як антиконкурентну стратегію — за рахунок усунення конкурента або зменшення конкурентоспроможності (так зване «вороже» поглинання). Масштабна хвиля ЗІП, особливо «ворожих» або на основі «дешевого розпродажу», закономірно посилила серйозне занепокоєння з боку країн, що приймають, оскільки пов’язана з денаціоналізацією внутрішніх фірм, зменшенням потужностей придбаних підприємств, скороченням зайнятості, втратою технологічних активів, витісненням внутрішніх фірм та посиленням ринкової концентрації.
Іще однією рисою операцій злиття і поглинання є те, що вони не обов’язково сприяють поповненню виробничих активів та збільшенню робочих місць. Відносини, що виникають між суб’єктами корпоративного сектора, головним чином спричинюють міждержавний трансфер власності на активи і зміну контролю — від національного до іноземного, збільшуючи таким чином ризик іноземного домінування у певному сегменті економіки.
За умови, якщо причинами злиття стають технологічні потреби та глобалізація економіки, а не бажання компаній домінувати на ринках і підвищувати ціни, наслідки операцій злиття і поглинання будуть позитивними для суспільства. В іншому разі позитивні наслідки можуть бути короткостроковими й в основному на рівні самих підприємств.
Одним із мотивів злиття та поглинання компаній у мінливому зовнішньому середовищі виступає можливість та необхідність досягнення синергетичного ефекту від реалізації таких угод. Макроекономічні проблеми, у тому числі триваюча криза Єврозони й погроза «фінансового обриву» у США, утримували компанії розвинених країн від проведення угод злиття й поглинання. У результаті, в 2012 році активність у цій галузі в усьому світі знизилася в порівнянні з 2011 роком. У 2013 році навряд чи варто очікувати росту активності на ринку злиття та поглинання, особливо якщо не вдасться знайти надійне довгострокове рішення проблеми «фінансового обриву» у США.
Стрімке зростання обсягу угод злиття та поглинання, яке спостерігалося в останні роки в країнах БРІК, в 2012 році сповільнилося (принаймні, якщо судити по кількості угод), суть змін, що відбуваються на світовому ринку M&A, ясна: з 2007 року загальна вартість угод на китайському ринку M&A збільшилася вдвічі, у той час як на американському - знизилася наполовину. Стосовно галузевої динаміки, то найбільше зниження кількості угод в 2012 році спостерігалося в сфері управління активами – зниження на 18,5%; у гірничодобувної й металургійної сфері – зниження на 18%; в галузі автомобілебудування – зниження на 18%. Найбільше зниження загальної вартості угод спостерігалося в секторах електроенергетики й ПЕК (-51%), технологій (-30%) і медично-біологічній галузі (-29%)
У 2013 році світовий ринок M&A у цілому буде переживати спад, однак з найбільшою ймовірністю угоди можна прогнозувати в секторі промислових товарів (34% міжнародних компаній даного сектора повідомили про намір укласти угоду поглинання), сфері фінансових послуг (32%), нафтогазової галузі (28%) і секторі споживчих товарів (28%). Найменше угод очікується в автомобілебудівній галузі (18%), сфері технологій (18%), секторі електроенергетики й ПЕК (21%), медично-біологічній галузі (21%) і державному секторі (21%)
Активність на світовому ринку M&A у 2013 році, цілком ймовірно, залишиться низкою, і в найближчі місяці не буде спостерігатися серйозних ознак росту, оскільки керівники як і раніше обережні й займають вичікувальну позицію. Кон’юнктурні трансформаційні угоди будуть завжди, але в 2013 році їх стане менше. Керівники будуть уникати ризиків й укладати угоди з метою заповнення стратегічних пробілів, тому здобуватися будуть легко інтегровані й допоміжні активи
Щоб на ринку M&A знову почало відбуватися активне зростання, необхідно остаточно вирішити проблеми США і Єврозони. Тоді завдяки росту стабільності повернеться впевненість, зменшиться різниця в оцінках активів й у керівників компаній знову з'явиться інтерес до неорганічного росту.
В роботі було проведено практичні розрахунки наслідків злиття та поглинання для компанії XXXX (до та після поглинання Skype Global Sarl у 2010-2012 роках). Специфіка розрахунків полягала в тому, що фінансовий рік компанії XXXX починається 30 липня відповідного року. Як свідчать представлені розрахунки, компанія XXXX має середні показники фінансової автономії, та високі показники фінансового ризику, причиною чого виступає значна частина залучених коштів в структурі балансу компанії. Ліквідність XXXX є високою і за період з 2010 по 2012 роки зростає. Причиною високої ліквідності виступає високі залишки грошових коштів на рахунках компанії та незначний розмір кредиторської заборгованості та поточних зобов’язань. Частка запасів і витрат у поточних зобов’язаннях є низькою, що пояснюється специфікою продукції компанії (інтелектуальна продукція, а не матеріальне виробництво). У 2012 році рентабельність роботи компанії знижується, причиною чого виступає зниження операційного та чистого прибутку компанії XXXX. Як зазначалося вище, до зниження операційного та чистого прибутку призвели фінансові вливання компанії XXXX у компанію Skype Global Sarl, яка була поглинута XXXX у 4 кварталі 2011 року (у звітності XXXX поглинання відобразилося у 2012 фінансовому році). Доходи компанії XXXX, отримані від злиття з Skype Global Sarl будуть відображені у звіті за 2013 фінансовий рік.
Говорячи про головні тенденції світового ринку злиттів і поглинань вірніше припускати не формування на ньому спадного тренда, а появи на ньому досить вираженого процесу переходу від диверсифікації інвестицій до більш концентрованої політики вибору найбільш привабливих інвестиційних об'єктів. По суті це позитивний процес, оскільки показує, що інвестори поступово переходять від невпевнених спроб піти від кризи шляхом розкидання активів по ринку, до обережного й обґрунтованого вибору бізнес-об'єктів для довгострокових інвестицій.
Український ринок злиттів та поглинань є предметом моніторингу декількох аналітичний агенцій зі світовим ім’ям, а саме KPMG, Ernst and Young, Concorde Capital, Dragon Capital та ін., що, в свою чергу, свідчить про стійку зацікавленість західного капіталу в професійній юридичній та економічній підтримці злиттів та поглинань в Україні.
Основними формами поглинань підприємств в Україні є: скупка акцій міноритарних акціонерів (працівників підприємства або зовнішніх акціонерів) або механізм банкрутства (скупка боргів) – спосіб агресивного поглинання підприємств.
Світова практика свідчить, що процеси злиттів та поглинань створюють умови для економічної концентрації (при горизонтальному типі злиттів об’єднуються компанії-конкуренти). У зв’язку з цим всі держави жорстко контролюють процеси переходу контролю з метою розвитку чесної конкуренції та недопущення надмірної монополізації ринків. В Україні ці функції виконує Антимонопольний Комітет України (АМКУ). Згідно із законодавством, злиття та поглинання має отримати спеціальний дозвіл після перевірки АМКУ у випадках, коли на окремому ринку доля товару учасника концентрації або сукупна доля учасників концентрації, враховуючи відносини контролю, перевищує 35 %, і концентрація відбувається та тому ж або суміжному ринку товару, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного об’єму реалізації товарів учасників концентрації.
В існуючому варіанті рейдерство в Україні є ворожим жорстким поглинанням, що здійснюється з порушенням чинного законодавства або з використанням його прогалин. Фактично, рейдерство стало інструментом позбавлення власників законних майнових прав псевдозаконними (кримінальні схеми, підкуп чиновників, судів) або силовими засобами (захват, адмінресурс, шантаж). Наразі немає офіційних даних щодо діяльності українських рейдерських груп, але можна констатувати існування як невеликих комерційних структур, так і потужних груп з юридичною та силовою підтримкою, які здійснюють рейдерську діяльність в Україні.
Динаміка об’єму українського ринку злиття та поглинання у 2005-2012 роках свідчить про збільшення вартості угод злиття та поглинання з 2,9 млрд. дол. США у 2005 році до 15,34 млрд. дол. США у 2007 році, потім на ринку спостерігалося зниження до 5,577 млрд. дол. США у 2009 році, і поступове зростання до 9,41 млрд. дол. США у 2012 році.
Особливістю розвитку ринку злиття та поглинання з 2009 по 2012 роки включно стало те, що інвестор почав цікавитись тими галузями які демонструють більшу стійкість до криз: виробництво продуктів харчування, фармацевтика, продуктовий рітейл, машинобудування та металургія. Також слід зауважити, що саме в цьому році чітко спостерігаються операції направлені на концентрацію ринку. А за прогнозами експертів в майбутньому ми можемо спостерігати на ринку у тій чи іншій галузі по два, три гравця. Однією з пріоритетних галузей, щодо вкладання капіталу, з точки зору голландських, польських та французьких інвесторів, є сільське господарство України, а саме розвиток експортоорієнтованого виробництва, зокрема вирощування зернових, маличних культур та цукрового буряка. Але в той же час існуючий мораторій на придбання сільськогосподарських угідь стримує їх активність. Основними галузями, в яких відбувається злиття ат поглинання, в Україні є енергетика, металургія, аграрний ринок, ринок нафти та газу.
Український ринок злиттів і поглинань є доволі перспективним, оскільки значна кількість сфер бізнесу ще не вступила в активну стадію консолідаційних процесів. Передусім це стосується виробничої сфери, особливо підприємств середнього рівня. На думку фахівців цікавою, насамперед для іноземних компаній, залишається будівельна галузь.
Стратегічні рішення, що приймають українські підприємства, зокрема щодо злиття та поглинання, характеризуються складною структурою фінансування, що змінюється в часі; наявністю безлічі ефектів синергії (коли, наприклад, підприємство не можна розглядати ізольовано від взаємозв'язків усередині фінансово-промислової групи); складними схемами та механізмами податкового планування; непередбачуваністю та непрозорістю системи корпоративного управління. Іншими характерними особливостями вітчизняного ринку M&A залишаються відсутність публічності та прозорості угод, що не дозволяє визначити реальні показники обсягу ринку, «недружні» поглинання, існування досить низьких граничних показників для отримання дозволу на економічну концентрацію (особливо – в енергетичному секторі).
Проведений аналіз дає змогу зробити висновки, що в 2013 році збережеться тенденція щодо активної приватизації енергетичних компаній. Разом із цим, планується реалізовувати програму щодо приватизації державних вугільних шахт. Очікується, що до 2014 р. буде приватизовано понад 65 таких об’єктів. При цьому основними покупцями підприємств енергетичного сектора будуть вітчизняні інвестори.