Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Різне»Культурологія»

Монастирі в культурі європейського середньовіччя

Карточка работы:4677-2013б
Цена:
Тема: Монастирі в культурі європейського середньовіччя
Предмет:Культурологія
Дата выполнения:2013
Специальность (факультет):Менеджмент
Тип:Контрольна робота
Задание:
ВУЗ:Національний Авіаційний Університет (НАУ)
Содержание:Вступ 3 1. Світоглядні основи культури європейського середньовіччя 4 2. Роль монастирів в культурі європейського середньовіччя 10 Висновки 19 Список використаної літератури 21  
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Світова історія людства вченими поділена на періоди – певні проміжки часу, які різняться між собою важливими змінами в розвитку людської цивілізації. Це такі періоди, як Стародавній світ, Середньовіччя, Новий та Новітній час. Середньовіччя займає період всесвітньої історії, що слідує за історією стародавнього світу і передує новій історії. Термін «середні віки» (лат. Medium aevum, букв. – середній вік) з’явився в XV ст. у італійських істориків-гуманістів, які стали вживати його для визначення періоду історії від загибелі Західної Римської імперії до XV ст. Для середньовічної культури характерні дві ключових відмітних ознаки: корпоративність і домінуюча роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з кліток, складалося з безлічі станів (корпорацій). Людина по народженню належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне положення. З кожним станом були пов`язані своє коло політичних і майнових прав і обов`язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора корпоративна ієрархія: два вищих стани (духовенство, феодали-землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції були об’єднані в «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X-XI ст. епіскоп французького міста Лана Адальберон: «одні моляться, інші воюють, треті працюють...». Кожний стан був носієм і відповідного типу культури. Могутнім об’єднуючим чинником в таких умовах виступали релігія і церква. Мета дослідження полягає у виявленні та характеристиці ролі монастирів в культурі європейського середньовіччя.  
Объём работы:
18
Выводы:Таким чином, велику роль у житті народів середньовічної Європи відігравали церква та релігія, які жорстко контролювали діяльність людини протягом життя, постійно впливаючи на її свідомість та поведінку. Під церковною опікою перебували не тільки низи, а й феодальна знать. Середньовічна церква була зіткана з протиріч. Вона мала великий позитивний вплив на все духовне життя суспільства, сприяла зміцненню єдності європейських народів, залученню їх до нових морально-етичних цінностей. Разом з тим християнська церква частково пригнічувала народну культуру, корені якої сягали у язичницькі часи, переслідувала іновірців та інакодумців, гальмувала розвиток науки. Об’єднавши на основі християнських цінностей європейські народи, церква сама ж вбила між ними клин, розколовшись у XI ст. на західне та східне християнство. Особливу роль в поширенні впливу церкви грали монастирі. Вони виникли в III ст. в Єгипті і являли собою спочатку поселення відлюдників (від грецького «монах» – відлюдник). Монастирі в Європі стають і великими землевласниками, і центрами багатогалузевих господарств, і укріпленими фортецями, і вогнищами культурного життя. Перший чернечий орден організував Бенедикт Нурсійський в VI ст. Надалі, орден бенедиктинців об’єднував до двох тисяч монастирів, в XII ст. у зв’язку з серією великих народних виступів виникає нова течія в чернецтві. Франциск Ассизький в Італії і Домінік в Іспанії майже одночасно виступають з проповіддю бідності, відмови від власності, поваги до простої праці. Головним для священика вони вважали не урочисте богослужіння, а проповідь в мандрівках серед простих людей. Такі погляди знайшли дуже широку підтримку. Рим офіційно визнав францисканців і домініканців – орденами жебракуючих ченців-проповідників. Треба врахувати ще одну причину впливовості церкви, особливо в ранньому середньовіччі. Це – загальний культурний занепад, виродження античної культури, що наступило після V ст. Руйнувалися політичні, культурні зв’язки, більшість населення стала аграрною. Письменність перетворюється на рідкість. На зміну класичній приходить вульгарна (народна) латина. В таких умовах саме церква виступає охоронцем античної культурної спадщини. Священики виявляються найосвіченішими людьми. Адже і серед правителів тоді грамотні люди були відносною рідкістю. Наприклад, Карл Великий – творець величезної імперії, герой переказів і легенд – поважав освіту, розмовляв латиною, грецькою, знався на літературі. Але… писати він не вмів. Його біограф розповідає, що імператор возив «на постілі під подушкою дощечки і листки, щоб у вільний час привчити руку виводити букви. Але мало мав успіху». Було встановлено, що при монастирях організовувалися скрипторії – спеціальні майстерні для переписування книг. Рукописні книги виготовлялися з пергаменту – особливим способом обробленої телячої або овечої шкіри. Для виготовлення однієї Біблії великого формату було потрібно 300 овечих шкір, на її виконання йшло 2-3 роки. Коштували такі книги, природньо, неймовірно дорого. При монастирях звичайно організовувалися бібліотеки. Крім Біблії переписувалися книги християнських богословів, життєписи святих, вцілілі античні твори (без такого переписування до нас ці твори просто не дійшли б). Тут складаються хроніки – описи подій по роках. Школи протягом раннього середньовіччя відкривалися тільки при церквах і монастирях. Поступово складається шкільна програма. Вона не мінялася потім віками. До неї входили «сім вільних мистецтв»: три ввідні дисципліни – «трівіум» – граматика, риторика (оволодіння красномовством), діалектика (оволодіння правильним красномовством, тобто формальна логіка); чотири дисципліни вищого циклу – «квадріум» – арифметика, геометрія, астрономія, музика.  
Вариант:нет
Литература:1. Гене Б. История и историческая культура средневекового Запада / Б. Гене; пер. с фр. Е. В. Баевской, Э. М. Береговской. – М. : Яз. слав. культуры, 2002. – 494 с. 2. Гриценко Т. Б. Культурологія : Навчальний посібник / Т. Б. Гриценко. С. П. Гриценко, А. Ю., Кондратюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 392 c. 3. Гуревич А. Категории средневековой культуры / А. Гуревич. – М., 1984. – 327 с. 4. Гуревич А. Я. История Средних веков / А. Я. Гуревич., Д. Э. Харитонович. – 2-е изд. – М. : МБА, 2008. – 320 с. 5. Добиаш-Рождественская О. Культура западноевропейского средневековья / О. Добиаш-Рождественская. – М. : Наука, 1987. – 345 с. 6. Егер О. Всемирная история. Средние века / О. Егер. – М. : АСТ, 2006. – 607 с. 7. Словарь средневековой культуры / Ин-т всеобщ. истории Рос. акад. наук. Ин-т мировой культуры МГУ ; Под общ. ред. А. Я. Гуревича. – М. : Росспэн, 2003. – 631 с. 8. Шишков А. М. Средневековая интеллектуальная культура : Учеб. пособие / А. М. Шишков. – М. : Савин, 2003. – 591 с.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (180)