Вступление:З погляду практичного використання можна виділити тексти зі стереотипною і нестереотипною будовою. Стереотипні тексти труднощів не становлять: варто докладно вивчити шаблон – і проблем не буде. Інша справа – нестереотипні тексти або нестереотипні частини стереотипних текстів – словом, те, що потребує творчості. Учені довели, що весь світ існує в свідомості людини у вигляді величезної кількості моделей, різних своєю природою і структурою. Причому моделі, які утворюються в мозку людини внаслідок інтелектуальної обробки інформації, мають, як правило, нелінійну форму, вони дво-, три- і багатовимірні. А текст, як відомо, лінійний. І саме тут, коли ви намагаєтеся передати нелінійну структуру лінійною, часто тьмяніють найяскравіші ідеї. Це настільки ж складно, як для художника передати перспективу. Але в малярстві існує ціла система прийомів для передачі перспективи. Є такі прийоми і в мові. Так що справа не така вже й безнадійна. Завдання начебто ясне: треба так лінеаризувати (зробити лінійною) модель, щоб читач на основі лінійного викладу побудував у своїй свідомості нелінійну модель. Для того, щоб зробити модель лінійною, насамперед треба добре уявити модель у нелінійному вигляді – побачити всі її елементи, простежити зв`язки між ними. Слід розкласти модель на складові частини, кожна з яких відображає той чи інший аспект проблеми. Далі встановлюють ієрархію окреслених (запланованих) частин – вирішують, які з них відображають головні моменти (сторони) вашої моделі, а які є допоміжними, тобто сприяють висвітленню основного. Також дуже важливо для кожного елементу такої моделі підібрати відповідні мовні засоби викладення тексту.