Трудові ресурси як соціально-економічна категорія та об'єкт управління

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ 6 1.1. Визначення поняття «трудові ресурси» 6 1.2. Дослідження етапів управління трудовими ресурсами 10 1.3. Методи та основні поняття дослідження 13 РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ОБ’ЄКТА УПРАВЛІННЯ 21 2.1. Трудові ресурси: загальна характеристика 21 2.2. Управління трудовими ресурсами: сутність та зміст 24 2.3. Механізм забезпечення ефективного управління персоналом 29 РОЗДІЛ 3 ПРАКСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПЕРСОНАЛУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА 31 3.1. Аналіз сучасних факторів впливу на продуктивність трудових ресурсів підприємства 31 3.2. Пропозиції щодо поліпшення процесу управління трудовими ресурсами 41 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 52 ДОДАТКИ 56  

Вступление:Актуальність обраної теми дослідження. Ефективне функціонування і подальший розвиток вітчизняних підприємств можливі лише на основі використання дієвого механізму управління, важливою складовою якого є механізм управління їх трудовим ресурсами. Персонал завжди був і є головним ресурсом підприємства, а отже і трудові ресурси є головним фактором формування та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Без професійно підготовлених фахівців жодна організація не зможе вижити і досягти своїх цілей. Оскільки на вітчизняних підприємствах відсутня ефективна система управління трудовими ресурсами, то проблема управління трудовими ресурсами є на сьогодні досить актуальною. У системі виробництва та економічних відносин центральне місце посідає людина. Вона визначає цілі та напрями розвитку виробництва, організовує його, виробляє товари й надає послуги для свого життя та розвитку. Тому ефективність економіки будь-якого суспільства насамперед виз­начається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх використання у виробництві, адже основною продуктивною силою є люди з їхніми здібностями та можливостями. В сучасних умовах роль людини у виробництві суттєво змінилася: людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, але й головним його стратегічним ресурсом. Вкладення в людські ресурси стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності підприємства. Питанням управління трудовими ресурсами присвячені роботи таких авторів, як: Г. Азоєва, Ю. Алексахіна, Д. Бездєлова, Н. Богданова, О. Богуцького, О. Бородіна, Ф. Вірсема, В. Галушко, А. Гастаєва, О. Гудзинського, Г. Дмитренко, П. Журавльова, Й. Завадського, Ю. Одєгова, Т. Ніконова, Р. Кантера, С. Карташова, М. Керженцева, І. Ліфіца, О. Перетяка, М. Портера, Г. Скударя, Ф. Тейлора, М. Трейсі та Г. Щокіна. Разом з тим, ряд аспектів проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві залишаються недостатньо вивченими та потребують поглибленого дослідження. Проблемна ситуація полягає в тому, що на вітчизняних підприємствах для забезпечення його ефективного функціонування недостатньо приділена увага управлінню трудових ресурсів. Об’єктом дослідження є трудові ресурси підприємства. Предметом дослідження курсової роботи є соціально-трудові ресурси, що виникають в процесі формування трудових ресурсів на підприємстві. Метою курсової роботи є вивчення сутності і методів оцінки системи використання трудових ресурсів на підприємствах в умовах ринкової економіки. Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити ряд завдань, а саме: – розглянути методологічні аспекти вивчення трудових відносин як соціально-економічної категорії; – визначити теоретичні аспекти вивчення трудових відносин як об’єкта управління; – виявити праксеологічні аспекти вивчення впливу персоналу на ефективність підприємства ТОВ «ХХХХ». Основна гіпотеза полягає в тому, що ефективне управління трудовими ресурсами сприяє збільшенню виручки від реалізації продукції на підприємстві. Допоміжні гіпотези: ? управління трудовими ресурсами сприяє ефективному використанню трудового потенціалу особистості, є засобом профілактики масового безробіття, відіграє значну роль у підготовці працівників для здійснення структурної і технологічної перебудови галузей економіки; ? управління продуктивністю праці персоналу впливає на підвищенню його соціальної та професійної мобільності. Методи дослідження. Методологія проведеного дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системному підході до досліджуваних процесів. У роботі використаний інструментарій загальних методів наукового пізнання, що включають як теоретичні так і емпіричні методи дослідження: спостережень, порівнянь, формалізації, абстрактно-логічний, статистичні, та економіко-математичні методи. Курсова робота виконана на 49 сторінках, складається з вступу, 3-х розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел на 4 сторінках (42 джерела), містить 9 рисунків та 7 таблиць, 2 додатка.  

Выводы:За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки: 1. Визначено, що трудовий потенціал – це кількість та якість наявних трудових ресурсів з урахуванням можливості їх збільшення при поточному рівні розвитку науки і техніки. 2. Виявлено, що в умовах ринкової економіки ставлення до персоналу як до ресурсу передбачає: індивідуальний підхід до всіх працівників, здійснюваний у межах співвідношення інтересів підприємства та робітника (у разі розбіжностей у цілях приводять у дію стимулювальні та мотиваційні ва-желі впливу на людину, для сполучення інтересів); усвідомлення проблеми дефіциту висококваліфікованого персоналу, що приводить до конкурентної боротьби за знання, навички, здібності на ринку праці; відмова від уявлення про робочу силу як «дармовий капітал», освоєння якого не потребує фінансових, трудових, організаційних, часових чи будь-яких інших витрат з боку роботодавця. 3. Для практичного управління трудовими ресурсами, їх раціонального застосування та виявлення резервів ефективного використання вдаються до наступної методики: 1) визначається об’єкт і мета аналізу (аналіз зміни складу працюючих та виявлення резервів їх раціонального використання, аналіз використання робочого часу, аналіз продуктивності праці і т п); 2) збирається економічна інформація, необхідна для наміченого аналізу та перевірки його достовірності. На підставі зібраної інформації складається узагальнююча характеристика забезпеченості підприємства робочою силою (раціональність використання робочого часу, вплив різноманітних чинників на підвищення продуктивності праці і т.п.); 3) проводиться порівняльна оцінка отриманої інформації за допомогою інших (схожих або ідентичних) показників (понять і явищ). Порівняння припускає застосування абсолютних, відносних і середніх величин, динамічних рядів та індексів; 4) визначається характер причинно-наслідкових зв’язків між досліджуваними процесами, явищами (факторами) і кінцевим результатом. В одних випадках існує функціональна залежність, в інших – повна залежність, строга відповідність відсутні. 4. Зазначено, що продуктивність – це невід'ємний атрибут та вихідний принцип ринкової господарської системи, який формує відповідні соціально-економічні вимоги до людських ресурсів, які стосуються, насамперед, результативності праці, її відповідності суспільним потребам та трудовим настановам і орієнтаціям самого населення. 5. Виявлено, що управління розвитком персоналу сприяє ефективному використанню трудового потенціалу особистості, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, є засобом профілактики масового безробіття, відіграє значну роль у підготовці працівників для здійснення структурної і технологічної перебудови галузей економіки. 6. Досліджено, що управління персоналом як багатогранний і винятково складний процес має свої специфічні властивості і закономірності та повинне придбати системний характер і завершеність на основі комплексного рішення кадрових проблем, впровадження нових і удосконалювання існуючих форм і методів роботи. 7. Об’єктом дослідження є ТОВ «ХХХХ», який являється одним з найбільших українських оптових постачальників на фармацевтичному ринку. Проаналізовано, що середньоспискова чисельність персоналу практично є сталою, позитивним моментом у діяльності ТОВ «ХХХХ» є стабільність кадрів та трудової дисципліни. На даний момент на підприємстві постійно впроваджуються сучасні технології маркетингових комунікацій, тому потреба у перекваліфікації або перенавчанні існує постійно. Так, за 2012 рік первинну професійну підготовку пройшло 454 особи. Проведені результати розрахунку свідчать, що протягом 2011-2012 рр. відбулося зменшення показника продуктивності персоналу на 124,28 тис. грн. або на 16,52 %, що спровокувало стрімке скорочення виручки від реалізації продукції ТОВ «ХХХХ» в Україні на 88142 тис. грн. або на 14,93 %. 8. Запропоновано застосувати процедурний механізм визначення «витрат – вигод» від залучення інвестицій в персонал підприємства, тобто розрахувати ефективність вкладення ресурсів підприємства задля підвищення кваліфікації персоналу та отримання більшого прибутку. Відповідно до проведеного розрахунку, можна сказати, що вкладаючи ресурси у розвиток персоналу ТОВ «ХХХХ» збільшить свій прибуток на 11777,5 тис. грн. – це свідчить про доцільність підвищення кваліфікації персоналу. Вкладаючи у трудові ресурси свої кошти, ТОВ «ХХХХ» максимізує свій прибуток уже через три місяці після запровадження програми по підвищенню кваліфікації персоналу – це позитивна сторона запропонованого процедурного механізму.  

Литература:1. Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року : Указ Президента України від 03.08.1999 № 958/99 // Офіційний вісник України. – 1999. − №31. – С. 47. 2. Акулов М. Г. Економіка праці і соціально трудові відносини : Навч. посіб. / М. Г. Акулов, А. В. Драбаніч, Т. В. Євась та ін.. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 328 с. 3. Антончук К. Д. До питання впливу труд. Мотивації на економічний розвиток держави / К. Д. Антончук // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 8. – С. 31-35. 4. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом : Навч. посіб. / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 512 с. 5. Богиня Д. П. Основи економіки праці : Навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 3-тє вид. – К. : Знання-Прес, 2002. – С. 42. 6. Виханский О. С. Менеджмент : Учебник / О.С. Виханский, А.И. Наумов. – Изд. 3-е, перераб. и доп.. – М. : Изд-во «Гардарика», 2003. – 528 с. 7. Волгин Н. А. Социальная полиика и рынок труда: вопросы теории и прак¬тики / Н. А. Волгин, А. И. Щербаков. – М. : Изд. РАҐС, 2002. – 128 с. 8. Воронин А. Эффективность производства и распределения экономии общественного труда между субъектами рынка / А. Воронин, А. Пастух // Экономика Украины. – 2009. – № 3. – С. 27- 37. 9. Грачев М. В. Управление трудом (теория и практика) / М. В. Грачев. – М. : Наука, 2006. – 55 с. 10. Давидюк Т. В. Трудові ресурси, трудовий потенціал, робоча сила, людський капітал: взаємозв’язок категорій / Т. В. Давидюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2009. – Вип. 1(47). – С. 30-35. – (Сер. : Економічні науки). 11. Долішній М. І., Злупко С. М., Злупко Т. С., Токарський Т. Б. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці (теорія і практика). – Львів, 1997. – 340 с. 12. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке : Пер. с англ. / П. Друкер. – М. : Изд-во «Вильямс», 2003. – 323 с. 13. Жуковський М. О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства / М. О. Жуковський // Актуальні проблеми економіки. – № 2 (68). – 2007р. – 182 с. 14. Замора О. І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів / О. І. Замора // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – С. 85 – 91. 15. Качан Є. П. Управління трудовими ресурсами : Навч.пос. / Є. П. Качан –К. : Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – 358 с. 16. Калєніна Н.В. Сутність категорії «Трудовий потенціал підприємства» / Н.В. Калєніна //Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С 111-114. − Сер. : економіка та підприємництво: науково-виробничий журнал. 17. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффек¬тивности) : Учеб. Пособие / А. В. Калина. – 4-е изд., стереотип. – К. : МАУП, 2003. – 312 с: ил. – Библиогр. в конце разд. – С. 52. 18. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом / Киибанов А. Я. – М. : «ИНФРА-М», 2003, – 287 с. 19. Ким М. Н. Трудовой потенциал: формирование, использование, управление : Учеб. пособие. / М. Н. Ким. – X. : НАУ им. В. Н. Каразина, 2003. – С. 13-14. 20. Корнелиус Н. HR менеджмент: Поиск, подбор, тренинг, адаптация, мотивация, дисциплина, этика : Пер. с англ. / Н. Корнелиус. – Днепропетровск: Изд-во «Баланс Бизнес Брукс», 2005. – 520 с. 21. Кочеткова А. И. Психологические основы современного управления пер¬соналом / А. И. Кочеткова. – М. : Зерцало, 2008. – 170 с. 22. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібн. / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005. – 352 с. 23. Крушельницька О. В. Управління персоналом : Навчальний посібник / О. В. Крушельницька, Д. Н. Мельничук. – К. : Кондор, 2003. – 296 с. 24. Курило Ірина Олексіївна. Трансформація соціально-економічної структури населення та її демографічні наслідки: дис. д-ра екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут демографії та соціальних досліджень. – К., 2006. – 454арк.: рис., табл. – Бібліогр. : арк. 411-437. 25. Лозовський О. М., Штурма Х. І. Сучасні тенденції в управління трудовими ресурсами підприємства Електронний ресурс / О. М. Лозовський, Х. І. Штурма. // Соціум. Наука. Культурa, Економіка. – Режим доступу: http://intkonf.org/ken-lozovskiy-om-shturma-hi-suchasni-tendentsiyi-v-upravlinni-trudovimi-resursami-pidpriemstva/. 26. Ломовський Н. О. Про сутність понять «трудовий потенціал» і «потенціал трудових ресурсів» / И. О. Ломовський // Економіка АПК і природокористування : Вісник ХНАУ. – 2009. – № 5. – С. 298-299. 27. Лук’янихін В. О. Менеджмент персоналу : Навч. посіб. / В. О. Лук’янихін. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – № 5. – С. 46. 28. Масленніков О. Ю. Трудовий потенціал підприємства, його формування та оцінювання / О. Ю. Масленніков, М. І. Фльорко : Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.8. – С. 241-245. 29. Мескон М. Основы менеджмента : Пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Изд-во «Дело». – 1992. – 702 с. 30. Пиличев Н.А. Управление агропромышленным производством / Н. А. Пиличев. – М. : Изд-во «Колос», 2001. – 296 с. 31. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда / А. И. Рофе, Б. Г. Збышко, В. В. Ишин. – М. : МИК, 2004. – 236 с. 32. Рудий В. І. Стратегія вдосконалення кадрової політики підприємства / В. І. Рудий // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 9. – С. 234-239. 33. Рябуха М. С. Про формування та використання кадрового потенціалу в сільському господарстві / М.С. Рябуха // Економіка АПК : міжнар. наук.-виробн. журнал. – 2009. – № 10. – С. 132-136. 34. Синиця Т. В. Формування та використання трудового потенціалу промислового підприємства : Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / Т. В. Синиця. – Х., 2004. 35. Смоляр Л. Г. Дослідження тенденцій розвитку кадрового потенціалу на промислових підприємствах України / Л. Г. Смоляр // «Економіка та держава». – 2008. – № 5. – С. 96-99. 36. Соціологічна енциклопедія. Редакційна колегія / Астахова В. І., Городяненко В. Г. – укладач., Яременко О. О., Київ, «Академвидав» 2008 р. С. 409-410. 37. Стецюк Н. Сучасні тенденції в управлінні трудовими ресурсами підприємства / Н. Стецюк // Журнал європейської економіки. – 2011. − №2. – С. 188 – 195. 38. Ткачук Р. Л. Роль трудових ресурсів на етапі державотворення Електронний ресурс / Р. Л. Ткачук // Збірник наукових праць серія «Управління». – 2011. – № 2. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_2/39.pdf. 39. Травин В. В. Кадрова політика в сучасних умовах / В. В. Травин. – М., 2006. – 364 с. 40. Шитікова Л. В. Теоретичні підходи до управління трудовими ресурсами в сучасних умовах / Л. В. Шитікова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.14. – С. 314-319. 41. Щолокова В. О. Трудовий потенціал підприємства : упорядкування категорій та оновлення змісту / В. О. Щолокова // Стратегія економічного розвитку 204 України, − 2009. − Вип. 24–25. – С. 204-208. 42. Фармацевтична компанія «ХХХХ» Електронний ресурс / Фармацевтична компанія «ХХХХ». – Режим доступу: