Проблема відчуження в контексті сучасної глобалізації

Вступление:Актуальність дослідження зумовлена потребами соціальної практики в Україні, зокрема необхідністю реформування суспільного життя за доби глобальних трансформацій. На цьому шляху наша держава вирішує політичні, економічні, соціальні, культурні, національні, екологічні та інші проблеми. Нагальною потребою стає подолання негативних проявів глобалізації. Йдеться про наростання процесів соціокультурного відчуження, проявами якого є втрата національної ідентичності, смисложиттєвих компонент, розповсюдження споживацької свідомості, які деформують ментальність в Україні, насамперед, молодого покоління. Сучасні дослідники намагаються спрогнозувати розвиток подій в економічній, політичній, культурній сферах, осмислити роль та майбутню долю різних країн в епоху становлення на планеті Нового Світового Порядку (НСП). Проте вже перші наслідки цього процесу для більшості населення земної кулі виявились негативними. Відчуження частково є економічною категорією, оскільки за відносинами виробництва воно приховує відносини між людьми. Це процес, у якому від людей як членів тих чи тих класів і суспільних груп відділяються їх сили, здібності, діяльність і її результати. Останні набувають відносної самостійності і опановують суб’єктами, завдаючи їм руйнівного впливу. Проте сучасне відчуження перетворюється із переважно економіко-політичного явища на комплексну проблему, у якій тісно переплетені економічні, політичні, антропологічні, культурні, інформаційні, релігійні, психологічні та інші аспекти. Ігнорування будь-якого із них може призвести до неадекватного розуміння сутності процесів, що відбуваються в сучасному світі. Потрібно проаналізувати сучасні негативні наслідки глобальних трансформацій. Метою даного дослідження є вивчення соціокультурних, політичних, економічних детермінант, що спричиняють негативні прояви глобальних трансформацій.

Выводы:Отже, проаналізувавши сучасну ситуацію в глобальному просторі, можна зробити висновок про чинники зростаючої глобальної кризи. Насаджування відчуженої життєдіяльності відбувається внаслідок глобалізації новітніх технологій масових комунікацій. Особистісними вимірами відчуження в глобальному просторі стають деіндивідуалізація, психічна деструкція, спрощення і прагматизація сприйняття, мислення та поведінки. На даному етапі розвитку цивілізації актуалізується як технологічне відчуження – відчуження людини від досягнень науки та техніки, однонаправленість НТП, що не співвідноситься із моральними орієнтаціями та загальнолюдськими цінностями – з одного боку, так і політичне відчуження, яке полягає у відмежуванні народних мас від реальних політичних подій, у прийнятті політичними лідерами невиважених рішень, що засновані на особистих амбіціях та які загострюють внутрішні проблеми та міжнародні відносини. Здругого боку відчуження стає провідною характеристикою протиріч, що характеризує людську діяльність у системі соціальних інститутів. Отже, окреслення причин кризових явищ глобалізації надає можливість майбутнього більш докладного дослідження ряду сучасних процесів і явищ, пов’язаних з глобальними трансформаціями і встановленням Нового Світового Порядку на Землі. Отримані результати сприяють подальшому розробленню цілісної антикризової концепції сучасності.

Литература:Литература 1. Алехин В. В. Философия отчуждения // Сборник научных трудов. — Донецк, 2003. — Т.4: Сер.: Государственное управление, вып.19: Социально-гуманитарные проблемы менеджмента. — С.3–8. 2. Батченко Л. В. Процессы глобализации: проявление и тенденции развития // Прометей. — Донецк, 2003. — N1 (10). — С.131–136. 3. Борцова Н. Глобализация в ХХІ веке // Наш современник. - 2003. - №4. - С.158 - 164. 4. Глобальные трансформации и стратегии развития // Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. и др. // Под ред. Белоруса О.Г. – К.: Орияне, 2000. – 424 с. 5. Горюхина Н. А. Стиль отчуждения — в век отчуждения // Національна муз. акад. України ім П. І. Чайковського. Науковий вісник. — К., 1999. — Вип.6: Musicae ars et scientia. — С.197–201. 6. Павленко Ю. В. Культурно-цивилизационные аспекты глобализации // Мова і культура. — К., 2002. — Вип.4, т.1, ч.2: Філософія мови і культури. — С.40–44. 7. Паращевин М. Глобализация и ее влияние на личность // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 2. - С.65 - 68. 8. Перепелица С. И. Социальное отчуждение в условиях рыночной трансформации // Міжнародна наукова конференція «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах», 24–26 верес. 2003 року. — Черкаси, 2003. — С.58–60. 9. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. – М.: ИНФРА-М, 1999. – ХХVI, 262 с. 10. Стариш А. Г. Общественное сознание в контексте глобализации: генезис, состояние, перспективы // Ученые записки. — Симферополь, 2004. — Т.17 (56), N2: Политические науки. — С.163–170. 11. Ткачук Ю. В. Сущность экономической глобализации и ее социальные последствия // Актуальні проблеми політики. — Одеса, 2004. — Вип.22. — С.184–190. 12. Хромова О. И. Человек в постиндустриальную эпоху: к проблеме отчуждения // Разум в постнеклассическую эпоху: антропологические перспективы. — Симферополь, 2003. 13. Чугунов С. В. Становление и эволюция теории отчуждения в современной отечественной философии // Севастопольский гос. техн. ун-т. Вестник. — Севастополь, 1998. — Вып.9: Философия и политология. — С.8–11.