Фразеологічні одиниці з оціночним компонентом в політичному дискурсі

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 7 1.1. Поняття дискурсу 7 1.2. Політичний дискурс 11 1.3. Комунікативні стратегії і тактики кандидатів на посаду президента 17 РОЗДІЛ ІІ. ЛІНГВІСТИЧНА КАТЕГОРІЯ ОЦІНКИ 29 2.1. Поняття оцінки в лінгвістиці 29 2.2. Шкала оцінювання. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного в оцінці 34 2.3. Засоби вираження оцінки 39 РОЗДІЛ ІІІ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОЦІННИМ КОМПОНЕНТОМ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ 45 3.1. Поняття фразеологічної одиниці в політичному дискурсі 45 3.2. Аналіз передвиборчих промов, що містять фразеологічні одиниці з оцінним компонентом 49 3.3. Передача оцінних конотацій у передвиборчих промовах 54 ВИСНОВКИ 63 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 66  

Вступление:Політична діяльність завжди відігравала важливу роль в житті суспільства. Від певної політичної позиції або ситуації залежить місце країни на міжнародній арені, її взаємини із іншими державами, її роль в діяльності світової спільноти. Проте важливу роль у визначенні іміджу країни грає спосіб її презентації політичними лідерами даної держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародного співтовариства, так і до громадян своєї країни. Написання промов дуже складний процес, оскільки в більшості випадків політики в процесі виступу повинні не тільки інформувати аудиторію про який-небудь аспект суспільного життя, але, важливіше, домогтися прихильності аудиторії, переконати слухачів прийняти ту або іншу позицію, а також заручитися підтримкою громадян. Вислови політика повинні викликати підтримку аудиторії. Для цього політики наводять аргументи і факти, вдаються до різних методів переконання. Тож, уміння аргументувати свої дії має велике значення для кожного політика, адже це позначається на його популярності серед населення. За допомогою аргументації політики впливають на формування та зміну думки виборців. Саме тому дослідження особливостей аргументації в політичному дискурсі є актуальним. Актуальність виконаного дослідження полягає в тому, що сьогодні є надважливою проблема використання у політичному дискурсі все більш витончених маніпулятивних стратегій і тактик, а також пов’язана з цим необхідність раціоналізувати політичну комунікацію, посилити роль і значення аргументації, підвищити стійкість електорату до впливу маніпулятивних стратегій і тактик. Об'єктом аналізу є політичний дискурс, а також засоби реалізації аргументації в політичному дискурсі. Предметом дослідження є специфіка реалізації фразеологічних одиниць з оцінним компонентом в політичному дискурсі. Мета дипломної роботи полягає у виявленні та характеристиці особливостей застосування та передачі фразеологічних одиниць з оціночним компонентом в англомовному політичному дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання низки конкретних завдань, а саме: 1) з’ясувати та уточнити поняття дискурсу; 2) дослідити особливості та аргументації в політичному дискурсі; 3) охарактеризувати комунікативні стратегії і тактики та мовні засоби їх релазції кандидатів на посаду президента; 4) ідентифікувати поняття оцінки в лінгвістиці; 5) визначити оціночний компонент у структурі фразеологічних значень; 6) описати специфіку шкали оцінювання та виявити особливості співвідношення суб’єктивного і об’єктивного в оцінці; 7) розкрити засоби вираження оцінки в мовленні; 8) встановити поняття фразеологічної одиниці з оцінним компонентом в політичному дискурсі; 9) дослідити та порівняти комунікативні промови політичних діячів, а саме президента США Б. Обами та М. Ромні, що містять фразеологічні одиниці з оцінним компонентом; 10) проаналізувати особливості передачі семантичних та оцінних конотацій у передвиборчих промовах. Основи теорії політичного дискурсу були закладені представниками кембриджської та оксфордської філософських шкіл у 50-ті рр. ХХ ст., які здійснили аналіз лінгвістичного контексту суспільної думки 10, c. 15. Серед класичних робіт з даної проблематики можна назвати праці Т. А. ван Дейка, Р.Барта, М.Фуко, Ю.Хабермаса, а також дослідження вітчизняних авторів: М. В. Ільїна, Є. І. Шейгала, О. М.Баранова, Г. Г.Почепцова. Вивченням політичного дискурсу займаються політологи, психологи, філософи, соціологи, економісти, спеціалісти з теорії комунікації та лінгвісти. Тим самим визнається факт, що політичний дискурс є об’єктом міждисциплінарних досліджень. Специфіка сучасного політичного дискурсу в останні роки набула неабиякої популярності серед дослідників (Р. Водак, Т.ван Дейк, П .Серіо, В.В. Богданов, Б.М. Гаспаров, М.Л. Макаров, В.И. Карасик, А.Г. Баранов, W. Dieckmann, W. Holly, M. Coulthard, R. Fowler). 16, c. 14. У найбільш вагомих наукових розвідках подано характеристику політичного дискурсу як предмету політологічної філології (В.З.Дем’янков), досліджено семіотику політичного дискурсу та його театральність (Е.І.Шейгал, А.О.Распаєв, Є.М.Істоміна, Ю.М. Лотман, Є.В.Олімпієва, Г.Г. Почепцов, У.Еко, J.Baudrillard, B. Crvenkovska, G.Debord, R.Fischer-Lichte, G.Sonesson, В.States), особливості оцінної лексики політичного дискурсу (К.С.Серажим), способи реалізації агональності (О.Л.Міхальова), когнітивні аспекти політичного дискурсу (Д.В.Шапочкін), розглянуто різноманітні мовленнєві жанри політичного дискурсу, комунікативні стратегії та тактики у сучасному масмедійному політичному дискурсі (Л.Л.Славова), досліджено особливості риторики та синтаксису сучасного політичного газетного дискурсу (А.Загнітко), політичної соціології (П.Бурдьє, М.Вебер, Н. Смелзер) тощо 34, c. 78. Для розв'язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними методами аналізу у текстах перекладеного матеріалу є морфолого-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного, комунікативний аналіз. Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що головними функціями політичного дискурсу лінгвісти вважають боротьбу за владу (агітацію за владу, захоплення й утримання влади), інтеграцію й диференціацію групових агентів політики; розвиток конфлікту та встановлення консенсусу; здійснення вербальних політичних дій та інформування про них; створення «мовної реальності» поля політики та її інтерпретацію; маніпуляцію свідомості й контроль за діями політиків й електорату. Основним системотворчим критерієм для виділення політичного дискурсу є ціль – боротьба за владу, оскільки при жанровій і стильовій різноманітності решта всіх критеріїв лише уточнює основний і варіюється залежно від контексту. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що всі комунікативні стратегії переконання в рамках політичного дискурсу повинні розглядатися як ті, що мають на меті єдину ціль – боротьбу за владу. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів політичного дискурсу. Результати порівняльного аналізу граматичних особливостей передвиборчих політичних кампаній відкривають перспективу для подібних досліджень. Структура виконаного дослідження обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.  

Выводы:Отже, в дипломні роботі піднято проблему ролі оцінного концепту фразеологічних одиниць в американському політичному дискурсі на прикладі передвиборчих промов Б. Обами та М. Ромні, які складають сучасний політичний дискурс Америки. У першому розділі дослідження було з’ясовано та уточнено поняття дискурсу; проаналізовано особливості аргументації в політичному дискурсі; охарактеризовано комунікативні стратегії і тактики та мовні засоби їх релазції кандидатів на посаду президента. Таким чином, дискурс визначено як складне соціолінгвальне явище (матеріальним результатом реалізації якого є зв’язний текст в усній чи писемній формі), котре сформувалося та функціонує під впливом суто мовних чинників і низки позамовних (прагматичних, когнітивних, психологічних, соціокультурних, історичних) факторів, які дозволяють декодувати глибинний зміст (що може не відповідати зовнішній формі), з’ясувати позиції всіх учасників комунікації та їхню ілокутивну мету. В ході дослідження було встановлено, що політичний дискурс визначено як комплексне комунікативне явище, яке реалізується в усній і писемній формі згідно з існуючими риторико-стилістичними нормами й історичними традиціями та об’єднує всі мовленнєві акти професійних політиків. Характерними рисами політичного дискурсу є: – обдуманість і спрямованість на всіх реципієнтів зі спробами маніпулювати свідомістю широкої громадськості, включно – за допомогою засобів мови; – жорстка часова регламентація, що позначається на доборі відповідних засобів вираження думки; – врахування ролі суспільства, виду комунікації та причетних ЗМІ; – співіснування чіткості й ухильності у висловленнях політиків, навмисне використання ухильних висловлень. У другому розділі дипломної роботи було ідентифіковано поняття оцінки в лінгвістиці; визначено оціночний компонент у структурі фразеологічних значень; описано специфіку шкали оцінювання та виявлено особливості співвідношення суб’єктивного і об’єктивного в оцінці; розкрито засоби вираження оцінки в мовленні. Отже, оціненість є одним із основних компонентів в структурі фразеологічного значення, тому що значна частина фразеологізмів направлена на характеристику людини, її поведінки, інтелектуальних здібностей, моральних якостей. Особливість фіксованої раціональної оцінки є в тому, що вона може відноситися як до загального значення фразеологізму, так і до однієї з додаткових семантичних ознак. Специфіка оцінного компоненту в структурі фразеологічного значення в промовах американських політиків заключається також в тому, що він може бути виражений як імпліцитно, так і експліцитно. Оцінка виражена експліцитно, якщо хоч один із компонентів фразеологізму є оціночним, або його внутрішня форма несе оціночний характер. Якщо всі компоненти фразеологізму є безоцінними, а внутрішня форма стерта, то оцінка є імпліцитною. Аналіз оцінки в лінгвістичному плані спирається на розуміння співвідношення суб’єктивного і об’єктивного аспектів значення оціночних слів і висловлювань, що утворюють континуум, де обидві сторони наростають/зменшуються обернено пропорційно одна одній. У третьому розділі дипломної роботи було встановлено поняття фразеологічної одиниці з оцінним компонентом в політичному дискурсі; досліджено та порівняно комунікативні промови політичних діячів, а саме президента США Б. Обами та М. Ромні, що містять фразеологічні одиниці з оцінним компонентом; проаналізовано особливості передачі семантичних та оцінних конотацій у передвиборчих промовах. Таким чином, фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших лінгвістичних одиниць – від слова, звичайного словосполучення, речення, хоч вони і мають з останніми немало спільного. Фразеологічним одиницям, як і синтаксичним, властиве варіювання структури, але можливості його розчленованості у сфері фразеологічних одиниць усе ж значно менші. Отже, фразеологічною одиницею називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично. Порівняльний аналіз політичних семантизацій концепта «евалюативності» політичному дискурсі Барака Обами та Мітта Ромні, свідчить про значні відмінності у ціннісній орієнтації політичного дискурсу кандидатів на посаду президента США. Концепти, що репрезентують загальнодержавні цінності переважають у концептосфері «політик», актуалізованій в ідіолекті М.Ромні. Він вдало оперує цінностями, що не залежать від класових інтересів, симпатій, уподобань, однаковими для представників всіх класів і верств суспільства. Концепти, що репрезентують загальнодержавні цінності, широко актуалізовані в ідіолекті Б. Обами. Частка лексем, що репрезентують релігійні цінності, домінує у політичних промовах Б. Обами. Підсумовуючи зазначимо, що для президентської риторики США як складової політичного дискурсу характерна цілісна орієнтація, дотримання принципу політичної коректності, посилена увага до проблем прав жінок та етнічних меншин.  

Литература:І. Наукові праці 1. Актуальні проблеми сучасної фразеології: семантика, прагматика, лінгвокультура, комунікація: всеукр. студ. наук. конф.: (Горлівка, 11-12 трав. 2004) / Відп. ред.: І.С. Кубрак. – Горлівка: ГДППМ, 2004. – 320 с. 2. Алехина А. И. Семантические группы во фразеологии современного английского языка. / А. И. Алехина. – Минск: Вышейш. шк., 1988. – 159 с. 3. Алтунян А. Г. Анализ политических текстов : Курс лекцій / А. Г. Алтунян. – М. : Логос, 2006. – 384 с. 4. Аристотель. Риторика. Поэтика. – М.: Лабиринт, 2000. – 224 с. 5. Арутюнова Н. Д. Об объекте общей оценки / Н. Д. Арутюнова. // Вопросы языкознания. – 1985. – № 3. – С. 13-24. 6. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник / Ф. С. Бацевич. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с. 7. Бершадская Ф. М. Формы употребления фразеологической единицы в речи: автореф. дисс. … канд. филол. н. : спец. 663. / Ф. М. Бершадская. – М., 1972. – 23 с. 8. Бєлова А. Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Іноземна філологія». – К. : ВПЦ Київський університет, 2002. – Вип. 32. – С. 11-14. 9. Будаев Э. В. Метафора в политической коммуникации / Э. В. Будаев. – М.: Флинта; Наука, 2008. – 248 с. 10. Будаев Э. В., Чудинов А. П. Зарубежная политическая лингвистика / Э. В. Будаев, А. П. Чудинов. – М. : Флинта; Наука, 2008. – 352 с. 11. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології / В. Б. Бурбело // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Іноземна філологія». – К. : ВПЦ Київський університет, 2002. – Вип. 33. – С. 79-84. 12. Бурбело В.Б. Типологія дискурсів у просторі мовленнєвої діяльності // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка «Іноземна філологія». – К.: ВПЦ Київський університет, 2000. – Вип. 28. – С. 6-9. 13. Весна Т. В. Язык и власть: идеологическая детерминированность функционирования политического термина / Т. В. Весна // Материалы VIII Междунар. конф. «Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть» (Ялта, 1-6 октября 2001). – Симферополь : СLС, 2001. – С. 38-39. 14. Вопросы фразеологии и фразеоматики: межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. В.Д. Аракина. – М.: МГПИ, 1983. – 113 с. 15. Воронина А. З. Коннотация фразеологизмов в коммуникативном аспекте / А. З. Воронина // Сб. науч. тр. – М., 1985. – Вып. 244. – С. 28-39. 16. Герасимов В. И. Политический дискурс-анализ / В. И. Герасимов, М. В. Ильин // Сборник научных трудов. – М., 2002. – 184 с. 17. Гизатова Г. К. Национальное и общечеловеческое во фразеологии как взаимопроникающие противоположности / Г. К. Гизатова // Вестн. Пятигор. гос. лингв. ун-та. – 2008. – №4. – С. 31-36. 18. Гулей М. Д. Особливості структурно-композиційної організації тексту політичної публічної промови / М. Д. Гулей // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. – №6. – С. 54-58. 19. Гулей М. Д. Особливості структурно-композиційної організації тексту політичної публічної промови / М. Д, Гулей // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. – №6. – С. 54-58. 20. Гулей М. Д. Системний підхід до вивчення тексту політичної публічної промови / М. Д. Гулей // Проблеми семантики слова, речення та тексту : Зб. наук. пр. – К. : Видавничий центр КДЛУ, 2001. – №7. – С. 61-65. 21. Даньшина Е.В. Стратегии и тактики американского предвыборного дискурса. Электронный ресурс / Е. В. Даньшина.– Режим доступа: http://visnyk.sumdu.edu.ua /arhiv/2007 /1(102_2)/5_Danshina.pdf 22. Дейк T.A., ван. Язык. Познание. Коммуникация. / Т. А. ван Дейк. – М. БГК им. И.А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. – 308 с. 23. Демьянков В. З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В. З. Демьянков : Сборник научных трудов. – М., 2002. – 184 с. 24. Дискурс іноземномовної комунікації / Ред. К. Я. Кусько. – Львів : Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – 495 с. 25. Діденко М. О. Політичний виступ у системі політичної комунікації (до питання про типологію) / М. О. Діденко // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці : Рута, 2001. – Вип. 115. – С. 105-111. 26. Дмитрук О.В. Маніпулятивні прийоми у сучасних англомовних ЗМІ / Дмитрук О. В. // Мовні та концептуальні картини світу : Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2002. – №7. – С. 143-150. 27. Дубовик Ю. А. Уровни косвенного побуждения в политическом выступлении / Ю. А. Дубовик // Вестник Киевского университета. Романо-германская филология. – К., 1988. – №22. – С. 73-75. 28. Дудник М. М. Стилістичні фігури як засоби вираження конотативної інформації та їхнє відтворення при перекладі (на матеріалі текстів публіцистичного стилю) / М. М. Дудник // Вісник Київського національного університету «Іноземна філологія». – К. : ВПЦ Київський університет, 2001. – Вип. 31. – С. 65-69. 29. Жуковець Г. Л. Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії / Г. Л. Жуковець // Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К. : КНУ, 2001. – 207 с. 30. Жуковець Г. Л. Метафора у сучасному дискурсі лейбористів Великої Британії / Г. Л. Жуковець // Linguistics and Verbal Communication in the 21-th Сentury. Tendencies and Рrospects. – К. : Логос, 2000. – С. 46-47. 31. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс – М. : Эдиториал УССС, 2002. – 284 с. 32. Карасик В. И. О типах дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : Сб. наук. тр. – Волгоград : Перемена, 2000. – С. 5-20. 33. Кириллова Н.Н. К вопросу о стереотипах во фразеологии / Н. Н. Кириллова. // Известия Рос. гос. пед. ун-та. – 2002. – №2. – С. 129-140. 34. Коваль Н. М. Дискурсна проблематика: виокремлення суспільно-політичного дискурсу як різновиду комунікації / Н. М. Коваль // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. – К. : ВПЦ Київський університет, 2002. – Вип. 1. – С. 78-82. 35. Коваль Н. М. Суспільно-політичний дискурс і тенденції кількісного та якісного розвитку його лексичної системи / Н. М. Коваль // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. – К. : ВПЦ Київський університет, 2003. – Вип. 2. – С. 159-175. 36. Козуб Л. Мовні засоби впливу у сучасному англомовному політичному дискурсі / Л. Козуб // Studia methodologica. – Випуск 32. – Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2011. – С. 51-53. 37. Косенко Т. О. Публічне мовлення у сфері масової комунікації / Т. О. Косенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту : Зб. наук. пр. – К. : Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – №7. – С. 136-140. 38. Кривий А. Дискурсний аналіз і сучасне мовознавство / А. Кривий // Дискурс іноземномовної комунікації. – Львів : Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – 152-161 с. 39. Крючкова П. Г. Використання стилістичних засобів в авторитарному дискурсі / П. Г. Крючкова // Проблеми семантики слова, речення та тексту : Зб. наук. пр. – К. : Видавничий центр КДЛУ, 2001. – №6. – С. 130-133. 40. Кубрякова Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике (Обзор) / Е. С. Кубрякова // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональный и структурный аспекты : Сб. обзоров. – М. : ИНИОН РАН, 2000. – С. 7-26. 41. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: учебник для ин-тов иностр. яз. / А. В. Кунин. – Дубна: Феникс+, 1996. – 382 с. 42. Кунин А. В. Механизм окказиональной фразеологической коннотации и проблема оценки // Сб. науч. трудов. / А. В. Кунин. – М.: Моск. гос. пед. ин-т им. М.Тореза. – 1980. – Вып. 168. – С. 158-185. 43. Любчук Н. В. Еквівалентність фразеологізмів з етнокультурним елементом / Н. В. Любчук // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць. – К.: Логос, 2000. – С. 222-226. 44. Нагорна Л. Б. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики / Л. Б. Нагорна. – К. : Світогляд, 2005. – 316 с. 45. Панкратова С. М. О структурно-семантическом моделировании фразеологических единиц / С. М. Панкратова // Содержание единиц языка и текста. – СПб., 2003. – С. 89-104. 46. Переверзев Е. В. Политический дискурс: многопараметральная модель / Е. В. Переверзев // Вестник ВГУ, Серия: лингвистика и межкультурная коммуникация. – Белгород, 2008. – №2. – С. 76-80. 47. Петренко В. В. Політична мова як засіб маніпулятивного впливу : Автореф. дис. ... канд. політ, наук: 23.00.02 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 17 с. 48. Пономаренко О. В. Ухильна мова в політичному дискурсі / О. В. Пономаренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Іноземна філологія». – К. : ВПЦ Київський університет, 2003. – Вип. 34-36. – С. 77-79. 49. Попова Е. Б. Особенности перевода фразеологизмов с национально-культурной семантикой / Е. Б. Попова // Проблемы теории языка и переводоведения. – М., 2000. – №3. – С. 35-44. 50. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. / Г. Г. почепцов. – М.: «Рефл-бук»; Калининград: «Ваклер», 2000. – 352 с. 51. Романов А. А. Политическая лингвистика. Функциональный подход. / А. А. Романов. – М., Тверь : ИЯ РАН, 2002. – 191 с. 52. Сагайдачная Е. Н. Экспрессивные средства языка в речи политиков: Автореф..диссерт.канд.. филол.наук:РГУ. / Е. Н. Сагайдачная – Ростов-на-Дону 2009. – 22 с. 53. Уxванова-Шмыгова И. Ф. Методология исследований политического дискурса / И. Ф. Уxванова-Шмыгова // Актуальны проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов. – Минск : RESPECTUS PHILOLOGICUS 3(8), 2003. – Вып. 3. – 355 с. 54. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал – Волгоград, 2000. – 108 с. 55. Busch Andrew E. The onstitution on the campaign trail: the surprising political career of America's founding document. – USA, 2012. – 319 p. 56. Charteris-Black J. Politicians and Rhetoric. The Persuasive Power of Metaphor. – Basingstoke, 2004. – 380 р. 57. Connoly W. The Terms of Political Discourse. – London: Blackwell, Third Edition, 1994. – 257 p. 58. Geis M.L. The Language of politics. – NY. etc.: Springer Verl., 1987. – 189 p. 59. Pocock J.G. A. Politics, language and time: Essays on political thought and History. – NY.: Atheneum, 1971. – 291 p. 60. Seidel G. Political discourse analysis // Handbook of discourse analysis. – L. etc., 1985. – Vol. 4. – P. 43-60.   II. Джерела матеріалу дослідження 61. Промови американських президентів Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.whitehouse.gov 62. Barack Obama’s Inaugural Address Електронний ресурс – Режим доступу: http://millercenter.org/scripps/archive/speeches. 63. Mitt Romney Speeches Електронний ресурс – Режим доступу: http://tyzhden.ua/World/63057 64. Barack Obama’s Speeches Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.mirror.co.uk/news/world-news/live-barack-obama-vs-mitt-1392735 III. Довідкова література 65. Англо-український словник: більше 100 000 слів /за ред. проф. Є. І. Гороть. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 1700 с. 66. Англо-український словник: Близько 65000 слів / Уклад. М. П. Подвезько, М. І. Балла; за редакцією Ю. О. Жлуктенка. – К. : Рад.школа, 1974. – 663 с. 67. Англо-український фразеологічний словник: близько 30 000 фразеологічних виразів / Укл. К. Т. Баранцев. – К. : Знання, 2005. – 1056 с. 68. ВТС СУМ: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Ред. В.Т. Бусел. – К.: Перун, 2003. – 1426 с. 69. Українсько-англійський словник: близько 200 000 слів /за ред. проф. Гороть Є. І. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 1040 с. 70. Complete Ukrainian-English Dictionary / By J. N. Krett and C. H. Andrusyshen. – Sascatoon: University of Saskatchewan, 1955. – 1163 p.