Становлення міжнародного інформаційного права

Содержание:Вступ 3 1. Загальні засади періодизації історії міжнародного права 4 2. Становлення і розвиток міжнародного інформаційного права 6 Висновки 17 Список використаних джерел 18  

Вступление:У науковій літературі відсутнє однакове розуміння предмета міжнародного інформаційного права, а сам термін не є усталеним. Однак це жодним чином не зменшує важливість його теоретичного осмислення, а практичне значення дискусії з цього питання визначається, серед іншого, потребами його викладання як навчальної дисципліни. У меншій мірі можна говорити про кодифікування міжнародного інформаційного права, що в принципі представляється малоймовірним у найближчій перспективі, внаслідок особливостей цієї динамічно розвивається комплексної галузі міжнародного права. Інформаційне право як комплексна галузь, що поєднує в предметній галузі регулювання однорідну групу суспільних відносин, тісно взаємодіє з профілюючими галузями права, і насамперед, конституційним, цивільним і адміністративним правом. При цьому, однорідність груп суспільних відносин, що утворюють предметну область інформаційного права, дуже відносна. Їх об'єднує лише те, що в якості об'єкта даних відносин виступають інформація і / або похідні від неї продукти, наприклад, інформаційні ресурси». Інформаційне суспільство розмиває державні кордони, отже, правове регулювання інформаційних відносин володіє міжнародної складової. Це проявляється в появі великої кількості міжнаціональних правових норм. Тому метою роботи є дослідження періодизації розвитку і становлення міжнародного інформаційного права.  

Выводы:Інформаційні права і свободи людини становлять фундаментальні основи міжнародного інформаційного правопорядку. Міжнародне право захисту прав людини несе в собі антропоцентристська фундаментальну основу, концентрує регуляторний вплив на людину, її права і свободи. при цьому інформаційні права і свободи проголошуються в документах з прав людини в загальному, декларативному вигляді. Міжнародне інформаційне право спрямоване на практичну реалізацію людиною інформаційних прав, і воно, в цьому сенсі, є інструментом конкретизації та реалізації інформаційних відносин на міжнародному рівні. Практика застосування та захисту інформаційних прав людини на універсальному рівні (Комітетом ООН з прав людини) та регіональному рівні (Міжамериканський та Європейським судами з прав людини і т.д.), значною мірою впливає на розвиток міжнародного інформаційного права, його доктрини і практики. Для кращого сприйняття динаміки змін пропонується періодизація етапів розвитку міжнародного інформаційного права, яка відображає появою «нових» в той чи інший період часу засобів комунікацій, з яких формувалася сучасна інформаційна інфраструктура.  

Литература:1. Буткевич. О Теорії історичної періодизації міжнародного права / Олександру Задорожньому – 50: статті та есе учнів і колег. – Одеса: Фенікс, 2010. − С. 57. 2. Дмитрієв А. І. Історія міжнародного права / А. І. Дмитрієв, Ю. А. Дмитрієва, О. В. Задорожній. – К. : Видавничий дім «Промені», 2008. – 384 с. 3. Городов О. А. Основы информационного права России : Учебное пособие / О. А. Городов. – СПб. : Издательство «Юридичесикй центр Пресс», 2003. − С. 41. 4. Копылов В. А. Информационное право : Учебник / В. А. Копылов. – М. : Юристъ, 2005. − С. 85-86. 5. Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації : Навчальний посібник / А. І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. − С. 88. 6. Смыслов Т. М. Международное информационное право: Методические материалы к междисциплинарно спецкурса / Сост. Т. М. Смыслов. − М. : СТЭНСИ, 2002. − 192 с.