Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

Содержание:Вступ…………………………………………………………………………….3 Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів……..4 Висновки………………………………………………………………………..12 Література……………………………………………………………………...13

Вступление:На межі тисячоліть проблема безпечної життєдіяльності стала однією з основних проблем світової спільноти. Причини, які зумовили актуалізацію безпеки життєдіяльності, сьогодні детально вивчаються й аналізуються. Серед них вирізняють виснаження природних ресурсів, зростаюче забруднення довкілля, демографічний вибух, низький рівень екологічної та технічної культури. У світовій спільноті вже розробляються наукові, економічні та правові засади стійкого розвитку суспільства, яке б могло гарантувати безпеку життєдіяльності. Що стосується України, то необхідно в першу чергу зазначити, що економіка її десятиліттями формувалась без урахування об’єктивних потреб та інтересів її народу, належної оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. Все це підсилене радіоактивним забрудненням території в результаті найбільшої на планеті техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС, привело до створення не лише в багатьох містах, а й цілих територіях нашої країни, несприятливих умов проживання людей. У такій ситуації стає зрозумілим, що кожна людина повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності.

Выводы:Людська практика дає змогу стверджувати, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Ні в одному із видів діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки. Отже, можна сформулювати такий висновок: будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Це твердження має аксіоматичний характер і важливе методологічне та евристичне значення. Аксіома визначає, що вся діяльність людини і всі компоненти середовища перебування, а це насамперед технічні засоби і технології, окрім певних позитивних властивостей і користі, мають здатність генерувати небезпечні й шкідливі чинники. Причому будь-яка нова позитивна дія або результат обов’язково супроводжується виникненням нової потенційної небезпеки чи групи небезпек. Зважаючи на це необхідно вивчати можливі небезпеки, причини їх виникнення, характер дії та докладати всіх можливих зусиль для її усунення, а в разі, якщо це неможливо – звести до мінімуму її дію та наслідки.

Литература:1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ М.П. Купчик, М.М. Яцюк, О.П. Слободян та ін.; За ред. М.П. Купчика, М.М. Яцюка. – К.: НУХТ, 2004. – 371с. 2. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие для вузов/ Под ред. Л.А. Муравья. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 431с. 3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник/ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. –Київ „Каравела”, Львів „Новий Світ-2000”, 2001. – 320с. 4. Безпека життєдіяльності : Навч. посіб. Для дистанційного навчання/ Є.П. Желібо, В.В. Зацарний. – К.: Університет „Україна”, 2005. – 264с.