Клініко-психологічні особливості хворих з тривожно-фобічними розладами

Содержание:ВСТУП 2 РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКІВ 6 2.1. Організація експерименту 6 2.2. Аналіз отриманих результатів дослідження 13 ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ ІІ 30 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 32 ДОДАТКИ 33  

Вступление:Емоції складають невід'ємний компонент і прояви життєдіяльності людини. Різновидів позитивних емоцій всього дві: радість і інтерес. Негативні ж емоції мають ширший спектр, ніж позитивні, і розподіляються на біологічні (тривога, страх, страждання, гнів) і соціальні (сором, провина, боязнь втрати свого «Я» та інші). Особливе місце серед них займає тривога, що є одним з найбільш стародавніх еволюційних механізмів. Її біологічне значення в тому, що вона як аналог активно-оборонної реакції забезпечує організму предуготованість до дії в ситуації стресу. Якщо тривога виступає як побоювання за ситуації, коли під загрозою виявляється життєво важлива для існування, на думку людини, цінність, то вона є природною, адекватною і корисною. Але при ряді об'єктивних і суб'єктивних умов тривога може ставати надмірно вираженою. При цьому вона втрачає свій адаптивний характер і розглядається як патологічна. Трансформуючись з нормальної в патологічну, тривога стає основою для формування різних тривожних розладів. Розлади, при яких тривога викликається виключно або переважно певними ситуаціями або об'єктами (зовнішніми по відношенню до суб'єкта), які в даний час не є небезпечними, відносяться до групи тривожно-фобічних розладів. Одне лише уявлення про попадання в такі ситуації зазвичай заздалегідь викликає у людей, страждаючих даним видом розладу, тривогу передбачення. До найбільш характерних властивостей фобій відносяться: виражений і стійкий або безрозсудний страх, пов'язаний з наявністю або очікуванням специфічного об'єкту або ситуації, негайна фобічна реакція на тривожний стимул, усвідомлення людиною непомірності і безрозсудності страху та уникнення фобічних ситуацій. Тематика фобій різноманітна, але їх всі прийнято підрозділяти на три основні категорії: агорафобію (страх опинитися в натовпі, в суспільному місці та інше), соціальну фобію (виражений страх опинитися в центрі уваги або страх повісті себе так, що це викличе збентеження або приниження в певних ситуаціях) і специфічні (або ізольовані) фобії (страх в рамках суворо обмеженої ситуації або певних об'єктів (висоти, темряви, змій, павуків, польотів на літаку та інше). Наша робота присвячена актуальному напряму в медичній психології і психіатрії – тривожно-фобічним розладам підліткового віку, які розглядали в своїх роботах В. Гарбузов Гарб., І. Сергєєв і Е. Казанцева Серг. Е. Сканаві Скан., І. Маркс Маркс, Л. Міллер Милий. та інші. Актуальність дослідження даної проблеми полягає в тому, що синд-роми тривоги і страхів є одними з найбільш поширених психопатологічних феноменів в підлітковому віці, що пов'язано з недостатньо широким діапазоном доступних підліткові реакцій в порівнянні із зрілим віком. Слід зазначити, що даний етап вікового розвитку характеризується специфічними психологічними особливостями: відсутністю стійкої самооцінки, наявністю тривожності, невпевненості в собі, недовірливості. Актуальність проблеми також обумовлюється тим, що часто ні батьки, ні педагоги не надають особливого значення несерйозним, на їх думку, страхам підлітків, в наслідок чого вони можуть стати стійкими і привести до соціальної дезадаптації. Тому ми вважаємо, що для того, щоб своєчасно виявити тривожно-фобічні розлади в підлітків, батькам і педагогам необхідно володіти уявленням про їх ознаки і особливості прояву. Дана проблема до цих пір залишається маловивченою та вимагає нових досліджень. Мета роботи: вивчення психологічних особливостей підлітків з три-вожно-фобічними розладами. Об'єкт дослідження: діти підліткового віку. Предмет дослідження: тривожно-фобічні розлади в підлітковому віці. Гіпотези дослідження: 1. Найбільш поширеним з існуючих тривожно-фобічних розладів в підлітковому віці є соціальна фобія. 2. Тривожно-фобічні розлади супроводжуються високим рівнем ситуативної тривожності та схильністю до неврозів. Завдання: 1. Здійснення аналізу психологічних літературних джерел, що дозво-ляють вивчити психологічні особливості підліткового віку, розглянути спе-цифіку проявів тривожно-фобічних розладів, а також виявити їх в підлітків. 2. Проведення емпіричного дослідження, направленого на виявлення переважаючих в підлітковому віці тривожно-фобічних розладів і супутніх їм особовим особливостям. 3. Інтерпретація і аналіз отриманих в ході проведення дослідження даних. 4. Розробка психокорекційної терапевтичної програми, що дозволяє впливати на тривожно-фобічні розлади в підлітковому віці. Методи дослідження: ? Метод аналізу літературних джерел; ? Метод спостереження; ? Діагностичний метод; ? Метод математико-статистичної обробки даних. Дослідження було проведене за допомогою наступних методик: ? Опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості Ю.В. Щербатих – О.І. Івлєвої; ? Опитувальник «Видів страху» І.П. Шкуратової; ? Опитувальник «Міні-мульт»; ? «Шкала реактивної і особової тривожності» Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна; ? Методика діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана. Дослідження було проведене на базі Спеціалізованої школи №155 м. Києва. Загальна кількість досліджуваних, включених в експериментальну виборку, склала 60 чоловік (з них – 23 дівчини та 37 хлопців) 15-17 років, що є учнями 10 та 11 класів. Теоретичне значення роботи. У даній роботі узагальнені і структуровані дані про тривожно-фобічні розлади та їх класифікацію, що може полегшити роботу практичних психологів шкіл при виявленні даних розладів у підлітків. Практичне значення роботи. У роботі представлений комплекс психологічних методик, що дозволяють визначити наявність тривожно-фобічних розладів у підлітків і психокорекційна програма, направлена на зниження і усунення симптомів даного виду розладів. У структуру роботи входять: вступ, три розділи (теоретичний та два практичних), висновки до розділів, заключення, список літератури та додатки. Загальній об'єм роботи – ___ сторінок (включаючи додатки).  

Литература:Гарбузов В.И. Навязчивые страхи у детей и подростков. Труды Ленинградского педиатрического мед. института. – Л, 1971. – С. 127-132. Сергеев И.И., Казанцева Э.Л. Фобические расстройства у детей и подростков. – М: Аванти 2005. – 195 с.. Практикум по психологии состояний: Учебное пособие / Под ред. проф. О.А. Прохорова. – СПб: Речь, 2004. – С. 121-122. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – 672 с. Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие / Сост. Е.Е. Миронова – Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2005. – 155 с. Сканави Е.Е. Клинические особенности навязчивых страхов у детей и подростков. Журн неврол и психи ат. – 1957. – № 7. – С. 913-917. Шкала Занга для самооценки тревоги // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.psy-files.ru/mat/method-misc/996-shkala-zanga-dlya-samoocenki-trevogi.htm lЩербатых Ю.В. Психология страха. – М.: Эксмо, 2002. – 205 с. Marks I.M. The Classification of phobic disorders. Br J Psychiat 1970; 116: 377-386. Miller L., Barrett C., Hampe E. Factor structure of childhood fears. J Consulting Clin Psychol 1972; 39: 29-37.