Вступление:В Україні в умовах розвитку правової держави, зростання ринкової економіки, функціонування різних інститутів власності виникає немало питань, що зачіпають інтереси юридичних осіб, як суб'єктів цивільно-правових відносин, які вимагають комплексного розгляду і вирішення.
Сучасна економіка і суспільство немислимі без об'єднання людей у групи, союзи різних видів, без з'єднання їх особистих зусиль і капіталів для досягнення тих або інших цілей. Поява інституту юридичної особи в найзагальнішому вигляді обумовлена тими ж причинами, що і виникнення і еволюція права: ускладненням соціальної організації суспільства, розвитком економічних стосунків і як наслідок – суспільної свідомості.
На певному етапі громадського розвитку правове регулювання стосунків за участю одних лише фізичних осіб в якості єдиних суб'єктів частки права виявилося недостатнім для економічного обороту, що розвивається.
Громадянські права і свободи насправді гарантовані лише тоді, коли спираються на економічну незалежність індивіда. Побудова правової держави можлива за умови економічної незалежності індивіда, яка буде основою його політичної свободи і гарантією його політичних прав.
Конституція України встановлює основи економічної системи держави, але прямо не закріплює дотримання принципів ринкової економіки.
Різноманіття структур, форм, методів, явищ економічного і громадського життя в умовах ринку вимагає відображення у системі державного управління.
Як і будь-яке громадські відносини, цивільні правовідносини встановлюється між людьми як істотами, наділеними свідомістю і волею. Тому суб'єктами цивільних правовідносин виступають або окремі індивіди, або певні колективи людей. Окремі індивіди іменуються у цивільному законодавстві громадянами. З цим правовим інститутом, як правило, серйозних проблем не виникає.
Як відзначається у літературі, вже древні римляни мали добре розвинену систему уявлень про юридичну особу відносно окремої людини. Що стосується колективних утворень, то, хоча сама можливість і навіть необхідність їх участі в цивільному обороті практично не береться під сумнів, у юридичній науці періодично виникають дискусії на предмет теоретичного осмислення цього правового інституту, тим більше що підґрунтя для цього, є.
Єдиною правовою формою участі у цивільних правовідносинах колективів, об'єднань громадян, що, зокрема, здійснюють підприємницьку діяльність, є юридична особа.
У світлі вищевикладеного представляється своєчасним і актуальним дослідження правового статусу юридичної особи у сфері підприємницької діяльності, який визначається правами, обов'язками, відповідальністю і гарантіями, існуючими в сучасних умовах ринкової економіки.
Питання, винесене у заголовок дипломної роботи, являється тим більш актуальним, що, незважаючи на значну кількість теорій юридичної особи, які існують у науці, проблема юридичної особи не може бути визнана вирішеною. Юридична особа, як правило, вивчається дослідниками у системі відповідної філософської методології, хоча нерідко ключові проблеми теорій юридичної особи знаходять непродуктивне еклектичне освітлення, що негативно позначається на практиці правотворчості і правозастосування.
Недостатня опрацьованість проблематики юридичної особи в істотній мірі викликана тим, що нерідко законодавець не враховує, що існуючі зразки норм права складені відповідно до актуальних для заходу методологічних традицій, і приймає ці зразки як такі, що мають загальнолюдське значення.
Тим самим законодавець керується цими зразками і залишає без роз'яснення багато важливих проблем, що вимагають вирішення у вітчизняній методологічній традиції, не зважаючи, що вітчизняна громадська правосвідомість історично складалася відповідно до іншої моделі світу, згідно якої об'єктивно актуалізувалася методологічна функція іншої філософської традиції, що йде врозріз із запозиченими результатами теоретичної і практичної юриспруденції західної цивілізації.
Не отримавши необхідної філософської рефлексії, зразки норм права, розроблені відповідно до юриспруденції заходу, насаджуються у законодавчому порядку, на розсуд проголошеного в Україні громадянського суспільства, що частенько спричиняє за собою правовий нігілізм і зловживання наданими законом правами. Широко відомі такі способи «реалізації своїх прав» як корпоративні захоплення, недружні поглинання і тому подібне.
Розвиток ринкових відносин в українській економіці супроводжується появою різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності. Юридична особа, будучи учасником майнового обороту, дозволяє власникам майна, що бажають займатися підприємницькою діяльністю, обмежити ризик, пов'язаний із здійсненням такої діяльності, як правило, розміром майнового вкладу в статутний капітал юридичної особи.
З іншого боку, оскільки юридична особа відповідає перед кредиторами усім своїм майном, інтереси останніх гарантуються наявністю вказаного майна.
Окрім засобу об'єднання капіталів і зниження підприємницьких ризиків юридична особа є також засобом організації колективу, що дозволяє виробляти колективну волю і направляти дії багатьох осіб у загальних інтересах. Уперше в історії українського права в основному кодифікованому акті цивільного законодавства, міститься детально розроблена система норм про юридичних осіб. Попередні кодифікації (як радянського, так і дореволюційного періоду) не знали такої систематизації.
Цивільний кодекс України і прийняті на його основі законодавчі акти ввели в майновий обіг цілий ряд видів юридичних осіб.
Сучасна економіка і суспільство немислимі без об'єднання людей в групи, союзи різних видів, без з'єднання їх особистих зусиль і капіталів для досягнення тих або інших цілей. Поява інституту юридичної особи в найзагальнішому вигляді обумовлена тими ж причинами, що і виникнення і еволюція права: ускладненням соціальної організації суспільства, розвитком економічних стосунків і як наслідок суспільної свідомості.
На певному етапі громадського розвитку правове регулювання стосунків за участю одних лише фізичних осіб в якості єдиних суб'єктів частки права виявилося недостатнім для економічного обороту, що розвивається.
Юридичні особи завжди займали і займають одно з головних місць в майнових стосунках. Конструкція юридичної особи є основною правовою формою колективної участі осіб в цивільному обороті. При цьому правоздатність юридичної особи є однією з основних його характеристик.
У сучасному цивільному і цивільно-процесуальному законодавстві містяться загальні визначення понять правоздатності і дієздатності учасника правовідносин, без урахування особливостей реалізації в правозастосовчій практиці вказаних інститутів різними колективними суб'єктами цивільних правовідносин.
Актуальність дослідження полягає у встановленні суті цивільної матеріальної і цивільної процесуальної правоздатності різних колективних суб'єктів, що мають статус юридичної особи, так і не мають такого, обумовлюється необхідністю законодавчого забезпечення належної реалізації і захисту їх прав і інтересів.
Теоретичну основу дослідження становлять роботи таких вітчизняних та зарубіжних цивілістів, як С. А. Агафонов, Е. В. Бакуліна,
М. В. Бориславська, Н. А. Бугуєва, О. Р. Вінник, О. О. Гайдулін,
Л. Л. Герваген, Н. Л. Дювернуа, В. Д. Дождев, Ю. О. Заіка, Р. А. Калюжний, М. В. Костів, С. А. Макаров, А. О. Ніцевич, Є. М. Орач, О. А.Підопригора,
З. С. Ромовська, І. В. Спасибо-Фатеєва, С. В. Ткаченко, Є. О. Харитонов,
М. Мішальська-Марсініак, З. Радважські, А. Олежнікзак та інші.
Мета і завдання дослідження: на основі аналізу теоретичних праць учених-цивілістів, законодавчої бази, практичних матеріалів зробити висновок про подальші шляхи вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб, проаналізувати їх поняття та види, дослідити особливості функціонування юридичних осіб у нашій державі та Польщі як найближчого нашого сусіда – члена Євросоюзу. Досягнення поставленої мети здійснюється на основі рішення комплексу наступних завдань :
? визначити основні ознаки юридичних осіб у римському праві.
? дослідити особливості правового статусу юридичних осіб у римському праві.
? проаналізувати види та ознаки юридичних осіб у цивільному праві України.
? дати законодавче визначення та виділити особливості порядку виникнення та припинення юридичних осіб у цивільному праві України.
? дати характеристику правовому регулювання статусу юридичної особи в Польщі.
? виділити особливості правового статусу юридичних осіб за цивільним законодавством України та Польщі.
Об'єктом дослідження є інститут юридичної особи, як основа діяльності юридичних осіб в Україні, сукупність цивільно-правових норм, що визначають статус, правовий режим і статутну діяльність даних суб’єктів права в Україні та у Польщі.
Предметом дослідження виступає сукупність цивільно-правових норм, що визначають правовий режим і статутну діяльність організацій, що мають статус юридичної особи, а також цивільно-правові відносини, що виникають у зв'язку зі встановленням і реалізацією громадянських прав і обов'язків юридичної особи
Методами дослідження є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, історичний метод, побудова гіпотез, порівняння, опис, аналіз і синтез.
Нормативну базу дипломного дослідження склало українське та польське цивільне законодавство, інші нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано впливають на функціонування юридичних осіб у даних країнах.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному дослідженні цивільно-правового інституту юридичних осіб за українським та польським законодавством; системно сформульованих виведеннях, рекомендаціях і пропозиціях по теорії і практиці застосування законодавства про установи, підприємства, організації; аналізі особливостей участі у цивільному обороті юридичних осіб, що діють на території України та Польщі.
Логіка дослідження зумовила наступну структуру наукової роботи: три розділи, кожний із яких містить по два підрозділи, вступ та загальний висновок, а також висновки до кожного розділу. Список використаних джерел складається із 83 найменувань. Загальний обсяг роботи 108 сторінок.