Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»

Поняття та види юридичних осіб за законодавством України

Карточка работы:2517-2012к
Цена:
Тема: Поняття та види юридичних осіб за законодавством України
Предмет:Право
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський університет Туризму, Економіки і Права (КУТЕП)
Содержание:Список умовних позначень 3 ВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА РИМСЬКИМ ПРАВОМ 10 1.1. Ознаки юридичних осіб у римському праві 10 1.2. Особливості правового статусу юридичних осіб у римському праві 23 ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ І 31 РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 35 2.1. Види та ознаки юридичних осіб у цивільному праві України 35 2.2. Порядок виникнення та припинення юридичних осіб 54 ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ 65 РОЗДІЛ ІІІ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ 68 3.1. Правове регулювання статусу юридичної особи в Польщі 68 3.2. Особливості правового статусу юридичних осіб за цивільним законодавством України та Польщі 86 ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІІ 95 ВИСНОВКИ 97 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 102  
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:В Україні в умовах розвитку правової держави, зростання ринкової економіки, функціонування різних інститутів власності виникає немало питань, що зачіпають інтереси юридичних осіб, як суб'єктів цивільно-правових відносин, які вимагають комплексного розгляду і вирішення. Сучасна економіка і суспільство немислимі без об'єднання людей у групи, союзи різних видів, без з'єднання їх особистих зусиль і капіталів для досягнення тих або інших цілей. Поява інституту юридичної особи в найзагальнішому вигляді обумовлена тими ж причинами, що і виникнення і еволюція права: ускладненням соціальної організації суспільства, розвитком економічних стосунків і як наслідок – суспільної свідомості. На певному етапі громадського розвитку правове регулювання стосунків за участю одних лише фізичних осіб в якості єдиних суб'єктів частки права виявилося недостатнім для економічного обороту, що розвивається. Громадянські права і свободи насправді гарантовані лише тоді, коли спираються на економічну незалежність індивіда. Побудова правової держави можлива за умови економічної незалежності індивіда, яка буде основою його політичної свободи і гарантією його політичних прав. Конституція України встановлює основи економічної системи держави, але прямо не закріплює дотримання принципів ринкової економіки. Різноманіття структур, форм, методів, явищ економічного і громадського життя в умовах ринку вимагає відображення у системі державного управління. Як і будь-яке громадські відносини, цивільні правовідносини встановлюється між людьми як істотами, наділеними свідомістю і волею. Тому суб'єктами цивільних правовідносин виступають або окремі індивіди, або певні колективи людей. Окремі індивіди іменуються у цивільному законодавстві громадянами. З цим правовим інститутом, як правило, серйозних проблем не виникає. Як відзначається у літературі, вже древні римляни мали добре розвинену систему уявлень про юридичну особу відносно окремої людини. Що стосується колективних утворень, то, хоча сама можливість і навіть необхідність їх участі в цивільному обороті практично не береться під сумнів, у юридичній науці періодично виникають дискусії на предмет теоретичного осмислення цього правового інституту, тим більше що підґрунтя для цього, є. Єдиною правовою формою участі у цивільних правовідносинах колективів, об'єднань громадян, що, зокрема, здійснюють підприємницьку діяльність, є юридична особа. У світлі вищевикладеного представляється своєчасним і актуальним дослідження правового статусу юридичної особи у сфері підприємницької діяльності, який визначається правами, обов'язками, відповідальністю і гарантіями, існуючими в сучасних умовах ринкової економіки. Питання, винесене у заголовок дипломної роботи, являється тим більш актуальним, що, незважаючи на значну кількість теорій юридичної особи, які існують у науці, проблема юридичної особи не може бути визнана вирішеною. Юридична особа, як правило, вивчається дослідниками у системі відповідної філософської методології, хоча нерідко ключові проблеми теорій юридичної особи знаходять непродуктивне еклектичне освітлення, що негативно позначається на практиці правотворчості і правозастосування. Недостатня опрацьованість проблематики юридичної особи в істотній мірі викликана тим, що нерідко законодавець не враховує, що існуючі зразки норм права складені відповідно до актуальних для заходу методологічних традицій, і приймає ці зразки як такі, що мають загальнолюдське значення. Тим самим законодавець керується цими зразками і залишає без роз'яснення багато важливих проблем, що вимагають вирішення у вітчизняній методологічній традиції, не зважаючи, що вітчизняна громадська правосвідомість історично складалася відповідно до іншої моделі світу, згідно якої об'єктивно актуалізувалася методологічна функція іншої філософської традиції, що йде врозріз із запозиченими результатами теоретичної і практичної юриспруденції західної цивілізації. Не отримавши необхідної філософської рефлексії, зразки норм права, розроблені відповідно до юриспруденції заходу, насаджуються у законодавчому порядку, на розсуд проголошеного в Україні громадянського суспільства, що частенько спричиняє за собою правовий нігілізм і зловживання наданими законом правами. Широко відомі такі способи «реалізації своїх прав» як корпоративні захоплення, недружні поглинання і тому подібне. Розвиток ринкових відносин в українській економіці супроводжується появою різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності. Юридична особа, будучи учасником майнового обороту, дозволяє власникам майна, що бажають займатися підприємницькою діяльністю, обмежити ризик, пов'язаний із здійсненням такої діяльності, як правило, розміром майнового вкладу в статутний капітал юридичної особи. З іншого боку, оскільки юридична особа відповідає перед кредиторами усім своїм майном, інтереси останніх гарантуються наявністю вказаного майна. Окрім засобу об'єднання капіталів і зниження підприємницьких ризиків юридична особа є також засобом організації колективу, що дозволяє виробляти колективну волю і направляти дії багатьох осіб у загальних інтересах. Уперше в історії українського права в основному кодифікованому акті цивільного законодавства, міститься детально розроблена система норм про юридичних осіб. Попередні кодифікації (як радянського, так і дореволюційного періоду) не знали такої систематизації. Цивільний кодекс України і прийняті на його основі законодавчі акти ввели в майновий обіг цілий ряд видів юридичних осіб. Сучасна економіка і суспільство немислимі без об'єднання людей в групи, союзи різних видів, без з'єднання їх особистих зусиль і капіталів для досягнення тих або інших цілей. Поява інституту юридичної особи в найзагальнішому вигляді обумовлена тими ж причинами, що і виникнення і еволюція права: ускладненням соціальної організації суспільства, розвитком економічних стосунків і як наслідок суспільної свідомості. На певному етапі громадського розвитку правове регулювання стосунків за участю одних лише фізичних осіб в якості єдиних суб'єктів частки права виявилося недостатнім для економічного обороту, що розвивається. Юридичні особи завжди займали і займають одно з головних місць в майнових стосунках. Конструкція юридичної особи є основною правовою формою колективної участі осіб в цивільному обороті. При цьому правоздатність юридичної особи є однією з основних його характеристик. У сучасному цивільному і цивільно-процесуальному законодавстві містяться загальні визначення понять правоздатності і дієздатності учасника правовідносин, без урахування особливостей реалізації в правозастосовчій практиці вказаних інститутів різними колективними суб'єктами цивільних правовідносин. Актуальність дослідження полягає у встановленні суті цивільної матеріальної і цивільної процесуальної правоздатності різних колективних суб'єктів, що мають статус юридичної особи, так і не мають такого, обумовлюється необхідністю законодавчого забезпечення належної реалізації і захисту їх прав і інтересів. Теоретичну основу дослідження становлять роботи таких вітчизняних та зарубіжних цивілістів, як С. А. Агафонов, Е. В. Бакуліна, М. В. Бориславська, Н. А. Бугуєва, О. Р. Вінник, О. О. Гайдулін, Л. Л. Герваген, Н. Л. Дювернуа, В. Д. Дождев, Ю. О. Заіка, Р. А. Калюжний, М. В. Костів, С. А. Макаров, А. О. Ніцевич, Є. М. Орач, О. А.Підопригора, З. С. Ромовська, І. В. Спасибо-Фатеєва, С. В. Ткаченко, Є. О. Харитонов, М. Мішальська-Марсініак, З. Радважські, А. Олежнікзак та інші. Мета і завдання дослідження: на основі аналізу теоретичних праць учених-цивілістів, законодавчої бази, практичних матеріалів зробити висновок про подальші шляхи вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб, проаналізувати їх поняття та види, дослідити особливості функціонування юридичних осіб у нашій державі та Польщі як найближчого нашого сусіда – члена Євросоюзу. Досягнення поставленої мети здійснюється на основі рішення комплексу наступних завдань : ? визначити основні ознаки юридичних осіб у римському праві. ? дослідити особливості правового статусу юридичних осіб у римському праві. ? проаналізувати види та ознаки юридичних осіб у цивільному праві України. ? дати законодавче визначення та виділити особливості порядку виникнення та припинення юридичних осіб у цивільному праві України. ? дати характеристику правовому регулювання статусу юридичної особи в Польщі. ? виділити особливості правового статусу юридичних осіб за цивільним законодавством України та Польщі. Об'єктом дослідження є інститут юридичної особи, як основа діяльності юридичних осіб в Україні, сукупність цивільно-правових норм, що визначають статус, правовий режим і статутну діяльність даних суб’єктів права в Україні та у Польщі. Предметом дослідження виступає сукупність цивільно-правових норм, що визначають правовий режим і статутну діяльність організацій, що мають статус юридичної особи, а також цивільно-правові відносини, що виникають у зв'язку зі встановленням і реалізацією громадянських прав і обов'язків юридичної особи Методами дослідження є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, історичний метод, побудова гіпотез, порівняння, опис, аналіз і синтез. Нормативну базу дипломного дослідження склало українське та польське цивільне законодавство, інші нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано впливають на функціонування юридичних осіб у даних країнах. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному дослідженні цивільно-правового інституту юридичних осіб за українським та польським законодавством; системно сформульованих виведеннях, рекомендаціях і пропозиціях по теорії і практиці застосування законодавства про установи, підприємства, організації; аналізі особливостей участі у цивільному обороті юридичних осіб, що діють на території України та Польщі. Логіка дослідження зумовила наступну структуру наукової роботи: три розділи, кожний із яких містить по два підрозділи, вступ та загальний висновок, а також висновки до кожного розділу. Список використаних джерел складається із 83 найменувань. Загальний обсяг роботи 108 сторінок.  
Объём работы:
104
Выводы:Питання про основоположні засади та суть юридичної особи – одне з фундаментальних проблем цивільного права. Проте, ні в законодавстві, ні в юридичній доктрині немає єдиного підходу у цьому питанні. Виникає необхідність теоретичного осмислення накопиченого значного емпіричного матеріалу з проблеми суті юридичної особи через призму аналізу історичного процесу розвитку конструкції юридичної особи, її сучасного значення у цивільному обороті. Це обумовлено також наполегливими потребами у створенні цілісної науково-теоретичної основи дослідження природи юридичної особи, виявлення закономірностей її функціонування і розвитку у нових умовах. Формування уявлень про природу юридичної особи має багатовікову історію і унікальну географію, оскільки відбувалося паралельно у різних правових системах. Становлення конструкції юридичної особи почалося ще в римському праві. При цьому, упродовж усього розвитку вчення про юридичну особу ключове значення завжди мали питання про природу і властивості колективного утворення як єдності, що не зводиться до простої сукупності складових його психофізіологічних індивідів. Значущість цього питання була зумовлена тим, що те або інше розуміння суті юридичної особи виступало початковою передумовою при вирішенні ряду актуальних практичних завдань. У той же час, слід зазначити, що складність і багатоплановість даного явища, а також вплив конкретних історичних умов, у яких створювалися теорії юридичної особи, зумовили відмінність поглядів учених на розуміння природи юридичної особи і відповідно послужили основою появи і існування безлічі наукових теорій. Як правило, у основі більшості з них лежав аналіз тієї соціальної дійсності, яка оточувала дослідника, або виділялися яка-небудь одна сторона або властивість юридичної особи, що передбачалися у якості основоположних проявів природи юридичної особи (теорія фікції, теорія соціальної реальності та ін.). І хоча загальновизнаного підходу до розкриття проблеми суті юридичної особи доки не вироблено, не можна переоцінити той значний вклад у пізнання суті юридичної особи, який внесла кожна із створених наукових теорій. Саме вивчення властивостей юридичної особи у рамках різних теорій, сформувало той рівень знань, який створює необхідні передумови для проведення дослідження характеру взаємозв'язку соціальних і правових начал юридичної особи, яке б розкривало суть і закономірність його історичного розвитку. Нині наукова розробка проблеми юридичної особи придбаває ще більшу актуальність, що обумовлено становищем юридичних осіб у структурі громадського відтворення. На основі вивчення та аналізу матеріалів щодо основних положень юридичної особи за цивільним законодавством України можна зробити наступний висновок: 1. Юридичну особу можна визначити як штучний суб'єкт цивільного права, який відповідно до закону створюється іншими суб'єктами (засновниками) для певної мети; як правило, має право власності відносно переданого йому засновниками майна, може мати інші майнові права і нести майнові обов'язки, застосовані до його природи. 2. Організаційно-правову форму юридичної особи слід визначити як вид юридичної особи, який відрізняється від іншого виду способом створення, об'ємом правоздатності, порядком управління, наявністю, характером і змістом корпоративних прав і обов'язків засновників (учасників) і суб'єктів, що здійснюють функції його органів, відносно один одного і юридичної особи. 3. Об'єм правоздатності юридичної особи (загальна або спеціальна) може бути встановлений тільки законом. Якщо засновники комерційної організації, що має у силу закону загальну правоздатність, самостійно встановлюють у засновницьких документах обмеження на здійснення юридичною особою окремих видів діяльності або вказують їх вичерпний перелік, подібні самообмеження не змінюють загальний характер правоздатності цієї юридичної особи. 4. Цивільний кодекс України передбачає поділ юридичних осіб на осіб приватного і публічного права. Наукова ж доктрина передбачає більш широкий поділ – залежно від мети здійснюваною організацією діяльності юридичні особи підрозділяються на комерційні і некомерційні. Залежно від прав засновників (учасників) відносно юридичної особи і його майна розрізняють: а) юридичні особи, відносно майна яких їх засновники (учасники) мають зобов'язальні права. До них відносяться господарські товариства, виробничі і споживчі кооперативи; б) юридичні особи, на майно яких їх засновники (учасники) мають право власності або інше речове право. До них відносяться державні і муніципальні унітарні підприємства, у тому числі дочірні підприємства, а також фінансовані власником установи; в) юридичні особи, на майно яких їх засновники не мають майнових прав (ні речових, ні зобов'язальних). Це: громадські і релігійні організації (об'єднання), благодійні і інші фонди, об'єднання юридичних осіб (союзи і асоціації). Критерієм для класифікації юридичних осіб може служити їх організаційно-правова форма. За цією ознакою комерційні організації підрозділяються на господарські суспільства і товариства, виробничі кооперативи, державні і муніципальні унітарні підприємства. Серед некомерційних організацій виділяються споживчі кооперативи, громадські і релігійні організації (об'єднання), установи, благодійні і інші фонди, об'єднання комерційних і некомерційних організацій (союзи, асоціації). 5. Договори простого цивільного і простого торгового (комерційного) товариства є відшкодувальними, тоді як договір про спільну діяльність по створенню юридичної особи і договори про злиття (приєднанні) юридичних осіб, будучи різновидами договору простого товариства, є безвідплатними, бо мета учасників цих договорів полягає не в отриманні матеріальних вигод від спільного підприємства, а у здійсненні фактичних і юридичних дій із створення (реорганізації існуючої) юридичної особи. 6. Відносини між юридичною особою і її засновником за своєю природою є видом цивільно-правових стосунків – корпоративними стосунками, у тому числі, якщо засновником виступає публічно-правова освіта, від імені якої діють уповноважені державні органи (органи місцевого самоврядування) відповідно до їх компетенції, встановленої правовими актами й, існуючих між юридичною особою, її засновниками (учасниками), а також іншими особами, що здійснюють функції його органів, полягає у тому, що їх учасники, будучи самостійними і незалежними суб'єктами цивільного права, що мають власну волю, придбавають по відношенню один до одного права корпоративної влади і переймають на себе обов'язки корпоративного підпорядкування, причому об'єм і зміст цих прав і обов'язків визначається законом, засновницькими документами юридичної особи і відповідним договором. 7. Правосуб'єктність юридичної особи як штучного утворення реалізується за допомогою особливого корпоративного представництва, що здійснюється фізичними особами, які, будучи пов'язані з юридичною особою корпоративними відносинами, відповідно до закону, інших правових актів, засновницьких документів і відповідних договорів реалізують волю юридичної особи, що здійснює угоди і інші юридично значимі дії через своїх корпоративних представників. Особливість корпоративного представництва полягає у тому, що фізичні особи, які становлять органи юридичної особи, у внутрішніх, корпоративних стосунках є самостійними суб'єктами, що проявляють власну волю, тоді як у зовнішніх стосунках між юридичною особою і третіми особами вони розглядаються, у силу принципу організаційної єдності, у якості складових частин юридичної особи, що виражають зовні її волю і без доручення тих, що діють від її імені. Правові основи діяльності юридичних осіб у Польщі містяться в Цивільному кодексі, Кодексі торгових суспільств і в Законі про господарську діяльність від 19 листопада 1999 р., який замінив Закон про господарську діяльність від 1988 р. Цивільний кодекс регулює майнові стосунки між фізичними і юридичними особами, а також охорону особистих благ. Законом від 28 липня 1990 р. Кодекс був приведений у відповідність з трансформацією державного і економічного устрою, що відбувається в Польщі. Проведеним аналізом законодавства, що регулює діяльність юридичних осіб в Україні та Польщі встановлено, що основоположні засади їх діяльності не дуже відрізняються, так як мають своїм корінням Римське право. Але більш детальний аналіз показав, що різниця дійсно-таки суттєва – у польському законодавстві відсутнє поняття юридичної особи та її ознаки, що дає більші можливості для розвитку діяльності об’єднань громадян. Із цієї основної відмінності випливають і подальші розбіжності у законодавстві.  
Вариант:нет
Литература:1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144. 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №40-44. – Ст. 356. 3. Про акціонерні товариства : Закон України від 17.09.2008 // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №50-51. – Ст. 384. 4. Про благодійництво та благодійні організації : Закон України від 16.09.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №46. – Ст. 292. 5. Про господарські товариства : Закон України від 19.09.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682. 6. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України від 15.05.2003 // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №31-32. – Ст. 263. 7. Про колективне сільськогосподарське підприємство : Закон України від 14.02.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №20. – Ст. 272. 8. Про об'єднання громадян : Закон України від 16.06.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504. 9. Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень : Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща (1993) // Офіційний вісник України. – 1994. – №13. – С. 346-360. – Ст. 23. 10. Агафонов С. А. Римське право : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / С. А. Агафонов. – К. : КНЕУ, 2005. – 143 с. 11. Бакулина Е. В. Совершенствование правового регулирования реорганизации хозяйственных обществ / Е. В. Бакулина. – М., 2004. – 216 с. 12. Бориславська М. В. Цивільне право України : Методичні матеріали та плаїги семінарських занять / М. В. Бориславська. – Одеса : Факт, 2004. – 359 с. 13. Бугуева Н. А. Телесность человека как социокультурный феномен / Н. А. Бугуева // Вестник Челябинского государственного университета. – Челябинск, 2007. – №16. – С. 66-71. 14. Вінник О. Господарські товариства та виробничі кооперативи: правове становище / О. Вінник. – К. : Видавництво КНЕУ, 1998. – 39 с. 15. Вовк В. М. Римське право і сучасне європейське право / В. М. Вовк // «Порівняльно-правові дослідження» : Україно-грецький міжнародний науковий юридичний журнал. – 2009. – №2. – С. 14-21. 16. Гайдулін О. О. Римське приватне право : Автодидактичний комплекс / О. О. Гайдулін. – К. : ППП, 2003. – 116 с. 17. Гарридо Г. М. Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты / Гарсиа М. Х. Гарридо ; отв. ред. Л. Л. Кофанов ; пер. с исп.. – М. : Статут, 2005. – 812 с. 18. Герваген Л. Л. Развитие учения о юридическом лице / Л. Л. Герваген. – СПб. : Витязь, 2008. – 209 с. 19. Голяк Л. В. Порівняльне правознавство : Курс лекцій / Л. В. Голяк, А. С. Мацко, О. В. Тюріна. – К. : МАУП, 2004. – 200 с. 20. Гражданский кодекс. Модель: рекомендательный законодательный акт Содружества Независимых Государств. Часть первая: принят на 5-м пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств-участниц СНГ, 29 окт. 1994 г. // Информационный бюллетень Межпарламентской ассамблеи государств-участников (приложение). – 1995. – №6. 21. Гула О. Перетворення приватного підприємства на приватне товариство: шляхи вдосконалення організаційно-правової форми підприємництва / Олена Гула // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №4. – С. 82-84. 22. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву : в 2 т. / Н. Л. Дювернуа ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова ; МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. : Зерцало ; Система Гарант, 2004 – 538 с. – (Русское юридическое наследие). Т.1 : Введение. Учение о лице. – 2004. – ХХVІ, 538 с. 23. Дождев В. Д. Практический курс римского права : учеб.-практ. пособие / В. Д. Дождев. – М. : Дело, 2000. – Ч. 1. – 280 с. 24. Институции Гая. Дигесты Юстиниана / сост. Т. Антохив. – М. : 3ерцало,1997. – 608 с. 25. Жданов Д. В. Реорганизация акционерных обществ в Российской Федерации / Д. В. Жданов. – М. : Статут, 2001 – 207 с. 26. Задорожний Ю. Перспективи використання римського права у цивільному законодавстві України / Ю. Задорожний // Право України : Юридичний журнал. – 2008. – №10. – С. 149-154. 27. Заіка Ю. О. Українське цивільне право / Ю. О. Заїка. – К.: Видавництво «Істина», 2005. – 689 с. 28. Калюжний Р. А. Римське приватне право : Курс лекцій / Р. А. Калюжний. – К. : Істина, 2005. – 144 с. 29. Калюжний Р. А. Римське приватне право : Підручник / Р. А. Калюжний, В. М. Вовк. – К. : Атіка, 2012. – 408 с. 30. Карлін М. І. Фінанси країн Європейського Союзу : Навч. посіб. для студ. ВНЗ / М. І. Карлін ; М-во освіти і науки України. – К. : Знання, 2011. – 607 с. 31. Капогросси Колоньези Л. Античный город как город-государство : интерпретация и некоторые проблемы / Л. Капогросси Колоньези // Вестник древней истории. – 2009. – №4. – С. 27-41. 32. Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України / О. Р. Кібенко. – Х., 2006. – 126 с. 33. Конституційне право зарубіжних країн : Навч. посібник / С. Л. Горшеньова, К. О. Закоморна, В. О. Ріяка та ін. ; За заг. ред. В. О. Ріяки. – 2-е вид., допов. і перероб. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с. 34. Коссак В. Здійснення спільної підприємницької діяльності, пов’язаної зі створенням юридичних осіб / В. Коссак // Право України. – 1996. – №11. – С. 21. 35. Костів М. В. Види юридичних осіб / М. В. Костів // Держава і право : Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2011. – №22. – С. 6-7. 36. Кузьмін Р. І. Співвідношення понять «підприємництво» та «господарська діяльність» / Р. І. Кузьмін, Р. Р. Кузьмін // Право України. – 1999. – №5. – С. 88-90. 37. Кулагин М. И. Предпринимательство и право: опыт запада / М. И. Кулагин. – М. : Эксмо-Пресс, 1997. – 221 с. 38. Макаров С. А. Общество с ограниченной ответственностью как субъект гражданского права / С. А. Макаров. – Саратов, 2004. – 107 с. 39. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. – К. : Істина, 2008. – 976 с. 40. Ніколаєв В. Про інститут юридичної особи / В. Ніколаєв // Право України. – 1997. – №7. – С. 17. 41. Ніцевич А. О. Поняття юридичних осіб і суб’єктів господарювання в Україні / А. О. Ніцевич, В. П. Лебедєв // Санація та банкрутство. – 2006. – №1. – С. 129-131. 42. Орач Є. М., Основи римського приватного права : Навчальний посібник / Є. М. Орач, Б. Й. Тишик. – Львів : Ред.-вид. відділ Львів, ун-ту, 2000. – 238 с. 43. Основи Римського приватного права : Підручник / За загальною редакцією В. І. Борисової, Л. М. Баранової. – Харків : Основи, 2007. – 234 с. 44. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн / Ю. В. Пасічник. – К. : Знання-Прес, 2002. – 497 с. 45. Підопригора O. A. Основи римського приватного права : підручник для студентів юрид. вузів та факультетів / О. А. Підопригора. – К. : Вентурі, 1997. – 109 с. 46. Рабінович С. Нормативні образи "природного": римське право і сучасність / С. Рабінович // Вісник Академії правових наук України : Збірник наукових праць. – 2008. – №2(53). – С. 47-57. 47. Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина: Академічний курс : Підручник / Зорислава Ромовська. – К. : Атіка, 2005. – 560 с. 48. Спасибо-Фатеєва І. Створення юридичної особи / Інна Спасибо-Фатеєва // Офіційний вісник України. – 2004. – №10. – С. 639. 49. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : Навчальний посібник / О. О. Терещенко. – Донецьк : Право, 1999. – 61 с. 50. Ткаченко С. В. Юридические лица в римском праве / С. В. Ткаченко // Вестн. Волж. ун-та им. В. Н. Татищева. Серия «Юриспруденция». – Тольятти, 2002. – Вып. 22. – С. 142-151. 51. Трофимов К. Т. Кредитные организации в банковской системе Российской Федерации (Гражданско-правовые проблемы) / К. Т. Трофимов. – М. : Инфинити-Дана, 2005. – 392 с. 52. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006 / Ред. О. С. Власюк. – К. : Нац. ін-т стратегічних досліджень, 2006. – 576 с. 53. Харитонов Є. О. Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. – К. : Хрінком Інтер, 2007. – 597 с. 54. Харчинська О. Транскордонна співпраця України та Польщі в європейському контексті / О. Харчинська // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. Тези доповідей ІІ Міжнародної наук.-практ. Конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. – Луцьк : Вежа, 2005. – С. 332-334. 55. Цивільне право / За ред. професорів О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової. – К. : ВЕНТУРІ, 1995. – 480 с. 56. Цивільне право України : Навчальний посібник / В. І. Борисова, Л. М. Баранова, І. В. Жилінкова та ін. ; За заг. ред. В. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 480 c. 57. Цивільне право України : Підручник. У 2-х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін. ; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 864 с. 58. Шевченко Н. І. Перетворення як вид реорганізації господарських товариств / Н. І. Шевченко // Часопис Київського університету права. – 2006. – №2. – С. 138-143. 59. Щербина В. С. Господарське право : Навчальний посібник / В. С. Щербина. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 392 с. 60. Юркевич Ю. Перетворення юридичних осіб Електроний ресурс / Ю. Юркевич // Укр. юрид портал «Радник». – Режим доступу: http://radnuk.іnfo/stattі/227-gosp-pravo/15256-2011-01-22-23-18-25.html 61. Kodeks Cywіlny z dn. 23.4.1994 г. // Dzіennіk Ustaw. – 1964. – №16. – poz. 93. a zm. 62. Kodeks postepowanіa cywіlncgo z 17.11.1964 r. // Dzіennіk Ustaw. – 1964. – №43. – poz. 296. ze /m. 63. Ustawa «О fundacjach» z dn. 6 kwіetnіa 1984 r. // Dzіennіk Ustaw. – 1991. – №46. – poz. 203 z pó?n. zm. 64. Ustawa «O fіnansach publіcznych» z dnіa 26 lіstopada 1998 roku // Dzіennіk Ustaw. – 1998. – №169. – poz. 203 z pó?n. zm. 65. Ustawa «О Krajowym Rejestrze S?dowym» z dnіa 20 sіerpnіa 1997 r. // Dzіennіk Ustaw. – 1997. – №67. – poz. 612. 66. Ustawa «О dzіa?alno?cі po?ytku publіcznego і o wolontarіacіe» z dn. 24 kwіetnіa 2003 r. // Dzіennіk Ustaw. – 2003. – №96. – poz. 873 z pó?n. zm. 67. Ustawa «Prawo о szkolmctwіe wyzszym» z 27.7.2005 r. // Dzіennіk Ustaw. – 2005. – №164. – poz. 1356. 68. Uhwala «O rzecznіctwo du Najwyzszet» z 14 12 І990r. // Dzіennіk Ustaw. – 1991. – №7. – poz. 36. 69. Uchwale «Skladu sіedmіu sed» z dnіa 10.01.1990 r. // Dzіennіk Ustaw. – 1990. – №6. – poz. 5. 70. Ustawa «Prawo о stowarzyszenіach» z 7.4.1989 r. // Dzіennіk Ustaw. – 2001. – №79. – poz. 855. 71. Ustawa «О wlasnoіcі lokah» z 24.6.1994 г. // Dzіennіk Ustaw. – 2000. – №80. – poz. 903. 72. Ustawa «О europejskіm zgnіpowanіu іnteresow gospodarczych і зрсе europejskіej» z 4.3.2005 г. // Dzіcnnіk Ustaw. – 2005. – №29. – poz. 87. 73. Ustawa «О spoldzіelnіach mіeszkanіowych» z 15.12.2000 г. // Dzіcnnіk Ustaw. – 2001. – №4. – poz. 27. ze zm. 74. Іzby Cywіlnej // Gazeta Wyborcza. – 1990. – №89. – poz. 74. 75. Mіchalska-Marcіnіak Monіka. Zasada іnstancyjno?cі w post?powanіu cywіlnym / Monіka Mіchalska-Marcіnіak. – Warszawa: LexіsNexіs Polska Sp. z o.o., 2003. – 381 с. 76. Radwa?skі Zbіgnіew, Olejnіczak Adam. Prawo cywіlne - cz??? ogólna / Zbіgnіew Radwa?skі, Adam Olejnіczak. – Warszawa: C.H. BECK, 2011. – 380 с. 77. Radwahskі Z. Prawo cywіlne / Z. Radwahskі. – Warszawa: cxftt ogolna, 2004. – І75 с. 78. Київська Торгово-промислова палата Електронний ресурс : Огляд зарубіжного законодавства. Польща. – Режим доступу до статті: http://www.kіev-chamber.org.ua/node/69 79. Портал "Юрист НГО" Електроний ресурс : Грабовська Олена. Реєстрація неурядових організацій в Україні та Польщі / Олена Грабовська. – Режим доступу до статті: http://www.lawngo.net/іndex.php?іtemіd=223 80. Посольство України в Республіці Польща Електроний ресурс : Договірно-правова база двосторонніх відносин. – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publіcatіon/content/29485.htm 81. Посольство України в Республіці Польща Електроний ресурс : Стан та перспективи українсько-польських відносин. – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publіcatіon/content/29136.htm 82. Посольство України в Республіці Польща Електроний ресурс : Як здійснювати бізнес в Польщі? – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/ poland/ua/31255.htm 83. Українсько-польський інтернет-журнал «Ukraіne-Poland» : Електронний ресурс : Чому Україна відстає від Польщі? – презентація дослідження Інституту Реформ та CASE. – Режим доступу: http://www.ukraіne-poland.com/u/dosvіd/ekonom.php?іd=CASE.txt  
Дополнительная информация:Додається відгук та рецензія. подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (942)