Українська мова

Задание:1. Перепишіть, розкриваючи дужки. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами (мотор, гусениця, колесо). Поміж небом і землею рухались два живі (вогник). Високо в небі плавали два (яструб). Три (день) минуло, а лелеки не з'являлись. Наше село нараховує п'ятдесят одну (хата). Один син - не син, два (син) - півсина, три (син) - ото тільки син. Ой у полі та два (явір), ще й третій маленький. Старий озирнувся на чотири (бік): степ лежав німий і принишклий. 2. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть пасиені дієприкметники і поставте їх у потрібному роді, числі й відмінку. Віз весело заторохтів залізними шинами по (в'їздити) дорозі. Ніким не (сходити) нас ждуть путі. На лугах ще трава не (косити), у полях красуються жита. Рівно й спокійно дише (натомитися) з праці земля. Жагучими пахощами дихала земля, (розпалити) сонцем. Обличчя його було напруженим і (зосередити). В очах (скривдити) поета блиснув промінь надії. І на (оновити) землі врага не буде, супостата. Тепла ніч, (наповнити) степовими пахощами, пропливла над Асканією. Могутньо тягло звідусіль прісним запахом весни, свіжих вод, (розбрунькуватися) верб. 3. Перепишіть, розкриваючи дужки. Ми (по-новому розумієм світ, (по-іншому і любим, і страждаєм. (Від)-давна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (По-моєму, кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути свого зеніту. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? Я єсть той, який щоде(н,нн)о на будові, на посту. Запалився я вогне(н,нн)о і з країною росту. Над ними сонце ю(н,нн)о сяє, і тьмі не буде вороття. Генерал (по)довгу дивився на свою карту. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу. 4. Переписати, розкриваючи дужки та розставляючи розділові знаки. Ікона „Покрова" Однією із найвеличніших на (С,с)ічі була церква (П,п)окрова (Б,б)огородиці яка могла позмагатися коштовностями і внутрішнім оздобле(н,нн)ям з ризницею (Києве) Печерської лаври. ( У)середині вражав величезний (багато)ярусний іконостас з церковними вратами відлитими з чистого срібла та позолоченими. У композиції іконостаса центральне місце посідала ікона ,,(П,п)окрова". Вона несла політичний, демократичний напрям і відрізнялася від аналогічних образів. На іконі невідомий майстер насмілився зобразити не лише Богоматір заступницю січовиків а й козацтво останнього кошового отамана Петра Калнишевського в колі (братчиків) товаришів. На (чорно)зеленуватому тлі ікони постаті запорожців у повному озброєнні. Козаки одягнені у червоні чоботи широкі шаровари кунтуші жупани підперезані зеленими поясами. Постаті козаків розташовані (пів)колом над краями ікони. Внизу козацькі прапори (червоні сині білі блакитні) гармати клейноди ( булави пірначі). Посередині ікони (бІло) золотисті хмари які оточують Богоматір (кільцем) ореолом. Вона стоїть на хмарах молода й красива схиливши голову на лівий бік. У широко розставлених руках Богоматір тримає рушник (омофор). Верхній одяг козацької Мадонни змальований у (червоно) оранжевих золотистих тонах... Після варварського знище(н,нн)я (С,с)ічі ікона потрапила у (Нікопольську церкву. У 1941р. вона разом з іншими національними скарбами була евакуйована в Краснодар а потім у Моздок де безслідно зникла.