Вступление:Необхідність розгляду означеного питання обґрунтовано недостатньою визначеністю характеру інформації, яка має бути визнана рекламою, що, безумовно, не може не впливати на зміст поняття «зовнішня реклама». Багатоманітність наукових підходів до визначення поняття «реклама» та нестабільність вітчизняного законодавства у цій сфері відносин зумовлюють потребу пошуку основних ознак реклами, які зрештою мають набути нормативного закріплення. При цьому розуміння зовнішньої реклами нерозривно пов’язане з визначенням сутності категорії «реклама». Отже, пріоритет слід віддати аналізу поняття «реклама» з метою виявлення недоліків дефініції та запропонування способу їхнього відповідного усунення.
У сучасних умовах демократизації суспільного життя перед організаціями різних форм діяльності постають важливі завдання: підвищення конкурентоспроможності, покращення якості роботи та популяризація власних товарів та послуг. Саме вони є важливими умовами виживання в ринковому середовищі, тому диктують необхідність створення позитивного іміджу, доброзичливого ставлення громадськості, формування певної громадської думки щодо нових державних, громадсько-політичних, господарсько-економічних і, особливо, соціально-культурних інститутів суспільства. Все вище наведене, а також упередження негативних ситуацій за рахунок профілактичної роботи та нейтралізація негативних впливів у соціально-культурному середовищі – це основні завдання паблік рилейшнз. З погляду на це, досить актуальним постає питання щодо можливостей застосування поняття "паблік рилейшнз" в закладах культури і, відповідно, відображення впливу ПР-технологій (піар-технологій) на розвиток соціального та культурного аспекту життя українського суспільства.
Специфіка паблік рилейшнз спрямовує нас на необхідність глибокого аналізу сутності цього поняття. Проблема визначення поняття "паблік рилейшнз" (зв’язки з громадськістю) досить складна, тому що: по-перше, існує багато підходів та тлумачень цього феномену; по-друге, піар розглядається досить часто як інформаційний вплив на громадськість для досягнення певної мети.
Тобто, зазвичай, піар ототожнюється з рекламою або просуванням товарної продукції. Зазначимо, що засоби піару мають переваги перед рекламою. На думку М. Стародубської, ефективно просунути іміджеві характеристики за допомогою реклами неможливо. Основною метою всього, що пов’язано зі зв’язками з громадськістю, є вплив на суспільну думку. Існуючі на сьогодні підходи до розуміння паблік рилейшнз визначають зв’язки з громадськістю і як мистецтво, і як науку, і як сукупність технологій. У контексті нашого дослідження найбільш правильним, є визначення паблік рилейшнз як елементу соціокультурного інституту.