Зміст соціальних технологій само менеджменту

Содержание:Вступ 3 1 Сутність та еволюція самоменеджменту 5 2. Методи самоменеджменту 11 3. Принципи самоменеджменту 14 4. Місце самомотивації в теорії самоменеджменту 18 Висновки 22 Список використаної літератури 23

Вступление:Розвиток особистості працівників оснований на тому, що люди з високим рівнем особистої майстерності добиваються вищих результатів. Розвиток організації - це розвиток її працівників. До якостей організації, що научається, так само відносять здібність до зміни мислення співробітників - співробітників нового. Відомий американський дослідник Пітер Друкер в одній з своїх робіт відзначає, що в новий час одного з найважливіших завдань наукового менеджменту стає проблема управління на рівні окремої людини тобто самоменеджмент, одним з найважливіших розділів якого є персональний стратегічний менеджмент. Прискорення соціально-економічних процесів призводить до того, що у людини з'являється можливість вибору з більшої кількості життєвих стратегій. Насправді, життя окремої людини прискорюється настільки, що вона стає вимушеною думати, принаймні, про побудову двох стратегій своєї кар'єри, що пов'язане, зокрема, із зростаючою різницею між тривалістю періоду активного життя людини і середнім періодом життєвого циклу сучасних підприємств. Таким чином, одним з перспективних напрямів менеджменту стає самоменеджмент, який є послідовним і цілеспрямоване використання керівником (фахівцем і т.д.) випробуваних методів і практичних прийомів роботи в повсякденній діяльності для підвищення ефективності виконуваних процедур і операцій, досягнення наміченої мети. Опанувати даною наукою не так просто, і молодому керівнику треба починати все-таки з самоосвіти, причому мало тільки набувати знань, потрібна ще і практична і реалізація. Самоменеджмент – це дуже важка робота, тому необхідно бути готовим до самовдосконалення. Потрібен серйозний підхід при розробці своєї програми. Перш за все розробляти програму з урахуванням тих питань, які доводиться вирішувати в процесі професійної діяльності. При виборі програми треба враховувати зміни, що відбуваються в житті, – в економіці, науці, сучасних методах управління і т.д. Треба врахувати аспекти практичної реалізації придбаних знань. Можна з повною упевненістю стверджувати, що ефективність менеджменту і ефективність діяльності фахівців як основи підприємства безпосередньо впливають на підвищення вартості, а, отже, і конкурентоспроможності фірми. Отже, можна відзначити, що самоменеджмент - актуальне і перспективний напрям в науковому менеджменті. Це напрям в менеджменті виник завдяки потребам суспільства і покликаний підвищити ефективність діяльності людини, на основі досягнення її особистої і професійної мети.

Выводы:Дослідження обліку часу, що проводяться фахівцями у області менеджменту наочно демонструють нераціональне використання менеджерами робочого часу що є у їх розпорядженні, а це приводить до наступного: керівник виявляється під тягарем роботи і стресу. Це відбувається не через те, що не уміємо працювати, а через те, що не уміємо ефективно використовувати час. Практика показує, що зробити вірний вибір у використанні часу набагато важливіше, ніж організувати раціональне виконання наявного завдання. Техніка правильного використання часу полягає у визначенні самоменеджменту. Самоменеджмент є послідовним і цілеспрямованим використанням методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і з сенсом використовувати свій час. Основна мета самоменеджменту полягає в тому. щоб максимально використовувати власні можливості. Свідомо управляти перебігом свого життя (самовизначатися) і долати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті. Управління часом – річ дуже особиста. З десятків запропонованих порад ми повинні підібрати тільки ті, що є потрібними саме нам, і примусити їх працювати на себе. Навчитися управляти часом – завдання не для слабкої людини. Влада над часом дається тільки в безперервній боротьбі з «марнотратниками часу». Особливість сучасного погляду на керівника як лідера колективу полягає в тому, що він розглядається як носій інноваційної організаційної культури, як основний ініціатор послідовних змін в організації. Найважливіші риси сучасного керівника: професіоналізм, здатність вести за собою колектив, прагнення створювати і підтримувати хороший психологічний клімат неможливо без роботи над собою, без самоменеджменту.

Литература:1. Горбачев А. Тайм-менеджмент. Время руководителя. – ДМК-пресс, 2006. 2. Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках: (Советы деловым людям как эффективно использовать рабочее время): Пер. с нем. – М,: Интерэксперт, Инфра-М, 1995. 3. Кинан К . Самоменеджмент . The Management. Guid to Managing Yourself. – М ., 2006. 4. Ниссинен Й., Воутилайнен Э. Время руководителя: эффективность использования. – М.: Экономика, 1988. 5. Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках. М.:ИНФРА-М, Интерэксперт,1995. – 267 с. 6. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2003. – 512 с. 7. Кузнецова Е. Постройте судьбу // Действующие лица. 2003. № 4. С.48-50. 8. Маслоу А. Мотивация и личность. СПБ.: Питер, 2003. – 352 с. 9. Мильнер Б.З. Теория организации. М.: ИНФРА-М, 1999.- 336 с. 10. Психология человека от рождения до смерти. СПб: Пройм, 2003. - 656 с. 11. 9. Шипунов В.Г., Кишкель Е.Н. Основы управленческой деятельности. М.:Смысл , 2000. – 359 с. 12. Удальцова М.В. Социология управления. М.: ИНФРА-М, Новосибирск:НГАЭиУ, 1998. – 144 с. 13. Хроленко А.Т. Самоменеджмент М.: «Экономика», 1996. – 139 с. 14. Цыпкин .А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д. Менеджмент.: НТ-ДИАНА, 2001. – 439 с.