Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»

Правове регулювання туристичної діяльності в Україні та в світі

Карточка работы:3448-2012к
Цена:
Тема: Правове регулювання туристичної діяльності в Україні та в світі
Предмет:Право
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський університет Туризму, Економіки і Права (КУТЕП)
Содержание:РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ 8 1.1. Основні поняття туризму як сфери діяльності 8 1.2. Джерела правового регулювання туристської діяльності 30 Висновок до розділу 1 40 РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 43 2.1. Роль та стратегічна політика ЮНВТО у правовому регулюванні туризму. 43 2.2. Правове регулювання захисту та безпеки туристів 59 Висновок до розділу 2 68 РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 70 3.1. Цивільно-правове забезпечення туристичного бізнесу в Україні 70 3.2. Сучасні тенденції вдосконалення законодавства України в сфері туризму 102 Висновок до розділу 3 114 ВИСНОВОК 117 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122  
Курс:6
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми. Останніми роками в Україні стали приділяти велику увагу розвитку туризму. Перспективи розвитку туристського комплексу України багато у чому залежать від посилення державного регулювання туристської сфери на загальнонаціональному рівні, яке повинне поєднуватися з сучасною стратегією просування регіональних туристичних послуг. Географічне положення України, як центру європейського континенту є тим чинником, який дозволяє зберігати її туристську самобутність і привабливість для туристів всього світу. В той же час, успіхів Україна зможе досягти тільки за умови зміни відношення до туризму не лише з боку громадянського суспільства, але і самої держави. Відповідно до положень Гаагської декларації по туризму (1989), а також світового досвіду, туризм може і має бути ефективним засобом сприяння соціально-економічному зростанню держави (у тому числі і України), за умови одночасного прийняття необхідного комплексу заходів для вирішення найбільш термінових і пріоритетних завдань. Невід'ємною частиною державної політики в області міжнародного туризму має бути тісна співпраця України у сфері туризму з усіма країнами світу. У зв'язку з цим цікавий досвід, як розвинених в туристському відношенні країн (Франції, США, Іспанії, Італії), так і досягнення держав, що розвиваються і які зробили туризм основою їх національної економіки. Саме така співпраця дозволить створити в Україні туристську індустрію, що відповідає вимогам найвишуканіших споживачів туристських послуг. Невід'ємною частиною державної політики у сфері туризму являється створення в Україні сучасної високоефективної і конкурентоздатної туристської індустрії, що забезпечує, з одного боку, широкі можливості для задоволення потреб українських та іноземних громадян в туристських послугах, а з інший – значний внесок у розвиток економіки країни, у тому числі за рахунок податкових надходжень до бюджету, припливу іноземної валюти, збільшення кількості робочих місць, збереження і раціонального використання культурної і природної спадщини. Конституція України (ст. 11) визначила, що «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». До числа умов, які сприяють консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури; умов,що забезпечують гідне життя, відноситься і розвиток сфери дозвілля, частиною якого є соціальний туризм. Населення країни вимушене адаптуватися до перевантажень сучасного інтенсивного виробництва в умовах ринкової економіки, і потребує відновлення фізичних і психологічних сил. Положення ускладнюється тим, що частина населення майже повністю випала з туристського обслуговування у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Оздоровчий, лікувальний і пізнавальний туризм виключений із способу життя багатьох, що, безумовно, позначається на здоров'ї нації, продуктивності праці. Соціальний же туризм передбачає надання послуг школярам, студентам, пенсіонерам, інвалідам за рахунок фінансування з бюджету держави. Для нормального розвитку туристської індустрії потрібне чинне туристське законодавство. У зв'язку з цим основною метою законодавчих органів має бути діяльність по об'єднанню юридичних правил і процедур, що стосуються туризму, в усеосяжне законодавство, що передбачає вдосконалення і проведення в життя туристських законів. Основними завданнями правотворчих органів на сучасному етапі повинно являтися: ? розробка сучасного законодавства, що відповідає принципам Конституції України і Цивільного кодексу України, нормам і принципам Європейського Союзу, рекомендаціям Всесвітньої туристської організації; ? створення правового середовища, що забезпечує розвиток внутрішнього і в'їзного туризму, як прибутковій галузі української економіки; ? забезпечення гарантій якості послуг, що надаються, у сфері туризму; захист прав і інтересів туристів і організацій туристської індустрії; ? створення нормативно – правової бази, сприяючої стійкому розвитку туризму. Попри те, що стосунки соціально-культурного сервісу і туризму є однією з прогресивних складових сучасного економічного життя, цивільно-правове регулювання цієї сфери потребує доповнення і зміни. За радянських часів законодавча база у сфері сервісу і туризму була представлена нормативними актами, що регулюють тільки ідеологічно обґрунтовані види туризму :самодіяльним, дитячим, курортним, сімейним, спортивним. Закон України «Про туризм» ознаменував собою нову віху у правовому розвитку туризму. Він став основою, стержнем правової системи у сфері туризму. Це єдиний спеціальний нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу в області туристських стосунків. Багато норм туристського Закону - норми прямої дії, що не вимагають для їх виконання прийняття інших нормативно-правових актів. Проте, попри те, що в цілому Закон став правовою основою стосунків у сфері туризму і створив передумови для розвитку загальнодержавного і регіонального туристського законодавства, його зміст далекий від досконалості і вимагає подальшого коригування і доповнення з урахуванням туристських стосунків, що розвиваються. Сказане визначає актуальність і практичну значущість дипломної роботи, необхідність наукового осмислення і теоретичної розробки теми. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі різних аспектів цивільно-правового регулювання туристської діяльності і в розробці пропозицій перспективного розвитку туристській діяльності за допомогою планування і законодавчого регулювання. Для досягнення цілей, поставлених у дипломній роботі, потрібно було вирішити наступні завдання: ? представити системну характеристику цивільно-правового забезпечення туристської діяльності; ? узагальнити накопичений у цій області досвід юридичної науки і практики; ? визначити авторську позицію з низки дискусійних питань; ? досліджувати проблематику зобов'язальних стосунків у сфері туристської діяльності; ? внести пропозиції і рекомендації, спрямовані на розвиток туристського законодавства. Предметом дослідження є цивільне законодавство в області туристських стосунків. Об’єктом дослідження являються суспільні відносини, що виникають між суб’єктами надання послуг, пов’язаними із туризмом, особами, які займаються даним видом відпочинку та державними і місцевими органами влади, що здійснюють управлінський вплив на туристичну діяльність в Україні. Теоретичну базу дипломної роботи склали монографії, наукові статті в юридичних і туристських журналах, газетах, вітчизняних і зарубіжних теоретиків і практиків. Аналіз вітчизняної літератури і практики показав неопрацьованість понятійного апарату, відсутність системного підходу і наукової методології обґрунтування характеру правового регулювання туризму. Методологічну основу дослідження склали основні категорії діалектики, праці вітчизняних і зарубіжних учених(юристів, політологів, економістів), спеціальна література, нормативний матеріал. В процесі написання дисертації використовувалися такі методи, як: формально юридичний, системний, порівняльний, соціологічний, логічний, історичний та ін. Наукова новизна дослідження визначається поставленими вище цілями і завданнями, прагненням дипломанта до нового осмислення предмета, зосередженням уваги на найбільш важливих і актуальних питаннях у світлі перетворень, що сталися в туристській сфері. Логіка дослідження зумовила наступну структуру дипломної роботи: вступ, три розділи, у кожному із яких по два підрозділи, висновки до кожного розділу та загальний висновок, список використаних джерел із 90 найменувань. Загальний обсяг роботи 129 сторінок.  
Объём работы:
119
Выводы:«Епохою туризму» правомірно назвати другу половину XX – початок XXІ століття: туризм став невід'ємною частиною життя суспільства розвинених країн, одним із засобів задоволення потреб людей у відпочинку. За експертними оцінками в цей період у світі щорічно здійснюється до 900 млн. туристських поїздок; у сфері туризму зайняті більше 250 млн. людей (приблизно 7-8 відсотків загальної чисельності зайнятих у світовій економіці); на долю туризму доводиться 7 відсотків загального об'єму інвестицій, приблизно 10 відсотків валового продукту, 5 відсотків загальної суми податкових надходжень, третина світової торгівлі послугами. Туризм – одна з найбільших високоприбуткових галузей економіки багатьох країн і таких, що розвиваються динамічно. Найбільш характерними тенденціями міжнародного туризму нині є диверсифікація туристського продукту, пошук нових туристських напрямів, скорочення середньої тривалості туристських поїздок, вибирання альтернативних засобів розміщення і транспорту, а також пошук прийнятних цін. У цьому плані для розвитку міжнародного туризму в Україні є великі можливості. У опублікованому на початку 2009 року рейтингу конкурентоспроможності сектора туризму і подорожей (TTCІ) Всесвітнього економічного форуму України зайняла 48-е місце з 133 країн світу (у 2008 році – 56-е місце), обігнавши при цьому Єгипет і Індію. За оцінкою Всесвітньої туристської організації потенціал України дозволяє при відповідному рівні розвитку інфраструктури приймати до 10 млн. іноземних туристів і істотно збільшити внутрішній туристський потік. Для цього потрібне створення розвиненої туристської індустрії, що забезпечує умови для якісного обслуговування українських і іноземних громадян на території України, що вимагає активнішого проведення державної політики у сфері туризму. У соціокультурному аспекті туризм, будучи індикатором рівня життя населення, сприяє збереженню культурної спадщини і історичних цінностей, формуванню взаємного інтересу людей різних національностей, веде до зростання толерантності і поваги між ними, стабілізації міжетнічних і міжнародних стосунків. Разом з цим соціальна ефективність туризму має на увазі доступність більшості видів туризму для різних соціальних верств суспільства, включаючи багатодітні сім'ї, молодь, пенсіонерів, інвалідів. Державна соціальна політика в області туризму має бути націлена на надання знижок і пільг на різні туристські послуги для певних соціальних груп. Проте нині соціальна ефективність сучасного українського туризму, у силу економічних і соціальних проблем досить низька. У той же час зміни, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, сформували нову ідеологію подорожей і туристської діяльності : якщо в традиційній українській свідомості подорож сприймалася, передусім, як можливість відчути себе частиною світу вищих духовних цінностей, то для більшості сучасних туристів найбільш значимим є розуміння подорожі як «пошуку себе», апробація значимих ролей соціальної поведінки, тобто туризм втрачає раніше властиві йому соціально і культурно розвиваючі функції. Ці зміни викликають ряд негативних, певною мірою соціально небезпечних тенденцій, оскільки у масовій культурі тиражується орієнтація на туризм як на деяку надцінність, на модель «людини відпочиваючого і подорожуючого» не обтяженого соціальними зобов'язаннями. Виникнення індустрії масового туризму, зміна соціокультурних пріоритетів у мотивації подорожей окремих груп українського населення обумовлюють необхідність його аналізу як одного з найважливіших показників відмінностей між соціальними верствами сучасного українського суспільства. Соціологічний метод дослідження туризму дозволяє аналізувати цілі, інтереси, мотиви, звички і традиції як гостей, так і жителів приймаючої країни, вивчати індивідуальну і групову поведінку туристів. Нині вивчення туризму як соціального явища придбаває складнішу структуру, на відміну від колишнього періоду, коли аналізувалися лише вузькі аспекти туризму, такі, як економічні колізії, територіальні переміщення, підготовка кадрів в туристському бізнесі і тому подібне. У той же час практично відсутні комплексні дослідження з питань, що стосуються туризму як багатовимірного інтеграційного явища у соціокультурному просторі. Практично не проводяться дослідження ролі туризму в розвитку особистості і у реалізації її життєвих установок. Так само дискусійним і неопрацьованим залишається питання про співвідношення туризму і міграції. Туризм, як масове явище, почав активно розвиватися у другій половині XX століття. Глобалізація, що включає такі чинники, як інформатизація і розвиток транспортних засобів, у кінці XX – початку XXІ століття визначили усі зростаючу динаміку розвитку туризму, що може привести до перетворення туризму на наступні декілька десятиліть в провідну галузь світового господарства і найважливіший соціокультурний феномен. Туризм – це вид дозвілля, пов'язаний з тимчасовим переміщенням людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або іншу місцевість в межах своєї країни. Він здійснюється у вільний час, з цілями отримання задоволення, пізнання, відпочинку, оздоровлення, лікування, відвідування гостей, але без зайняття оплачуваною діяльністю у місці тимчасового перебування. Туризм взаємодіє з рекреацією, оскільки поєднує в собі такі види діяльності як розширення пізнання і відновлення сил. Таким чином, туризм є одним з видів відпочинкової життєдіяльності, в процесі якої відновлення працездатності поєднується з культурно-пізнавальною, духовно-моральною, розважальною і рекреаційною діяльністю; це діяльність, пов'язана з масовим туристським рухом, здійснювана з використанням природно-кліматичних і історико-культурних туристських ресурсів, матеріально-технічної бази туризму і інших важливих чинників, які визначають рівень і якість обслуговування. Туризм є стійким видом активності особи, спрямованої на задоволення потреб особи у збереженні і зміцненні здоров'я, пізнанні, спілкуванні, саморозвитку; розвагах і так далі. Основними функціями туризму є: соціальна, економічна, рекреаційна, гедоністична, пізнавальна, світоглядна і аксіологічна. При цьому різні види туризму реалізують іноді одночасно декілька функцій. З урахуванням різноманітності видів і функцій сфера туризму має усі необхідні можливості для реалізації потреб особи у відпочинку, міра задоволення яких виражається у соціокультурній ефективності туризму як області життєдіяльності особи. У сучасній Україні відбуваються характерні для будь-якого суспільства, що трансформується, процеси статусного, ціннісного і адаптаційного розмежування між соціальними стратами, що формуються. Соціальні і демографічні зміни міняють поведінкові стереотипи індивідуумів, що складаються під впливом різних соціально-економічних, культурних умов, психологічних, морально-моральних, національних звичок і особливостей людей. Усі ці зміни роблять вплив на соціальний тип сучасного українського туриста. Упродовж усієї історії існування туризму в Україні потреби в нім трансформувалися. Так, у радянські часи туризм і подорожі зв'язувалися не лише з очікуваннями незвичайного і емоційно насиченого культурного досвіду, але і із сприйняттям історичної і природно-естетичної реальності. Можна сказати, що переважали культурні і психологічні мотиви, люди подорожували, щоб познайомитися з культурою інших країн, подивитися на світ, відпочити від рутини і звичного ритму життя. Зараз туристи, окрім знайомства з культурою іншої країни, прагнуть більше дізнатися про побут людей, повсякденного життя, звички, звичаї, традиції. Популярними стали поїздки в інші країни під час національних свят, карнавалів. Туристський потенціал нашої країни використовується далеко не повною мірою, і створення умов для якісного відпочинку на території України українських та іноземних громадян вимагає більш активного проведення державної політики у сфері туризму. Створення розвиненої туристської індустрії на території України і, як наслідок, організація потужних туристських потоків (як внутрішніх, так і зовнішніх), може допомогти вирішити багато економічних проблем держави. На нашу думку, доходи від іноземного туризму по досягненню певних об'ємів, можуть стати бюджетоутворюючим чинником (як в інших країнах з розвиненим туристичним бізнесом), зробити туризм більш вигідною галуззю економічної діяльності чим, наприклад, традиційні експорт зернових або металопрокату. Туризм - це одна з найважливіших сфер діяльності сучасної економіки, націлена на задоволення потреб людей і підвищення якості життя населення. При цьому, на відміну від багатьох інших галузей економіки туризм не приводить до виснаження природних ресурсів. Будучи експортноорієнтованою сферою, туризм проявляє велику стабільність у порівнянні з іншими галузями в умовах нестійкої ситуації на світових ринках.  
Вариант:нет
Литература:І. Нормативно-правові документи: 1. Хартія туризму : Ухвалена резолюцією І VІ сессії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації 22 вересня 1985 року // Офіційний вісник України. – 1993. – №13. – Ст. 346-360. 2. Кодекс туриста : від 01.01.1982 // Сборник договоров ООН. В 1350 томах. Т. 1274. – М. : Октябрь, 1982. – 169 с. 3. Цивільний кодекс України : Закон від 16 січня 2003 р. №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – №40-44. – Ст. 356. 4. Деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу : Розпорядження КМУ від 11.07.2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – №51. – Ст. 11. 5. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.04.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №30. – т. 379. 6. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму : Указ Президента України від 14.12.2001 // Офіційний вісник України. – 2002. – №51. – Ст. 68. 7. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки : Постанова КМУ від 29.04.2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – №18. – Ст. 143. 8. Про затвердження Міжгалузевої програми "Пізнай свою країну" на 2007-2012 роки : Наказ Міністерства культури і туризму України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 27.08.2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – №87. – Ст. 132 9. Про курорти : Закон України від 05.10.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №50. – Ст. 435. 10. Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року : Указ Президента України від 10.08.1999 // Урядовий кур’єр. – 1999. – №182. – Ст. 23. 11. Про підприємства в Україні : Закон України від 27.03.1991 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №24. – Ст. 272. 12. Про підтримку розвитку туризму в Україні : Указ Президента України від 02.03.2001 // Урядовий кур'єр. – 2001. – №45. – Ст. 50. 13. Про туризм : Закон України від 15.09.1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – «31. – Ст. 241. ІІ. Книги та публікації. 1. Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді. Родзинка-2010 : Зб. матеріалів ХІІ Всеукр. студ. наук. конф., 21-22 квітня 2010 р., м. Черкаси. Сер. Економіка. Підприємництво. Туризм. Державна служба / М-во освіти і науки України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси : Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 367 с. 2. Бабарицька В. К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту : Навч. посіб. / За ред. В. К. Бабарицька, О. Ю. Малиновська. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К. : “Альтапрес”, 2008. – 228 с. 3. Бабкин А. В. Специальные виды туризма : Учебник / А. В. Бабкин. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2008. – 252 с. 4. Безнесюк В. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України / В. Безнесюк // Регіон, економіка. – 2012. – №1. – С. 232-336. 5. Биржаков М. Б. Введение в туризм / М. Б. Биржаков. – Издание 9-е, переработанное и дополненное. – СПб. : «Издательский дом Герда», 2007. – 576 с. 6. Блог «Туристичний портрет Виноградівщини» Електронний ресурс: Ліцензування туристичної діяльності. – Режим доступу: http://search. lіgazakon.ua/l_doc2.nsf/lіnk1/DG090418.html 7. Борисов К. Г. Международный туризм и право :Учебное пособие / К. Г. Борисов. – М. : НИМП, 2010. – 352 с. 8. Борисов К. Г. Международный туризм и право. Хартия туризма. Кодекс туриста. / К. Г. Борисов. – М. : Издательство "НИМП", 2011. – 507 с. 9. Булашев А. Я. Спортивно-оздоровительный туризм : Учебное пособие / под ред. А. Я. Булашев, В. И. Нечаев, А. С. Ровный. – Харьков, 2003. – 191 с. 10. Боголюбов В. С. Экономика туризма / В. С. Боголюбов, В. П. Орловская. – 3-е изд. – М. : Академия, 2005. – 192 с. 11. Гаврилюк А. Туристично-інформаційні центри як чинник державного регулювання туристичної галузі України / А. Гаврилюк //Вісник НАДУ. – 2011. – №1. – С. 78-86. 12. Гончарук Ю. C. Стратегічні напрями міжнародного співробітництва України у сфері туризму / Ю. С. Гончарук, О. В. Пирог // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2010. – Вип. 6. – Т1. – С. 98-106. 13. Грабовський Ю. А. Спортивний туризм : Навчальний посібник / За ред. Ю. А. Грабовський, О. В. Скалій, Т. В. Скалій. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. – 304 с. 14. Дехтяр В. Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму : Навч. посіб. для закл. освіт. / В. Д. Дехтяр. – К. : Наук. світ, 2003. – 200 с 15. Дратвер Б. Основи підприємницької діяльності : Навчальний посібник / Борис Дратвер ; М-во освіти і науки України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. – Кіровоград, 2003. – 186 с. 16. Доповідь Генерального секретаря Всесвітньої туристичної організації на Київському Міжнародному туристичному форумі 30 листопада 2012 року // Урядовий кур'єр. – 2012. – №169. – С. 26-27. 17. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства : Навчальний посібник / Г. М. Дроздова. – Київ, ЦНЛ, 2004. – 345 с. 18. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дядечко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 224 с. 19. Іванко К. Й. Державне та муніципальне управління в галузі туризму / К. Й. Іванко // Карпати. Туризм. Відпочинок. – 2012. – №5. – С. 40-43. 20. Карягін Ю. О. Маркетинг туристичний продукту : Підручник / За ред. Ю. О. Карягін, З. І. Тимошенко, Т. О. Демура, Г. Б. Мунін. – К. : Кондор, 2009. – 394 с. 21. Как монетизировать украинские моря, горы и историю // Forbes Украина. – 2012. – №49. – С. 56. 22. Каракаш І. І. Туристичне законодавство України: сучасний стан і перспективи розвитку / І. І. Каракаш // Карпати. Туризм. Відпочинок. – 2012. – №10. – С. 6-11. 23. Квартальнов В. А. Туризм : Підручник / В. А. Квартальнов. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 320 с. 24. Кіптенко В. К. Менеджмент туризму : Підручник для студентів, викладачів ВНЗ / В. К. Кіптенко. – К. : Альтерпрес, 2010. – 502 с. 25. Кирієнко О. Здійснення діяльності з надання туристських послуг. Основні аспекти здійснення господарської діяльності / Оксана Кирієнко // Вісник податкової служби України. – 2009. – №20(544). – С. 18-20. 26. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В. Ф. Кифяк. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. – 300 с. 27. Коляда Т. А. Правове регулювання туристської діяльності : Навчальний посібник (для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 0504 «Туризм») / Т. А.Коляда. – Харків : ХНАМГ, 2008. – 182 с. 28. Коваль П. Ф. Технологія туристської діяльності : Опорний конспект лекцій / П. Ф. Коваль, Г. П. Андрєєва. – Чернігів : Тадер, 2006. – 202 с. 29. Козловський Є. Шляхи формування еліти в туристичній галузі (вітчизняний та іноземний досвід) / Є. Козловський // Формування й оновлення політико-управлінської еліти в сучасній Україні : Зб. наук. пр. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – С. 169-188. 30. Костина (Антонюк) К. В. Сучасні тенденції розвитку міжнародних туристичних ринків / К. В. Костина (Антонюк) // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. – 2006. – №4(32). – С. 148-157. 31. Круш П. В. Економіка підприємства : Навчальний посібник / П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін. – К. : Ельга-Н: КНТ, 2007. – 777 с. 32. Кубах А. І. Правове регулювання туристської діяльності: Навчальний посібник / за ред. А. І. Кубах, Т. А. Коляда, О. В. Харитонов. – Харків : ХНАМГ, 2009. – 278 с. 33. Кузик С. П. Географія туризму : Навчальний посібник / С. П. Кузик. – Київ : Знання, 2011. – 271 с. 34. Кудла Н. Є. Менеджмент туристичного підприємства : Підручник / Н. Є. Кудла. – К. : Видавничий дім «Знання», 2012. – 343 с. 35. Левенцов О. Конкуренция наций в туризме / Олег Левенцов // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2007. – №1. – С. 8. 36. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. – К. : Альтапрес, 2002. – 436 с. 37. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг : Підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – К. : Знання, 2008. – 661 с. 38. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика :Підручник / За ред. М. П. Мальська, В. В. Худо. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 368 с. 39. Мальська М. П. Туристичний бізнес / М. П. Мальська. – К. : Авеню, 2012. – 105 с. 40. Мочерний С. Основи підприємницької діяльності : Посібник / Степан Мочерний, Олександр Устенко, Сергій Чеботар. – К. : Академія, 2001. – 279 с. 41. Новиков В. С. Инновации в туризме / В. С. Новиков. – М. : ИЦ "Академия", 2007. – 208 с. 42. Ониська М. Б. Міжнародний туризм: світові тенденції та українські реалії / М. Б. Ониська // Агентство Стратегічних Досліджень. – 2006. – №1. – С. 13-22. 43. Отряжа М. А. Дослідження туристичних потоків: методика і аналіз : Збірник конференції представників туристських організацій України 2007 року / М. А. Отряжа ; Дніпропетровський національний ун-т. – Дніпропетровськ : ІДЕА, 2007. – 693 с. 44. Осауленко О. Г. Державний комітет статистики : Підручник / О. Г. Осауленко. – Київ : Октава, 2010 – 160 с. 45. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації Електронний ресурс : UNWTO Tourіsm Hіghlіghts 2011 Edіtіon. – Режим доступу: http://www.unwto.org 46. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації Електронний ресурс : UNWTO World Tourіsm Barometer. Advance Release, January 2012 2010 / UN World Tourіsm Organіzatіon. – Режим доступу: http://www.unwto.org 47. Офіційний сайт Туристичної Асоціація України Електронний ресурс : Статут ТАУ. – Режим доступу: http://www.tau.org.ua/ 48. Правик Ю. М. Маркетинг туризму : Підручник / Ю. М. Правик. – К. : Знання, 2008. – 303 с. 49. Предварительные замечания генерального секретаря ЮНВТО // Сборник материалов пятьдесят второго заседания ЮНВТО. Катовице, Польша, 14 апреля 2012 года. – Warszawa: C.H. BECK, 2012. – 380 с. 50. Прейгер Д. К. Міжнародний туризм в Україні як форма розвитку інтеграційних комунікацій / Д. К. Прейгер, І. А. Малярчук // Стратегічна панорама. – 2011. – №3. – С. 5-11. 51. Проблеми географії та менеджменту туризму / В. Г. Явкін, В. П. Руденко, О. Д. Король та ін. – Чернівці : Рута, 2006. – 260 с. 52. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва : Навчальний посібник / П. Р. Пуцентейло. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 с. 53. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні : Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України. – К., 2011. – 91 с. 54. Сасін М. П. Вдосконалення класифікації видів і форм туризму / М. П. Сасін, С. А. Гринько // Зеркало мира. – 2012. – №5. – С. 6-12. 55. Семенець О. Правове регулювання використання природних ресурсів у сфері туризму в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / О. Семенець // Юридична Україна. – 2009. – №4. – С. 60-63. 56. Сенин B. C. Организация международного туризма / В. С. Сенин. – М. : Финансы и статистика, 2010. – С. 159-167. 57. Смолій В. А. Економічний словник-довідник з туризму / В. А. Смолій, В. К. Федорченко, В. І. Цибух. – К. : Видавничий Дім "Слово", 2006. – 309 с. 58. Смирнов І. Г. Логістика туризму : Навч. посіб. / І. Г. Смирнов. – К. : Знання, 2009. – 444 с. 59. Стецько Н. Основні поняття і визначення туризму як сфери діяльності. Рекреаційна географія і туризм / Н. Стецько // Наукові записи. – 2011. – №1. – С. 16-25. 60. Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні / К. Кілінська, В. Руденко, Н. Аніпко, Н. Андрусяк, Н. Коновалова та ін. – Чернівці : Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 2010. – 250 с. 61. Ткаченко Т. І. Економіка готельного господарства і туризму : . Навчальний посібник / За ред. Т. І. Ткаченко, С. П. Гаврилюк. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 179 с. 62. Туризм для студента Електронний ресурс : Костюк О. М. « Туризм і його розвиток в Україні». – Режим доступу: http://tourіsm-book.com/books /book-34/chapter-1367/ 63. Туризм і охорона культурної спадщини: український та польський досвід / Ред. Ю. Лебединський, В. Вакуленко. – К. : К.І.С., 2003. – 176 с. 64. Туристична діяльність : Навчальний посібник. / П. Ф. Коваль, Н. О. Алєшугіна, Г. П. Андрєєва, О. О. Зеленська, Т. В. Григор’єва, О. Г. Пархоменко, В. Б. Дудко, М. О. Михайловський, С. І. Бондар. – Ніжин : Видавництво Лук’яненко В. В., 2010. – 304 с. 65. Туристам повага та захист, туроператорам – зась! Електронний ресурс / Юридична компанія «Кодекс». – Режим доступу: http://kodex.ua/news/351-turіstam-povaga-ta-zahіst-turoperatoram-zas.html 66. Федорченко В. К. Історія туризму в Україні / В. К. Федорченко, Т. А. Дьорова. – Вид. 2-ге. – К. : Вища школа, 2012. – 195 с. 67. Шаховська Н. Б. Простори даних туристичної сфери / Н. Б. Шаховська, Д. І. Угрин // Відбір і обробка інформації : Міжвідомчий збірник наукових праць Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка. –2008. – №28(104). – С. 126-134. 68. Школа І. М. Туризм : Навчальний посібник / За ред. проф. І. М. Школи. – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. – 662 с. 69. Щодо забезпечення ефективного використання туристичного потенціалу регіонів України після проведення Євро-2012. Аналітична записка / Ю. О. Хлонь ; Національний інститут стратегічних досліджень. –К., 2012. – 308 с. 70. Экономика и управление туристской деятельностью : Учебное пособие в 2-х частях. Ч. 1 / Под общ. ред. Г. А. Карповой, Л. В. Хоревой. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2011. – 268 с. 71. Явків В. Г. Проблеми географії та менеджменту туризму : Підручник / За ред. В. Г. Явкін, В. П. Руденко, О. Д. Король та ін. – Чернівці : Рута, 2006. – 260 с. 72. Яжник Н. Р. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : Навч. посіб. / За заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002. – 352 с. 73. Ярова Ю. Вплив державної політики на розвиток туристичної галузі України / Ю. Ярова, Ю. Алексєєва // Актуальні проблеми внутрішньої політики: Зб. наук. пр. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 1. – С. 103-107. 74. Тravel & Tourіsm economіc іmpact Електронний ресурс : World travel & tourіsm councіl. – Режим доступу: http://www.wttc.org/eng/TourіsmResearch/ TourіsmEconomіc_Research/CountryReports/Ukraіne_/.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (942)