Соціологія масових комунікацій як галузь соціальних наук.

Содержание:   ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 5 1.1. Масові комунікаці як соціальний інститут сучасного українського суспільства 5 1.2. Історіографія дослідження проблеми масових комунікацій у соціологічній літературі 8 1.3. Об’єкт, предмет та методи дослідження 13 РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ЯК ГАЛУЗЬ СОЦІАЛЬНИХ НАУК 15 2.1. Історія виникнення соціології масових комунікацій 15 2.2. Основні теорії соціології масових комунікацій 18 2.3. Основні підходи до вивчення масової комунікації у соціальних науках 23 РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 26 3.1. Сучасні соціальні зміни та їх вплив на масову комунікацію 26 3.2. Перспективи розвитку соціології масових комунікацій у сучасному інформаційному суспільстві в Україні 28 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36  

Реферат:  

Вступление:   Актуальність теми курсової роботи. Останні десятиріччя характеризуються гострими дискусіями про природу та функції мас-медіа, характер та глибину їхнього впливу на суспільство та окремі соціальні групи. При цьому настанови побутового дискурсу суттєво відрізняються від наукового. Зокрема, вчені не дотримуються типових уявлень про всесилля масової комунікації, які артикулюють політики, частина бізнесменів та більшість журналістів. Гарячі суперечки виникають і навколо відповідальності журналіста за результати своєї праці. Тут традиційно стикаються кілька основних точок зору. Розбіжності в поглядах, звичайно, диктуються різними методологічними підходами та настановами при вивченні масовокомунікаційного процесу. Однак ці відмінності виникають також через слабку розробленість основних дефініцій. Традиційно розмитим є зміст терміна «інформація», її класифікація та форми існування. По-різному розуміється сутність процесу комунікації та її цілей. Проблеми масової комунікації широко розглядалися у працях вітчизняних та закордонних вчених. Мас-медіа охоплюють фактично все суспільство і певним чином впливають на нього. У наш час мас-медіа відіграють роль інструмента формування громадської думки, через те, що роблять можливим дискурс у масштабах всього соціуму. Існує нагальна потреба вивчати різні шляхи оптимізації їхньої роботи. Це неможливо без дослідження теоретичних механізмів функціонування медіа, здійснення впливу на аудиторію. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз соціології масових комунікацій. Об’єктом дослідження є соціологія масових комунікацій як галузь соціальних наук, предметом дослідження є масові комунікації як соціальний інститут сучасного українського суспільства. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: ­ розглянути теоретичні засади дослідження масових комунікацій; ­ здійснити аналіз соціології масових комунікацій як галузь соціальних наук; ­ дослідити соціологію масових комунікацій у сучасній Україні: проблеми та перспективи розвитку. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі соціології. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.  

Выводы:   Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Соціологія масової комунікації – це спеціальна соціологічна теорія, що досліджує масову комунікацію як складне соціальне явище (соціальний феномен), а також закономірності його функціонування у суспільстві, тенденції та прояви взаємодії з іншими елементами суспільства. Об’єктом дослідження соціології масової комунікації є соціальний феномен масової комунікації, а предметом – спеціальні соціальні взаємовідносини, що виникають між учасниками масової комунікації та зумовлюються їхнім соціальними статусами і ролями в системі масової комунікації. Соціології масової комунікації притаманна також певна сукупність методів дослідження, які диференційовані щодо завдання того чи іншого етапу дослідження. На етапі збирання фактичного матеріалу та його первинної систематизації використовуються методи опитування, експертних оцінок, лабораторних і польових експериментів, що допускають також різні види спостереження. На етапі обробки отриманих даних та змістовної інтерпретації результатів їх аналізу використовуються методи кореляційного, факторного, детермінаційного, дисперсійного та латентно-структурного аналізу, а також метод імплікаційних шкал і контент-аналізу. На завершальному етапі аналізу використовуються методи тестування та шкалювання, що дають змогу перевірити надійність отриманих результатів. Роль і місце соціології масової комунікації в суспільстві визначається такими функціями: регулятивною, виховною, власне комунікативною, соціально-організаційною, інформаційною, освітньою, пізнавальною, соціалізаційною, соціального захисту, соціального контролю, соціальної взаємодії, управлінською та прогностичною. Методи дослідження масової комунікації, диференційовані за етапами: 1) збору і систематизації матеріалу – опитування, експертних оцінок, лабораторних та польових експериментів, спостереження; 2) обробки та інтерпретації результатів – кореляційного, факторного, детермінаційного та латентно-структурного аналізу, а також методу імплікацій-них шкал і контент-аналізу; 3) завершального етапу – методи тестування та шкалювання. Виникнення соціології масової комунікації пов’язують з ім’ям М. Вебера та його статтею «До соціології преси» (1910 p.). Подальший розвиток цієї дисципліни характеризується появою теорій, в яких співіснують, набувають більшої чи меншої ваги дві головні ідеї: тотального та прямого впливу або часткового та опосередкованого впливу мас-медіа на аудиторію. Масова комунікація може розглядатись як соціальна система, основними елементами якої є: соціальні спільноти і групи учасників масової комунікації; соціальні організації та соціальні інститути масової комунікації. Взаємодія елементів дає змогу системі масової комунікації здійснювати свої функції на рівні соціуму та індивідуальному рівні. Глобальний розвиток систем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушення. Масова комунікація, тобто виробництво інформації за допомогою найновітніших технічних засобів, зумовлює нові моделі поведінки для мас, і такі моделі уособлюються, зокрема, в масовій культурі.  

Литература:   1. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс. – К. : Основи, 1999. – 250 с. 2. Зернецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). / О. В. Зернецька. – К. : Наук, думка, 1993. – 277 с. 3. Дейк Т. А. Ван. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк Т. А. Ван. – М. : Прогресе, 1989. – 205 с. 4. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації : Навч. посіб. / В. Ф. Іванов. – К. : Київ, ун-т, 2000. – 222 с. 5. Конецкая В. П. Социология коммуникации : Учебник / В. П. Конецкая. – М. : Между-нар. ун-т бизнеса и управления, 1997. – 205 с. 6. Коробейников В. С. Редакция и аудитория / В. С. Коробейников. – М. : Мысль, 1983. – 240 с. 7. Костенко Н. В. Соціологія масової комунікації / Н. В. Костенко // Соціологія : Короткий енцикл. слов. – К., 1998. – 274 с. 8. Костенко Н. В. Ценности и символы в массовой коммуникации / Н. В. Костенко. – К. : Наук, думка, 1993. – 230 с. 9. Лалл Д. Мас-медіа, комунікація, культура, глобальний підхід / Д. Лалл. – К. : КІС, 2002. – 247 с. 10. Лукашевич М. П. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії : Навч. посіб. / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: МАУП, 2004. – 280 с. 11. Массовая информация и общественное мнение молодежи. – К. : Наук. думка, 1990. – 350 с. 12. Масова комунікація : Підручник / А. 3. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К. : Либідь, 1997. – 298 с. 13. Массовая коммуникация и охрана среды. – Таллин: Эстираамат, 1987. – 297 с. 14. Массовая коммуникация в условиях научно-технической революции / Под ред. Б. М. Фирсова. – Л. : Наука, 1981. – 269 с. 15. Методологические и методические проблемы контент-анализа : В 2 т. – М. : Наука, 1973. – 277 с. 16. Моль А. Социодинамика культуры / А. Моль. – М. : Прогресс, 1973. – 269 с. 17. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследования / М. М. Назаров. – М. : УРСС, 1999. – 277 с. 18. Науменко Т. В. Социология массовой коммуникации : Учеб. Пособие / Т. В. Науменко. – СПб. : Питер, 2005. – 269 с. 19. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук; К. : Ваклер, 2001. – 270 с. 20. Социологический словарь I Сост. А. Н. Елсуков, К. В. Шульга. – Минск : Университетское, 1991. – 588 с. 21. Соціологія : Кор. енцикл. словн. / За ред. В. I. Воловича. – К. : УЦДК, 1998. – 270 с. 22. Соціологія : Навч. посіб. / За ред. С. О. Макєєва. – К. : Укр. енцикл., 1999. – 268 с. 23. Соціологія : Підручник / За ред. В. Г. Городяненка. – К. : Академія, 2002. – 354 с. 24. Средства массовой коммуникации и социальные проблемы : Хрестоматия; Пер. с англ. / Сост. И. Г. Ясавеев. – Казань : Изд-во Казан, ун-та, 2000. – 500 с. 25. Терин В. П. Массовая коммуникация: Социокультурные аспекты политического воздействия. Исследование опыта Запада / В. П. Терин. – М. : Изд-во Ин-та социологии РАН, 1999. – 278 с. 26. Федотова Н. Л. Социология массовой коммуникации : Учебник для вузов. / Н. Л. Федотова. – СПб. : Питер, 2003. – 296 с. 27. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. – СПб. : ЕВРОЗНАК, 2001. – 277 с. 28. Энциклопедический социологический словарь / Под общ. ред. Г. В. Осипова. – М. : ИСПИ РАН, 1995. – 247 с.