Контрольна робота з дисципліни "Філософія", НАУ, 4 курс

Содержание:   Тема: Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха 3 Вступ 3 1.Гуманістичний зміст антропологічного матеріалізму Л. Фейербаха 4 2. Етичні і соціально-політичні погляди Л. Фейербаха 7 Висновки 10 Список використаної літератури 11 Тема. Структурованість соціальної системи 12 Вступ 12 1. Суспільне буття та суспільна свідомість 13 2. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи 16 Висновки 20 Список використаної літератури 21  

Реферат:  

Вступление:   Вступ до теми: Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха Актуальність теми дослідження. На рубежі XVIII ? початку XIX ст. німецькі землі, долаючи економічну й політичну кризи, наближалися до буржуазної революції, й подібно тому як у XVIII столітті у Франції, на німецьких землях в XIX ст. філософський переворот передував політичним змінам. Одну з головних ролей у створенні німецької філософії відіграли досягнення в галузях таких наук як природознавство й суспільні науки: почали розвиватися фізика, хімія, значних успіхів розвитку досягло вивчення органічної природи. Філософія німецького філософа Людвіга Фейєрбаха є завершальною фазою розвитку німецької класичної філософії, до видатних представників якої також відносяться Г. Гегель, І. Фіхте, Е. Кант, Ф. Шеллінг, й початком матеріалістичного періоду в німецькій й світовій філософії. Основний напрямок філософії Л. Фейєрбаха ґрунтується на критиці німецького класичного ідеалізму та обґрунтуванні матеріалізму. Філософію Л. Фейєрбаха визначають як певний вододіл між й німецьким матеріалізмом XIX ст., предтечею марксизму, й німецькою класичною філософією. Марксистська філософія, яка була сформована під впливом філософії Л. Фейєрбаха вийшла за національні німецькі рамки й стала філософією загальносвітовою, піком популярності якої став період середини і кінця XIX – першої пол. ХХ ст. Цілий ряд держав, які обрали комуністичний шлях розвитку (Радянський Союз, КНР, ряд країн Східної Європи, Азії та Африки), матеріалістична філософія, яка розвинулася на засадах філософії Л. Фейєрбаха, К. Маркса, Ф. Енгельса та ін., стала офіційною і загальнообов’язковою. Метою дослідження є характеристика змісту антропологічного матеріалізму німецького філософа Л. Фейербаха. Вступ до теми: Структурованість соціальної системи Суспільство визначається як абстрактна категорія, яке створено на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук. Також суспільство є надзвичайно складним соціаль¬ним феноменом, що зумовило різні тлумачення його сутності. Суспільство це сукупність усіх засобів взаємодії та форм людського об’єднання, що історично склалися й мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, відзначаються соціальною та культурною ідентичністю своїх членів. Даний термін вживається і при визначенні конкретного виду суспільства з його особливостями як історичними, економічними, культурними. Характерними рисами суспільства визначаються наступні: спільність території людського проживання, взаємодія людей; цілісність й сталість (єдине ціле); здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків; певний рівень культурного розвитку, система норм та цінностей, які покладену в основу соціальних людських зв’язків; автономність й самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток. Суспільство, загалом, є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, в творенні якої приймають участь різні елементи, компоненти, підрозділи. У свою чергу, вони також володіють певним рівнем організованості й упорядкованості власної структури. Це дає підстави стверджувати, що соціальна структура суспільства є комплексним, багатомірним утворенням. Метою роботи є характеристика сутності суспільного буття та суспільної свідомості та з’ясування поняття соціальної структури суспільства.  

Выводы:   Висновок до теми: Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха Отже, висловлені Л. Фейербахом думки й судження досить складно вважати новими. За винятком започаткованої ним «етики любові», вони постійно перебували у філософському використанні. Від античних часів й до сьогодення, в різному ступені актуалізації, філософи-реалісти наголошували на природній зумовленості людської сутності всупереч теологічним й спекулятивним тлумаченням даної сутності як продукту творіння Бога та як суто духовної субстанції. Таким чином, заслуга Л. Фейєрбаха полягає в іншому. Саме він вперше серед філософів Нового часу підняв їх методологічний світоглядний авторитет у протиставлення гегелівській «філософії духу» та релігії. Л.Фейєрбах ввів дані ідеї у теоретичний контекст філософії Нового часу, і зробив це так ґрунтовно, що вони засяяли новими барвами як рівнозначні поряд з ідеями духовної зумовленості соціального. Відзначимо, що виступ Л. Фейєрбаха проти Г. Гегеля мав завершитися інтеграцією різних тлумачень соціального, а матеріальне й духовне мали б розумітися як взаємні додаткові підвалини буття людини. Однак цього не сталося. Л.Фейєрбах зробив свій вибір на користь антропологізму. Реальне життя – суспільно-історична практика – залишилося поза увагою цього філософа. Це й дало підстави К. Марксу та Ф.Енгельсу назвати Л.Фейєрбаха «матеріалістом знизу» (тобто в царині розуміння природи) та «ідеалістом угорі» (тобто в тій частині його вчення, яке присвячене з’ясуванню особливостей суспільного життя людини). Ця оцінка залишається вірною і на теперішній наш час. Висновок до теми: Структурованість соціальної системи Таким чином, зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим вищий історичний етап суспільного розвитку, тим в більшій мірі стан природного середовища детермінується цільовою людською діяльністю. Поглиблення і розширення масштабів цієї діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства. Функціональна структура суспільства, зумовлюючи різноманітність соціальної структури, постає досить складною. Причому кожен крок поділу праці у галузі культури, економіки і технології веде до усклад¬нення суспільної структури, отже, до ускладнення суспільних відносин. Усе це зумовлює неоднозначність особистості людини.  

Литература:   Список використаної літератури до теми: Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха 1. Гулыга А. Немецкая классическая философия / А. Гулыга. – М. : Мысль, 2006. – 332 с. 2. Архіпов В. Довідник з історії філософії / В. Архіпов. – К. : Знання, 2009. – 334 с. 3. Кузнецов В. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ нач. ХІХ в. / В. Кузнецов. – М. : Высш. шк., 2003. – 478 с. 4. Філософія : Навчальний посібник / за ред. І. Надольного. – К. : Вікар, 2002. – 156 с. Список використаної літератури до теми: Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха 1. Андрущенко В. Сучасна соціальна філософія / В. Андрущенко, М. Михальченко. – К. : Наука, 2000. – 345 с. 2. Грішнова О. Людський розвиток : Навч. пос. / О. Грішнов. – К. : Консум, 2006. – 308 с. 3. Ларцев В. Основні компоненти структури суспільства: структуро-фіксуюча складова / В. Ларцев // Людина і політика. – 2001. ? № 2. – С. 51-61. 4. Скалацький В. Інформаційне суспільство: нові тенденції розвитку / В. Скалацкий // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2004. – № 68-69. – С. 14-16. 5. Сморж Л. Філософія / Л. Сморж. – К. : Либідь, 2004. – 416 с.