Выводы:Якщо стратегія підприємства є визначенням місця та ролі на ринку товарів, то стратегічне планування - це конкретна вказівка на спосіб досягнення цього стану. Воно базується, з одного боку, на цілях і задачах, поставлених в ході розробки стратегії, а з іншого - на прогнозах у різних сферах розвитку.
Стратегічне планування - це планування від майбутнього до теперішнього виходячи з глобальних ідей та поставлених цілей підприємства. Стратегія не функція часу, а функція поставленої мети розвитку, специфічний, орієнтований на майбутнє напрям розвитку .
Завжди треба пам'ятати, що застосування стратегічного планування створює найважливіші переваги у функціонуванні підприємства: готує підприємство до змін у зовнішньому середовищі; пов'язує його ресурси зі змінами зовнішнього середовища; прояснює проблеми, які виникають; координує роботу його різних структурних підрозділів; покращує контроль на підприємстві.
Також обов'язково стратегічне планування, спрямоване на рішення кардинальних проблем, має бути підкріплено поточним плануванням, яке забезпечує досягнення стратегічних цілей. Звичайно, при цьому повинна забезпечуватись наступність планів, їх взаємозв'язок, хоч структура планових рішень, методи планування і терміни реалізації будуть відрізнятися.
На наш погляд, саме стратегічне планування може стати тим, завдяки чому багато вітчизняних підприємств зможуть стабілізувати свою діяльність і одержати необхідний імпульс для подальшого розвитку.
Але не треба забувати, що оскільки стратегічні плани забезпечують рішення взаємопов'язаних проблем, наслідки яких виявляються протягом тривалого періоду, складати їх необхідно з особливою ретельністю, також вони повинні бути досить гнучкими. Будь-яка стратегія реалізується за допомогою тактичних дій. І - що найважливіше - стратегічне планування має сенс лише тоді, коли плани дійсно реалізуються, а не залишаються на папері. А перехід до стратегічного планування, який враховує умови і вимоги ринкової системи господарювання, ми вважаємо, обов'язково дадуть свій потрібний результат і сприятимуть досягненню підприємницького успіху.
Таким чином, стратегічне планування є важливим елементом еконо-мічної роботи під час розроблення стратегії розвитку підприємства і стано¬вить собою набір дій та рішень, які приводять до розроблення стратегій, при¬значених для досягнення поставлених цілей організацій. Формування страте¬гії розвитку підприємства є запорукою його успішного функціонування, дає змогу забезпечити високоефективну господарську діяльність та конкурентос¬проможність підприємства.
Однією з основних функцій управління є стратегічне планування – без плану управління в державі фінансово-господарська діяльність була б хаотичною, неорганізованою та непередбачуваною. Стратегічне планування забезпечує основу для функціонування суб’єкта економічних відносин, визначає основні цілі, що дають можливість контролювати й перевіряти подальшу роботу.
Стратегічне планування досить важливе, оскільки оптимізує функціонування суб’єкта економічних відносин й гнучко реагує на зміни в навколишньому середовищі.
Стратегічне планування розвитку господарської організації будь-якого рівня представляє собою одну з кардинальних функцій стратегічного управління. Ефективність стратегічного планування залежить від системності у підході до застосування методичної бази, яка в свою чергу обумовлена наявністю проблеми, зоною її дії, характером, складністю та оперативністю. Серед методичних підходів стратегічного планування особливе місце займає метод розробки цільових комплексних програм, які дозволяють деталізувати алгоритм досягнення цілей, його ресурсну забезпеченість та часовий ланцюжок. Центральну позицію в процесі розробки ЦКП займає діагностування проблеми, яка визначає цільову спрямованість програми та ресурсне навантаження. Для вдосконалення програмно-цільового планування запропоновано впровадити контролінг, функцію стратегічного управління, яка дозволяє адекватно реагувати на виклики зовнішнього оточення, що можуть вплинути на реалізацію цільової комплексної програми у майбутньому.
Важливим для формування та дотримання стратегічних пріоритетів діяльності будь-якої організації є чітке розуміння суті та значення процесу планування в контексті створення стратегії.
Переоцінка важливості його впливу на результативність діяльності підприємства є недопустимою, оскільки ефективність функціонування визначається поєднанням об'єктивної формалізації певних процесів та можливості відхилення від наперед заданих в плані показників.
Перспективним напрямом подальших досліджень у даному напряму є проведення дослідження серед вітчизняних промислових підприємств, суть якого полягає у виявленні статистично значущого зв'язку між застосуванням на підприємстві окремих елементів процесу планування та результативністю його діяльності.
Власником метрополітену є багатопрофільне комунальне підприємство «Київський метрополітен», створене у 1990 році. Компанія працевлаштовує майже 8 тисяч робітників (станом на 2011 рік), у його складі діють
17 експлуатаційних служб, в тому числі 3 електродепо (ТЧ-1 «Дарниця»,
ТЧ-2 «Оболонь» і ТЧ-3 «Харківське»), вагоноремонтний завод (ВРЗ), дирекція будівництва метрополітену. Фінансові надходження поступають від основної діяльності – перевезення пасажирів, а також непрофільних доходів – надання в оренду площ та рекламомісць, реклами (метролайти, монітори на станціях, вагонах, оформлення станцій) та субвенції і компенсації з міського та державного бюджету.
Отже, з вищевикладеного, можемо зробити наступні висновки. Дана програма передбачає розвиток метрополітену у містах: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк.
Потреба у будівництві нових ліній метрополітену зумовлена низкою проблем, зокрема збільшенням території міст і чисельності населення, відсутністю можливості реконструкції вуличної мережі, особливо у центральній частині міст, великими транспортними заторами.
Згідно розпорядження, Міністерство інфраструктури Дніпропетровською, Донецькою та Харківською облдержадміністраціями, Київською міською держадміністрацією мають розробити у тримісячний строк проект державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011-2020 роки та подати його на розгляд уряду.
Виходячи з необхідності забезпечення будівництва та розвитку метрополітенів та збільшення обсягів перевезень метрополітенів, насамперед в таких містах, як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, основними завданнями Програми є:
? покращення транспортного обслуговування, забезпечення надання належних за якістю і кількістю послуг шляхом будівництва нових та реконструкції діючих об'єктів метрополітенів;
? зміцнення матеріально-технічної бази, підвищення ефективності, надійності і безпечності роботи метрополітенів та культури обслуговування пасажирів шляхом оновлення, модернізації та заміни існуючих основних засобів;
? придбання сучасного тунелепрохідницького обладнання для будівництва метрополітену;
? підвищення ефективності та якості управління підприємствами, організації процесу перевезень, виявлення та попередження аварійних та позаштатних ситуацій шляхом впровадження нових та заміни існуючих систем;
? впровадження енергозберігаючих технологій;
? підвищення рівня протипожежного та техногенного стану на об’єктах метрополітенів;
? створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями;
Виконання завдань програми дасть можливість:
? у Києві – збільшити на 37,6 кілометри експлуатаційну протяжність ліній метрополітену, забезпечивши зростання показника протяжності ліній до оптимального рівня – 30 кілометрів на 1 млн. жителів, ввести в експлуатацію 26 станцій, чотири пересадочних вузла, два входи ( виходу) на діючих станціях, другу чергу електродепо "Харківське", три електродепо, майстерні з ремонту ескалаторів, шлях завдовжки
1,2 кілометра для обкатки вагонів і тягово-знижувальну підстанцію;
? у Дніпропетровську – ввести в дію другу пускову ділянку метрополітену протяжністю 4,01 кілометра від станції "Вокзальна" до станції "Жовтнева" (ділянка налічує три станції), що дозволить забезпечити з'єднання центру міста із залізничним вузлом;
? в Донецьку – відповідно до потреб міста у транспортуванні пасажирів через центральну його частину до залізничного вокзалу і Міжнародного аеропорту "Донецьк" продовжити спорудження Пролетарсько-Київської лінії метрополітену, переглянувши послідовність будівництва і введення в експлуатацію її ділянок, здійснивши коригування проектно-кошторисної документації та визначивши першим пусковим комплексом лінії ділянку протяжністю 13,8 кілометра від станції "Політехнічний інститут" до станції "Міжнародній аеропорт" Донецьк "з електродепо" Жовтневе "та інженерним корпусом (термін завершення будівництва – 2020 рік), а другим пусковим комплексом - ділянка протяжністю 9,2 кілометри від станції "Політехнічний інститут" до станції "Пролетарська" з електродепо "Пролетарське";
? в Харкові – ввести в експлуатацію чотири ділянки Олексіївської і Салтівської лінії метрополітену загальною протяжністю 7,88 кілометра (від станції "Олексіївська" до станції "Проспект перемоги", від станції "Метробудівників імені Г. І. Ващенка" до станції "Одеська", від станції "Історичний музей" до станції "Площа Урицького" і від станції "Героїв праці" до станції "Дружби народів"), п'ять станцій та електродепо; почати будівництво ділянки між станціями "Героїв праці-2" і "Індустріальна-2" протяжністю 9 , 5 кілометри, яка налічуватиме п'ять станцій.
Але, на мою думку це тільки обіцянки.
Соціально-економічний ефект від впровадження 4 лінії метрополітену в місті Києві:
? Вирішення проблем та поліпшення транспортного обслуговування близько 500 тис. мешканців лівобережних районів м. Києва (Деснянський та Дніпровський), зокрема житлових масивів Воскресенка, Райдужний, Вигурівщина-Троєщина і майбутньої житлової забудови Русанівських садів;
? Зменшення транспортного навантаження на вулицях та поліпшення стану навколишнього середовища в м. Києві;
? Впровадження нових комфортабельних вагонів метро та іншого високотехнологічного устаткування з високим рівнем інновацій, зокрема в плані енергозбереження;
? Створення близько 2 500 робочих місць.
Прийняття законопроекту "Про доповнення статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо будівництва метрополітену на житловий масив Троєщина) не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, а лише перерозподіл 50 млрд. гривень передбачених статтею 6 Закону.
Прийняття Проекту закону дозволить пришвидшити вирішення транспортної проблеми на житловому масиві Троєщина Деснянського району міста Києва.
У метрополітені кожного звітного періоду повідомляють про збиткову діяльність підприємства.
Так, у 2011 підприємство зайшло в "мінус" на 320,7 мільйона гривень, а за 2012 року метро зазнало збитків на 350,0 мільйона гривень.
З рекламної діяльності і у станціях, і у самих вагонах, метрополітен заробляє лише 800-900 тисяч на місяць.
У березні прокуратура повідомила про факт розкрадання коштів службовцями метро більше, ніж на мільйон гривень. І це тільки офіційні дані.
Київський метрополітен витрачає значні суми на дивні речі – на інформаційні таблички англійською до "Євро-2012" метрополітен викинув сотні тисяч гривень. Причому вказівники були з грубими граматичними помилками.
У підприємстві пояснюють збитковість відсутністю відшкодувань з бюджету та низькою вартістю проїзду у метро.
"Київський метрополітен" планує залучити невідновлювальну кредитну лінію на суму 125 мільйонів гривень для рефінансування кредитної заборгованості підприємства, інформує прес-служба підприємства.
Організація праці на комунальному підприємстві «Київський метрополітен» здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних факторів:
- науково-технічний прогрес;
- система організації виробництва;
- психофізіологічні фактори;
- умови зовнішнього і внутрішнього середовища.
Система управління охороною праці (СУОП) на комунальному підприємстві «Київський метрополітен» – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.
Організація навчання на комунальному підприємстві «Київський метрополітен»: працівнику відділу охорони праці щороку проходять за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Служба охорони праці контролює виконання вимог з охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Начальник відділу охорони праці на комунальному підприємстві «Київський метрополітен» організовує:
7. Забезпечення працюючих правилами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці.
8. Паспортизацію робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці.
9. Облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій.
10. Розробку перспективних та початкових планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.
11. Пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо.
12. Підвищення кваліфікації особового складу шляхом проведення семінарів і систематичну перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.