Вступление:Актуальність теми дослідження. Процес переходу України до сучасного світового інформаційного простору за останні роки має певні позитивні зрушення і здобутки. Це пов’язано із змінами, що відбуваються в економічній і політичній системах управління, створення сучасних моделей керування інформаційним простором та його використанням.
Розвиток керування документаційними процесами, як однієї з наукових дисциплін, має важливе значення, так як відтворює забезпечення організації документостворення, документообігу, науково-методичного та правового захисту носіїв інформації, повноцінного їх функціонування. Особливого значення ці питання набувають в сучасній ринковій економіці, при збереженні системи банку даних, забезпеченні повноцінної безпеки економічної і інформаційної, як однієї із складових єдиної цілісної системи управління.
Керування документаційними процесами (records management) – галузь керування, яка відповідає за ефективний та систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, охоплюючи процеси відбирання та зберігання в документальній формі свідчень та інформації про ділову діяльність.
Базове поняття «керування документацією» за кордоном трактовано як галузь керування, що відповідає за ефективний і систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, включаючи процеси відбору й зберігання в документальній формі свідчень і інформації про ділову діяльність.
Документи є засобами свідчення, доведення певних фактів і тому мають велике правове значення. Вони широко використовуються у повсякденні діяльності людей. Як носії інформації документи сприяють поліпшенню внутрішньої організації підприємств, установ, служать підставою для прийняття рішень тощо.
Керування документаційними процесами як наукова дисципліна має досить молодий вік, незважаючи на те, що базується на найдавнішому об’єкті: управлінському документі, який пройшов багатовікову історію і залишається одним з найрозповсюдженіших видів документів до нашого часу.
Як наукова дисципліна керування документаційними процесами тісно «співпрацює» з іншими науками. Найперше слід відзначити зв'язок КДП та архівознавством, загальним документознавством, мовознавством, теорією і практикою менеджменту, правознавством, історичним джерелознавством, теорією комунікацій, з інформаційною наукою, діловодством. Утім, якщо зарубіжні колеги розробляють згадану тему вже не одне десятиліття, то для вітчизняної науки її актуалізація припадає на кінець ХХ ст., в цьому і полягає актуальність теми дослідження.
Ряд науковців, зокрема І. Антоненко, В. Афанасьєв, В. Биченков, Г. Воробйов, О.Гаврилов, Я. Головацький, Е. Жилін, А. Зам'ятий, М. Комарова, Н. Кулішов, Н. Кушнаренко, О. Лазаревський, В. Межов, Ю. Пелеха, М. Соколов, Ю. Столяров, В. Ткаченко, В. Холох, Г. Швецова-Водка та інші, зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються керування документаційними процесами.
Об’єктом дослідження є керування документаційними процесами як професійна наукова дисципліна, а предметом – процеси та механізми становлення, розвитку керування документаційними процесами; функціонування в сучасній документаційній галузі; міжгалузеві зв’язки дисципліни.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне вивчення керування документаційними в міждисциплінарному науковому просторі. Мета визначає завдання наукового дослідження:
- розкрити сутність поняття керування документаційними процесами як наукової дисципліни;
- визначити об’єкт, предмет, основні завдання дисципліни;
- встановити зв’язки з іншими науковими дисциплінами;
- проаналізувати становлення та розвиток керування документаційними процесами в українському науковому просторі.
Практичне значення. Дослідження може бути корисне для студентів документознавчих, архівознавчих, управлінських, історичних, правничих, спеціальностей, аналітиків, спеціалістів Державної архівної служби України, працівникам архівів та діловодів, інших представників органів державної влади, громадсько-політичних об’єднань, всіх, хто цікавиться проблемами керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі.
Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 38 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 23 наукові праці.