Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі.

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 КЕРУВАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА 6 1.1 Сутність, об’єкт, предмет, завдання керування документаційними процесами 6 1.2 Міждисциплінарні зв’язки керування документаційними процесами 12 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 20 РОЗДІЛ 2 КЕРУВАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ 23 2.1 Формування керування документаційними процесами в системі наук 23 2.2 Перспективи розвитку керування документацій ними процесами як науки про документаційний процес 30 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 35 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Процес переходу України до сучасного світового інформаційного простору за останні роки має певні позитивні зрушення і здобутки. Це пов’язано із змінами, що відбуваються в економічній і політичній системах управління, створення сучасних моделей керування інформаційним простором та його використанням. Розвиток керування документаційними процесами, як однієї з наукових дисциплін, має важливе значення, так як відтворює забезпечення організації документостворення, документообігу, науково-методичного та правового захисту носіїв інформації, повноцінного їх функціонування. Особливого значення ці питання набувають в сучасній ринковій економіці, при збереженні системи банку даних, забезпеченні повноцінної безпеки економічної і інформаційної, як однієї із складових єдиної цілісної системи управління. Керування документаційними процесами (records management) – галузь керування, яка відповідає за ефективний та систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, охоплюючи процеси відбирання та зберігання в документальній формі свідчень та інформації про ділову діяльність. Базове поняття «керування документацією» за кордоном трактовано як галузь керування, що відповідає за ефективний і систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, включаючи процеси відбору й зберігання в документальній формі свідчень і інформації про ділову діяльність. Документи є засобами свідчення, доведення певних фактів і тому мають велике правове значення. Вони широко використовуються у повсякденні діяльності людей. Як носії інформації документи сприяють поліпшенню внутрішньої організації підприємств, установ, служать підставою для прийняття рішень тощо. Керування документаційними процесами як наукова дисципліна має досить молодий вік, незважаючи на те, що базується на найдавнішому об’єкті: управлінському документі, який пройшов багатовікову історію і залишається одним з найрозповсюдженіших видів документів до нашого часу. Як наукова дисципліна керування документаційними процесами тісно «співпрацює» з іншими науками. Найперше слід відзначити зв'язок КДП та архівознавством, загальним документознавством, мовознавством, теорією і практикою менеджменту, правознавством, історичним джерелознавством, теорією комунікацій, з інформаційною наукою, діловодством. Утім, якщо зарубіжні колеги розробляють згадану тему вже не одне десятиліття, то для вітчизняної науки її актуалізація припадає на кінець ХХ ст., в цьому і полягає актуальність теми дослідження. Ряд науковців, зокрема І. Антоненко, В. Афанасьєв, В. Биченков, Г. Воробйов, О.Гаврилов, Я. Головацький, Е. Жилін, А. Зам'ятий, М. Комарова, Н. Кулішов, Н. Кушнаренко, О. Лазаревський, В. Межов, Ю. Пелеха, М. Соколов, Ю. Столяров, В. Ткаченко, В. Холох, Г. Швецова-Водка та інші, зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються керування документаційними процесами. Об’єктом дослідження є керування документаційними процесами як професійна наукова дисципліна, а предметом – процеси та механізми становлення, розвитку керування документаційними процесами; функціонування в сучасній документаційній галузі; міжгалузеві зв’язки дисципліни. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне вивчення керування документаційними в міждисциплінарному науковому просторі. Мета визначає завдання наукового дослідження: - розкрити сутність поняття керування документаційними процесами як наукової дисципліни; - визначити об’єкт, предмет, основні завдання дисципліни; - встановити зв’язки з іншими науковими дисциплінами; - проаналізувати становлення та розвиток керування документаційними процесами в українському науковому просторі. Практичне значення. Дослідження може бути корисне для студентів документознавчих, архівознавчих, управлінських, історичних, правничих, спеціальностей, аналітиків, спеціалістів Державної архівної служби України, працівникам архівів та діловодів, інших представників органів державної влади, громадсько-політичних об’єднань, всіх, хто цікавиться проблемами керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі. Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 38 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 23 наукові праці.  

Выводы:У роботі наведено теоретичне узагальнення наукової проблеми, що виявляється у комплексному дослідженні тенденцій розвитку керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі. З’ясовано, що керування документаційними процесами – можна визначити як процес збереження записів організації з моменту їх створення до знищення документів. У минулому, КДП іноді використовувалося для позначення процесу управління документами, які були призначенні до зберігання та знищення, тобто до архівних документів. Більш сучасне трактування відноситься до всього «життєвого циклу» документа – з моменту створення аж до їх остаточного знищення. Базове поняття «керування документацією» за кордоном трактовано як галузь керування, що відповідає за ефективний і систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, включаючи процеси відбору й зберігання в документальній формі свідчень і інформації про ділову діяльність. Керування документаційними процесами – це наука про керування, контроль службового документа від моменту його створення до повного знищення. Витоки цієї дисципліни можна простежити у США з 1880-х рр., на законодавчому рівні КД як сферу діяльності було інституйовано лише у 1950 р. в законі цієї країни про федеральні документи. Встановлено основні етапи формування КДП: перший етап (1950–середина 1960-х рр.); другий етап (середина 1960-х–1970-і рр.); третій етап (1980-і рр.); четвертий етап (1990-і роки); п’ятий етап розпочався у 2001 р. з прийняттям міжнародного стандарту КД. Одними із перших, хто звернувся до теми КДП в межах умовно «вітчизняного» досвіду, були російські дослідники В.Д. Банасюкевич і А.М. Сокова. У вітчизняному документознавстві до теми керування документаційними процесами звернулися лише наприкінці 1990-х рр. Пошуки відповідей на назрілі питання документаційного забезпечення управління, усунення розбіжностей між практикою і науково-технологічними пропозиціями часу вимагали вжиття рішучих заходів. Одним із варіантів розв’язання проблеми стало вивчення іншого досвіду і можливостей його застосування в Україні. У цьому аспекті значний інтерес представляють відомості, зібрані у 1998 р. Визначено об’єкт, предмет, основні завдання дисципліни, а також встановлено зв’язки з іншими науковими дисциплінами. З’ясовано, що документаційні процеси включає в себе: долучання службових документів; реєстрування; класифікування; класифікування рівнів доступу та безпеки; визначання статусу передавання службових документів до архіву або вилучання їх для знищування, зберігання; користування і контроль, та передача службових документів до архіву або вилучання їх для знищування. Дослідження у галузі керування документаційними процесами значною мірою споріднені з науковою проблематикою, що реалізується за кордоном у сфері управління документацією. Об'єктом вивчення дисципліни керування документаційними процесами є теоретичні основи створення, уніфікації й функціонування документації, тобто життєвий цикл документа в організації. Предметом дисципліни є дослідження процесів створення документації та її функціонування в організації, встановлення взаємозв’язків між певними етапами функціонування документа в організації. До складу таких характеристик входять зовнішні та інформаційні характеристики документів, їхні класифікаційні (типологічні) ознаки, властивості, якості, характеристики їх роду не тільки в установі, а й в державі та суспільстві в цілому. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення галузі. Встановлено, що процес керування документацією базується на законодавчих актах України у сфері інформації, документації та документування, підзаконних актах, інструкціях, методичних рекомендаціях та державних стандартів на документацію, а саме ДСТУ 4423-1:2005. Керування документаційними процесами. Керування документаційними процесами взаємопов’язана з різними суміжними галузями. Найперше слід відзначити зв'язок КДП та архівознавством, загальним документознавством, мовознавством, теорією і практикою менеджменту, правознавством, історичним джерелознавством, теорією комунікацій, з інформаційною наукою, діловодством. Саме поняття керування документаційними процесами використовують для позначення процесів управління документами, які були призначенні до зберігання та знищення, тобто до архівних документів, а також тих процесів, що відноситься до всього «життєвого циклу» документа – з моменту створення аж до їх остаточного знищення. Це вказує на тісний міждисциплінарний зв'язок КДП з архівознавством та управлінським документознавство, що відноситься до загального документознавства. Управлінське документознавство не несе в собі якогось абсолютно протилежного змістового навантаження терміну керування документаційними процесами. По суті це один і той же вид діяльності в організації, в якому управлінське документознавство відграє роль чергового етапу, сходинки розвитку сучасного діловодства в організаціях. Деякі дослідники вважають за доцільне виділяти їх як окремі етапи розвитку документаційної діяльності, інші ні, проте жоден з них не є хибними. Встановлено, що керування документаційними процесами організовує практичну роботу як службових осіб, які керують документаційними процесами, так і будь-якої особи, яка створює службові документи або користується ними в процесі своєї ділової діяльності. Сучасний рівень керування документаційними процесами в Україні, його нормативно-правового регулювання, наукового та методичного забезпечення, впровадження у керування документаційними процесами засобів інформатизації і стан підготовки кваліфікованих працівників свідчить, що за часи незалежності було здійснено низку заходів для високоефективного функціонування цієї сфери практичної діяльності. Реформування керування документаційними процесами має відбуватись шляхом подальшого розроблення нормативно-правового та методичного забезпечення організації діловодства в країні, а саме життєвого циклу документа, яке повинно ґрунтуватися на наукових дослідженнях з керування документаційними процесами, діловодства, документознавства, правознавства, загального та інформаційного менеджменту.  

Литература:1. Антоненко І. Є. До історії розроблення міжнародного стандарту ISO 15489-2001 «Інформація та документація – Управління документацією» / І. Є. Антоненко // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – К., 2003. – Вип. 6. – С. 73-83. 2. Антоненко І. Є. Засоби класифікації та словниковий контроль у керуванні документацією / І. Є. Антоненко // Наукові праці НБУВ. – Вип. 14. – К., 2005. – С. 537-547. 3. Антоненко І. Є. Міжнародний досвід методики розроблення та впровадження документаційних систем / І. Є. Антоненко // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. – Т. 12. – С. 137-148. 4. Антоненко І. Є. Проект концепції впровадження в Україні норм міжнародного стандарту ISO 15489-2001 «Інформація та документація – Управління документацією» / І. Є. Антоненко // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. – Т. 11. – С. 172-177. 5. Антоненко І.Є. Кваліфікаційні вимоги до фахівців у сфері керування документаційними процесами (досвід Австралії) / І.Є. Антоненко //Бібліотекознавство . Документознавство . Інформологія : Науковий журнал. – Київ, 2006. – №3. – C. 61-65. 6. Антоненко І.Є. Керування документацією за кордоном: історія, законодавство, теоретичні основи та технології : Дис. на здобуття к.і.н. 07.00.10 / Держкомархів України; Укр. наук.-дослідний інститут арх. справи та документознавства. – К., 2005. – 172 с. 7. Банасюкевич В.Д. Управление документацией (из зарубежного опыта) / В.Д. Банасюкевич, А.Н. Сокова // Отечественные архивы. – 2002. – № 2. – С. 100–106. 8. Бездрабко В.В. Управлінське документознавство: Навч. посіб. / В.В. Бездрабко. – К., 2006. – С. 119–136. 9. Дiловодство й архiвна справа. Термiни та визначення понять : Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004. – К. : Держстандарт України, 2005. – 31 с. 10. Державна уніфікована система документації. Основні положення : Національний стандарт України ДСТУ 3843–99. – К. : Держстандарт України, 2000. – 7 с. 11. Добровольська В.В. Вітчизняний стандарт як база формування розвитку системи керування документацією в Україні : аналіз національного стандарту ДСТУ 4423-2005 «Інформація та документація. Керування документаційними процесами» / В.В. Добровольська //Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія : Науковий журнал. – Київ, 2010. – №1. – C. 18-24. 12. Іванова Т.В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування : Підручник / Т.В. Іванова, Л.П. Піддубна. – К., 2007. – 415 с. 13. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення : Національний стандарт України ДСТУ 2392–94. – К. : Держстандарт України, 1994. – 52 с. 14. Комова М. Діловодство : Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів / М. Комова; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Тріада плюс, 2006. – 217 с. 15. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство : Навч. посіб. / С.Г. Кулешов. – К. : ДАКККіМ, 2003. – С. 44–49. 16. Національний стандарт України ДСТУ 4423-1:2005 «Інформація та документація. Керування документаційними процесами. Ч. 1. Основні положення». – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 28 с. 17. Національний стандарт України ДСТУ 4423-2:2005 «Інформація та документація. Керування документаційними процесами. Ч. 2. Настанови». – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 44 с. 18. Палеха Ю. Управлінське документування : Навчальний посібник. У 2 ч. / Ю. І. Палеха; М-во освіти і науки України, Європейський ун-т. – 2-е вид. – К. : Вид-во Європейського ун-ту. – 2003 – Ч. 1: Ведення загальної документації: (зі зразками сучасних ділових паперів). – 2003. – 327 с. 19. Савицький В.Т. Документ як базове поняття документаційного забезпечення управління Електронний ресурс / В.Т. Савицький // Університетські наукові записки. – 2005. – № 4(16). – С. 313–318. – Режим доступу: http:// www.univer.km.ua/visnyk/920.pdf. 20. Стенюков М.В. Документы, делопроизводство : Практическое пособие по документационному обеспечению деятельности предприятия / М.В. Стенюков. – 3-е изд. преработ. и доп.. – М. : Приор, 2009. – 143 с. 21. Хоменко М. Посібник з діловодства : учбовий посібник/ М. Хоменко, О. Грабарь.. – 2-е вид., випр. і доп. – К. : Генеза, 2003. – 103 с. 22. Шевцова-Водка Г. М. Загальне документознавство : Навч. посібник для студентів ін-тів культури Текст / Г.М. Шевцова-Водка ; Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне, 2011. – 183 с. 23. Методологічні засади та історія розвитку : Хрестоматія з архівознавства. / І Матяш. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2007. – 515 с.