Основні теорії трансформацій (перехідних) станів в екології

Содержание:Вступ 3 Основні теорії трансформацій (перехідних) станів в економіці 5 Висновки 12 Список використаної літератури 13

Вступление:Для всіх країн, які розвиваються, характерна перехідна економіка. Успіху досягають швидше ті, хто вміло застосовує державне регулювання, протекціонізм і не обирає за базову монетаристську економічну теорію. У з’ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв’язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у зв’язку з обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму. Одним з перших, хто вказав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства, був французький економіст Сен-Сімон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну). За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів: — перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах; — перехідні процеси у країнах, що розвиваються; — перехідні процеси у постсоціалістичних країнах. Важливо зазначити, що матеріальною основою перехідних станів (а отже, і критеріями їх визначення) є, з одного боку, зміна домінуючого фактора виробництва, з іншого — зміна характеру відносин між людьми. Так, за умов переходу від аграрного до індустріального суспільства змінюється, відповідно, і домінуючий фактор: від землі він переходить до капіталу. У свою чергу особисті, засновані на звичаях (традиціях) відносини аграрного су¬спільства трансформуються у ринкові, речові відносини, адекват¬ні індустріальному суспільству. У найбільш загальному вигляді під перехідністю розуміється процес якісних змін в основах того чи іншого суспільства, спрямованих на перехід до нового соціально-економічного ладу. Така дефініція відображає широкий підхід до визначення перехідності як загальної характерної риси сучасного розвитку людського суспільства. Головний зміст перехідного періоду — це зміни в економіці. Економіка, таким чином, набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний «проміжний» стан суспільства. Звідси випливає і особливий характер перехідної економіки, який відрізняє її від «звичайних» економік.

Выводы:У з’ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв’язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у зв’язку з обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму. Можна виділити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів — локальний і глобальний; за характером перехід¬них процесів — природно-еволюційний та реформаторсько-ево¬люційний. Локальна перехідна економіка дає уявлення про характер перехідних процесів на обмеженому (локалізованому) територіальному просторі — в окремій країні чи певному регіоні. Глобальна перехідна економіка характеризує єдиний процес змін у масштабах усього світового господарства чи у межах певної цивілізації. За умов глобалізації світового розвитку економічна система, заснована на ринкових засадах, в якій домінуючою є світова фінансова. Глобальна система, в даний час подається як така, що не має альтернатив і в подальшому має розвиватися на принципах лібералізації з перевагою приватних видів діяльності при здійсненні необхідних грошово-кредитних та бюджетних обмежень, які розглядаються як основа структурних перетворень, що, в свою чергу, створює стимули до конкуренції. Слід наголосити, що на перехідні процеси держава впливає не тільки через систему управління, а й через державний сектор. Від того, чи буде він у подальшому основою розвитку товарних чи нетоварних відносин залежать зміст, характер і загальна перспектива перехідних процесів у цілому.

Литература:1. Бажал Ю. Еволюційна парадигма економіки перехідного періоду // Економіка України. — 1993. — № 8. 2. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000 3. Бузгалин А. В. Переходная экономика: Курс по политической экономии — М.: Таурус, 1994. 4. Луніна І. Державні гарантії у перехідній економіці: теоретичний аналіз і досвід України // Економіка України. — 1999. — № 12. 5. Малий І. Й. Теорія розподілу суспільного продукту: Монографія. — К.: КНЕУ, 2000. 6. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С. В. Мо¬черного. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. 7. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. — М.: Прогресс, 1986. 8. Сакс Д., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (уроки для України): Пер. з англ. — К.: Основи, 1996.