Выводы:На основі проведеного у курсовій роботі дослідження можна зробити наступні висновки.
Молодіжний туризм – це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб молоді до 35 років. Молодіжний туризм це насамперед – тематичні поїздки, пов’язані з політико-пропагандистськими заходами; туристсько-екскурсійні поїзди; річкові та морські круїзи; туристсько-патріотичні клуби; маршрути вихідного дня; оглядові й тематичні екскурсії; подорожі та екскурсії в межах навчально-виховного і виробничого процесу; туристсько-оздоровчі програми під час літніх канікул та ін. Молодіжному туризму (молоді люди до 30 років) віддають перевагу ті, хто полюбляє дешеві подорожі з використанням менш комфортабельних засобів розміщення і перевезення, екскурсійні програми яких включають активне спілкування з місцевим населенням, розважальне дозвілля (відвідування дискотек, нічних клубів і барів).
Туризм взагалі має бути самодостатнім та прибутковим, але молодіжний туризм потребує підтримки із боку держави. Передусім така підтримка має ґрунтуватися на створенні пільгових умов для забезпечення відпочинку молоді. Такими пільгами можуть стати знижки, фінансування з державного та місцевих бюджетів втрат від пільг туристичних фірм тощо.
Проблематика державного регулювання туристичної галузі полягає у визначенні тенденцій розвитку туризму та впровадженні відповідних кроків інтеграції України в міжнародний ринок туристичних послуг з урахуванням її реальних можливостей. Крім того, необхідно визначити повноваження та участь держави в регулюванні туристичного ринку, оскільки саме вона формує умови, необхідні для функціонування суб’єктів туристичної діяльності як на національному, так і міжнародному ринках. Ефективне державне регулювання потребує наукового та методичного забезпечення.
Про масштаби розвитку туристичної галузі в Україні свідчить показник кількості туристів. Так, у 2010 році кількість іноземних туристів становила 21203327 осіб, у 2011 році – 21415296 осіб, тобто приріст становив 1%. Кількість вітчизняних туристів, що виїжджали за межі України у 2010 році становила 19773143 тис. осіб, у 2011 році – 19773143 тис. осіб, приріст – 15%. Тобто темпи розвитку виїзного туризму значно перевищують темпи зростання в’їзного, хоча за обсягами в’їзний туризм більший. В структурі виїзного туризму левова частка приходиться на приватні поїздки – 85-95%. Щодо в’їзного туризму, то тут також переважають приватні поїздки – близько 90% від загальної кількості туристів. І лише в 2012 році спостерігається зменшення цього виду поїздок 73%, за рахунок збільшення спортивного туризму (проведення футбольного чемпіонату Євро 2012). Зокрема спортивний туризм зріс з 1% у 2011 році до 21% у 2012 р.
Враховуючи досвід державної підтримки розвитку соціального туризму радянських часів і зарубіжний, зокрема досвід Франції, Німеччини, визначимо найбільш дієві механізми соціалізації туристичної галузі України:
? законодавчі – розробка та прийняття комплексної державної Програми розвитку соціального туризму в Україні, розрахованої на 10 років, основними етапами якої мають стати: прийняття законів України «Про соціальний туризм», «Про молодіжний та дитячий туризм», Концепції розвитку спеціалізованої туристичної інфраструктури;
? забезпечення умов для залучення до активного споживання туристичних послуг інвалідів, пенсіонерів, військовослужбовців, малозабезпечених і багатодітних громадян та їхніх родин;
? створення дієвих дисконтних систем для молоді та студентів, впровадження системи «культурних карток», підтримка міжнародних дисконтних карток та студентських посвідчень, формування системи пільг для іноземних студентів та молоді, що прибули до України з метою навчання, подорожей чи за програмою культурного обміну;
? сприяння розвитку спеціалізованої інфраструктури та супутніх послуг, розрахованих на потреби молодіжного туризму та культурного обміну;
? залучення до розвитку соціального туризму органів місцевого самоврядування і впровадження механізмів стимулювання підприємців щодо розвитку соціального туризму.
Ці заходи покликані стимулювати туристичний і культурний обмін між молоддю та студентами країн світу й Україною, сприятимуть ефективному впровадженню державної політики соціалізації молоді, створенню привабливого іміджу держави, зроблять нашу країну відкритою для світового суспільства.
За масштабами міжнародного туризму та формою організації туристичної галузі для України найбільш прийнятна саме третя модель управління. Однак для ефективного функціонування цієї моделі потрібне державне фінансування (щонайменше, часткове), що забезпечить участь країни у формуванні й просуванні національного турпродукту, здійснення маркетингових досліджень, рекламно-інформаційної діяльності, організації та проведення міжнародних туристичних виставок, конференцій, семінарів, формування пакета інвестиційних проектів у галузі розвитку туристичної інфраструктури тощо.