Вступление:Туризм – найдинамічніша галузь господарства. Як свідчить світова практика, туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти. Його сталий розвиток дає змогу покращити соціально-економічну ситуацію в Україні, особливо за умов глобальної економічної кризи, яка, на жаль, не оминула нашу державу. Наслідками глобальної економічної кризи є спад виробництва, скорочення робочих місць, інфляція. Як наслідок, бюджет держави недоотримує значні кошти, а туризм не потребує значних інвестицій та порівняно з іншими галузями господарства, досить швидко розвивається. Він дасть змогу за короткий термін створити нові робочі місця та суттєво наповнити бюджет. Крім того туристична сфера стимулює розвиток інших галузей, таких як харчова та легка промисловість, будівельна галузь, торгівля, транспорт і зв’язок та ін.
Туристична сфера як одна з високорентабельних галузей світової економіки у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. Міжнародний досвід свідчить, що необхідною передумовою активного та успішного просування цієї галузі на ринок держави, окремих туристичних центрів є сучасна туристична інфраструктура. Особливо привабливий серед перспективних напрямів діловий туризм. Сьогодні діловий туризм формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності, оскільки він є найбільш прибутковим і має величезне значення для приймаючої країни з економічної точки зору.
Щорічно в світі здійснюється більше 100 млн. бізнес-турів. Частка ділового туризму в світі, за оцінками експертів ВТО, становить майже 20%, а 50% доходів авіакомпаній та 60% доходів готелів складає обслуговування туристів саме цієї категорії
Діловий туризм – новітнє явище в сегменті туристичного розвитку світової економіки, що виникло в 70-х роках ХХ ст. у Європі. Цей напрям туризму охоплює поїздки, зумовлені професійною діяльністю і пов’язані з діловими зустрічами, конференціями, стажуванням та ін. Європа сьогодні лідирує в світі за кількістю прибулих і витратами на діловий туризм; високі темпи збільшення кількості ділових туристів характерні для Північної Америки та Східної Азії.
Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, що склалася в Україні, її вихід як самостійного суб’єкта на міжнародну туристичну арену потребує системного державного підходу до організації саме ділового туризму в нашій державі. Виникає нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України, залучення уваги українських та іноземних туристів до можливостей ділового туризму в нашій державі, розвитку його міжнародної концепції та потужної сучасної ділової інфраструктури в Україні. Все це буде сприяти розвиткові не тільки внутрішнього, а й в’їзного ділового туризму та поступового перетворення України на туристичну державу світового рівня.
Сучасний стан наукових досліджень із проблематики розвитку ділового туризму в Україні недостатньо охарактеризований у науковій літературі. Проте окремі аспекти цього питання висвітлені в працях таких вчених, як
О. О. Бейдик, В. Ф. Кифяк, О. В. Колотуха, О. Д. Король, О. О. Любіцева,
М. П. Мальська, А. В. Мокляк, М. М. Поколодна, І. М. Рожко,
І. М. Філоненко, Г. В. Чернова, Н. В. Чорненька, І. М. Яковенко,
Н. В. Яковенко та ін.
Метою курсової роботи є дослідження стану та перспектив розвитку ділового туризму в Україні.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
? визначити сутність ділового туризму;
? розглянути види та форми ділового туризму;
? проаналізувати сучасний стан інфраструктури ділового туризму в Україні;
? дослідити зарубіжний досвід розвитку ділового туризму;
? визначити проблеми та перспективи розвитку ділового туризму в Україні.
Предмет дослідження – теоретичні і практичні особливості ділового туризму.
Об’єктом дослідження є діловий туризм.
Джерелами інформації в роботі слугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, ресурси Інтернет.
Поставлені завдання вирішувалися за допомогою загальнонаукових методів: конкретно-пошукового – для виявлення, відбору, теоретичного аналізу, синтезу, актуалізації, класифікації, узагальнення друкованих джерел з визначеної проблематики; хронологічного – для розгляду процесів розвитку ділового туризму в динаміці, змінах і часовій послідовності; компаративного – для зіставлення рівнів розвитку ділового туризму в різних країнах світу.