Гуцульщина в епістолярній і прозовій спадщині Михайла Коцюбинського

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДИ І ЗВИЧАЇВ ГУЦУЛІВ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО 5 1.1. Значення Гуцульщини у формуванні художнього світогляду М. Коцюбинського 5 1.2. «Тіні забутих предків» як вершина самобутньої творчої манери письменника, зумовленої конкретною місцевістю 8 1.3. Використання гуцульських говірок у прозових творах М. Коцюбинського як спосіб номінації адресата мовлення та виявлення його етнічної приналежності 13 РОЗДІЛ ІІ. ГУЦУЛЬЩИНА В ЕПІСТОЛЯРНІЙ СПАДЩИНІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО: СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ 19 2.1. Культурно-історичний компонент в епістолярії М. Коцюбинського 19 2.2. Творча співпраця Володимира Гнатюка і Михайла Коцюбинського з дослідження Гуцульщини та її відображення в листуванні митців 26 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34  

Вступление:Михайло Михайлович Коцюбинський за своє життя провів велику роботу в галузі етнографії. Вже на початку своєї літературної та громадської діяльності, зокрема в роки вчителювання у селах Волині, Коцюбинський уважно приглядався до життя народу, відвідував ярмарки, весілля, вечорниці, вивчав народні промисли, записував зразки усної народнопоетичної творчості, особливо соціально-побутового та історичного характеру. Поступово в його записних книжках зібрався великий матеріал. Коцюбинський використовував цей матеріал у своїй дальшій етнографічній роботі та при написанні художніх творів. Вже на початку своєї етнографічної роботи автор приділяв особливу увагу вивченню сімейного побуту українського селянства. М. Коцюбинський збирав відомості з сімейного звичаєвого права, записував народні побутові пісні, вивчав весільний народний обряд. Інтерес М. Коцюбинського ще більше посилився після знайомства його з І. Я. Франком та відомим прогресивним етнографом В. Гнатюком. Усвідомлюючи міжкультурні зв'язки сусідніх народів, М. Коцюбинський цікавився також культурою та побутом молдаван, татарів, євреїв та інших народів. Працюючи у філоксерній комісії в Криму та Бессарабії, письменник з великим інтересом вивчав життя і побут молдавського, татарського народів, побут циган, румунів, а також українців, які жили на цих землях . М. Коцюбинський був глибоко переконаний в тому, що для правильного і всебічного вивчення та висвітлення народного життя дослідник повинен знати мову того народу, який він досліджує, бо в ній, за словами Коцюбинського, «як у дзеркалі, відображається і історія, і світогляд, і характер даного народу». Актуальність виконаного дослідження зумовлена тим, що етнографічний матеріал, зокрема природа, звичаї і традиції Гуцульщини, знайшли широке відображення в епістолярії та прозовій спадщині М. Коцюбинського. Вивчення специфіки відтворення Гуцульщини в творчому доробку письменника надасть можливість глибше дослідити специфіку його художнього світогляду та манери. Об’єктом дослідження є епістолярна та прозова спадщина Михайла Коцюбинського. Предмет аналізу – Гуцульщина в епістолярній та прозовій спадщині М. Коцюбинського. Мета дослідження полягає у виявленні та характеристиці специфіки відтворення культурних особливостей, звичаїв та побуту Гуцульщини в листуванні та прозовому доробку М. Коцюбинського. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань, а саме: 1) виявити значення Гуцульщини у формуванні художнього світогляду М. Коцюбинського; 2) описати повість «Тіні забутих предків» як вершину самобутньої творчої манери письменника, зумовленої конкретною місцевістю; 3) обгрунтувати специфіку використання гуцульських говірок у прозових творах М. Коцюбинського як способу номінації адресата мовлення та виявлення його етнічної приналежності; 4) проаналізувати культурно-історичний компонент в епістолярії М. Коцюбинського; 5) дослідити особливості творчої співпраці Володимира Гнатюка і Михайла Коцюбинського з вивчення Гуцульщини та її відображення в листуванні митців. Структура виконаного дослідження обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел і літератури.  

Выводы:Отже, М. Коцюбинський багато зробив у дослідженні життя та побуту гуцулів. Твір «Тіні забутих предків» став своєрідною енциклопедією фольклорно-етнографічного життя гуцулів в мініатюрі. Діяльність М. Коцюбинського в цій галузі, зокрема зібрані ним етнографічні матеріали є неабияким надбанням української етнографічної науки. Тим більше, на відміну від своїх попередників, у цій ділянці, він звернув увагу на такі питання, які зовсім або майже зовсім не ставились в українській етнографії. Відомі українські етнографи високо цінували діяльність Коцюбинського в галузі етнографії, вважаючи його одним з кращих дослідників народного життя. Свої знання, матеріали, замальовки та досвід в роботі з етнографічним матеріалом М. Коцюбинський вдало використав у написанні численних оповідань про життя українського, молдавського, татарського, мусульманського та інших народів. Таким чином, легенди і казки, що їх часто вплітає письменник відповідно до світосприймання своїх героїв, художні засоби, створені переважно на місцевому матеріалі, діалектизми, що майстерно вкраплюються і в авторську мову, і в мову персонажів – все це надає творові водночас не відриває від «землі». Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою її бачили самі гуцули, котрі глибоко вірили, ніби природа одухотворена, жива, діюча, заселена злими чи добрими духами. В ході дослідження було встановлено, що епістолярій Михайла Коцюбинського – одного з найпомітніших естетів у нашому красному письменстві – свідчить про широкі особисті й творчі зв’язки з письменниками всієї України, серед яких було багато друзів і однодумців. У своїх листах М. Коцюбинський інформує про власні погляди на життєві, суспільні явища, на питання філології, перекладу, проблеми літератури, літературної мови, родинні стосунки та ін. Письменник розповідає про свої творчі плани та турботи. Крім того, у деяких листах він пише про несприятливі умови, у яких йому доводиться працювати, про злидні й труднощі, про перешкоди видання творів українською мовою, і разом з тим у його листах відчутна щира любов до життя, оптимізм та віра не лише в справедливість та загальнолюдські ідеали, а й у майбутнє своєї держави. Значну увагу в листуванні приділено оцінці мови творів відомих українських письменників, що засвідчує достатньо високий розвиток її, зокрема в художній літературі й публіцистиці. Окрім того, в курсовій роботі розглянуто проблему аналізу найменувань визначеної лексико-семантичнолї групи (антропоніми і загальні назви) та їх формально-граматичних особливостей (усічення флексій у кличному відмінку) при звертанні до адресата мовлення – на матеріалі повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Встановлено літературні та специфічні діалектні особливості предмета дослідження. Було проаналізовано специфіку вираження культурно-історичного компонента в епістолярії М. М. Коцюбинського. Наголошено, що культурно-історичний компонент в епістолярному тексті виявляє себе у двох аспектах – лінгвістичному й культурологічному – і містить важливу культурно-історичну інформацію про певну епоху. Підсумовуючи зазначимо, що культурно-історичний компонент в епістолярному тексті закономірно буде виявлено у двох аспектах – лінгвістичному й культурологічному, які становлять тут єдиний і непорушний комплекс, оскільки мова і культура – це ті дві нерозривні знакові системи, які не можуть функціонувати оптимально одна без одної, оскільки знаки культури реалізовано мовними знаками. Отже, аналіз культурно-історичного компонента в письменницькому епістолярії стає необхідним, актуальним і перспективним як вияв важливої культурно-історичної інформації про відповідну епоху через призму мовного й позамовного.  

Литература:1. Білецький Л. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського в світлі історичного розвитку / Л. Білецький // Самостійна думка. – 1933. – Ч. 7/8. – С. 219-223; Ч. 9. – С. 246-248; Ч. 10. – С. 262-269; Ч. 11/12. – С. 316-319. 2. Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова. – Львів: Літопис, 1997. – 299 с. 3. Гуцульщина у творчості М. Коцюбинського та Г.Хоткевича // Домашевський М. Історія Гуцульщини. – Л., 2001. – С. 110-133. 4. Дудко В. «Ваш щирий М. Коцюбинський»: (Ще один автограф письменника) / В. Дудко // Київ. – 1990. – № 1. – С. 135-139. 5. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: (стилістика та культура мови) / С. Я. Єрмоленко. – К. : Довіра, 1999. – 431 с. 6. Єрмоленко С.Я. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями й методи дослідження / С. Я. Єрмоленко // Мовознавство. – 2005. – № 3-4. – С. 112-125. 7. Жегуц І. Словник гуцульського говору в Закарпатті. / І. Жегуц, Ю. Піпаш. – Мюнхен, 2001. – 180 с. 8. Журавльова Н. М. Листи М. Коцюбинського – взірець високої мовної культури / Н. М. Журавльова // Зб. наук.-практ. конф., присв. 130-річчю з дня народження Михайла Коцюбинського. – Чернігів, 1994. – С. 63-68. 9. Зеленська Л.І. Листи Миколи Вороного до М. Коцюбинського / Л. І. Зеленська // Укр. мова і л-ра в шк. – 1992. – № 11-12. – С. 46-49. 10. Іванишин В. Мова і нація / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич : Вид. фірма «Відродження», 1994. – 218 с. 11. Коцюбинська І.М. З неопублікованого листування письменника / І. М. Коцюбинська, М.М. Олійник // Рад. літературознавство. – 1964. – № 4. – С. 104-107. 12. Коцюбинська М. «Зафіксоване і нетлінне»: Роздуми про епістолярну творчість / М. Коцюбинська. – К. : Дух і літера. Харк. правозахисна група, 2001. – 300 с. 13. Коцюбинська М. Голос доби. За «Листами до Михайла Коцюбинського» / М. Коцюбинська // Укр. мова та л-ра. – 2004. – № 6. – С. 1-15. 14. Коцюбинський М. М. Твори: у 6 т. / М. М. Коцюбинський. – Т. 6. – К. : Вид-во АН УРСР, 1962. – 492 с. 15. Коцюбинський М. М. Твори: у 7 т. / М. М. Коцюбинський. – Т. 6. – К. : Наук. думка, 1975. – 311 с. 16. Коцюбинський М. Тіні забутих предків / М. Коцюбинський // Твори в семи томах. – Т. 3: Оповідання. Повісті. – К. : Наук. думка, 1974. – С. 178-227. 17. Коцюбинський М.М. Твори: у 6 т. / М. М. Коцюбинський. – Т. 5. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – 464 с. 18. Коцюбинський М.М. Фрагменти епістолярного діалогу : (неопубліковані листи М. М. Коцюбинського до М. С. Грушевського) / Публ. та вступ В. Дудка // Дніпро. – 1989. – № 9. – С. 120-123. 19. Кузнецов Ю.Б. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості М.М. Коцюбинського в школі : Посіб. для вчителя / Ю.Б. Кузнецов, П.І. Орлик. – К. : Рад. шк., 1990. – 208 с. 20. Листи до Михайла Коцюбинського в 3 т. – Т. 1. – К. : Укр. пропілеї, 2002. – 367 с. 21. Листи до Михайла Коцюбинського в 3 т. – Т. 2. – Ніжин : ТОВ ВКП «Аспект», 2002. – 343 с. 22. Листування М. Коцюбинського з В. Винниченком / Вступ, тексти листів та прим. підг. П. М. Федченко // Рад. літературознавство. – 1988. – № 2. – С. 37-60. 23. Лотман Ю. Текст у тексті / Ю. Лотман // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – Л. : Літопис, 1996. – С. 430-441. 24. Мацько Л. І. Стилістика української мови : Підручн. / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 462 с. 25. Мирний Панас. Зібрання творів: у 7 т. / Панас Мирний. – Т.7. – К. : Наук. думка, 1971. – 663 с. 26. Міяковський В. М. Коцюбинський в його листах / В. Міяковський // Книгарь: літопис українського письменства. – К., 1919. – Число 22 (червень). – С. 1441-1448. 27. Нечуй-Левицький І.С. Зібрання творів: у 10 т. / І.С. Нечуй-Левицький. – Т. 10. – К. : Наук. думка, 1968. – 587 с. 28. Павличко С. Д. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: Складний світ Агатангела Кримського / С.Д. Павличко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 328 с. 29. Піпаш Ю. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю. Піпаш, Б. Галас. – Ужгород, 2005. – 266 с. 30. Рамазанова Е. Засоби вираження прохання в епістолярії М.Коцюбинського / Е. Рамазанова // Лінгвістичні студії : Зб. наук. пр. / Укл. А. Загнітко та ін. – Вип. 5.– Донецьк : Дон ДУ, 1999. – С. 294-296. 31. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : Підручник / О.О. Селіванова. – К. : Полтава: Довкілля, 2008. – 712 с. 32. Скаб М.С. Граматика апеляції в українській мові : Монографія / М.С. Скаб. – Чернівці : Місто, 2002. – 272 с. 33. Статєєва В. І. Українські письменники про проблеми літературної мови та мовознавства кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Бориса Грінченка та ін.) / В.І. Статєєва. – Ужгород : Патент, 1997. – 408 с. 34. Чернявський М. Ф. Твори: в 2 т. / М. Ф. Чернявський. – Т. 2. – К. : Дніпро, 1966. – 541 с. 35. Яворська Г. М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: мова, культура, влада / Г. М. Яворська; НАН України; Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К. : ВІПОЛ, 2000. – 288 с.