Підвищення конкурентоспроможності і підприємства в оптимізації витрат

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 7 1.1. Зміст та значення конкурентоспроможності підприємства 7 1.2. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємств 12 Висновки до розділу 1 20 РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ «ХХХХ» 22 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 22 2.2. Аналіз впливу витрат на параметри конкурентоспроможності підприємства 27 2.3. Комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємства. 37 Висновки до розділу 2 42 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ «ХХХХ» 45 3.1. Програма напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат 45 3.2. Економічне обґрунтування запропонованих напрямки підвищення конкурентоспроможності підприємства 62 Висновки до розділу 3 68 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ НА «ХХХХ»; 70 4.1. Загальні положення 70 4.2. Умови праці на підприємства 74 Висновки до розділу 4 81 ВИСНОВКИ 83 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 87 ДОДАТКИ 92  

Реферат:Дипломна робота на тему: « _______ » містить 107 сторінок, 30 таблиць, 3 рисунків, 4 додатків. Перелік посилань нараховує 42 найменувань. Метою дослідження є обґрунтування напрямів удосконалення теоретичних та науково-практичних основ підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат. Об’єктом дослідження є процеси управління господарською діяльністю «ХХХХ». Предметом дослідження є система забезпечення конкурентоспроможності підприємства, механізми підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат. В ході дослідження було використано загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, а також табличний та графічний методи. Провівши порівняльну характеристику альтернативних проектів удосконалення виробничої діяльності «ХХХХ», визначаємо, що більш ефективним є запровадження нової системи збуту. Даний проект корегування цінової політики є інвестиційно привабливим, оскільки дисконтований грошовий протік складає 20,12 тис. грн., а термін реалізації проекту складає 3,86 роки. Розглянувши 5 варіантів оптимізації якості продукції «ХХХХ», можна зробити висновок, що найбільш економічно доцільним напрямком підвищення конкурентоспроможності кефіру «ХХХХ» є залучення представників та консультантів та інвестування коштів у встановлення системи якості «під ключ», так як ймовірність успіху становить 0,9. Запропоновані та обґрунтовані у роботі управлінські механізми забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат можуть бути використані на практиці вітчизняними торговельними підприємствами. Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентна перевага, оптимізація, витрати, конкуренція.  

Вступление:Актуальність дослідження зумовлена тим, що процеси глобалізації та регіоналізації суттєво вплинули на підвищення ролі національних регіонів, проявом чого є набуття нових якостей регіонами, однією з яких є конкурентоспроможність, а також надання їм статусу самостійних суб’єктів, що формують власну стратегію розвитку в економічному просторі держави та за її межами. Саме конкурентоспроможність найбільш повно показує потребу в подальшому розвитку регіонів як повноправних суб’єктів ринкової економіки, передбачає їх економічний розвиток та визначає подальші перспективи, формує стратегічні пріоритети. У жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення сталого розвитку (сукупності економічних, екологічних і соціальних факторів). Такий розвиток підприємства можна забезпечити за рахунок інноваційної діяльності, пошуку нових рішень та ідей. Тільки постійне вдосконалення, пошук нового, використання новітніх технологій і методів організації виробництва та управління допоможуть підприємствам досягти й утримати стійке становище на конкурентному ринку. В сучасних умовах господарювання, коли кожний виробник продукції чи постачальник послуг знаходиться у жорсткій конкуренції, постає питання виживання та розвитку підприємства. Спроможність витримувати конкуренцію характеризує така економічна категорія, як конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність розглядають на різних рівнях господарювання: країни, галузі, регіону та підприємства. Конкурентоспроможність країни залежить від конкурентоспроможності регіонів, на яку в свою чергу впливає стан підприємств визначених галузей даного регіону. Через те, що конкурентоспроможність галузі – це агрегована конкурентоспроможність її підприємств, слід детальніше зупинитися на визначенні конкурентоспроможності саме на рівні підприємства, оскільки на сьогоднішній день не існує єдиної думки щодо її сутності. Існує безліч підходів дефініції конкурентоспроможності підприємства, кожен з яких має свої особливості і умови застосування. Конкурентоспроможність об’єкта визначається стосовно конкретного ринку (ринкова конкурентоспроможність) або конкретної групи споживачів, сформованої за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. Конкурентоспроможність національної економіки визначається багатьма чинниками, але основним серед них незмінно залишається конкурентоспроможність товарів та товарного виробництва. Ефективна інтеграція вітчизняної економіки у світову може відбутися лише за умови досягнення високого рівня загальної конкурентоспроможності країни, конкурентоспроможності її господарюючих суб'єктів, а також конкурентоспроможності продукції та послуг, що виробляються підприємствами. Економічна категорія конкурентоспроможності є відображенням теорії конкуренції, що характеризує можливості окремого суб'єкта господарювання у використанні економічних переваг. Засновником теорії конкуренції в економічній літературі вважається Адам Сміт, який визначив поняття конкуренції як певного виду суперництва, що впливає на зміну цін та визначає основні умови ефективної конкуренції. Вагомий внесок у розвиток теорії конкуренції та дослідження проблеми аналізу і оцінки конкурентоспроможності здійснили відомі вчені Д. Рікардо, М. Портер, К.Р. Маконнел, С.Л. Брю, Ф. Котлер, Б. Олін, Фрідріх А. фон Хайек, Є. Хекпіер, Г. Азаров, А. Градов, Р. Фатхутдінов, Д. Юданов та ін. Питання конкурентоспроможності досліджують і вітчизняні науковці З. Борисенко, І. Должанський. Т. Загорна, С. Кваша, Н. Краснокутська, О. Лука, І. Смолін, В. Сокольський та ін. Метою дослідження є обґрунтування напрямів удосконалення теоретичних та науково-практичних основ підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат. Завданнями дослідження є: ? узагальнити зміст та значення конкурентоспроможності підприємства; ? вивчити методи оцінки конкурентоспроможності підприємств; ? проаналізувати загальну характеристику «ХХХХ»; ? провести оцінювання фінансового стану «ХХХХ»; ? провести оцінювання рівня конкурентоспроможності на «ХХХХ»; ? визначити напрямки підвищення конкурентоспроможності «ХХХХ» на основі оптимізації витрат; ? здійснити економічне обґрунтування запропонованих напрямки підвищення конкурентоспроможності «ХХХХ» на основі оптимізації витрат; ? дослідити охорону праці на «ХХХХ». Об’єктом дослідження є процеси управління господарською діяльністю «ХХХХ». Предметом дослідження є система забезпечення конкурентоспроможності підприємства, механізми підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат. Базою дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «ХХХХ». В ході дослідження було використано загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, а також табличний та графічний методи. Практична значущість для підприємства, організації. Запропоновані та обґрунтовані у роботі управлінські механізми забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі оптимізації витрат можуть бути використані на практиці вітчизняними торговельними підприємствами. Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел та додатків. В першому розділі «Теоретичні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємства» розглянуто зміст та значення конкурентоспроможності підприємства, досліджено методи оцінки конкурентоспроможності підприємств. В другому розділі «Діагностика конкурентоспроможності «ХХХХ» наведено організаційно-економічну характеристику підприємства, здійснено аналіз впливу витрат на параметри конкурентоспроможності підприємства, проведено комплексну оцінку конкурентоспроможності підприємства. В третьому розділі «Напрями підвищення конкурентоспроможності «ХХХХ» визначена програма напрямів підвищення конкурентоспроможності «ХХХХ» на основі оптимізації витрат, здійснено економічне обґрунтування запропонованих напрямки підвищення конкурентоспроможності «ХХХХ». В четвертому розділі «Охорона праці. забезпечення безпеки праці на ТОВ “БОНСОН”» наведено загальні основи охорони праці та оцінено умови праці на «ХХХХ».  

Выводы:Отже, лише глибокий аналіз конкурентоспроможності продукції як економічної категорії та показника економічної діяльності надасть можливість підприємству вирішити стратегічне завдання щодо «просування» продукції на будь-якому вітчизняному ринку. Незважаючи на те що під конкурентоспроможністю продукції розуміють комплекс її споживчих і вартісних (цінових) характеристик, які визначають її успіх на конкурентному ринку, продукція є результатом виробничо-господарської діяльності підприємства. Конкурентоспроможність окремого товару (послуги) визначається як його перевага у порівнянні з яким-небудь іншим товаром (аналогічним за призначенням чи його замінником) при вирішенні потенційним покупцем його проблем. Тобто це ступінь відповідності товару на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо. Оскільки в довгостроковому періоді за умови проведення вдалої маркетингової політики якість продукції стає однією із найважливіших конкурентних переваг продукції, слід розглянути методи оцінювання конкурентоспроможності, що ґрунтуються на порівнянні зі зразком для визначення відносного рівня якості, тобто диференційований, комплексний, і змішаний методи. На сьогодні результати оцінки конкурентоспроможності продукції за загальною схемою оцінки можуть бути використані для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції та конкретного розв’язання ринкових задач. Це сприятиме основним напрямам зміцнення конкурентних позицій і самого підприємства. Конкурентоспроможність продукції можна також розглядати і як уміння підприємства виготовляти продукцію у достатній кількості. На нашу думку, конкурентоспроможність продукції є необхідною, але недостатньою умовою довгострокового виживання й успіху підприємства. Іншою такою умовою є ефективність діяльності підприємства, яка тісно пов'язана з рентабельністю продукції. Сучасна наука має у розпорядженні розгалужений набір методів оцінки конкурентоспроможності, але незважаючи на це, процес їх модифікації і створення нових варіантів має продовжуватися. Аналіз підходів до оцінки конкурентоспроможності товару, що базуються на вияві точки зору споживача, зокрема праць з маркетингу, показує, що така найважливіша особливість товару, як «особливості споживача» недостатньо враховується. У виданнях, які присвячені проблемі конкуренції, в кращому разі мова йдеться про споживачів, як про один з боків ринкового механізму, без вивчення такої складової покупця, як споживацька поведінка. Основні поняття та процедури в системі управління витратами розглядаються за трьома напрямками: планування витрат; облік та план – фактичний контроль витрат; корегувальний вплив на процес формування витрат. Планування витрат передбачає такі дії: складання класифікації витрат; визначення норм витрат ресурсів, виходячи із запланованого обсягу випуску продукції та необхідності підтримки оптимального режиму роботи технологічного обладнання; розрахунок вартості витрат на основі даних про заплановані витрати ресурсів та існуючі ціни на них; визначення умов, за яких можлива економія ресурсів або допустима їх перевитрата порівняно з нормами; розроблення програми ресурсозбереження; складання плану-кошторису на витратному горизонті планування. Беззаперечним є той факт, що на ринку товари з відмінними якостями можуть різними способами конкурувати один з одним. Економічна практика показала, що споживачі на ринку не виступають одним цілим – вони різними способами реагують на один і той же товар з одними і тими ж якостями і цю якість необхідно враховувати в теоретичних розробках проблеми конкурентоспроможності. В сучасних умовах господарювання промисловим підприємствам необхідно підсилити стратегічну орієнтацію власних систем управління. Тому вітчизняним промисловим підприємствам харчової галузі слід прискорити процес створення конкурентоспроможних систем управління, адаптованих до особливостей сучасних ринкових відносин. Для формування таких стратегічно орієнтованих систем управління необхідно вирішення ряду науково-методичних і практичних завдань, а саме: 1. Побудова концепції управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства як об’єктом діагностики, оцінки та прогнозування; 2. Формування інструментарію оцінки власних переваг щодо конкурентів на ринку; 3. Удосконалення технології управління конкурентоспроможністю підприємства, визначення змісту його функцій, мотиваційних механізмів процесів модернізації підприємства; 4. Визначення методів управління змінами на підприємстві, що в умовах його модернізації забезпечують швидке пристосування до нововведень; 5. Організація процесу формування й реалізації стратегії управління конкурентоспроможним потенціалом в умовах модернізації підприємства. Для «ХХХХ» актуальним є оптимізація логістичного ланцюга постачання за регіонального збуту продукції. Оптимізація системи збуту дасть «ХХХХ» змогу збалансувати канали розподілу продукції, частково відмовитися від послуг дрібнооптових та середньооптових посередників, тим самим отримавши більшу ринкову незалежність. Важливим завданням оптимізації системи збуту є налагодження зв’язків з безпосередніми кінцевими замовниками продукції (мережевими супермаркетами або розподільними центрами), зменшуючи тим самим кількість елементів ланцюга у каналі розподілу. Взаємодія з кінцевими покупцями на регіональних ринках дасть змогу точніше визначати потреби споживачів, за рахунок чого підприємство зможе оптимальніше формувати свій план виробництва за позиціями асортименту, який буде максимально відповідати реальному ринковому попиту. Також оптимізація системи збуту дасть «ХХХХ» змогу вирішити проблеми із забезпечення своєчасною і достовірною інформацією про стан ринку, зменшити витрати на просування та збільшити частку ринку. Удосконалення системи управління витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування їх витрат, планування, облік та аналіз витрат за їх видами, стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на «ХХХХ», то слід зазначити, що стан системи управління охороною праці на підприємстві є задовільним, проте з наявними недоліками і порушеннями. Зокрема, відсутні певні нормативно-правові акти, які мають бути на підприємстві, недостатнє освітлення приміщення бухгалтерії тощо. У відповідь на це нами були розроблені рекомендації, впровадження яких призведе до покращення даної ситуації. Провівши порівняльну характеристику альтернативних проектів удосконалення виробничої діяльності «ХХХХ», визначаємо, що більш ефективним є запровадження нової системи збуту. Даний проект корегування цінової політики є інвестиційно привабливим, оскільки дисконтований грошовий протік складає 20,12 тис. грн., а термін реалізації проекту складає 3,86 роки. Розглянувши 5 варіантів оптимізації якості продукції «ХХХХ», можна зробити висновок, що найбільш економічно доцільним напрямком підвищення конкурентоспроможності кефіру «ХХХХ» є залучення представників та консультантів та інвестування коштів у встановлення системи якості «під ключ», так як ймовірність успіху становить 0,9. Таким чином, запропоновані нами шляхи удосконалення будуть сприяти більш повному та достовірному відображенню результатів операцій у фінансовій звітності суб’єкта господарювання, а саме від цього залежить ефективність та оперативність прийняття рішень щодо стратегії і тактики розвитку підприємства користувачами даної звітності.  

Литература:1. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання / В. Г. Герасимчук. – Київ : КНЕУ, 2000. – 360 с. 2. Гринів Л. В. Оцінка підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка і управління підприємствами» / Л. В. Гринів ; Нац. ун-т харч. технологій. – К., 2008. – 5 с. 3. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг / Л. Ф. Єжова. – Київ : КНЕУ, 2002. – 560 с. 4. Клименко С. М. Управління конкурентоспроможністю підприємства : Навч. посіб. / С. М. Клименко, О. С. Дубова, Д. О. Барабась. – К. : КНЕУ, 2006. – 527 с. 5. Конкурентна стійкість та ринок: оцінка конкурентоспроможності як чинник визначення стійкості підприємства на ринку // Легка промисловість. – 2003. – №3. – С. 37, 58. 6. Кузьмін О. Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : Підручник / О. Є. Кузьмін, Н. І. Горбаль. – Львів : Вид-во "Компакт-ЛВ", 2005. – 188 с. 7. Кузьмін О. Є.Теоретичні та прикладні засади менеджменту / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2003. – 352 с. 8. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент ориентированный на рынок: Стратегический и операционный маркетинг : Пер. с англ. / Ж.-Ж. Ламбен. – СПб. : Питер, 2004. – 796 с. 9. Лепа Н. Н. Управление конкурентными преимуществами предприятия : Монографія / Н. Н. Лепа. – Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 296 с. 10. Мицюк С. В. Проблеми підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції / С. В. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2001. – Вип. 49. – С. 79-80. 11. Мицюк С. В. Підвищення якості продукції та його вплив на конкурентоспроможність / С. В. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 55-57. – С. 154-157. 12. Мицюк С. В. Проблеми науково-технологічного удосконалення виробництва / С. В. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 63. – С. 41-42. 13. Мицюк С. В. Вплив науково-технологічного удосконалення виробництва на конкурентоспроможність продукції / С. В. Мицюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Збірник наукових праць. Матеріали науково-теоретичної конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003. – Вип. 43, Ч. ІІ. – С. 152-155. 14. Мицюк С. В. Реструктуризація підприємств та конкурентоспроможність продукції / С. В. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – К. : ВПЦ “Київський університет”: 2004. –Вип. 71. – С. 52-53. 15. Мицюк С. В. Система управління якістю продукції / С. В. Мицюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2006. – Вип. 62, Ч. 2. − С. 29-33. 16. Мицюк С. В. Удосконалення системи управління оновлення продукції в інноваційно активних підприємствах / С. В. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2006. – Вип. 89. – С. 53-55. 17. Мицюк С. В. Технологічні та економічні чинники забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції / С. В. Мицюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2007. – Вип. 66, Ч. 1. – С. 210-212. 18. Мицюк С. В. Конкурентоспроможність вітчизняної продукції: проблеми та перспективи / С. В. Мицюк // Науковий вісник Інститут менеджменту та економіки. – Івано-Франківськ, 2001. − №2. − С. 51-53. 19. Мицюк С. В. Теорія конкурентоспроможності: філософія дослідження та економічні реалії / С. В. Мицюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Збірник наукових праць. Матеріали Х Науково-теоретичної конференції «Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг». – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. − 2002. – Вип. 38, Ч. ІІ. − С. 209-210. 20. Мицюк С. В. Макроекономічні чинники зростання рівня конкурентоспроможності продукції : Матеріали до вивчення курсу «Економічна теорія» / С. В. Мицюк. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2005. – 48 с. 21. Мицюк С. В. Механізми зростання інноваційної активності підприємств / С. В. Мицюк // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах». – К., 2006. – С. 118. 22. Мицюк С. В. Методологічні проблеми дослідження конкурентоспроможності продукції : Матеріали до вивчення курсу «Економічна теорія» / С. В. Мицюк. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2006. – 36 с. 23. Мицюк С. В. Вплив інноваційної діяльності підприємств на конкурентоспроможність продукції / С. В. Мицюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Збірник наукових праць. Матеріали конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин». – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2006. – Вип. 64, Ч. ІІ. − С. 102. 24. Полищук Т. А. Методологические принципы оценки продукции производственного назначения на международных рынках / Т. А. Полищук // Економіка: проблеми теорії та практики : Збірник наукових праць. − Випуск 201. – Дніпропетровськ : “Наука і освіта”, 2003. – С. 64-76. 25. Полищук Т. А. Об одном методическом подходе к оценке конкуренто¬способности продукции машиностроения на внешних рынках / Т. А. Полищук // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень – 2002». – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – С. 18-21. 26. Полищук Т. А. Оценка конкурентоспособности промышленной продукции на различных рынках сбыта / Т. А. Полищук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб. науч. тр. Часть 1. – 2003. – С. 320-323. 27. Полищук Т. А. Инвестиционная деятельность как ведущий фактор и показатель конкурентоспособности / Т. А. Полищук // Донбасс-Инвест. – 2002. – №5-6. – С. 107-108. 28. Полищук Т. А. Конкурентоспособность машиностроительной продукции на внешнем рынке / Т. А. Полищук // Донбасс-Инвест. – 2001. – №1-3. – С. 171-172. 29. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. – М. : Международные отношения, 1996. – 896 с. 30. Портер М. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М. Портер ; Пер. з англ. А. Олійник, Р. Сільський. – К. : Основи, 1997. – 390 с. 31. Харченко Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як засіб ринкового реформування економіки / Т. Б. Харченко // АПЕ. – 2003. – №2. – С. 70-73. 32. Фатхудинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхудинов. – М. : ИНФРА, 2000. – 312 с. 33. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации : Учебник / Р. А. Фатхутдинов. – 2 изд., испр. и доп. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 544 с. 34. Шинкаренко В. Г. Управление конкурентоспособностью предприятия / В. Г. Шинкаренко, А. С. Бондаренко. – Харьков : Изд-во ХНАДУ, 2003. – 186 с. 35. Шевченко М. Н. Особливості управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства Електронний ресурс / М. Н. Шевченко, І. В. Турчінова. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ VMSU/2007-02/07shmnuoa.htm. 36. Яцура В. В. Аналіз методів оцінки конкурентоспроможності підприємств / В. В. Яцура, М. В. Замроз // Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. – 2011. − №2. 37. Закон України «Про охорону праці» № 2910-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 49, ст.668. 38. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги.Електронний ресурс Навчальний посібник. – К.: «Основа». 2011. – 551 с. Режим доступу свободний: http://www.zerkalov.kiev.ua/sites/default/files/opgkniga_0.pdf 39. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці: Навчальний посібник: Навчальне видання.- Суми: Університетська книга, 2004.- 496 c. 40. Кобилянський О. В. Охорона праці в робітничій професії: навч. посіб. / О. В. Кобилянський, В. В. Присяжнюк, В. В. Богачук; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця, 2009. - 144 с. 41. Проценко О. Л. Охорона праці в галузі. Для офісних працівників: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. Л. Проценко; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. - К. : УБС НБУ, 2011. - 291 с. 42. Ткачук К. Н. Охорона праці: підручник / К. Н. Ткачук, К. К. Ткачук, Ю. А. Гурін, В. А. Коновалюк, І. Б. Ошмянський; ред.: К. Н. Ткачук. - 2-ге вид., допов. і переробл. - Кривий Ріг : Вид. центр КТУ, 2011. - 326 с.