Вступление:Актуальність теми дослідження. У наш час інформатизації суспільства важливими є підготовка та доведення до користувача згорнутої інформації про документи й аналітичної інформації відповідно до інформаційних потреб користувача. Подання нової інформаційної продукції в традиційному й електронному вигляді вимагає вивчення мікро- та макроаналітичного згортання інформації. Одним із найпоширеніших видів згортання та розгортання інформації, поряд з анотуванням і створенням оглядових документів, є реферування, яке належить до мікроаналітичного згортання інформації.
Реферування – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки.
У процесі аналітико-синтетичної переробки первинних документів отримують вторинні документи, які синтезуються в джерела вторинної інформації: каталоги, картотеки, огляди, інформаційні видання, банки даних тощо.
Всі інформаційні заклади здійснюють аналітико-синтетичну переробку інформації. Мета референта, який виконує процес реферування – скорочення фізичного обсягу первинного документа при збереженні його основного змісту. Стиснення, згортання інформації в процесі реферування здійснюється в ході наукової обробки документів і безпосередньо пов’язане з його аналізом та вилученням найбільш важливих змістовних відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків.
Слід зазначити, що референт повинен володіти вмінням правильного тлумачення первинного тексту, для цього він мусить, по-перше, пройти спеціальну інформаційно-аналітичну підготовку, а по-друге, бути професіоналом тієї галузі, до якої належать документи, що реферуються. Крім того, від знання законів загальної логіки і, зокрема, логіки наукового дослідження залежить ступінь оволодіння методикою реферування.
Проблемам реферування як процесу інформаційно-аналітичної діяльності аналітико-синтетичної присвячено багато праць, проте питання переробки первинних документів, утворення рефератів як не від’ємна справа референта залишається недостатньо вивченою. Саме цим і обумовлено актуальність дослідження.
Ряд науковців, зокрема В. Афанасьєв, В. Биченков, В. Варенко, Г. Воробйов, О.Гаврилов, Я. Головацький, А. Гончаренко, Л. Дубровіна, Е. Жилін, А. Зам'ятий, М. Комарова, Лазаревський, В. Межов, М. Соколов, В. Ткаченко, В. Холох, Г. Швецова-Водка та інші, зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються реферування як процесу референтної діяльності.
Об’єктом дослідження є реферат, а предметом – процес реферування, його основні етапи, технологія роботи під час реферування як напрям референтної діяльності.
Метою дослідження є науково-теоретичне вивчення реферування як напряму референтної діяльності. Мета визначає завдання:
- з’ясувати сутність процесу реферування;
- проаналізувати технологію роботи під час реферування;
- з’ясувати сутність поняття «реферат»;
- визначити структуру реферативних видань.
Методи дослідження. Методологічну основу дипломного дослідження складає комплекс філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів і принципів наукового пізнання.
З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, застосовувалися наступні методи:
- іформально-логічний (із його використанням здійснено тлумачення окремих понять та термінів);
- структурно-логічний (проаналізовано перспективи розвитку структури реферування як напряму референтної діяльності та його окремих елементів);
- структурно-функціональний (використовувався для визначення основних видів реферування, виділення його структурних елементів);
визначення (ця логічна операція застосовувалася для розкриття змісту термінів і понять).
Структура роботи. Дослідження складається зі Вступу, двох розділів, Висновків, Списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 29 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 25 наукових праць.