Реферування як напрям референтської діяльності: теоретичні аспекти

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 РЕФЕРУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 6 1.1 Характеристика процесу реферування 6 1.2 Основні етапи реферування 11 1.3 Технологія роботи під час реферування 15 Висновки до розділу 1 20 РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА РЕФЕРАТИВНИХ ВИДАНЬ 21 2.1 Структура реферативних видань 21 2.2 Реферат як інформаційний документ 23 2.3 Види рефератів та їх функції 26 Висновки до розділу 2 29 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Актуальність теми дослідження. У наш час інформатизації суспільства важливими є підготовка та доведення до користувача згорнутої інформації про документи й аналітичної інформації відповідно до інформаційних потреб користувача. Подання нової інформаційної продукції в традиційному й електронному вигляді вимагає вивчення мікро- та макроаналітичного згортання інформації. Одним із найпоширеніших видів згортання та розгортання інформації, поряд з анотуванням і створенням оглядових документів, є реферування, яке належить до мікроаналітичного згортання інформації. Реферування – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки. У процесі аналітико-синтетичної переробки первинних документів отримують вторинні документи, які синтезуються в джерела вторинної інформації: каталоги, картотеки, огляди, інформаційні видання, банки даних тощо. Всі інформаційні заклади здійснюють аналітико-синтетичну переробку інформації. Мета референта, який виконує процес реферування – скорочення фізичного обсягу первинного документа при збереженні його основного змісту. Стиснення, згортання інформації в процесі реферування здійснюється в ході наукової обробки документів і безпосередньо пов’язане з його аналізом та вилученням найбільш важливих змістовних відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків. Слід зазначити, що референт повинен володіти вмінням правильного тлумачення первинного тексту, для цього він мусить, по-перше, пройти спеціальну інформаційно-аналітичну підготовку, а по-друге, бути професіоналом тієї галузі, до якої належать документи, що реферуються. Крім того, від знання законів загальної логіки і, зокрема, логіки наукового дослідження залежить ступінь оволодіння методикою реферування. Проблемам реферування як процесу інформаційно-аналітичної діяльності аналітико-синтетичної присвячено багато праць, проте питання переробки первинних документів, утворення рефератів як не від’ємна справа референта залишається недостатньо вивченою. Саме цим і обумовлено актуальність дослідження. Ряд науковців, зокрема В. Афанасьєв, В. Биченков, В. Варенко, Г. Воробйов, О.Гаврилов, Я. Головацький, А. Гончаренко, Л. Дубровіна, Е. Жилін, А. Зам'ятий, М. Комарова, Лазаревський, В. Межов, М. Соколов, В. Ткаченко, В. Холох, Г. Швецова-Водка та інші, зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються реферування як процесу референтної діяльності. Об’єктом дослідження є реферат, а предметом – процес реферування, його основні етапи, технологія роботи під час реферування як напрям референтної діяльності. Метою дослідження є науково-теоретичне вивчення реферування як напряму референтної діяльності. Мета визначає завдання: - з’ясувати сутність процесу реферування; - проаналізувати технологію роботи під час реферування; - з’ясувати сутність поняття «реферат»; - визначити структуру реферативних видань. Методи дослідження. Методологічну основу дипломного дослідження складає комплекс філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів і принципів наукового пізнання. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, застосовувалися наступні методи: - іформально-логічний (із його використанням здійснено тлумачення окремих понять та термінів); - структурно-логічний (проаналізовано перспективи розвитку структури реферування як напряму референтної діяльності та його окремих елементів); - структурно-функціональний (використовувався для визначення основних видів реферування, виділення його структурних елементів); визначення (ця логічна операція застосовувалася для розкриття змісту термінів і понять). Структура роботи. Дослідження складається зі Вступу, двох розділів, Висновків, Списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 29 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 25 наукових праць.  

Выводы:У роботі наведено теоретичне узагальнення наукової проблеми, що виявляється у комплексному дослідженні реферування як процесу референтної діяльності. З’ясовано сутність процесу реферування. Визначено його основні етапи. В епоху інформатизації суспільства реферування наукових документів дає можливість користувачам вибрати необхідну ревалентну інформацію та бути своєчасно проінформованими про наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців. Реферативна інформація виконує завдання систематизації, пошуку, оцінки, узагальнення і рекомендації фактографічної інформації, вміщеної в першоджерелах. Реферуванням називається і сам процес створення реферату як вторинного документа, і логічний метод досягнення визначеної мети інформаційного управління. Процес реферування відноситься до мікроаналітичного згортання інформації з первинного документа наукового або професійно-виробничого характеру. Суть реферування в зіставленні, порівнянні нової інформації з тією, що вже засвоєна і використовується в суспільній діяльності. В якості вихідного продукту при реферуванні виступають тексти наукових документів. Технологія реферування чітко визначена. Результатом використання методик реферування є укладання вторинного документа, одержаного шляхом вилучення з тексту первинного документа найбільш важливих у змістовому відношенні речень, що мають формальні текстові ознаки. З’ясовано, що основна частина реферативного видання представляє упорядковану сукупність рефератів, що доповнюють бібліографічний опис документа. Система реферативних документів усвідомлюється як сукупність всіх реферативних матеріалів, що об’єднана єдиною метою, завданнями, об’єктами аналітико-синтетичної переробки, єдиними теоретико-методичними підходами щодо створення реферативної інформації, кожна складова якої має певне призначення. Суттєвою відмінністю реферативних документів з поміж інших видів інформаційних видань є їх багатофункціональність, що обумовлено багатофункціональністю рефератів. Сам же реферат можна віднести до інтегральних моделей, в яких інформація подається в узагальненому вигляді. Реферат – короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації. Реферат має повну змістову та частково формальну залежність від первинного документа. Науковці розглядають реферат як інтегральну модель документа, семантичні особливості якого він подає у максимально ущільненому вигляді. Реферат широко застосовується в науково-інформаційній діяльності і, зокрема, в автоматизованих системах для пошуку документів та інформації, є складовою бібліографічного запису. Він має надати можливість скласти пошуковий образ для будь-якої інформаційної мови без додаткового опрацювання першоджерела, тому інформативність є відмінною функціональною особливістю реферату. Реферати створюються різними інформаційними установами для задоволення різноманітних наукових і професійно-виробничих потреб спеціалістів різних галузей наукової і практичної діяльності. Це й обумовило появу певних їх різновидів.  

Литература:1. Автоматизация реферирования. Информатика : Учеб. пособие / Под. ред. К.В. Тараканова. – М. : Книга, 2006. – С. 140-143. (1) 2. Блюменау Д.А. Индикаторный метод компьютерного свертывания в процессе обучения аналитико-синте-тической переработке информации / Д.А. Блюменау, Л.Н. Афанасова // Науч. и техн. б-ки. – 2011. – №12. – С. 29-42. (3) 3. Блюменау Д.И. Информационный анализ/синтез для формирования вторичного потока документов / Д.И. Блюменау. – СПб. : Изд-во “Профессия”, 2002. – 240 с. 4. Варенко В. М. Референтна справа : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. М. Варенко. – К. : Кондор, 2009. – 211 с. (4) 5. Видання. Основні види: Терміни та визначення Текст: ДСТУ 3017-95. – Чинний від 1996-01-01. – К., 2010. – IV, 29 с. – (Національний стандарт України). (1) 6. Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації : Навчальний посібник / Г.В. Власова, В.І. Лутовинова, Л.І. Титова. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 290 с. (5) 7. Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : Навч. посіб. для дистанц. навчання / Т. Г. Горбаченко ; Відкритий міжнар. ун-т розв. людини «Україна». – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Ун-т «Україна», 2008. – 311 с. (5) 8. Гречихин А.А. Информационные издания: Типология и основные особенности підготовки / А.А. Гречихин, И.Г. Здоров. – М. : Книга, 2010. – 272 с. (4) 9. ДСТУ 30671-99. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування: введ. 26.11.2000. – К. : Держстандарт України, 1999. – 9 с. (1) 10. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила : чинний від 01.07.1998. – К. : Держстандарт України, 1998. – 27 с.(1) 11. ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 37 с. (2) 12. Жанры информационных зданий : Обзор. реферат / А.А. ГреХурманець Г. Реферативна інформація в інформаційному забезпеченні аграрної науки і виробництва / Г. Хурманець // Вісн. Кн. палати. – 2001. – №2. – С.15-16.чихин, И.Г. Здоров, В.И. Соловьев. – М. : Книга, 2003. – 320 с. (1) 13. Карпенко О. О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: бібліографічний опис : Навч. посіб. / О. О. Карпенко ; М-во освіти і науки України, Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т». – Х. : ХАІ, 2009. – 70 с. (3) 14. Круглянская Л.Я. Настольная книга секретаря: справочник / Л.Я. Круглянская; С.-Петербург. гос. академия методов и техники управления, Кафедра правового обеспечения управления. – Изд. 2-е. перераб. И доп. – М.; СПб.: Изд. дом Герда, 2005. – 302 с. (2) 15. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів : Підручник / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. – К. : Вінар, 2003. – 328 с. (2) 16. Леонов В.П. Реферирование и аннотирование научно-технической литературы / В.П.Леонов; Отв. ред. Б.С.Елепов. – Новосибирск : Наука, 2006. – 176 с. (1) 17. Лутовинова В. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації : Практ. посіб. / В.І.Лутовинова ; АПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В.О.Сухомлинського. – К., 2007. – 71 с. (1) 18. Лутовинова В.І. Реферування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації : Метод. посібник / В.І.Лутовинова. – Х., 2003. – 44 с. (2) 19. Пішеніна Т. І. Інформаційне забезпечення управління та реферування : Навч. посіб. для дистанц. навчання / Т.І.Пішеніна, О.Ф.Шаповал; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – К., 2006. – 277 с. (1) 20. Про затвердження типової Інструкції з діловодства : постанова Кабінету Міністрів України від 21 лист. 2011 р. № 1248 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 4. – Ст. 202. (2) 21. Референт руководителя О.Я. Гойхман, Л.М. Гончарова, Т. В. Гордиенко, Т. М. Надеина, Н. Н. Романова, Э. Я. Соловьев, А. В. Филиппов : Науч. пос. – М.: Ось-89, 2006. – 267 с. (3) 22. Секретарь-референт : Практ. пособие / Кузнецов Т.В., Андреева В.И., Серова Г.А., Литвинцева Н.А.. – М. : АО Бизнес-шк. «Интел-Синтез», 2005. – 506 с. (4) 23. Силкова Г.В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень : Навч. Посібник / Г.В. Силкова. – Рівне, РІС КСУ, 2008. – 49 с. (5) 24. Сурмін Ю. П. Аналітична діяльність : Посіб. для аналітика неприбуткової організації / Ю. П. Сурмін. – К. : Центр інновацій та розвитку, 2002. – 95 с. (1) 25. Яцко В.А. Симметрическое реферирование: теоретические основы и методика / В.А. Яцко // НТИ. – Сер. 2. – 2008. – №5. – С.18-25. (1)