Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»Господарсько-процесуальне право»

Судовий збір як інститут господарського процесуального права.

Карточка работы:5713-2013к
Цена:
Тема: Судовий збір як інститут господарського процесуального права.
Предмет:Господарсько-процесуальне право
Дата выполнения:2013
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Економічний Університет ім.Вадима Гетьмана (КНЕУ)
Содержание:Вступ 3 1. Судовий збір, як складовий елемент судових витрат 5 1.1. Поняття та склад судових витрат 5 1.2. Ґенеза судового збору, як складового елементу судових витрат 7 2. Правова природа судового збору в господарському процесі 11 2.1. Поняття та правове регулювання судового збору 11 2.2. Наукові підходи до класифікації судового збору 15 2.3. Поняття ставки судового збору 17 3. Процесуальні аспекти сплати судового збору 20 3.1. Порядок сплати судового збору 20 3.2. Особливості відстрочення або розстрочення сплати судового збору 25 3.3. Пільги по сплаті судового збору 26 Висновки 30 Список використаних літератури 32  
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Інститут судових витрат, як і сам господарський процес, є динамічним, мінливим явищем. Залежно від різних чинників − соціальних, економічних, політичних він постійно змінюється, адаптуючись до реалій сьогодення. Підтвердження цього факту − історія розвитку та становлення держави і права з існуючими на різних історичних етапах теоріями про форму судових витрат, концептуальними підходами пізнання цього важливого процесуального інституту. І це закономірно, оскільки в умовах розпочатої перебудови держави на нових сутнісних началах зростало усвідомлення важливості, значущості вирішення питання про найбільш ефективні форми та види судових витрат. Цим питанням у науці як господарського процесу, так і процесуального права інших галузей, завжди приділялась дуже велика увага, про що свідчать роботи таких вчених як: А. Т. Боннер, М. М. Бородін, М. Х. Вафин, Р. Є. Гукасян, В. А. Кройтор, В. В. Комаров, В. К. Пучинський, та ін. Окремим аспектам цієї проблеми приділяли увагу і ряд дореволюційних авторів: Д. І. Азаревич, Є. В. Васьковський, І. Є. Енгельман, К. І. Малишев. Наукові дослідження в цій сфері особливо потрібні тепер, коли сформовано законодавчу базу для вирішення головних проблем інституту судових витрат. Але практика її застосування висвітлила проблемні питання дієвості й ефективності окремих норм, що ускладнює розв’язання проблем, які розглядаються. Наведене свідчить про актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є аналіз особливостей правового регулювання та реалізації інституту судового збору в Україні, а також формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до вищевказаної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1. Охарактеризувати сутність судового збору як елементу судових витрат в господарському процесі. 2. Дослідити основні етапи становлення судового збору як інституту господарського процесуального права. 3. Охарактеризувати судовий збір як самостійний інститут господарського процесуального права. 4. Визначити поняття ставки судового збору. 5. Охарактеризувати процесуальні аспекти сплати судового збору за господарським процесуальним законодавством України. Об’єктом дослідження виступає судовий збір як самостійний інститут господарського процесуального права та суспільні відносини, що складаються при його справлянні. Предметом – поняття судового збору та ставки судового збору, формування та становлення судового збору в історичній ретроспективі, порядок справляння судового збору. Основним методом пізнання об’єкта дослідження є системний, використання якого дало змогу здійснити аналіз правового регулювання судового збору, визначити його взаємозв’язок і взаємоугодженість з іншими обов’язковими платежами. Теоретико-методологічною основою дослідження стали також такі наукові методи: історико-правовий, формально-догматичний, порівняльно-правовий, метод інтегрального аналізу, логіко-семантичний.  
Объём работы:
29
Выводы:У період становлення правової держави проблема інституту судових витрат взагалі і судового збору зокрема, у господарському судочинстві досить актуальна, оскільки питання пов’язані з розвитком цього інституту безпосередньо впливають на можливість реалізації особою права на звернення до суду та отримання судового захисту, а отже, і потреба в подальшому їх науковому осмисленні не тільки збереглася, але й значно посилилась. Судові витрати необхідно розглядати насамперед як витрати держави на правосуддя, що лише частково покриваються сторонами та іншими заінтересованими особами. Судові витрати визначаються як частина витрат держави на здійснення правосуддя, покладена законом на сторони, третіх осіб і заявників у справах окремого провадження з метою їхньої компенсації, спонукання до добровільного виконання обов’язків і запобігання необґрунтованих звернень до суду. Формування державного мита, як складового елементу судових витрат в Україні як незалежній державі розпочалося на рубежі 1991-1992 років. На сьогоднішній день, хоча декрет «Про державне мито» зберігає чинність щодо платежів, не пов`язаних з судовим провадженням, відносини в частині судового збору регламентуються спеціальним законом. На сьогодні питання сплати судових зборів, як доступності до правосуддя, є одним з найактуальніших, бо роль правосуддя в сучасних умовах значно зросла. Суд стає останньою ланкою при вирішенні спору чи конфлікту, проте він не може вважатися ефективним і справедливим, якщо є недоступним. Саме організація сплати судових зборів робить його таким. Відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов’язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов’язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов’язковою. Інститут судових витрат безпосередньо впливає на можливість реалізації особою права на звернення до суду й отримання судового захисту й може розглядатися як встановлене законодавством обмеження доступності правосуддя. Разом з тим, якщо розмір судових витрат розумний, то наведений інститут застерігає від необґрунтованого звернення до суду. Сплата судового збору в господарському судочинстві в більших розмірах, ніж у цивільному, покликана стимулювати суб’єктів господарювання до дотримання договірної дисципліни та врегулювання конфліктів у позасудовому порядку. Це має зменшити кількість формальних, надуманих та безпідставних позовів, а отже, й навантаження на суддів. У свою чергу, у суду з’являться можливості й час для більш детального вивчення та якісного розгляду справ складних категорій. Позитивною новелою господарського процесу (на відміну від адміністративного та цивільного) є можливість покладення судового збору на сторону, з вини якої виник спір незалежно від результатів судового розгляду справи та винесеного рішення. Вказана норма також сприятиме сумлінній та добросовісній поведінці суб’єктів господарювання.  
Вариант:нет
Литература:1. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс від 06.11.1991 №1798-XII (з останніми змінами від 06.12.12) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. − №6. – Ст. 56. 2. Податковий кодекс України : Кодекс від 02.12.2010 №2755-VI (з останніми змінами від 06.12.12) // Відомості Верховної Ради України. – 2011. − №13, №13-14, №15-16, №17. − Ст. 112. 3. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011 №3674-VI (з останніми змінами від 20.11.12) // Відомості Верховної Ради України. – 2012. − №14. – Ст. 87. 4. Про державне мито : Декрет кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 (з останніми змінами від 20.11.12) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. − №13. – Ст. 113. 5. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України Електронний ресурс : Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007600-13. 6. Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.11.2011 №01-06/1625/2011 // Вісник господарського судочинства. – 2011. − №6. – С. 40. 7. Богля С. С. Відображення в інституті судових витрат принципів процесуальної економії та доступності судового захисту / С. С. Богля // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2003. − №2. – С. 238-288. 8. Богля С. С. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи: підстави і порядок відшкодування / С. С. Богля // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. − №18. – С. 208-212. 9. Богунов В. Ставки зроблено. У дискусіях навколо розмірів судового збору та порядку його сплати ВР має поставити крапку / В. Богунов // Закон і бізнес. − 15.07.2011. − №28(1015) − 09.07. − С. 10. 10. Вишнивецька В. О. Співвідношення державного мита з податками: нормативний та доктринальний аспекти / В. О. Вишневецька // Правничий часопис Донецького університету. – 2004. – №2. – С. 99-103. 11. Вишнивецкая В. А. Исторический аспект формирования государственной пошлины как правовой категории / В. А. Вишневецька // Сб. научн. тр. Российской академии юридических наук. – Вып. 4. В 3 т. – Т. 3. – М. : Юрист, 2004. – С. 575-577. 12. Вишнивецька В. О. Поняття державного мита / В. О. Вишневецька // Зб. за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. (16 квітня 2004) «Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу». – Ірпінь : Національна академія державної податкової служби, 2004. – С. 69-72. 13. Волік В. В. Правові проблеми визначення платників судового збору / В. В. Волік // Право і суспільство. – Дніпропетровськ. – 2011. − №5. − С. 43-46. 14. Господарське процесуальне право : Підручник / За ред. О. П. Подцерковного, М. Ю. Карттузова. – Харків : Одісей, 2012. − 400 с. 15. Господарське процесуальне право України : Навчальний посібник для підготовки до іспитів / Упоряд. І. В. Тетарчук, Т. Є. Дяків. − К. : Центр учбової літератури, 2013. − 208 с. 16. Зуєвич Л. Платіжне доручення, оформлене з помилками, не сприймається як доказ сплати судового збору / Л. Зуєвич // Закон і Бізнес. − №5(1044). − 28.01-03.02.2011. − С. 11. 17. Кондрат’єва Л. В. Судові витрати в цивільному процесі / Л. В. Кондрат’єва, А. Л. Прокопюк // Науковий вісник Чернівецького університету. − 2011. − Випуск 597. Правознавство. − С. 74-78. 18. Мартинюк А. Кабмін зачинив двері в суд для бідних? / А. Мартинюк // Права людини. – 2009 (25 травня). – С. 1. 19. Похиленко І. С. Правове регулювання судового збору в господарському процесі / І. С. Похиленко// Часопис Київського університету права. – 2011. − №4. − С. 190-194. 20. Решетникова И. В. Судебные расходы в арбитражном процессе / И. В. Решетникова, И. В. Курганникова. − М. : Wolters Kluwer, 2008. − 176 с.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (24)