Фiлософiя як теоретична основа свiтогляду.

Содержание:ВСТУП 3 1. Фiлософiя як теоретична основа свiтогляду 4 2. Буття як філософська категорія 6 3. Філософське мислення та його специфіка 15 4. Своєрідність предмету філософії 17 ВИСНОВКИ 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21  

Вступление:Світогляд – це сукупність людських поглядів на світ в цілому, які визначають місце людини в світі, її цінності, настанови та практичні дії. Філософія виступає як ядро будь-якого світогляду і має свою автономну форму існування як філософський світогляд. Спільне між Філософією та світоглядом – це проблема співвідношення людини і світу. На відміну від часних наук, їх цікавить не світ або людина окремо, а саме цілісність людського світовідношення. Світогляд і є цілісною сукупністю поглядів на світ, що виявляється через єдність знань, почуттів, переконань і волі. За структурою світогляд має рівні: ? раціональний (у формі знань про світ) – це світорозуміння на раціональному рівні знань; ? емоційно-чуттєвий – на рівні світовідчуття; ? світоставлення – на рівні волевиявлення, яке переходить до рівня світоперетворення у практиці.    

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: «світогляд – це форма суспільної відомості»; «світогляд – це форма самоусвідомлення особистості»; «світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі»; «світогляд – це система принципів діяльності людини»; «світогляд – це погляд людини на світ як ціле»; «світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу». Буття – філософська категорія, що позначає: 1) все те, що ми бачимо, що реально існує; 2) все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, йонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо); 3) все те, що є уявним, нереальним (наприклад, уявлення про ідеальне, міфологічні образи); 4) реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об’єктивні закони); 5) загальний спосіб існування людини, суспільства. Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є: ? буття речового, матеріального; ? буття суб’єктивного ідеального; ? буття біологічного (живого); ? буття соціального (суспільного). Нестрогість, надзагальний характер філософських понять, їх незводимість до фактів становлять сутність філософського мислення. В ньому є свої недоліки, але є й переваги. Філософське мислення є більш вільним, ніж жорстко прив'язане до фактів природничо-наукове. Ця «вільність» змісту філософських понять дає змогу їм бути теоретичною базою, до якої звертається і наука при переосмисленні своїх термінів (наприклад, нове розуміння простору і часу, сформульоване в теорії відносності, в загальних рисах присутнє у філософії Лейбніца, Маха). Вона допомагає філософському знанню виконувати оціночну функцію – фіксувати відношення до світу певної епохи, народу, соціальної групи і навіть особи. Авторство слова «філософія» приписують давньогрецькому мислителю Піфагору (6-5 ст. до н.е.). Він був проти, щоб його називали мудрецем, і вважав себе філософом (любителем мудрості, від грецького філіа − любов, і софія − мудрість), бо мудрим, на його думку, є тільки Бог, оскільки під мудрістю давні греки мали на увазі не просто мислення, а єдність способу мислення та способу життя. Тим самим, з часів Піфагора в понятті філософії фіксується прагнення людини до самовдосконалення, до досягнення ідеалу. Ідеал традиційно включає три найвищих цінності − Істину, Доброту і Красоту. Філософи Давньої Греції займались вивченням начал та закономірностей світобудови, а під філософією малась на увазі наука взагалі.  

Литература:1. Алексеев П. В. Философия / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : ТК Велби, Проспект, 2008. – 255 c. 2. Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. – Минск : Изд. В. М. Скакун, 2008. – 896 с. 3. Основи філософських знань : Підручник / За ред. В. А. Буслинського. – Львів, 2004. − 280 с. 4. Радугин А. А. Философия курс лекций / А. А. Радугин. – М., 2008. − 254 c. 5. Спиркин А. Г. Философия / А. Г. Спиркин. − 2-е узд. – М. : Гардарики, 2006. – 278 с. 6. Філософія : Підручник / За заг. ред. М. І. Горлача, В. Г. Кременя, В. К. Рибалка. – Х. : Консум, 2010. – 277 с. 7. Філософія : Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін. ; За ред. І. Ф. Надольного. – 3-тє вид., стер. – К. : Вікар, 2003. – 272 с. 8. Хрестоматия по философии / Сост. П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : Проспект, 2007. – 211 с.