Пам’ять як складова пізнавального процесу і її порушення

Содержание:Вступ 3 Розділ І Пам’ять як складова пізнавального процесу 5 1.1 Теоретико-методологічне підґрунтя поняття "пам’ять" 5 1.2 Психологічні теорії пам'яті 7 1.3 Різновиди пам'яті 12 Розділ ІІ Порушення пам'яті 19 2.1 Індивідуальні особливості як одна з причин порушення пам'яті 19 2.2 Порушення пам'яті та їх особливості 21 2.3 Етапи діагностики та лікування порушень пам'яті 29 Висновки 37 Список використаної літератури 39 Додаток 1 42 Додаток 2 43

Вступление:Суспільна практика показує, що чуттєві форми відоб¬раження дійсності є лише необхідним, але не достатнім кроком для пізнання світу. Щоб пізнати глибинну сут¬ність предметів і явищ, потрібний вищий, опосередко¬ваний, рівень пізнання, до якого належать такі психічні процеси, як пам'ять, мислення й уява. Серед форм психічного життя лю¬дини особливе місце посідає пам'ять як один із важливих аспектів єдиної аналітико-синтетичної роботи мозку. За визначенням багатьох науковців, пам'ять є надзвичайно складним, але єдиним і неперервним процесом. Розвиток і перебіг процесів па¬м'яті детермінуються діяльністю особистості та її спрямованістю на досягнення поставлених цілей. Питаннями ефективності процесів пам'яті займаються відомі психологи минулого та сучасності, до яких відносять: Добровольську Л., Гонєєва А.Д., Дрозденко К.С., Кулагіну І.Ю., Колюцького В.Н., Максименка С.Д., Овчаренка К.С., Степанова О.М., Аткінсон Р., Корсакова С.С., Левіна О.С., Дамуліна І.В., Лурію А.Р., Яхно Н.Н. та інших інших. Актуальність теми курсової роботи зумовлена необхідністю дослідження особливостей пам’яті та її порушень. Об’єктом курсової роботи є порушення пам’яті. Предметом дослідження обрано особливості процесів пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування та специфіку порушень пам’яті. Метою роботи є розкриття специфіки пам'яті як одного з пізнавальних процесів, дослідження її порушень. Відповідно до мети, предмету та об’єкту дослідження було визначено декілька завдань для виконання: 1. Зробити повний теоретико-методичний аналіз літератури з даної проблеми та дослідити стан розкриття проблеми у працях вітчизняних та зарубіжних психологів; 2. З’ясувати особливості порушень пам’яті, основну їх симптоматику, перебіг та специфіку лікування; 3. Зазначити та підібрати методи для діагностики порушень короткочасної пам'яті; 4. Вказати вправи для профілактики порушень короткочасної пам’яті. Методологія курсової роботи має комплексний характер і включає такі методи, як теоретичне (аналіз літератури) та емпіричне (спостереження, опис) дослідження. Також в роботі використовувалися методи аналізу і синтезу, узагальнення і систематизації.

Выводы:Розвиток людини як особистості, ускладнення поведін¬ки і поступове збагачення її діяльності відбувається за ра¬хунок нагромадження індивідуального досвіду. Його фор¬мування було б неможливим, якби відчуття, сприймання, думки, переживання, які виникають у корі головного моз¬ку, безслідно зникали. Вони закріплюються, зберігаються і відтворюються відповідно до потреб людини в пам'яті. Пам'ять характеризують за багатьма ознаками і відповідно до них виділяють різні її види: • Відповідно до змісту матеріалу, який лю¬дина запам'ятовує, виділяють образну, рухову, емоційну і словесно-логічну пам'ять. • Якщо за ознаку класифікації обирають час збереження матеріалу, то пам'ять характеризують як сенсорну, корот¬кочасну і довготривалу. Відповідно до мети діяльності людини, пам'ять поділяють на мимовільну і довільну. • За рівнем усвідомлення матеріалу, який запам'ятовується, пам'ять поділяють на смислову і механічну. Образи зовнішнього світу, що вини¬кають у корі головного мозку, людина не тільки запам'ятовує, а й може тривалий час зберігати, відтворювати або забувати. Запам'ятовування, збереження, відтворення і забування є основними процесами пам'яті. Кожна особистість має індивідуальні особли¬вості пам'яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. У процесах пам'яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення. Індивідуальні відмінності пам'яті можуть бути зумовлені ти¬пами вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасо¬вих нервових зв'язків пов'язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам'ятовування. Особливо важливо враховувати інди¬відуальні відмінності пам'яті в навчальній роботі, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можли¬вості кожного учня та всебічно розвивати його пам'ять. Визначивши специфіку протікання процесів пам’яті і необхідність вираховування індивідуальних особливостей кожного учня, ми з’ясували, що найефективнішими прийомами покращення запам’ятовування є систематизація та детальне планування наступності вивчення інформації. Також досить ефективним є використання опорних слів чи предметів для кращого запам’ятовування. Щодо порушень пам'яті, то їх поділяють на основні групи, до яких відносять: • Гіпомнезії - ослаблення пам'яті. • Гіпермнезії - аномальне загострення пам'яті в порівнянні з нормальними показниками, спостерігається набагато рідше. • Парамнезії, що мають на увазі помилкові або перекручені спогади, а також зсув сьогодення і минулого, реального і уявлюваного. Порушення пам'яті є обов'язковою ознакою деменції. Остання визначається як придбане в результаті органічного захворювання головного мозку дифузійне порушення вищих мозкових функцій, що приводить до істотних утруднень у повсякденному житті. Традиційно прийнято розділяти деменції на "коркові" і "підкіркові". Відповідно до завдань курсового дослідження ми з'ясували особливості найпоширеніших порушень пам'яті, визначивши їх специфіку симптоматики та перебігу, вказали на основні критерії діагностування хворих цими порушеннями. На прикладі короткочасної пам'яті розглянули методики виявлення порушень та вказали вправи для профілактики відхилень у розвитку пам'яті в людини. Дослідження відхилень пам'яті від норми дозволяють з'ясувати, які структури беруть участь у роботі пам'яті і наскільки вони впливають на функціонування мозку людини.

Литература:1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения / пер. с англ. /Под общей ред. Ю.М. Забродина, Б.Ф. Ломова.- М: Прогресс, 1980. 2. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: в 2-х томах. Т. 2 / Под ред. А.В.Петровского.- М.: Педагогика,1979. 3. Вейн А.М., Каменецкая Б.И. Память человека.- М.: Наука, 1973. 4. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967. 5. Гонеев А.Д. и др. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифитинцева, Н.В. Ялпаева; под ред. В.А. Сластенина. – 2-е изд., перераб. – М.: Изд. центр "Академия", 2002. 6. Гроппа С.В. Медикаментозная коррекция болезни Альцгеймера. Журнал Невропатологии и Психиатрии. -1991. -Т.91. - № 9. - С.110-116. 7. Дамулин И.В., Яхно Н.Н. Сосудистая мозговая недостаточность у пациентов пожилого и старческого возраста (клинико-компьютерно-томографическое исследование). //Журнал Невропатологии и Психиатрии. -1993. - Т.93. - N.2. - С.10-13. 8. Добровольська Л. Розвиток пам'яті та уяви // Початкова освіта. – 1999. – № 11. 9. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. – 1999. – № 4. 10. Захаров В.В., И.В.Дамулин, Н.Н.Яхно. Медикаментозная терапия деменций. //Клиническая фармакология и терапия. -1994. -Т.3. - № 4. - С. 69-75. 11. Захаров В.В., Т.В. Ахутина, Н.Н. Яхно. Нарушение памяти при болезни Паркинсона. //Журнал Неврологии и Психиатрии. - 1999. -Т.99. - № 4. -С.17-22. 12. Захаров В.В., Т.В. Ахутина. Особенности нарушения памяти при болезни Альцгеймера и болезни Паркинсона. //В сб. Н.Н. Яхно, И.В. Дамулин (ред): Достижения в нейрогериатрии. -М. 1995. -Ч.1. -С.131-156. 13. Клацки Р. Память человека: структуры и процессы. М: Мир, 1978. 14. Корсаков С.С. Об алкогольном параличе. //Диссертация. - М., 1887. 15. Корсакова Н.К., Москвичюте Л.И. Подкорковые структуры мозга и психические процессы. М: изд-во МГУ, 1985. 16. Левин О.С., Дамулин И.В. Диффузные изменения белого вещества и проблема сосудистой деменции. //В сб. Н.Н.Яхно, И.В.Дамулин (ред.): Достижения в нейрогериатрии. -М., 1995. 189-231. 17. Лурия А. Р. Внимание и память. – М., 1975. 18. Лурия А. Р. Нейропсихология памяти. - М.: Педагогика, 1974. 19. Лурия А.Р. Внимание и память.- М., Изд-во МГУ, 1975. 20. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. - М: Изд-во МГУ, 1973. 21. Маклаков А.Г. Общая психология.- СПб.: Питер, 2001. 22. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: "Центр навчальної літератури", 2004. 23. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. 24. Овчаренко К.С. Як розвивати пам´ять, мислення і розумові сили дитини. – Миколаїв, 1998. 25. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А, Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 26. Рубенштейн С.Л. Основы общей психологии.- СПб.: Питер,1999. 27. С.Роуз Устройство памяти от молекул к сознанию. - М.: Мир, 1995. 28. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: "Академія", 2003. 29. Хофман И. Активная память. – М.: Прогресс, 1986. 30. Шмидт Е.В. Классификация сосудистых поражений головного испинного мозга. //Ж. Невропатологии и Психиатрии. -1985. -Т.85. -С.192-203. 31. Яхно Н.Н. Актуальные вопросы нейрогериатрии. //В сб. Н.Н.Яхно, И.В.Дамулин (ред.): Достижения в нейрогериатрии. -М., -1995. -Ч.1. .9-29. 32. Яхно Н.Н., Дамулин И.В., Бибиков Л.Г. Хроническая сосудистая мозговая недостаточность у пожилых: Клинико-компьютерно-томографические сопоставления. //Клиническая геронтология. -1995. -N.1. -С.32-36. 33. Яхно Н.Н., Захаров В.В. Нарушение памяти в неврологической практике. //Неврологический журнал. -1997. -Т.4. -С.4-9. 34. Яхно Н.Н., И.В.Дамулин, В.В.Захаров, О.С.Левин, М.Н.Елкин. Опыт применения высоких доз церебролизина при сосудистой деменции. //Тер. архив. -1996. -Т.68. 10. -С.65-69. 35. Хрестоматия по общей психологии: Психология памяти/ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я.. Романова.- М., Изд-во МГУ, 1979.