Стилістика комічного у текстах ЗМІ

Содержание:СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3 ВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ КОМІЧНОГО 7 1.1. Особливості побудови комічного тексту 7 1.2. Семантичні засоби створення комічного в тексті 10 РОЗДІЛ ІІ. ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В ТЕКСТАХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 18 2.1. Семантичні засоби комічного в текстах ЗМІ 18 2.2. Семантико-стилістичне явище гри слів як засіб створення комічного в текстах ЗМІ 21 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33  

Вступление:Як слушно зазначають науковці 1; 7; 17; 33 та ін., дедалі більший вплив на літературну норму та естетичні уподобання суспільства справляє не стільки художня література, як засоби масової інформації, що на сьогодні й формують, і віддзеркалюють мовний смак нової епохи. Незалежність виплекала нове покоління авторів, які відійшли від попередніх тоталітарних догм і мають власне бачення того, про що писати і як писати. Мовотворчість журналістів, відображаючи інтелектуально-духовний стан національної культури, безпосередньо впливає на зміни у стилістичній системі мови. Сучасні тексти ЗМІ у боротьбі за власну аудиторію не тільки повідомляють і переконують, вони апелюють, залучаючи читача до співавторства, інтригують, виходячи інколи за межі дозволеного, встановлюють нові стандарти й руйнують стереотипи. Мовні зміни зачіпають не лише лексичний прошарок, а й суттєво впливають на стилістичну систему загалом. Відбувається докорінна перебудова всередині публіцистичного стилю, зокрема і в системі жанрів засобів масової інформації. Основними ознаками сучасного тексту ЗМІ стає відкритість, оперативність, композиційна варіативність, жанровий синкретизм, стилістична різноманітність, широкий тематичний діапазон і відчутне посилення ролі авторської особистості. У виробленні нових механізмів впливу сучасних текстів засобів масової інформації значну роль відіграють комічні жанри. Наше дослідження присвячено аналізу феномена комічного в текстах засобів масової інформації. У роботі ставиться й вирішується проблема виявлення мовностилістичних засобів, використовуваних для створення комічного ефекту в текстах засобів масової інформації. Категорія комічного займає важливе місце серед інших логіко-філософських й естетичних категорій і давно перебуває в полі зору філософів, літературознавців і філологів. Феномен комічного в мові представляється складним і неоднозначним. Само поняття «комічне» та його теоретичне осмислення привертало увагу дослідників із часів античності й продовжує цікавити сучасних учених. Категорія комічного не є типовою для текстів засобів масової інформації. Однак тексти ЗМІ складають значний інтерес у плані виявлення й аналізу лінгвістичних засобів вираження комічного, вивчення ролі комічного, закономірностей його функціонування в тексті. Дотепер не було почато цілеспрямованого й систематичного дослідження мовностилістичних засобів створення комічного ефекту в текстах засобів масової інформації. Тим часом, комічне в таких текстах орієнтовано саме на цей жанр і детерміновано характеристиками адресата (як правило, це досить різноманітна аудиторія), що визначають комунікативно-прагматичну специфіку язикових засобів, які використовуються для створення комічного ефекту. Таким чином, актуальність дослідження обумовлена недостатньою кількістю наукових робіт, присвячених специфіці мовностилістичних засобів створення комічного, відсутністю системного аналізу й класифікації мовностилістичних прийомів, характерних для текстів засобів масової інформації, а також відсутністю праць, присвячених аналізу способів передачі комічних елементів вербально-художньої інформації у текстах ЗМІ. Об'єктом дослідження є феномен комічного в текстах засобів масової інформації. Предметом дослідження стали мовностилістичні засоби створення комічного ефекту в текстах засобів масової інформації. Матеріалом дослідження послужили комічні фрагменти текстів засобів масової інформації. Загальній вибірці піддалися 275 сторінок друкованого тексту. Метою курсової роботи є комплексне й системне виявлення лінгвістичних засобів створення комічного ефекту в текстах засобів масової інформації та мовностилістичних прийомів, що служать для реалізації комічного потенціалу текстів ЗМІ. Поставлена мета потребувала вирішення наступних завдань: 1. Зробити аналіз категорії комічного, визначити поняття комічного тексту. 2. Розглянути основні положення теорії комічного. 3. Класифікувати семантичні прийоми, використовувані для реалізації комічного ефекту в текстах засобів масової інформації. 4. Виявити особливості семантико-стилістичне явища гри слів як засіб створення комічного в текстах засобів масової інформації. Методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних й закордонних вчених – Т. Дамм 8; 9, М.Жовтобрюх 12, В. Костомарова 19, О. Пономаріва 27; 28 , Т. Сімашко 34 та ін. Методи дослідження обумовлені його цілями й завданнями. Використовуються методи контекстуального й мовностилістичного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розробляються особливості використання мовностилістичних засобів створення комічного ефекту, специфічних для жанру текстів ЗМІ. Теоретична значимість дослідження полягає в тім, що воно вносить вклад у розвиток лінгвостилістики, розширює уявлення про роль і місце комічного в текстах засобів масової інформації. Практична значимість роботи складається в можливості використання її матеріалів та висновків у курсах стилістики української мови та аналізу тексту.  

Выводы:Метою курсової роботи стало комплексне й системне виявлення лінгвістичних засобів створення комічного ефекту в текстах засобів масової інформації та мовностилістичних прийомів, що служать для реалізації комічного потенціалу текстів ЗМІ. Згідно цій меті ми вирішували завдання нашого дослідження. Згідно першого завдання ми зробили аналіз категорії комічного, визначили поняття комічного тексту. Аналіз основних положень теорії комічного в різних областях гуманітарного знання дозволяє зробити висновок, що джерелом комічного є відхилення від норми (або від стереотипу). В основі комічного лежить алогізм, протиріччя між формальним й аксіологичним планами ситуації. Ми визначили, що тексти засобів масової інформації складають значний інтерес у плані виявлення й аналізу лінгвістичних засобів вираження комічного, вивчення ролі комічного, закономірностей його функціонування в тексті. Реалізацією естетичної категорії «комічне» стосовно до словесного добутку є зміст тексту. Комічний текст трактується як тематично зв'язаний фрагмент цілісної вербальної інформації, націлений на створення навмисного комічного ефекту відповідно до естетичного завдання автора. Побудова комічного тексту здійснюється на основі використання мовних прийомів навмисного руйнування стилістичних, словотворчих, морфологічних і синтаксичних норм. Описані порушення породжують комічний ефект внаслідок їхньої контекстуальної обумовленості й умотивованості, що забезпечують створення навмисного комічного ефекту й що дозволяють розглядати текст (або текстовий фрагмент) як комічний. В основу створення комічного ефекту покладено весь арсенал лексико-граматичних ресурсів. Не існує окремого стилістичного засобу, зв'язаного винятково з функцією створення комічного ефекту. Надалі ми розглянули основні положення теорії комічного. Як тлумачить літературознавчий словник, комічне (грецьк. komikos - смішний) - категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. Згідно наступного завдання дослідження ми класифікували семантичні прийоми, використовувані для реалізації комічного ефекту в текстах засобів масової інформації. Семантичними засобами комічного є: ? маніпулювання близькими за значеннями і звучанням слова; ? неточне формотворення; ? несподівана образність (необов'язкові персоніфікації); ? умисне неправильне сполучення слів; ? умисні орфографіні помилки; ? умисне неправильне тлумачення лексичного значення слів, які створюють зміщення в лексичних значеннях, тобто в семантиці. Семантичні засоби комічного знайшли своє місце і на газетних шпальтах. Та останнім завданням стало завдання виявити особливості семантико-стилістичного явища гри слів як засіб створення комічного в текстах засобів масової інформації. У структурі газетних висловів часто-густо зустрічаємось з явищем «гри» слів - випадками формально-смислового обігравання компонентів слова на рівні фонетики, морфеміки (переосмислення їх без формальних видозмін) і словотворення (з утворенням нових структурних одиниць). Такі явища особливо характерні для мови преси останніх 10-15 років. На рівні фонетики відбувається підсилення емоційного впливу на читача за допомогою фонетичного обігравання знайомих йому слів. На рівні морфеміки обігравання різних структурних елементів слова відбувається в широкому семантичному діапазоні - від нового, ніби уважнішого осмислення етимологічного значення компонента до прямого його переосмислення за зразком іншого одно - або близько звучного слова (цілого або його частини) чи групи слів. Гра слів на морфемному рівні найчастіше, порівняно з виявами цього семантико-стилістичного явища на інших мовних рівнях, супроводжується графічними видозмінами переосмислюваного компонента, завдяки чому він більше увиразнюється й привертає увагу читача. Емоційної насиченості і смислової увиразненості надає текстові оформлення великими літерами того компонента слова, яке несе домінантне семантико-стилістичне навантаження. На наш погляд, найбільший інтерес представляє один з видів язикової гри - каламбур як «жарт, основою якої виступає значеннєве об'єднання в одному контексті різних значень одного слова, а також різних слів, подібних по звучанню». Спостереження показали, що фрагменти комічної картини світу в газетному тексті експлікують каламбури, засновані на багатозначності слова.  

Литература:1. Вакуров В. Н. Каламбур как средство комического в сатирической публицистике / В. Н. Вакуров // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10, Журналистика. – 1990. – № 2. – С. 66-76. 2. Вареник С. В. «У пошуках комічних асоціацій / С. В. Вареник // Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник. - 1984. - В.26. - С. 66-69. 3. Ващенко В. С. Стилістичні явища в українській мові / В. С. Ващенко. - Харків: Харківський у-т, 1958. – 228 с. 4. Гальперин И. Текст как объект лингвистического исследования / И. Гальперин. - М. : Наука, 1981. - 324 с. 5. Григораш А. Літературні цитати і ремінісценції на газетних шпальтах 90-х років / А. Григораш // Урок української. - 2001. - №2. - С. 18-21. 6. Григораш А. Політична метафора на шпальтах сучасної української преси України / А. Григораш // Рідний край. Науково-публіцистичний художньо-літературний альманах. - 2003. - №2 (9). - С. 78-83. 7. Грицюк Л. Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка / Л. Ф. Грицюк // Мовознавство. - 1989. - №5. - С. 55-58. 8. Дамм Т. И. Комические афоризмы в современной газете / Т. И. Дамм // Рус. речь. – 2002. – № 5. – С. 48-52. 9. Дамм Т. И. Комическое как фактор экспрессивности языка современной российской газеты / Т. И. Дамм // Яз., культура, коммуникация: аспекты взаимодействия. – 2003. – Вып. 1. – C. 180-191. 10. Єрмоленко С. Мова преси / С. Єрмоленко // Українська мова. Енциклопедія. - К. : В-во «Укр. енциклопедія», 2000. - С. 323. 11. Жанр шутливого комментария к цитате в современной российской прессе (лингвостилистический аспект) // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования: Тезисы докладов Международной конференции (Москва, филологический факультет МГУ им. М. В. Ломоносова, 25-27 октября 2001 г.) / Под общ. ред. М. Н. Володиной, М. Л. Ремневой. - М. : Изд-во МГУ, 2001. - С. 96-98. 12. Жовтобрюх М. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / М. Жовтобрюх. - К. : «Наук. думка», 1970. – 356 с. 13. Кімакович І. І. Традиційний анекдот у контексті сміхових явищ української культури: Автореф. дис. ... к. філол. н. – К., 1996. – 23 с. 14. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української літературної мови / А. П. Коваль. - К. : Вища школа, 1987. – 238 с. 15. Ковальчук М. Фразеологізм - заголовок у газеті / М. Ковальчук // На ниві української філології: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 144-147. 16. Колоїз Ж. Порушення фразеологічних норм як один із способів інтенсифікації виразності у мові ЗМІ / Ж. Колоїз // Мандрівець. - 2004. - №2. - С. 34-39. 17. Комические "крохотки" в современной российской газете // Журналистика и культура русской речи на переломе тысячелетий. Рабочие материалы Международной конференции. М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 2002. - С. 25-26. 18. Комическое как фактор экспрессивности языка современной российской газеты // Язык. Культура. Коммуникация: Научно-методич. бюллетень. Хак. ГУ им. Н. Ф. Катанова. / Под ред. И. В. Пекарской. Вып.1. Абакан, 2003. - С. 188 - 200. 19. Костомаров В. Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа / В. Костомаров. - М., 1994. – 442 с. 20. Котляревський І. П. Енеїда : поема / І. П. Котляревський. - К. : Дніпро, 1994 – 300 с. 21. Кудрявцева Л. О. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу / Л. О. Кудрявцева, Л. П. Дяченко, О. М. Дорофеєва, І. О. Філатенко, Г. А. Черненко // Мовознавство. - 2005. - №1. - С. 58-66. 22. Кулинич М. А. Лингвокультурология юмора / М. А. Кулинич. – Самара : Изд-во СамГПУ, 1999. – 180 с. 23. Літературознавчий словник-довідник // Ред.: Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. - К. : ВЦ Академія, 1997 – 752 с. 24. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. - К. : Наук. думка, 1977. – 325 с. 25. Нагіна В. Про деякі особливості сучасного публіцистичного дискурсу / В. Нагіна // Південний архів. Зб. наук. праць Херсонського державного педагогічного університету. Філологічні науки. - В.ХV. - Херсон, 2002. - С. 118-121. 26. Нікітіна Н. І жаргонізм, і термін, і метафора… (про лексику публічного мовлення українських політиків) / Н. І. Нікітіна // Урок української. - 2006. - №11-12. - С. 19-22. 27. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови / О. Пономарів. - К. : Либідь, 1992. – 346 с. 28. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : підручник для студентів ф-ту журналістики / О. Д. Пономарів. - К. : Либідь, 1993 – 248 с. 29. Попченко И. В. Комическая картина мира как фрагмент эмоциональной картины мира: дис. ... канд. филол. наук. – Волгоград, 2005. – 241 с. 30. Ротанова Н. М. Комическая экспрессия газетных заголовков / Н. М. Ротанова // Актуальные проблемы филологии : сб. материалов регион. науч.-практ. конф. – Курган, 1999. – С. 35-37. 31. Санников В. З. Русский язык в зеркале языковой игры / В. З. Санников. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 544 с. 32. Сафонов А. Стилистика газетных заголовков / А. Сафонов // Стилистика газетных жанров. - М. : Наука, 1981. – С. 46-59. 33. Сербенська О. Мова газети в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства / О. Сербенська // Мовознавство. - 1988. - №4. - С. 21-26. 34. Симашко Т. В. Речевые приемы юмористических текстов: на страницах «Литературной газеты» / Т. В. Симашко // Речевые приемы и ошибки: типология, деривация и функционирование. – М., 1989. – С. 99-109. 35. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища школа, 1997. – 227 с.