Вступление:Розбудова банківського сектору повинна мати системний характер та орієнтуватися на зростання рівня і якості обслуговування підприємств та населення в усіх регіонах України. Кредити, що надаються комерційними банками, мають стати доступними та привабливими, банківські послуги – різноманітними та більш комплексними. В останні роки банківські установи України поступово стають активними учасниками регіонального фінансового ринку. Тому теоретико-методологічний підхід до дослідження банківської сфери саме з позиції регіональної системи є методологічно найбільш результативним, оскільки дозволяє глибоко досліджувати сучасні проблеми банківської діяльності. Подальшого вивчення на основі розробки теоретико-методологічних основ банківської діяльності потребує організаційно-економічний механізм управління банківськими ризиками для виявлення внутрішньої структури і характеру та особливостей функціонування банківської сфери в регіональних господарських структурах.
Значні фінансові втрати банків та їхніх клієнтів внаслідок світової фінансової кризи обумовили потребу в удосконаленні управління банківськими ризиками та його інфраструктури, під якою слід розуміти організаційне, інформаційне, методичне та програмне забезпечення ризик-менеджменту в банках. Проблема сутності ризику й управління ним на сьогодні одна з найактуальніших, що викликано змінами самого бізнесу та ускладненням і зростанням масштабів технологічних систем, які використовуються у бізнесі. Головними причинами змін виступають глобалізація ринків, зростання конкуренції, посилення податкового та законодавчого маневрування у економічній сфері, підвищення частоти мінливості цін, ріст обсягів і доступності інформаційних потоків та їх баз даних.
У вітчизняній економічній літературі науково-теоретичному обґрунтуванню суті й об’єктивної необхідності розвитку банківського ризик-менеджменту присвячені праці О. Барановського, А. Беліменко,
Л. Воробйова, О. Гудзь, А. Даниленко, Л. Донець, Ю. Єханурова, І. Жиляєва, Ю. Клочко, М. Козоріз, С. Ксьондз, Н. Кубай, А. Кисельова , Н. Максимова, В. Мікловда, П. Мягков, С. Соболя, В. Черняка, О. Щура й інших. Питання розвитку ризик-менеджменту кредитної діяльності банківських установ розглядали у своїх працях вітчизняні науковці і практики, зокрема, О. Вовчак, А. Кузнєцова, О. Лисенок, О. Мороз, С. Реверчук, М. Савлук та інші. Значний внесок у теорію та практику управління кредитними ризиками банків зроблено у працях М. П. Денисенка, В. М. Домрачева, В. Г. Кабанова, А. В. Ігнатенка, К. А. Чигирика, Г.О. Партина, Л.Я. Слободи та інших. Однак проблема формування ефективної системи ризик-менеджменту у банківській системі у вітчизняній літературі та публікаціях науковців недостатньо розроблена і висвітлена.