Выводы:На основі проведеного дослідження в курсовій роботі можна зробити наступні висновки.
Аналіз економічної літератури показав, що сьогодні не існує одно-значне трактування поняття ринку праці. Так, деякі дослідники визначають «ринок праці» як сферу обміну, місце, «де відбувається купівля-продаж робочої сили». На думку інших економістів, ринок праці являє собою суспільно-економічну форму руху трудового потенціалу.
Здебільшого ринок праці визначається як інститут або механізм, у якому покупці та продавці здійснюють процеси купівлі-продажу товару «робоча сила», вступаючи у відносини товарного обміну. Очевидно, що при визначенні поняття «ринок праці» багато уваги приділяється обміну через те, що ця сфера відіграє значну роль у системі суспільного виробництва і саме в ній відбуваються процеси купівлі-продажу товару.
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність.
Зайнятість населення – найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.
У 2011 році на ринку праці України спостерігались позитивні тенденції щодо зростання занятості населення та скорочення безробіття. Так, чисельність зайнятого населення, порівняно з 2010 роком, збільшилася на 58,2 тис. осіб і становила 20,3 млн. осіб. Рівень зайнятості населення зріс з 58,5% у 2010 році до 59,2% у 2011 році. Слід відзначити, що рівень безробіття в Україні був нижчим, ніж у середньому по країнах Євросоюзу.
Незважаючи на позитивні тенденції на ринку праці, проблемою залишається низький попит на робочу силу. Кількість вакансій, заявлених роботодавцями у 2011 році, становила 1,2 млн. одиниць та, у порівнянні з 2010 роком, практично не змінилась. Майже третина наявних вакансій була зосереджена у м. Києві, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях. У решті регіонів частка вакансій, від загальної їх кількості по країні, коливалася від 0,6% до 4,8%.
Для економіки України в сучасних умовах є характерним одночасне стимулювання попиту на робочу силу і зменшення її пропозиції. Так, з одного боку, в Україні в умовах появи значної кількості тимчасово незайнятих працівників, які звільняються в основному з виробничої сфери внаслідок структурної перебудови економіки, ліквідації збиткових підприємств, розширення приватних форм власності, виникає потреба в стимулюванні попиту на робочу силу.
Основним напрямом збільшення попиту на робочу силу є вдосконалення соціально-економічної структури економіки (встановлення різноманітних форм власності), основним елементом якого є приватизація, призначенням якої є створення потенційного інвестора.