Розвиток системи цивільного права

Содержание:Вступ 3 1. Розвиток і становлення системи цивільного права України 4 2. Система цивільного права в сучасній Україні 7 Висновок 11 Список використаної літератури 12  

Вступление:Історичний шлях розвитку України дуже тернистий, його вивчення і осмислення на даному етапі історичних та правових досліджень досить багатогранне і неоднозначне. Цивільне право нашої країни також розвивалося за власним, індивідуальним шляхом. Ці особливості в наслідку і стали основоположними у створенні системи цивільного права, прийняття цивільних кодексів. До того моменту, коли багато європейських держав активно розвивали приватнокапіталістичні господарства, Україна не знала такого шляху розвитку. Все досить просто, адже саме поняття приватної власності, зважаючи на кількість історичних подій, не визнавалося в нашій країні довгий час. Аж до кінця вісімнадцятого століття приватна власність перебувала в статусі привілеїв дворянства і тільки після ліберальних реформ перестала бути привілеєм. Власність перестала бути «приватною», тепер вона стала «особистою». Панування планової економіки не давало належного поштовху для розвитку цивільного права в тому контексті, який зараз вважається прийнятним. Система цивільного права потребувала багато нових змін, вдосконалення до суспільного життя. Будь-які угоди та договори так само були плановими і повністю регулювалися нормативними актами та законами, варто лише згадати, приміром, карткове отримання товарів. Таким чином, у радянський період сама суть цивільно-правового регулювання була змінена, і після розпаду СРСР суспільство зіткнулося з безліччю суперечностей у цій області. Що стосується сучасного стану системи цивільного права, то можна сказати, що вона знаходиться у стадії постійного розвитку. Великий вплив на це роблять постійно мінливі процеси у світовій економіці і в світовому суспільстві в цілому. Норми цивільного кодексу України поступово намагаються вийти на рівень відповідності з міжнародними нормами.  

Выводы:Загальновизнаними вимогами до законодавчої системи в цілому і окремих ланок є, по-перше, бажаність зменшення числа прийнятих законодавчих актів за допомогою їх укрупнення і, по-друге, уніфікація правового режиму при регулюванні однорідних відносин. Це загальний початок законотворчості, утворення системи права, має особливе значення для неосяжного цивільного законодавства, створюють економію при проведенні законопроектних робіт та суттєво підвищують ефективність правозастосовної діяльності. Неосяжність сфери цивільного права і прагнення міністерств і відомств, а також окремих представлених в органах державної влади соціальних груп мати власні і зручні для них закони призводять до того, що число законодавчих актів у галузі цивільного права в Україні помітно зростає. Це веде до ускладнення і зайвої диференціації законодавства і одночасно ускладнює вивчення і застосування правових норм як громадянами та юридичними особами, так і судовими органами. Сучасне Цивільне право України побудоване за пандектною системою. Воно поділяється на дві частини: Загальну та Спеціальну. ? Загальну частину цивільного права складають норми про: основні положення (цивільне законодавство, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення цивільних прав та виконання обов’язків, захист цивільних прав та інтересів); суб’єктів та об‘єктів цивільних прав; правочини; представництво; строки та терміни і позовну давність; ? Спеціальну частину цивільного права утворюють норми про: особисті немайнові права; речові права; інтелектуальну власність; зобов’язальне право; спадкове право.  

Литература:1. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-IV від 8.12.2004 р. : прийнята на п'ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. ? №30. ? ст. 141. (Серія видань «Офіційний документ»). 2. Цивільний кодекс України: за станом на 18 січня 2011 р. / Голос України. ? 2003. ? № 45 ? 48 с. 3. Правознавство : підручник / С. Е. Демський, В. С. Ковальський, А. М. Колодій та ін. ; за ред. В. В. Копєйчикова ; М-во освіти і науки України. ? 6-те вид., стереотип. ? Київ : Юрінком Інтер, 2002. ? 736 с. 4. Харитонов Є. О. Цивільне право України : підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. ? К. : Істина, 2004. ? 776 с. 5. Цивільне право України : Академічний курс. Загальна частина / за ред. Я. М. Шевченка. ? К. : Ін Юре. ? 2007. ? 518 с. 6. Цивільне право України : навчальний посібник / за заг. ред. І. A. Біркжова, Ю.О. Заїки. ? К. : Істина. ? 2005. ? 216 с. 7. Цивільне право України : підручник. У 2-х книгах / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін. ; під ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер. ? 2002. ? 458 с. 8. Цивільне право України : підручник у 2 кн. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. – Кн.2 – К. ? 2005 – 614 с. 9. Цивільне право України / Ч. Н. Азімов, М. М. Сибільов, В. І. Борисова та ін. ; за ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. – Х. : Право, 2000. ? 368 с.