Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (8044) 361 22 42
(8044) 361 22 52

email: info@7000.kiev.ua
Право»Судові системи та порівняльне судове право»

Проблеми запровадження суду присяжних в Україні

Карточка работы:3017-2012ф
Цена:
Тема: Проблеми запровадження суду присяжних в Україні
Предмет:Судові системи та порівняльне судове право
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Національна Академія Управління (НАУ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО НА СУД ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ 6 1.1. Місце суду присяжних у системі інститутів судової влади 7 1.2. Нормативно-правове регулювання права на суд присяжних 9 РОЗДІЛ 2. ОБОВ’ЯЗОК УЧАСТІ У СУДІ У ЯКОСТІ ПРИСЯЖНОГО ЗАСІДАТЕЛЯ 13 2.1. Участь громадян в судовому розгляді в якості присяжних засідателів: вітчизняний і зарубіжний досвід 13 2.2. Проблеми реалізації обов’язку присяжного засідателя в Україні 17 2.3. Суд присяжних за Кримінально-процесуальним кодексом 2012 р.: проблеми запровадження 19 ВИСНОВКИ 23 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26  
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми дослідження. Однією із фундаментальних основ демократичної правової держави, задекларованої в Конституції України, являється незалежна судова влада. Найважливішим складовим елементом вказаної влади є суд за участю присяжних засідателів, в якому головне питання правосуддя – питання про винність підсудного, – вирішується рядовими членами суспільства, що втілюють життєву мудрість і громадську совість, – присяжними засідателями, а не професійними суддями, що перебувають на державній службі. Частиною 1 ст. 127 Конституції України встановлено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Свого часу установа суду присяжних була принциповим демократичним нововведенням, що рішуче покінчило з суддівським свавіллям старорежимних монархій в Європі. Суд присяжних став «наріжним каменем», що склав фундамент судової реформи Російської імперії 1864 р., хоча він проіснував лише до 1917 р. Реставрація суду присяжних в Україні, що законодавчо почалася з прийняття Конституції у 1996 році, також спричинила масштабні зміни у галузевому законодавстві, перебудову усієї правоохоронної системи держави. Масштаб думок з питання відродження суду присяжних досить широкий – від повної упевненості у прогресивності цієї форми правосуддя до абсолютного її неприйняття – попри те, що суд присяжних передбачений Конституцією України, і, здавалося б, усі дискусії мають бути завершені. Проте, суперечка триває з двох основних питань: а) про роль суду присяжних. З одного боку, стверджується, що суд присяжних є найважливішою гарантією від необґрунтованого засудження невинного; з іншого боку, вважають, що суд присяжних не забезпечує невідворотність відповідальності за вчинений злочин; б) про ефективність суду присяжних. Супротивники реформи оцінюють її з точки зору досягнення цілей правосуддя в зіставленні з великими витратами, яких вимагає судочинство за участю присяжних. Вказаними обставинами і пояснюється актуальність дослідження нашої роботи. Метою даного дослідження є комплексний аналіз основних проблем становлення, розвитку і перспектив суду присяжних як одного з основних елементів судової влади. Для досягнення поставленої мети необхідним є вирішення наступних завдань: 1. Показати етапи становлення, розвитку і сучасного стану інституту суду присяжних в Україні. 2. Проаналізувати і узагальнити практику застосування правових норм, що регулюють діяльність суду присяжних. 3. Показати комплексний характер інституту суду присяжних, перспективи підвищення ефективності правової бази і обґрунтувати напрями її вдосконалення для конкретизації механізму взаємодії з іншими правоохоронними органами. Об’єктом дослідження є громадські стосунки, пов’язані з правовим регулюванням, організацією і діяльністю судів присяжних в Україні. Предметом дослідження служать теоретико-правові основи і нормативно-правове регулювання права на суд присяжних; реалізація обов’язку участі у суді у якості присяжного засідателя; порівняння вітчизняного і зарубіжного досвіду участі громадян в судовому розгляді в якості присяжних засідателів. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному дослідженні основних етапів становлення інституту суду присяжних в Україні, державного регулювання і забезпечення судової реформи в умовах громадянського суспільства і демократичної держави, питань оновлення основних сфер життєдіяльності українського суспільства. В основу методологічних підходів дослідження автором був покладений діалектичний метод. Крім того, широко застосовувалися такі методи дослідження, як історико-правовий, порівняно-правовий, системний, соціологічний, формально-юридичний. Теоретичною основою дослідження послужили праці з теорії і історії держави і права, конституційного права, а також з проблем формування та діяльності судових і правоохоронних органів. Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, що включають чотири підрозділи, висновків, списку використаних джерел.  
Объём работы:
23
Выводы:У будь-якій правовій державі повноцінний захист прав людини нерозривно пов’язаний з існуванням гуманного змагального судочинства, однією з ознак якого є інститут народного представництва. Інститут присяжних засідателів потрібний для розгляду і справедливого дозволу найбільш складних, суспільно небезпечних категорій кримінальних справ, уникнення трагічних судових помилок, виправити які іноді буває неможливо. Нині йде процес відродження суду присяжних в Україні. Введенню вказаного інституту передувало глобальне реформування усієї суспільно-політичної системи, яке триває і до цього дня. Необхідність реформи юстиції викликана як зовнішнім, так і внутрішнім чинником. Зовнішній чинник обумовлений тим, що, як повноправний член міжнародного співтовариства, наша країна пов’язана багатьма договорами, у тому числі і зобов’язанням про проведення судової реформи. Внутрішній чинник характеризується тим, що Україна виходить на якісно новий ступінь розвитку – формування правової держави. Суд присяжних оголив багато проблем українського правосуддя, виявив величезну дистанцію між системою кримінального судочинства і реаліями життя. У той же час він є засобом побудови цивілізованих стосунків між суспільством і судовою владою, забезпечуючи їх взаємну допомогу і контроль в процесі рішення загальних завдань. З метою затвердження судової влади як самостійної і впливової сили, незалежної у своїй діяльності від влади законодавчої і виконавчої, проводиться судова реформа. Одним з пріоритетних напрямів судової реформи є забезпечення визнання за обвинуваченим в скоєнні злочину права на розгляд його справи судом за участю присяжних засідателів у випадках, передбачених законом. На жаль, у силу впливу різних причин процес впровадження суду присяжних в Україні відбувається досить повільно. Перешкоди на шляху розвитку суду присяжних виникають, передусім, тому, що у період введення вказаного інституту у нашій країні ще не склалася сприятлива для цього політична обстановка, не була до кінця розроблена послідовність проведення реформи, не сформувалася фінансова база і елементарні правові традиції. Нині суд присяжних в Україні поступово зміцнює свої позиції, позбавляється від ролі «побічної» ланки судової системи, придбаває підтримку і визнання з боку населення. Проте досі виражаються сумніви в ефективності і доцільності наявності колегії присяжних засідателів в російському кримінальному процесі, прогнозується згортання судової реформи в області розвитку суду присяжних. На жаль, незважаючи на досить тривалий період існування, у діяльності інституту суду присяжних виявляються певні прогалини, тому відповідь на питання, чи зміцніє український суд присяжних, або буде знищений, як на початку минулого століття, залежить від того, чи будуть вирішені ключові проблеми, що виникли з початку функціонування суду присяжних в Україні. Вивчення процесу становлення інституту суду присяжних в Україні, а також пошук ефективних способів вирішення проблем, що накопичилися, вимагає комплексного підходу, у рамках якого потрібний перегляд правових, економічних, соціальних і інших аспектів. Існування суду присяжних у нашій державі передбачено Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально- та Цивільно-процесуальним кодексами України. На жаль, профільного закону, який би детально регулював функціонування суду присяжних, до цих пір не прийнято. Однією з найголовніших переваг суду присяжних в порівнянні з іншими формами вирішення кримінальних справ є досить високий рівень його безсторонності, продиктований тим, що присяжні, не будучи професійними суддями, вільні від внутрішніх психологічних установок, властивих фахівцям, над ними не тяжіє «вантаж минулого», одним з видів якого є погляд на підсудного як на злочинця. У той же час на безсторонність присяжних засідателів при вирішенні конкретної кримінальної справи все ж можуть впливати як внутрішні (світоглядні), так і зовнішні (наприклад, громадська думка, що сформувалася, про винність обвинуваченого) чинники, які заважають їм неупереджено оцінити досліджувані в судовому засіданні обставини справи. Якщо Конституція України передбачає теоретичні основи можливості існування суду присяжних, то практичну базу визначає новий Кримінально-процесуальний кодекс України та Цивільно-процесуальний кодекс. Без змін в КПК конституційна норма про суд присяжних в Україні все одно не працювала. Суд присяжних функціонуватиме лише в судах першої інстанції. Суд присяжних по новому КПК – це п’ять чоловік: два професійні судді і три «цивільних» присяжних засідателя. Формально схожа система працювала ще за часів СРСР, коли разом з суддями справи також слухали народні засідателі. У колегії суду присяжних «цивільні» вирішують питання факту – винен підсудний або ні, професійні судді визначають питання права – призначення покарання у разі визнання провини. Обвинувачений отримає право клопотати про суд присяжних тільки в тих випадках, коли покарання за інкримінованими йому статтями передбачає пожиттєве ув’язнення. Цивільно-процесуальний кодекс також передбачає вичерпний перелік можливостей розгляду справи судом присяжних. Отже, на даний момент в Україні детально не регламентовано існування суду присяжних, відсутні нормативно-правові акти, які б регламентували його діяльність. Ведуться суперечки щодо доцільності введення даної форми судочинства. Чи виправдає себе введення у дію у новому КПК України суду присяжних – покаже час. Тому у даній роботі розглянуто лише теоретичні засади його існування.  
Вариант:нет
Литература:1. Конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950) // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – Вип. 1. – К. , 1999. – С. 25 – 42. 2. Конституція України : Закон України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-IV від 8.12.2004 р. : прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. – К. : Велес, 2005. – 48 с 3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 // Відомості Верховної Ради Української. – 2012 – № 90-91. – Ст. 9-56. 4. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України. – 2010 – №41-42 №43 №44-45 – Ст. 529. 5. Бігун B.C. Правосуддя як форма здійснення судової влади народом. Анулювання закону судом присяжних / В.С. Бігун // Держава і право. – 2010. – №47. – С. 3-6. 6. Зубачова І.С. Доцільність створення інституту суду присяжних в Україні / І.С. Зубачова // Підприємство, господарство і право. – 2001. – №6.–С. 102-105. 7. Карнозова Л.М. Возрожденный суд присяжных. Замысел и проблемы становления / Л.М. Карзонова.– М. : NOTA BENE, 2000. – 366 с. 8. Карнозова Л.М. Суд присяжных в России: инерция юридического сознания и проблемы реформирования / Л.М. Карзонова // Государство и право. – 1997. – 10. – С. 50-58. 9. Коментар до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Електронний ресурс // Український молодіжний правничий союз. – Режим доступу : http://www.younglawyers.org.ua/view_comms/10 10. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология / В.Е. Коновалова. – Х. : Издатель СПД ФЛ Вапнарчук Н. Н., 2006. – 176 с. 11. Конституційне право зарубіжних країн : Навч. посібник / К.О. Горшеньова, В.О. Закоморна, О.М. Ріяка ; За заг. ред. В. О. Ріяки. – 2-е вид., допов. і перероб. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с. 12. Конституція України : Науково-практичний коментар / В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін.. – Харків : Право; Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с. 13. Кущин Микола. Суд присяжних: законодавче закріплення і проблеми впровадження у кримінальному судочинстві України / Микола Кущин // Юридична газета. – 2006. – №20. – С. 9-11. 14. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства / В.Т. Маляренко. – К. , Освіта. – 1999. – 188 с. 15. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія, практика / В.Т. Маляренко. – К. , Освіта. – 2004. – 484 с. 16. Мирзоев Гасан. Защита прав человека и роль правоохранительной системы государства в ее обеспечении / Гасан Мирзоев // Уголовное право. – 2006. – №3 (май-июнь). – С. 114-119. 17. Нечитайло О. Соціально-правова природа інституту присяжних у наукових поглядах професора О.Ф. Кістяківського / О. Нечитайло // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008. – № 79. – С. 13-15. 18. Пояснювальна записка від 16.03.2011 до проекту Закону України «Про суд присяжних в Україні» Електронний ресурс // Український молодіжний правничий союз. – Режим доступу : http://законъ.com/print:page,1,12173-poyasnyuvalna-zapiska.html 19. Пучинский В.К. Гражданский процесс зарубежных стран / В.К. Пучинский. – М., Зерцало. – 2007. – 609 с. 20. Русанова І.О. Суд присяжних як форма захисту громадян / І.О. Русанова // Університетські наукові записки. – 2007. – №4. – С. 425-431. 21. Спільний висновок щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи. Висновок № 588 / 2010. – Страсбург, 18 жовтня 2010. – 6 с. 22. Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України: Станом на 1 грудня 2010 року / В.Е. Теліпко. – К. : ЦУЛ, 2011. – 544 с. 23. Фурса С.Я. Інститут присяжних у цивільному процесі та Конституції України / Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. – К. : Видавець Фурса С.Я. : КНТ, 2006. – 96 с. 24. Чернишова Н.В. Судова влада в Україні : Навч. посіб. / Н.В. Чернишова. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 104 с. 25. Ясинюк М.М. Окреме провадження і народні засідателі: історико-правовий аспект / М.М. Ясинюк // Часопис Київського університету права. – Київ, 2009. – № 2. – С. 160-163. 26. Яценко Н.Г. Народні засідателі та суд присяжних у цивільному процесі: історія і сучасність / Н.Г. Яценко // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. – № 1. – С. 16-23.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (11)