Выводы:За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Визначено, що фінансовий аналіз є інструментом, який дає можливість оцінити поточний (моментна оцінка) та перспективний стан (інтервальна оцінка) підприємства, встановити його короткочасну чи довготривалу платоспроможність на підставі використання обґрунтовано вибраних методів аналізу, зокрема методу фінансових коефіцієнтів. Цей метод є відносно простим у використанні, відрізняється наочністю тлумачення результатів, а також дає можливість всебічно (системно) оцінювати фінансовий стан підприємства, а отже – успішність його функціонування. Він передбачає порівняння розрахованих показників з нормативними, середньогалузевими або показниками конкурентів
2. Запропоновано власне визначення фінансового стану: економічний термін, який характеризує реальну та потенційну фінансову здатність підприємства забезпечувати фінансування поточної та стратегічної діяльності, певний рівень саморозвитку та самофінансування підприємства, та дозволяє здійснювати погашення зобов’язань перед суб’єктами господарювання. Варто зазначити, що важливою характеристикою фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти спроможність підприємства розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов’язання. Спроможність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов’язаннями називають ліквідністю. Визначено, що в основі діагностики фінансового стану підприємства є такі загальнометодологічні принципи: системний підхід – відповідно до якого підприємство розглядають як складну кібернетичну систему, що складається із низки підсистем і знаходиться у постійному взаємозв’язку із зовнішнім середовищем; комплексний підхід – згідно з яким діагностування повинно охоплювати всі підсистеми та складові елементи організації; об’єднання статичних, динамічних і порівняльних оцінок, що передбачає необхідність діагностичного оцінювання як сьогодні, так і характеристики динаміки в часі та порівняння із нормативними, галузевими показниками конкурентів; поєднання кількісних та якісних оцінок – суть якого полягає в об’єднанні кількісних та якісних методів аналізу; врахування галузевої і регіональної специфіки підприємств: від попереднього до остаточного оцінювання – суть його полягає у сполученні методу експрес-діагностики з остаточною фундаментальною діагностикою фінансового стану підприємства.
3. Досліджено, що за умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Зазначено, що діагностика криз в організації – це сукупність методів, спрямованих на виявлення проблем, слабких і «вузьких» місць у системі управління, які є причинами неблагополучного фінансового стану й інших негативних показників діяльності. Діагностику можна розуміти і як оцінювання діяльності підприємства з погляду отримання загального управлінського ефекту, і як визначення відхилень існуючих параметрів системи від заданих спочатку, і як оцінювання функціонування організації в рухомому зовнішньому середовищі з метою запобігання кризам.
4. Обґрунтовано особливості проведення фінансового стану ХХХХ Виявлено, що економіко-правове забезпечення фінансового стану ХХХХ в основному ґрунтується на застосуванні таких нормативно-правових актів як: Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарський кодекс України та Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження Методичних рекомендацій із перевірки порівнянності показників фінансової звітності», Методичні рекомендації з аналізу фінансово-господарського стану підприємств і організацій та інші.
5. Виявлено, що ефективність фінансового стану ХХХХ значною мірою залежить від повноти та якості його інформаційної бази. Така база складається з двох груп документів: вхідної та вихідної. До складу вхідної документації можна включити нормативну, довідкову та облікову. Нормативна інформація – це збірники законів, підзаконних актів, інструкцій, положень, методичних вказівок і т.п. Виявлено, що загальновідомими формами облікової інформації ХХХХ є фінансова звітність підприємства, її суттєвим недоліком є низка аналітичність. Це не дає можливості з малими затратами часу виконати такі контрольні послуги, як розробка пропозицій з мінімізації податків, знаходження проблем і помилок у проведенні бізнесових операцій, виявлення та мобілізація резервів поліпшення господарської діяльності підприємства.
6. Досліджено, що при розробці структурної моделі інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану ХХХХ необхідно керуватися системним підходом, що передбачає визначення зв’язку і комплексне рішення всіх завдань фінансово-економічної діяльності на основі зовнішніх і внутрішніх інформаційних даних, що фіксуються у відповідних підсистемах. Процес інтеграції поширюється таким чином, що всякий розподіл підсистем управління на види утрачає своє теоретичне, інформаційне та організаційне значення. Побудовано концептуальну організаційно-інформаційну модель аналізу фінансового стану ХХХХ, дозволяє прийняти рішення щодо підвищення фінансового стану підприємства.
7. Проведено оцінку економічного потенціалу підприємства. Виявлено, що протягом 2007-2011 рр., майно ХХХХ зменшилося на 58165 тис. грн. або на 6,80 %; на скорочення валюти балансу вплинуло зменшення величини основних засобів на 47326 тис. грн. або на 5,71 %; скорочення обсягу дебіторської заборгованості за виданими авансами на 13621 тис. грн. або на 95,39 %; зменшення розміру грошових коштів в національній валюті на 70 тис. грн. або на 38,46 %; скорочення обсягу інших оборотних активів на 18329 тис. грн. або на 78,37 %. У загальній структурі активів найбільша частка належить необоротним активам – 99,36 % (2011 р.). Протягом 2007-2011 рр. спостерігаємо скорочення величини загального капіталу на 58165 тис. грн. або на 6,80 % – це пов’язано із зменшенням величини власного капіталу. Зокрема, величина власного капіталу протягом 2007-2011 рр. зменшилася на 103955 тис. грн. або на 39,09 %, а обсяг позикового капіталу зріс на 45790 тис. грн. або на 7,77 %. За період, що аналізується, ХХХХ фінансовий результат підприємства коливався – найбільше значення чистого прибутку спостерігаємо у 2008 р. – 2793 тис. грн., у 2009 р., по відношенню до 2008 р., відбулося стрімке скорочення показника на 2787 тис. грн.; станом на 31.12.2011 р., по відношенню до 2007 р. спостерігаємо зростання величини чистого прибутку на 3 тис. грн. або на 42,86 %.
8. Виявлено, що об’єктивними умовами забезпечення стабільної діяльності та фінансової стійкості ХХХХ є його платоспроможність, що визначає реальні фінансові можливості підприємства, здатність фінансувати свою діяльність, своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання. Аналізуючи коефіцієнти фінансової стійкості компанії ХХХХ, можна зробити висновок, що фінансова стійкість підприємства у 2011 р., порівняно з 2007 р., зменшилася. Це сталося в основному за рахунок впливу таких джерел фінансування: значного збільшення величини позикового капіталу на 45576 тис. грн. або на 7,76 %. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнти фінансової стійкості в компанії ХХХХ не відповідали нормативному значенню.
9. Обґрунтовано, що для оновлення рухомого складу, розширення кількості клієнтів та збільшення прибутків підприємству потрібно придбати пасажирський вагон. Так як, на підприємстві немає достатнього обсягу власних коштів, то запропоновано взяти кредит на купівлю даного пасажирського вагону. Аналізуючи період окупності затрат, доходимо висновку, що інвестиційний проект по придбанні пасажирського вагону окупиться швидко – за 74 дні.
10. Запропоновано альтернативний підхід до оцінювання фінансової стійкості ХХХХ на основі абсолютних показників є розрахунок індикаторів фінансової стійкості. Визначено, що забезпечення фінансової стійкості підприємства передбачає, що значення всіх індикаторів має бути принаймні більше за 0. Відповідно до варіантів поєднання значень індикаторів фінансової стійкості нами було розроблено систему ідентифікації стану фінансової стійкості підприємства. Відповідно до запропонованої методики проведений розрахунок фінансової стійкості підприємства та виявлено, що на підприємстві достатньо стабільна ситуація, так у 2010-2011 рр. ? ВОК < 0; ? ВДД > 0; ? ЗДЗ > 0, це свідчить про стійкий фінансовий стан на підприємстві, і означає, що запаси й витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних коштів, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів. Варто зазначити, що протягом 2009-2011 рр. на підприємстві існує нестача загальної величини джерел покриття запасів, яка виникла у зв’язку з невиконанням планів прибутку та наявністю заборгованості (несвоєчасні розрахунки).