Резерви зменшення собівартості продукції

Содержание:Вступ 3 1. Економічна сутність собівартості продукції 5 2. Чинники, що впливають на собівартість продукції 8 3. Методи обчислення собівартості продукції 12 4. Аналіз собівартості продукції XXXX 17 5. Планування собівартості продукції XXXX 23 6. Резерви зменшення собівартості продукції 27 Висновки 31 Список використаних джерел 34  

Вступление:Нова парадигма економічної системи потребує подальшої активізації теоретичних досліджень стосовно проблеми адаптації обліку собівартості виробництва до сучасних умов господарської діяльності, оскільки останні мають поліморфність визначення і застосування для аналітичних оцінок і управлінських рішень. Неоднозначність, яка є у визначенні самого поняття «собівартість», та відсутність методологічних акцентів стосовно їх змісту, суттєво знижують глибину розуміння, об’єктивність і системність підходу до цієї категорії та зумовлюють потребу в її подальшому уточненні. Визначення собівартості як економічної категорії є предметом дослідження таких учених як: В.В. Новожилов, В.Ф. Палій, В.І. Стоцький, М.Г. Чумаченко, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Н.Н. Грабової, М.В. Кужельного, Л.В. Нападовської, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка та інших. Багато питань у наукових працях трактуються по різному, обґрунтування деяких пропозицій не відповідає сучасним вимогам. Метою курсової роботи є розробка політики зменшення собівартості продукції. Виконання поставленої мети можливо при вирішенні наступних завдань: ? дослідження теоретичних аспектів собівартості продукції; ? визначення чинників, що впливають на собівартість продукції; ? оцінка методів обчислення собівартості продукції; ? аналіз собівартості продукції XXXX; ? проведення планування собівартості продукції XXXX; ? визначення резервів зменшення собівартості продукції. Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, які виникають в процесі управління витратами XXXX. Об’єктом дослідження у курсовій роботі є організаційно-економічна діяльність компанії XXXX, зокрема, питання політики управління витратами підприємства. Методи дослідження. Методологічною основою курсової роботи стали теоретичні аспекти політики управління собівартістю підприємства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розробки політики управління витратами підприємства, законодавчі та нормативні акти. У роботі використано положення системного підходу сучасної теорії фінансів, менеджменту, статистичних та економіко-математичних методів. У процесі дослідження використані такі методи: метод теоретичного узагальнення (для уточнення економічної сутності поняття «собівартість»), метод порівняльного і статистичного аналізу (для виявлення динамічних та структурних змін при дослідженні господарської діяльності XXXX), структурно-логічні методи (для розробки резервів зменшення собівартості продукції підприємства).  

Выводы:У процесі проведеного дослідження можна зробити такі висновки: 1. Визначено, що трактування поняття «собівартість» носить досить дискусійних характер. В економічній теорії поняттям «собівартість» нерідко оперують лише як категорією, яка відповідає вартості. Собівартість продукції у багатьох випадках розглядається тільки як показник, який використовується в практиці прогнозування, обліку, калькулювання і аналізу. Надано власне визначення собівартості як грошового еквіваленту, сплаченого за товари та послуги, які повинні принести поточні чи майбутні вигоди для організації. Собівартість продукції відображає рівень витрат підприємства на її виробництво та комплексно характеризує ефективність використання ним усіх ресурсів, організаційний та технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності праці. 2. Встановлено, що для ефективного управління витратами підприємницьких структур істотним є поділ чинників формування витрат на регульовані й нерегульовані. Регульовані чинники – це чинники, на які підприємницька структура може впливати в короткостроковому або довгостроковому періоді часу. Нерегульовані чинники – це ті чинники, які підприємство при ухваленні рішень не може змінювати. 3. Досліджено методи оцінки собівартості продукції та зазначено, що у практиці поширеним є метод розподілу загальновиробничих витрат пропорційно основній зарплаті виробничих робітників. Перевагою його є простота. Проте цей метод має й серйозні вади, що стосуються передусім розподілу витрат на утримання та експлуатацію машин й устаткування в складі загальновиробничих витрат. По-перше, зарплата не є точною базою розподілу зазначених витрат, оскільки за умов різного рівня механізації праці вона адекватно не відображає витрат машинного часу; по-друге, за такого розподілу витрати на кожний виріб обчислюються як середні по підрозділу, незалежно від того, на якому устаткуванні він обробляється; по-третє, за комплексної механізації та автоматизації виробництва функції робітників змінюються в бік контролю і регулювання роботи виробничих систем. Зазначено, що у системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів тощо. 4. Об’єктом дослідження у курсові роботі є XXXX. Станом на 31.12.2011 р., порівняно з аналогічним періодом попереднього року, собівартість реалізованої продукції XXXX зросла на 31822,6 тис. грн. або на 13,5%, що привело збільшення витрат на 1 грн. товарної продукції на 0,4%. Протягом 2009-2011 рр. прибуток від випуску товарної продукції збільшився на 4095,0 тис. грн. або на 303,20%, що спровокувало стрімке зростання рентабельності випущеної продукції на 1,33%. Чистий дохід від реалізації продукції протягом 2011 р., по відношенню до показника 2010 р., зріс на 42360,2 тис. грн. або на 13,3%; також збільшилася величина собівартості реалізованої продукції на 34997,8 тис. грн. або на 13,5%. Станом на 31.12.2011 р., порівняно з 2010 р., фінансові результати від операційної діяльності зросли на 1642,7 тис. грн. або на 34,1 %, натомість, фінансові результати підприємства від звичайної діяльності до оподаткування зменшилися на 28,6 тис. грн. або на 0,9%. Протягом 2009-2011 рр. в XXXX спостерігається позитивна економічна ситуація – показник чистого прибутку зріс на 2864 тис. грн., що свідчить про проведення різних ефективних організаційних заходів маркетингової політики збуту. 5. Запропоновано прогнозну модель собівартості продукції XXXX. Виявлено, що протягом 2012-2014 рр. прогнозується зростання величини собівартості продукції XXXX – у 2014 році, порівняно з 2011 роком, відбудеться зростання собівартості на 169481 тис. грн. або на 57,44%. Прогнозується, що підвищення величини собівартості продукції XXXX відбудеться за рахунок зростання обсягу продажу хлібобулочної продукції, підвищення кваліфікації персоналу та розширення ринків збуту для забезпечення конкурентної переваги досліджуваного підприємства. 6. Обґрунтовано проводити зменшення витрат в XXXX на основі впровадження конденсаторних установок. За суб’єктивним спостереженням впровадження у технологічний процес підприємства енергозберігаючої технології дозволить підвищити дохід XXXX на 5%. Аналізуючи період окупності затрат, доходимо висновку, що проект впровадження енергозберігаючої технології в XXXX окупиться швидко – протягом перших двох місяців. Відповідно до розрахованого значення NPV, можна сказати, що впровадження енергозберігаючої технології в XXXX є доцільною, адже NPV > 0.  

Литература:1. Методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості : Наказ Державного комітету промислової політики від 09.07.2007 р. № 373. – К., 2007. 2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. 3. Басманов И. А. Теоретические основы учета и калькулирования себестоимости промышленной продукции / И. А. Басманов. – М. : «Финансы», 1970. – 167 с. 4. Бехтерева Е. В. Себестоимость: рациональный и эффективный учёт расходов : практ. пособие / Е. В. Бехтерева. – Москва : Омега-Л, 2007. – 152 с. 5. Бойчик І. М. Економіка підприємства : Навч. посібник / І. М. Бойчик. – К. : Атіка, 2004. – 480 с. 6. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік : підручник для студентів спеціальності 7.050.106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Давидюк, Н. М. Малюга, Л. В. Чижевська ; за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : Рута, 2002. – 480 с. 7. Бутенко О. П. Визначення чинників, що впливають на собівартість продукції з використанням вторинної сировини / О. П. Бутенко, А. Б. Гур'янов, І. В. Барабанов // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 35. – С. 125-128. 8. Грещак М. Г. Управління витратами : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М. Г. Грещак, О. С. Коцюба. – К. : КНЕУ, 2002. – 131 с. 9. Данілов О. Д. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях : Навч. посібник / О. Д. Данілов, Т. В. Паєнтко. – К. : ЦУЛ. – 2011. – 256 с. 10. Економіка підприємства / За ред. С. Ф. Покропивного. – К. : КНЕУ, 2003. – 219 с. 11. Ефремова А. А. Себестоимость: от управленческого учета затрат до бухгалтерского учета расходов : пособие / А. А. Ефремова. – М. : Вершина, 2006. – 208 с. 12. Завгородній В. П. Бухгалтерський учет в Украине : учебно-практическое пособие / В. П. Завгородній. – К. : А.С.К., 1999. – 864 с. 13. Ільєнко Н. Собівартість продукції та її формування / Н. Ільєнко, С. Савкова // Справочник экономиста. – Квітень, 2005. – 5-10 с. 14. Карпова Т. П. Управленческий учт : уч. для вузов / Т. П. Карпова. – М. : ЮНИТИ, 2003. – 350 с. 15. Комиссарова И. П. Трансформация учета расходов организации: методология и практика / Ирина Петровна Комисарова. – М. : Изд-во «Бухгалтерский учет», 2002. – 224 с. 16. Костакова Л. Д. Собівартість продукції в контексті системи управління витратами та характеристика чинників, що на неї впливають / Л. Д. Костакова, А. Г. Костаков // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2009. – №4 (20). – С. 60-64. 17. Мизиковский И. Е. Генезис управленческого учета на отечественных предприятиях : монография / Игорь Ефимович Мизиковский. – М. : Экономистъ, 2006. – 199 с. 18. Назарбаєва Р. Затрати чи витрати: чи є різниця? / Р. Назарбаєва // Бухгалтерія. – 2004. – № 23. – С. 53-57. 19. Нападовська Л. В. Управлінський облік / Л. В. Нападовська. – Дніпропетровськ, 2000. – 450 с. 20. Палий В. Ф. Основы калькулирования / В. Ф. Палий. – М. : Финансы и статистика, 1987. – 288 с. 21. Пархоменко В. М. Собівартість і фінансові результати у податковому законодавстві / В. М. Пархоменко // Бухгалтерський облік і аудит. – 1996. – № 4. – С. 2-6. 22. Пилипів Н. І. Облік і контроль затрат на газотранспортних підприємствах : монографія / Н. І. Пилипів. – Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2007. – 364 с. 23. Пічугіна Т. С. Оцінка систем обліку витрат / Т. С. Пічугіна, Н. І. Гордієнко // Научно-технический сборник. – 2003. – №52. – С. 124-128. 24. Подпрятов Г. І. Зберігання і переробка продукції рослинництва : посібник / Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. – К. : Мета, 2002. – 495 с. 25. Поляк Г. Б. Управління витратами суб’єктів господарювання : навч. посібник / Г. Б. Поляк. – К. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 368 с. 26. Попов О. Управління витратами / О. Попов // Економічна енциклопедія. ? У 3-х томах. – Т. 3. – К. : Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с. 27. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства : Навч. посібник / Г. В. Савицька. – К. : «Знання», 2005. – 654 с. 28. Стуков С. А. Система производственного учета и контроля : пособие / С. А. Стуков. – М. : Финансы и статистика, 1988. – 234 с. 29. Управление затратами на предприятии : учебное пособие / В. Г. Лебедев, Т. Г. Дроздова, В. П. Кустарев, А. Н. Асаул, И. Б. Осорьева ; под общ. ред. Г. А. Краюхина. – СПб : Издательский дом «Бизнес-пресса», 2003. – 256 с. 30. Череп А. В. Управління витратами суб’єктів господарювання : монография / А. В. Череп. – Х. : ВД «ІЕЖЕК», 2007. – Ч.І. – 368 с. 31. Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства : навч. посібник / Ю. С. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 656 с. 32. Офіційний сайт ХХХХ Електронний ресурс. – Режим доступу: http://