Лінгвокульторологічний аспект формування вторинної номінації англійської та української мов

Содержание:SUMMARY 3 ВСТУП 8 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ У ЛІНГВІСТИЦІ 12 1.1. Розмежування понять первинної і вторинної номінацій 12 1.2. Механізм та основні принципи формування вторинної номінації 20 1.3. Метафора як джерело вторинної номінації 26 1.3.1. Метафора як об’єкт дослідження 26 1.3.2. Напрями вивчення метафори 29 1.3.3. Лінгвокультурний аспект вивчення метафори 36 Висновки до розділу І 38 РОЗДІЛ ІІ. ЛІНГВОКУЛЬТОРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ 40 2.1. Основні засади порівняльного вивчення метафори як об’єкту вторинної номінації 40 2.2. Лінгвокульторологічний аспект формування метафоричних моделей поняття «lady» в англійській мові 46 2.3. Лінгвокульторологічний аспект формування метафоричних моделей поняття «жінки» в українській мові 58 2.4. Порівняльний аналіз метафоричних моделей в англійській та українській мовах 66 Висновки до розділу ІІ 70 ВИСНОВКИ 72 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 75 ДОДАТКИ 84  

Вступление:Проблема номінації, вивчення її механізмів представляє особливий інтерес для сучасних лінгвістів. Стрімко мінливі соціально-історичні умови, розвиток науки і техніки, виникнення нових реалій, відхід старих і поява нового значення давно минулих лексем – все це призводить до значної зміни лексичного складу мови. Проблемам теорії мовної номінації присвячено низку праць сучасних дослідників – В.Н. Телії (1977), В.Г. Гака (1972, 1977), Г.В. Колшанського (1980), О.С. Кубрякової (1977), В.І. Шадріна (1996). Питання вторинної номінації досліджувалися в роботах Є.В. Гуськової (1977), Е.С. Годінера (1983), Є.Ю. Яценко (1986), Заботкіної В.І. (1988), Л.Н. Шевченка (1991), А.Х. Мерзлякова (1995), Ф.И. Карташкової (2001). Дані дослідження проводилися в основному на матеріалі російської, німецької та французької мови, при цьому порівняно невелика увага приділялася механізму виникнення англійських вторинних номінацій у спецтекстах, а також факторів, що сприяють використанню наявних у мові форм для позначення нових реалій. Із сучасних українських вчених, які вивчали особливості вторинної номінації в германістиці, варта згадати дисертаційне дослідження Л. А. Ковбасюк «Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом «кольороназва» в сучасній німецькій мові» та Микитюк І.М. «Функціонування вторинної композиційно зумовленої номінації у художньому тексті (на матеріалі короткого англомовного оповідання)». Як відомо, вторинна номінація створюється в результаті семантичного переосмислення загальновживаної лексики, термінів, слів професійної сфери, жаргонізмів та ін. Лексика як сама рухлива частина мовної системи найбільш схильна до трансформацій. У сучасному світі поряд з соціальними змінами відбуваються науково-технічні і культурні процеси, які відбиваються в мовній системі. Вивчення номінативних процесів, що супроводжують ці зміни, – (вичленення, найменування нових реалій і відображення їх у мовному узусі) знаходиться в центрі уваги лінгвістів, філософів, психологів і логіків. Проникнення в особливості дії механізму мовної номінації в дискурсі особливо актуально в даний період, коли зростає свідомість людини. Актуальність дослідження: проблеми номінації постійно привертають увагу дослідників: ретельному аналізу піддаються гносеологічні, соціальні і власне лінгвістичні аспекти номінації. Тому актуальність дослідження визначається самим зверненням до проблеми номінації, питання про типологію номінацій і склад номінативних одиниць; вивчення різних способів вторинної номінації. Актуальність порівняльного дослідження метафоричних моделей як об’єкту вторинної номінації в американському і українському дискурсі зумовлена, по-перше, перспективністю подальшого розвитку теорії метафори, по-друге, необхідністю порівняльного вивчення метафоричних моделей, що дозволяє краще зрозуміти специфіку національної картини світу, по-третє – доцільністю продовження вивчення особливостей впливу англійської мови, що є міжнародною та найбільш поширеною, на українську комунікацію. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в пропонованій роботі вперше зроблена спроба вивчення механізму створення вторинних номінацій на матеріалі дискурсу англійської мови в зіставленні з українською мовою. Об’єктом дослідження є вторинні номінації в українській та англійській мовах, що позначають поняття «жінка». Предметом дослідження є лінгвокульторологічний аспект формування вторинної номінації в англійській та українській мовах. Метою дослідження є проведення комплексного аналізу лінгвокульторологічного аспекту формування вторинної номінації в англійській та українській мовах. Мета дослідження зумовила розв’язання наступних завдань: 1. Розмежувати понять первинної і вторинної номінацій. 2. Розглянути механізм та основні принципи формування вторинної номінації. 3. Проаналізувати явище метафори як джерела вторинної номінації. 4. Розглянути основні напрями вивчення метафори, а також лінгвокультурний аспект вивчення метафори. 5. Дослідити лінгвокульторологічний аспект формування метафоричних моделей англійської мови. 6. Проаналізувати лінгвокульторологічний аспект формування метафоричних моделей української мови. 7. Провести порівняльний аналіз метафоричних моделей в англійській та українській мовах. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що дослідження є певною спробою у вивченні такого складного явища, як вторинна номінація. У магістерській роботі систематизовано та уточнено ряд теоретичних поглядів на вторинну номінацію. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати можуть бути використані на лекційних та практичних заняттях з теоретичного курсу «Лексикологія», при укладанні навчальних посібників і методичних рекомендацій щодо практичного курсу англійської мови та перекладу, а також у такій невивченій сфері як переклад дискурсу. Таким чином, результати дослідження можуть бути використані в наукових дослідженнях студентів з тематики вторинної номінації. Основними методами аналізу матеріалу є семантичний стилістичний аналіз, компонентний аналіз, метод узагальнення спостереження, а також методика семантичного моделювання. В якості матеріалу для дослідження використовувалися тлумачні словники української та англійської мов, а також фразеологічні словники та словники сленгу. Всього проаналізовано 154 метафоричних слововживань (75 вторинних номінацій в англійській мові та 79 номінацій в українській мові). Структура дослідження визначається її завданнями і відображає основні етапи і логіку розвитку дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. У вступі подано характеристику основних параметрів дослідження: на фоні аналізу спеціальної наукової літератури за темою дослідження формулюється актуальність поставленої проблеми, визначаються об’єкт, предмет і методи дослідження, позначається його мета і обумовлені нею завдання, формулюється наукова новизна, її теоретична та практична значущість, окреслюються використані методи. У першому розділі створюється теоретична база дослідження. Розглядаються такі основні проблеми як розмежування понять первинної і вторинної номінацій, механізм та основні принципи формування вторинної номінації, метафора як джерело вторинної номінації, основні напрями вивчення метафори та лінгвокультурний аспект вивчення метафори. Другий розділ зосереджено на аналізі лінгвокульторологічного аспекту формування вторинної номінації в англійській та українській мовах. У розділі розглядаються основні засади порівняльного вивчення метафори та проводиться детальний порівняльний аналіз метафоричних моделей в англійській та українській мовах. У висновку подаються основні результати дослідження, намічаються перспективи подальшого порівняльного дослідження вторинної номінації в українській та англійській мовах.  

Выводы:У даній роботі була зроблена спроба виявлення, систематизації та опису вторинних номінацій поняття «жінка» за допомогою аналізу об'єктивації цього поняття фразеологічними одиницями англійської та української мови. Поняття «жінка» визначається як складне ментальне утворення, що об'єднує в собі всі національно і культурно обумовлені уявлення про жінку, що склалися в англомовній та україномовній свідомості та відображають буденну філософію народу і своєрідність національного менталітету Результати порівняльного аналізу представлені в таблицях Додатку. Дані таблиці 1 показують, що фразеологічні одиниці є засобами вторинної номінації, які актуалізують 10 ознак поняття «жінка», а саме: статева ознака, фізичні ознаки, ментальні ознаки, естетичні ознаки, психологічні ознаки, чуттєво-статеві ознаки, етичні ознаки, соціальні ознаки, професійні ознаки та репродуктивні ознаки. Вторинна номінація характеризується додатковими ознаками, що є основою метафоричного перенесення і для поняття «жінка» включають наступні метафоричні типи (моделі): анімалістична метафора, вегетативна метафора, артефактна метафора, гастрономічна метафора, релігійно-міфічна метафора, контейнерна метафора та вітальна метафора. Найбільш частотні типи перенесень виражають наступні моделі, які відображають стереотипні уявлення про жінку в англомовній культурі: 1) у групі зовнішніх ознак: «літня жінка як стара тварина»; «фізично приваблива жінка як граційна тварина, міфічна істота, річ чудової якості, солодкий кондитерський виріб, естетично приваблива річ»; «фізично неприваблива жінка як тварина, масивний предмет»; 2) у групі внутрішніх ознак: «сексуальна жінка як річ чудової якості, граційна тварина»,» жінка-сексуальний об'єкт як річ, їжа»; «асексуальна жінка як неприваблива тварина», 3) в групі етичних ознак: «розпусна жінка як (легкодоступна) річ»; «повія як особа, що характеризується постійним перебуванням у певному місці, задоволення, товар». Найбільш частотні типи перенесень виражають наступні моделі, які відображають стереотипні уявлення про жінку в україномовній культурі: 1) у групі зовнішніх ознак: «літня жінка як стара тварина»; «фізично приваблива жінка як річ чудової якості, солодкий кондитерський виріб, те, що впливає на серце і очі, естетично приваблива річ»; «фізично неприваблива жінка як старий мішок, контейнер для зберігання непотрібних речей, стара тварина»; 2) у групі внутрішніх ознак: «сексуальна жінка як річ чудової якості, гаряча річ / їжа, смачна їжа»,» жінка-сексуальний об'єкт як річ, їжа, частина тіла»; «асексуальна жінка як захолола їжа, річ, не придатна для вживання, холодна частина тіла», 3) в групі етичних ознак: «розпусна жінка як річ, тварина»; «повія як товар, їжа». Як показали результати дослідження, найбільш деталізовану експлікацію у метафоричних найменуваннях англійської мови отримують ті ознаки поняття «жінка», які характеризують жінку як об'єкт естетичної насолоди і сексуального задоволення. Так, серед зовнішніх ознак поняття «жінка» домінує власне естетична ознака «привабливість»; серед внутрішніх ознак – чуттєво-статеві ознаки «сексуальність» і «сексуальний об'єкт»; серед етичних – негативна ознака «статева розбещеність». Також виявляються фізична (вік, повнота), естетично негативна (непривабливість), ментальна (розум / дурість), психологічна (характер, поведінку), негативна чуттєво-статева (асексуальність), власне етична (цнотливість), сімейна (дружина) і несімейна (стара діва) ознаки. Як відомо, формування і розвиток понять відбувається під впливом цілого ряду соціальних, історичних і національно-культурних факторів, що знаходить своє відображення в мові, в тому числі в метафорі. Слід зазначити, що поняття «жінка» є базовим концептом культури, який існує і розвивається в нерозривному зв'язку з поняттям «чоловік» в рамках фундаментальної для всієї історії людської культури опозиції «чоловіче – жіноче». Зіставлення даних про результати дослідження цих двох понять, а також вивчення даних понять в їх взаємозв'язку і в порівнянні один з одним могли б дати більш глибоке розуміння суті кожного поняття окремо. Цікавим також видається вивчення лексико-фразеологічних засобів об'єктивації поняття «жінка» і «чоловік» в динаміці на різних етапах історії лінгвокультурної спільноти. Використаний у роботі підхід може бути застосований для докладнішого дослідження метафоричних найменувань на ширшому текстовому матеріалі чи матеріалі певного історичного періоду, а також може прислужитися для порівняльно-зіставного підходу до вивчення метафоричних найменувань на матеріалі кількох мов.  

Литература:1. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи / Языковая номинация. Виды найменований: Под. ред. Б.А. Серебренникова, А.А. Уфимцевой. – М.: Высшая школа, 1977. – 360 с. ? C. 95. 2. Алексеева Л.М. Метафоры, которые мы выбираем (опыт описания индивидуальной концептосферы) / С любовью к языку: Сб. научных трудов. – Москва – Воронеж: Ин-т языкознания РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. – С. 288-298. 3. Амирова Т.А., Ольховикова Б.А., Рождественский Ю.В. Очерки по истории лингвистики. – М.: Наука, 1975. – 559 с. ? С. 52-53. 4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – Л. : Наука, 1981. – 295 с. ? С. 136. 5. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции / Новое в зарубежной лингвистике. Логика и лингвистика (Проблемы референции). – М.: Прогресс, 1982. – С. 304-350. 6. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 5-32. 7. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) / Лингвистика и поэтика метафоры. – М.: Наука, 1979. – С. 147-173. 8. Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Русская политическая метафора (материалы к словарю). – М.: Институт русского языка АН СССР, 1991. – 193 с. ? С. 15. 9. Блек M. Метафора / Теория метафоры. – М., Наука – 1990. – С. 153-172. 10. Блинова О.И. Образность как категория лексикологи / Экспрессивность лексики и фразеологии : Сб. науч. тр. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1983. – С. 3-11. 11. Бойко Н. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти: монографія. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. – 552 с. ? С. 294. 12. Булыгина Т.В. Особенности структурной организации языка как системы и методы ее исследования. – М., Наука, 1991. – 269 с. ? С. 17. 13. Вежбицкая А. Сравнение – градация – метафора / Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 133-153. 14. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. – К.: Наукова думка, 1986. – 142 с. ? С. 103, 111. 15. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / Языковая номинация. Общие вопросы. – М.: Наука, 1977. – С. 230-294. 16. Гак В.Г. О двух типах знаков в языке / Язык как знаковая система особого рода : материалы конференции. – М.: Наука, 1967. – С. 14-18. 17. Голодов А. Г. Зооморфные метафоры в разговорно окрашенной специальной лексике и проблемы их перевода (на материале разговорного варианта немецкого языка футбола) // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-79781.html 18. Грехнёва Л.В. Особенности перифрастической номинации / Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. – 2009. – С. 207-210. 19. Гусарова И.Б. Вторичная номинация в английских кинематографических текстах XX века : Дис. ... канд. филол наук : 10.02.04. – М.: Наука, 2003. – 177 с. ? С. 23. 20. Гусєв С. С. Наука и метафора. – Л.: Изд-во Лен-го ун-та, 1984. – 151 с. ? С. 82. 21. Дэвидсон Д. Что означают метафоры / Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 173-193. 22. Дмитришин Л.Я. Метафоричні структури у творчості поетів Празької школи : дис. ...канд. філол. наук : 10.02.01. – Луцьк, 2006. – 285 с. ? С. 19. 23. Евтушевський Ю.И. О природе, типах и направлениях изучения вторичной номинации в современном английском языке / Вторичная номинация в современном английском языке: Межв. сб. научн. тр. – Пятигорск: Пятигорский пединститут, 1987. – С.116-128. 24. Єщенко Т.А. Метафора в українській поезії 90-х років XX ст. : автореф. дис. ... канд.філол. наук : 10.02.01. – Запоріжжя, 2001. – 18 с. ? С. 9. 25. Жлуктенко Ю.А. Номинативные аспекты словосочетания / Проблемы варъирования языковых единиц. – Киев: УМКВО, 1990. – С. 84-93. 26. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. – Донецк: Донбасс, 1998. – 252 с. ? С. 96. 27. Иванюк Б. П. Метафора и литературное произведение. – Черновцы: Рута, 1998. – 252 с. ? С. 23-96. 28. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования / Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И.А. Стернина. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 2001. – С. 75-79. 29. Карташкова Ф.Й. Косвенная номинация в английском языке: деятельностно-процесуальный поход : Автореф. дис. ... докт. филол. наук : 10.02.04 ; Санкт-Петербург. гос. ун-т. – СПб., 2001. – 33 с. ? С. 3. 30. Кащеева М.А. Пополнения словарного состава английского языка в связи с изменениями в общественно-политической жизни Англии 14-15 веков: Автореф. дис….канд.филол.наук. – Л., 1955. – 19 с. ? С. 18-19. 31. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации / Языковая номинация. – Т. 1. – 1978. – С. 54-63. 32. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте / В кн.: Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1976. – С. 5-81. 33. Кочерган М.П. Слово і контекст. – Львів: Вища школа, 1980. – 183 с. ? С. 13-21. 34. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: курс лекций. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. – 284 с. ? С. 12. 35. Кубрякова Е.С. Новые единицы номинации в перекраивании картины мира как транснациональные проблемы / Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы I междунар. науч. конф. – Москва-Тамбов, 2004. – Т. 1. – С. 9 36. Кубрякова Е.С. Номинативний акт и его когнитивно-прагматические аспекты / Когнитивный и коммуникативный аспекты английской лексики: Сб. научн. тр. МГЛУ. – 1990. – Вып. 357. – С. 9-13. 37. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М.: Наука, 1986. – 158 с. ? С. 31, 37. 38. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: РАН, 1997. – 331 с. ? С. 16, 42. 39. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века (опыт парадигмального анализа) / Язык и наука конца XX века. – М.: Изд-воРГТУ, 1995. – С. 145-231. 40. Лабащук М. С. Типология метафоры. – Т.: Підруч і посіб., 2004. – 154 с. ? С. 82-83. 41. Лебєдєва Т.Б. Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові : Автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2002. – 20 с. ? С. 6. 42. Левашов Е.А. Вторичная номинация в сфере разговорно-профессиональной речи / Новые слова и словари новых слов. – СПб.: Инст-т лингв. Исслед. РАН, 1997. – С. 85-91. 43. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского язика: монография. – К.: АСА, 1998. – 362 с. ? С. 116. 44. Маковский М.М. Язык – Миф – Культура. Символы жизни и жизнь символов. – М.: Русские словари, 1996. – 330 с. ? С. 71. 45. Маслова В.А. Лингвокультурология. – М.: Изд. центр «Академия», 2001. – 208 с. ? С. 8, 34. 46. Матезиус В. О системном грамматическом анализе / Пражский лингвистический кружок. – М.: Прогресс, 1967. – С. 226-238. 47. Мелентьева М.Г. К вопросу об изучении метафоры / Studia Linguistica. Слово, предложение и текст как интерпретирующие системы. – СПб.: Тригон, 1999. – Вып. 8. – С. 339-343. 48. Мягкова Е.Ю. Проблемы исследования метафоры / Языковое сознание: формирование и функционирование: Сб. ст. / Под ред. Н.В. Уфимцевой. – М.: Ин-т языкознания РАН, 1998. – С. 123-128. 49. Никитин М.В. Функциональная типология языковых единиц и проблема лексического значения. – Владимир: Астра, 1975. – 328 с. ? С. 136-153. 50. Новиков Л.А. Семантика русского языка. – М.: Выш. шк., 1982. – 272 с. ? С. 21. 51. Опарина Е.О. Исследование метафоры в последней трети XX века / Лингвистические исследования в конце XX века : Сб. обзоров. – М.: Выш. шк., 2000. – С. 186-214. 52. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. – Д.: Просвещение, 1980. – 270 с. ? С. 54-86. 53. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу / Вопросы языкознания. – 1990. – №3. – С. 135-146. 54. Пименова М.В., Кондратьева О.К. Введение в концептуальные исследования: учебное пособие,. – Кемерово: Наука, 2005. – Вып. 5. – 150 с. ? С. 22. 55. Попович Р.Г. Номінативний аспект іспанської водогосподарської термінології : Автореф. дис. …канд. філол. наук : 10.02.05 ; Київськ. ун-т ім Т. Шевченка. – 1993. – 23 с. ? С. 1. 56. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К.: Изд-во укр. фитосоциологического центра, 2000. – 248 с. ? С. 12. 57. Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. – СНб.: Наука, 1993. – 151 с. ? С. 30, 47-51. 58. Сліпушко О. Давньоукраїнський бестіарій. – К.: Дніпро, 2001. – 144 с. ? С. 11. 59. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. – М.: Наука, 1985. – 333 с. ? С. 56-61. 60. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М.: Выш. шк., 2007. – 192 с. ? С. 4-27. 61. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды / Языковая номинация. Виды наименований; под ред. Б.А. Серебренникова. – М.: Наука, 1977. – С. 129-221. 62. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 143 с. ? С. 81, 177. 63. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 173-204. 64. Телия В.Н. Номинация / Языкознание. Большой Энциклопедический Словарь; Гл. ред. В.Н. Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая советская Энциклопедия, 1998. – С. 336-337. 65. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М.: Выш. шк., 1968. – 272 с. ? С. 3-15. 66. Халина Н.В. Общие вопросы герменевтики / Герменевтический анализ: филологические аспекты понимания. – Барнаул: Изд. АГУ, 1998. – С. 81-89. 67. Хомяк Н.В. Механизм вторичной номинации / Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2012. – №14 (249). – С. 112-119. 68. Хомяк Н.В. Формирование номинативного значения / Язык: история и современность. – Луганск, 1999. – С. 111-119. 69. Хомяк Н.В. Semasiological approach to the word study / Вестник ЛГПУ. – 2002. – С. 160-164. 70. Чендей Н.В. Поетико-когнітивний потенціал метафор стихій в англійській та українській мовах: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17. – Київ, 2009. – 22 с. ? С. 2-7. 71. Черемухина Т.К. К проблеме сопоставления языковой и речевой номинации : Дис. ... канд. филол. наук : 10.02.05. – М., 1980. – 212 с. ? С. 16. 72. Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры (1991 – 2000): монография; Урал. гос. пед. ун-т. – Екатеринбург, 2001. – 238 с. ? С. 11, 44-46, 72, 171. 73. Шепитько С.В. Механизм вторичной номинации (на материале общенаучных глаголов) / Вiсник ЗНУ. – 2000. – Випуск №1. – С. 1-5. 74. Шмелев Д.П. Слово и образ. – М.: Наука, 1964. – 120 с. ? С. 15-32. 75. Язык и моделирование / Социальные взаимодействия / Общ. ред. В.В. Петрова. – М.: Прогресс, 1987. – 484 с. ? С. 102. 76. Языковая номинация. Общие вопросы / Под ред. Б.А. Серебренникова. – М.: Наука, 1977. – 359 с. ? С. 3-4, 9, 25, 129, 292. 77. Apter М. Metaphor as Synergy / Metaphor: Problems and Perspectives. – Brighton: Harvest Park, 1982. – P. 77-91. 78. Black M. Models and Metaphor. – NY.: Basic Books, 1962. – 267 p. ? Р. 24, 190. 79. Сharteris-Вlack J. Corpus Approaches to Critical Metaphor Analysis. – N.Y.: Palgrave Macmillan, 2004. – 280 p. ? Р. 4-23. 80. Galperin L.R. Stylistics. – M.: Higher School, 1971. – 344 p. ? Р. 126-143. 81. Goatley A. The Language of Metaphors. – London and NY: Routledge, 1997. – 360 p. ? Р. 38. 82. Godel R. De Saussure’s system of linguistics. / R. Godel // Current trends in European and American linguistics, v.3. The Hague – Paris, 1966. – 486 p. ? Р. 278. 83. Goodman N. Languages of Arts. – Indianapolis: Hackett, 1968. – 277 p. ? Р. 43-179. 84. Jackendorff R. Semantics and Cognition. – Cambridge: MIT Press, 1990. – 283 p. ? Р. 22. 85. . Kövecses Z. Metaphor in Culture: Universality and Variation. – Cambridge: Cambridge University Press, 2006. – 336 p. ? Р. 284-320. 86. Kövecses Z. Metaphor: A Practical Introduction. – N.Y.: Oxford University Press, Inc., 2002. – 285 p. ? Р. 23-45. 87. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 242 p. ? Р. 43-44. 88. Quilett P. Semantic and Cognitive Research: A New «North-West Passage» // Semiotica. – 1996. – Vol. 3-4. ? Р. 353-365. 89. Poluzhyn M.M. Lecture Notes on Historiography of Linguistics. – Uzhhorod: Патент, 2002. – 221 р. ? Р. 180-203. Лексикографічні джерела 90. ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / Вячеслав Тимофійович Бусел (уклад, та голов, ред.). – К. : Перун, 2005. – 1728 с. ? С. 18, 156, 390, 980, 1032, 1045, 1126, 1259, 1568. 91. ЛЭС – Лингвистический энциклопедический словар / Ярцева В.Н. ; Ин-т языкознания АН СССР. – М. : Сов. энцикл., 1990. – 682 с. ? C. 896. 92. ССУС – Словник сучасного українського сленгу / Упорядник Т. М. Кондратюк; Худож.-оформлювачі Б.П. Бублик, С.І.Правдюк. ? Харків: Фоліо, 2006. ? 350 с. ? С. 53-55, 156-329. 93. СУМ – Словник української мови : в 11 т. / Ін-т мовознавства їм. О. О. Потебні. – К.: Наук, думка, 1970-1980. 94. СЭС – Советский энциклопедический словарь. – 3-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1984. – 1599 с. 95. ФСУМ – Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. – 224 с. ? С. 14-179. 96. ССНП – Юрченко О. С. Словник стійких народних порівнянь / О.С. Юрченко, А.О. Івченко. – Х.: Основа, 1993. – 176 с. ? С. 76-107. 97. EAID – McGraw-Hill’s Essential American Idioms Dictionary / Richard A. Spears. – N.Y.: McGraw-Hill, 2008. – 288 p. ? Р. 18-76, 107-276. 98. TDAS – NTC’s Thematic Dictionary of American Slang/ Richard A. Spears. – N.Y.: NTC Publishing Group, 1998. – 541 p. ? Р. 22-67, 11-128, 297-368.