Напрями економічноі діяльності архівів

Содержание:Вступ 3 1. Аналіз економічної діяльності архівів 5 2. Користування документами архіву та використання архівної інформації 9 3. Виконання платних робіт та послуг архівом 16 Висновки 21 Список використаних джерел 23  

Вступление:Архівна справа в Україні сягає глибокої давнини. Дотримуючись традиції національної архівознавчої думки можна простежити історичну тяглість, наступність архівної справи і науки про неї, врахувати тенденції розвитку національного та зарубіжного архівознавства. Архівна справа в Україні взаємопов'язана з історією державних установ, громадських об'єднань і рухів. Зміни в адміністративно-політичному і адміністративно-територіальному устрої впливали на становище архівів та організацію архівної справи. Адміністративно-політичний устрій обумовив особливості історії формування та функціонування мережі архівів, сформував їхню діяльність та ефективне функціонування. Важливим у реформуванні архівної системи України стало прийняття Верховною Радою України в грудні 1993 р. Закону «Про Національний архівний фонд і архівні установи», що є першим в історії національного архівного будівництва законодавчим актом. Поставивши в центр архівного будівництва НАФ, закон надав йому статусу об'єднуючого чинника національної архівної системи, всієї мережі архівних установ, яка складає структурну основу архівної системи. Архівна система – це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів і технологій її ведення, що забезпечують цілісність та скоординованість функціонування архівної галузі. Державні архіви складають фундамент галузі і виконують її основні функції: збирають, ідентифікують, описують та класифікують документи, забезпечують їхнє зберігання, реставрацію і організують користування документами. Провідною тенденцією розвитку сучасних архівних систем є їхня децентралізація, демократизація архівної справи, що відповідає процесам світової інтеграції, розвиткові комунікацій та міжконтинентальних інформаційних систем.  

Выводы:Державні архіви складають фундамент галузі і виконують її основні функції: збирають, ідентифікують, описують та класифікують документи, забезпечують їхнє зберігання, реставрацію і організують користування документами. Архівна установа – це спеціалізований заклад чи структурний підрозділ, що забезпечує збирання, зберігання архівних документів та організацію використання їхньої інформації або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність в галузі архівної справи. Архівні установи у своїй діяльності керуються Основами законодавства України про культуру, Законом України «Про Національний архівний фонд і архівні установи», іншими законодавчими актами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голів місцевих державних адміністрацій. В умовах ринкових відносин ретроспективна інформація документів є товаром. Це стимулює економічну діяльність архівних установ, розширення сфери архівних послуг. Запити фізичних та юридичних осіб можна виконувати і за плату. Найпоширенішими формами такого використання документів є виконання замовлень на виготовлення мікрофільмів чи ксерокопій. Практикують також надання документів для експонування на виставках, у телепередачах, для кінозйомок. В архіві виконуються тематичні запити, складаються історичні довідки, готуються збірники документів. Доволі поширеними є замовлення генеалогічного характеру. Розцінки і тарифи на основні види робіт і послуг затверджує Головархів України. Ціни за виконані роботи залежать насамперед від категорії документів (унікальні, особливо цінні та інші), і від амортизаційних витрат на мікроплівку, папір, електроенергію тощо. З окремими користувачами документів можуть узгоджуватися договірні ціни. Кошти, отримані від економічної діяльності, використовують на матеріальне заохочення працівників, розвиток технічної бази, господарські потреби архіву. Державну політику у сфері архівної справи і діловодства визначає Верховна Рада України. Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції. Архів для залучення додаткових коштів на утримання своїх споруд і приміщень, зміцнення матеріально-технічної та соціальної бази, розвитку довідкового апарату, ведення наукових досліджень у сфері архівної справи і діловодства може надавати за плату юридичним і фізичним особам послуги та виконувати роботи з профільної діяльності, що не заважають реалізації його основних завдань і функцій.  

Литература:Нормативно-правова база 1. Наказ Держкомархіву України від 06.05.2006 N 82 «Про затвердження цін на роботи (послуги), що виконуються центральними державними архівними установами на договірних засадах» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0730-08. ? Назва з екрану 2. Основи законодавства України про культуру 12 січня 2011 р. // Питання архівного будівництва в законодавчих актах України : Збірник документів. – К., 2011. – С. 21-30. 3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів» від 17 травня 2009 № 643 / М-во юстиції України. – К. : офіційне видання, 2009. – 4 с. 4. Про Національний архівний фонд і архівні установи : Закон України від 17 серп. 2012 р. – К. : офіційне видання, 2012. – 12 с. 5. Рішення 03. 02. 2004 «Про Основні правила роботи державних архівів України» Електронний ресурс. – Режим доступу : http: //govuadocs. com. ua/ navigate/ 419/ index- 10704. html. – Назва з екрану Науково-фахові видання 6. Архівознавство : підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Редкол.: Я. С. Калакура (гол. ред.) та ін. – К., 2008. – 316 с. 7. Юрій М. Ф. Економічна діяльність / М. Ф. Юрій. – К. : Знання, 2009. – 367 с.