Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (8044) 361 22 42
(8044) 361 22 52

email: info@7000.kiev.ua
Право»Судові системи та порівняльне судове право»

Особливості судових систем у федеративних країнах світу

Карточка работы:3563-2012ф
Цена:
Тема: Особливості судових систем у федеративних країнах світу
Предмет:Судові системи та порівняльне судове право
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Національний Авіаційний Університет (НАУ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СУДОВИХ СИСТЕМ У ФЕДЕРАТИВНИХ ДЕРЖАВАХ 5 1.1. Становлення і розвиток судових систем у федеративних державах англо-саксонської системи права 5 1.2. Становлення і розвиток судових систем у федеративних державах романо-германської системи права 11 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВИХ СИСТЕМ ФЕДЕРАТИВНИХ ДЕРЖАВ 18 2.1. Особливості судових систем федеративних держав англо-саксонської системи права 18 2.2. Особливості судових систем федеративних держав романо-германської системи права 25 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33  
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Європейський Союз поєднує країни з різними формами державного устрою, різними формами правління і багатовіковими традиціями. При об’єднанні ці країни пішли на певні поступки для досягнення компромісу, здатного забезпечи¬ти їм більш комфортний, упевнений і безпечний спільний розвиток. На які по¬ступки країни ЄС пішли при реформуванні своїх судових систем і які елементи судоустрою залишаються незмінними, можна довідатися, лише звернувшись до історії. Структура судових систем європейських країн та історичні етапи їх форму¬вання розглядалися у працях таких сучасних українських та російських вчених, як Т.В. Апарова, А.С. Безнасюк, Г.Т. Єрмошин, Н.А. Колоколов, І.Є. Марочкін, С.Г. Павліков, І.Л. Петрухін, С.В. Прилуцький, В.А. Ржевський, X.У. Рустамов, В.В. Сердюк, Н.В. Сібільова, В.А. Туманов, В.І. Шишкін, М.В. Ярова та ін. Але поза увагою залишились причини використання одними країнами досвіду інших у сфері судоустрою, що було притаманно в державам романо-германської систе¬ми права. Актуальністю дослідження на перший план є питання визначення напрямів і засад реалізації правового регулювання судових систем. Необхідною умовою розв’язання проблем є послідовне використання досвіду у сфері судоустрою. Метою дослідження є аналіз існуючих судових систем федеративних країн та їх роль на сучасному етапі для правосуддя. Об'єктом дослідження є правовідносини в сфері судоустрою зарубіжних (федеративних) країн. Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні основи, нормативна основа та практика існування законодавства. Основними завданнями дослідження є: ? визначити становлення і розвиток судових систем у федеративних державах англо-саксонської та романо-германської системи права; ? встановити сутність та роль розвитку систем права на сучасному етапі; ? розглянути особливості судових систем федеративних держав англо-саксонської та романо-германської системи права; ? проаналізувати структуру та зміст правових систем; ? провести аналіз функціонування правових системи федеративних країн. Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять загальнотеоретичні і спеціальні праці вчених-правознавців, а також нормативні акти. При виконанні керувався методом діалектики, як загальним методом пізнання закономірностей розвитку природи, суспільства і мислення. При аналізі питань, які є предметом дослідження, використовувалися, зокрема, системний підхід, історичний, структурно-функціональний, формально-логічний, порівняльний та інші методи пізнання суспільних процесів і явищ, а також спеціальні юридичні методи граматичного розгляду і тлумачення правових норм. Структура курсової роботи складається з: вступу, двох розділів з підпунктами, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг ? 31 стор, кількість джерел літератури ? 32 .  
Объём работы:
30
Выводы:Історичний аналіз формування судових систем федеративних країн свідчить про відсутність якої-небудь єдиної моделі судоустрою для всіх держав. Спроби введення такої моделі були завжди. За зразок брався судоустрій країни, що мала переважне військове, політичне та економічне становище в регіоні в той або інший період часу (наприклад, Франції або Англії). Але в чисто¬му вигляді, без змін, така модель ніколи не переносилася в іншу державу. Завжди враховувалися історичні і правові традиції країни-реципієнта, які хоч і незначно, але змінювали запозичену судову модель. Зі зміною же політичної картини в регіоні зміни в структуру судової системи вносилися ще більш рішуче. Тому в да¬ний момент украй складно виділити типи судових систем. Водночас, попри значні історичні особливості формування національних судових систем європейських країн, можна виділити їх загальні характерні риси. У першу чергу ? це ієрархічний принцип побудови судової системи. Спори по першій інстанції підсудні судам, розташованим по всій території країни. Над ними є значно менше число апеляційних судів і вінчає судовий устрій Верховний суд країни. Це загаль¬на схема, що має свої особливості практично в кожній країні. Наприклад, істотно можуть відрізнятися суди першого рівня за кількістю і за спеціалізацією, апе¬ляційні суди за компетенцією а також за наявністю або відсутністю спеціалізації, а так само компетенція Верховних судів. Істотно на судову структуру може впли¬вати федеративний устрій країни, як це має місце в Німеччині і Швейцарії. Крім того, структура судової системи та ефективність судового захисту прямо залежать не тільки від форми правління й державного устрою, але й від рівня розвитку та благополуччя держави. Сильна держава прагнула до централізації судоустрою, створення єдиного вищого судового органу і забезпечення присутності судових органів у всіх регіонах. У країнах економічно слабких, як і в країнах з федератив¬ним устроєм, центральна влада на місцях не мала досить сильного впливу, що відбувалося й на судоустрої. Це може проявлятися в існуванні замкнутих судових систем у суб’єктах федерації. Варто також підкреслити, що нині принципу єдності судової влади приділяється ще більше уваги, ніж раніше, тому навіть у федеративних країнах, таких як Німеччина, створені органи, що входять у судову систему і мають вплив на суди всіх суб’єктів федерації якщо не через інститут перегляду судових спорів, то через інші механізми, наприклад, шляхом вирішення спорів щодо компетенції між судами. Результати дослідження, які вказують на характер¬ні риси судових систем розглянутих у статті країн: 1) велика кількість судів першого рівня (ланки), які вирішують по суті практично всі правові суперечки (Норвегія, Фінляндія); 2) створення судових округів з метою територіального наближення судів першої ланки до населення (Фінляндія, Швеція, Шотландія); 3) територіальна побудова судів першої і другої ла¬нок, як правило, не є калькою адміністративно-тери¬торіального устрою (Данія, Ірландія); 4) виважене співвідношення застосування принципів територіальності і спеціалізації у побудові судових органів, відповідно до якого суди спеціалі¬зованої (спеціальної) юрисдикції охоплюють своєю компетенцією всю країну (Англія), але з точки зору їх предметної юрисдикції не конфлікту¬ють із системою загальних (звичайних) судів. Розмаїття судових систем європейських країн не дає однозначної відповіді щодо моделі побудови судової системи в Україні. Зокрема, цікавим є питання доцільності існування в національній системі судочинства єдиного найвищого суду. Приміром, у Фінляндії, Чехії, Швеції, Польщі та Австрії верховні суди не мають права переглядати рішення судів адміністративних, які створюють цілком окрему судову вертикаль. Схожа ситуація у Франції, Нідерландах і Бельгії, де адміністративної юстиції очолюють квазі-судові державні ради, рішення яких ? остаточними й не підлягають перегляду в судовому порядку. Одночасно наявність єдиного найвищого судового органу, що є судом останньої інстанції в усіх справах, характерна для країн загального права та окремих країн так званої змішаної юрисдикції (що поєднує елементи як цивільного права, так і англосаксонської правової системи). У США, Канаді, Ізраїлі, Індії, Австралії та Новій Зеландії немає таких судових рішень, яких, за наявності бажання й підстав, не мали б права переглянути верховні суди. В Об’єднаному Королівстві Верховний суд має юрисдикцію в усіх справах, окрім шотландських цивільних справ, які в останній інстанції розглядає Вищий суд у цивільних справах (Court of Session) в Единбурзі 13. У більшості країн Європи, як і в Україні, є спеціальний орган конституційної юрисдикції, цілком відокремлений від системи судів загальної юрисдикції. Як правило, останні (всі чи тільки вищі суди залежить від конкретної країни) можуть звертатися до Конституційного Суду у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у неконституційності закону чи підзаконного акта, а в окремих країнах за тлумаченням конституційного чи законодавчого положення. У країнах Європейського Союзу співіснують два «правових порядки» національний та Європейського Союзу, юрисдикційні межі між якими доволі розпливчасті. І навіть у такій європейській країні, як Ірландія, де Верховний суд є не лише судом останньої інстанції в усіх справах, а й (на відміну від Великобританії) де-факто конституційним судом, останній у певний спосіб поділяє повноваження остаточно визначати, що є чинним правом в Ірландії і що не є, із Судом Європейського Союзу. Інколи «діалог» Дублінського та Люксембурзького судів щодо актуальних для ірландців питань викликає в країні шквал емоцій та чималі політичні пристрасті. Таким чином, аналіз свідчить, що, принаймні в межах Європи, судова система радше певною мірою фрагментована, ніж «пірамідальна» на чолі з єдиним найвищим судом. Найяскравіше це проявляється у Німеччині. У ФРН існує окрема вертикаль загальних судів, що розглядають цивільні та кримінальні справи, окрема вертикаль судів, що розглядають трудові спори, окрема ? адміністративних, окрема ? податкових, окрема ? судів, що розглядають суперечки стосовно соціальної допомоги. Назвати вертикаллю 17 конституційних судів було б, мабуть, неправильно, але й тут ми спостерігаємо певну ієрархію: Федеральний конституційний суд має право переглядати рішення федеральних Конституційних Судів. Ані Верховний федеральний суд Німеччини (Bundesgerichtshof), ані вищі спеціалізовані суди не мають права переглядати рішення один одного. Попри таку фрагментованість, німецька судова система, поза сумнівом, ? одна з найкращих у Європі, а повоєнна Німеччина заслужено вважається взірцем правової держави. Попри всю німецьку педантичність, із якою розподілено сфери юрисдикції між окремими спеціалізованими судами, час від часу постають крос-юрисдикційні питання права. Вони потребують спільного обговорення та вирішення за участі кількох спеціалізованих і загальних судів. Для цього німецьке законодавство передбачає унікальний орган ? Спільний сенат вищих федеративних судів (Gemeinsamer Senat der Obersten Gerichtshöfe des Bundes), у складі якого є голови та по два судді відповідної судової палати кожного з п’яти вищих судів ФРН. І хоча Спільний сенат збирається доволі рідко, інституційний механізм для вироблення єдиних підходів для міжгалузевих питань правозастосування в Німеччині існує й діє. Окрім того, Федеральний конституційний суд має повноваження ? за конституційною скаргою фізичних та юридичних осіб ? переглядати рішення судів загальної юрисдикції, що порушують засадничі права, закріплені в Основному Законі ФРН. Хоча суд допускає до розгляду лише одиниці (1 - 2%) всіх скарг, саме в цій іпостасі ? як суперапеляційна судова інстанція ? Конституційний суд з Карлсруе де-факто узагальнює, корелює та розвиває на загальнонаціональному рівні не лише практику правозастосування, а й право як таке, незалежно від галузевих юрисдикційних вододілів. В Україні інституту конституційної скарги, як і інституту судового звернення по попередні висновки, наразі немає. А доступ фізичних та юридичних осіб до єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні наявний у принципі, однак шлях до нього таки довгий, що абсолютна більшість українців, які зневірились у національній юстиції, шукають правди в далекому Страсбурзі, а не у Верховному Суді України.  
Вариант:нет
Литература:1. Constitutional Court Act of Austria 1953 ? VfGG (date of the version: 2004) Електрон¬ний ресурс. ? Режим доступу: http://www.vfgh.gv.at /cms/vfgh-site/english/downloads/ englishvfgg.pdf. 2. Epstein L. Constitutional Law for a Changing America: Rights, liberties and justice. / Lee Epstein, Tomas G. Walker ? 2-th. ed. ? Washington: CQ Press, Felkenes. ? 1991. ? 860 р. 3. Perry H. W., Jr. Deciding to decide: a agenda setting in the United States Supreme Court / Hersel W. Perry, Jr. ? Harvard University Press. ? 1994. ? 416 p. 4. The Austrian judicial system.Vienna : Federal Ministry of Justice, 2009. ? P. 15, 16. 5. The Constitution of the United States and the Declaration of Independence // Commission on the Bicentennial of the Constitution ? N.Y. Washington, D.C. 2006. ? 46 p. 6. The Judiciary Act of 1789 Електронний ресурс. ? Режим доступу : http://www. constitution.org/uslaw/judiciary 1789.txt 7. Verde G. The Italian Judicial System /Giovanni Verde Електронний ресурс. ? Режим доступу: http://www.csm.it/documenti%20pdf/sistema% 20giudiziario%20italiano/inglese.pdf 8. Zweigert К. Introduction to Comparative Law : parts І-ІІ. ? P. 138-147. 9. Бернам У. Правовая система США / Уильям Бернам; Пер. с англ. А.В. Александрова, В.А. Власихина, А.Л. Коновалова, А.А. Мишина, Е.Д. Провоторовой, Д.С. Таратухиной, О.А. Шварца, А.Н. Русова . ?вып. 3-й ? М. : Новая юстиция, 2006. ? 1216 с. 10. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / Вільям Бернхем; Пер. з англ. вид. Україна. ? К. : Україна, 1999. ? 566 с. 11. Гнейст Р. Правовое государство и админист¬ративные суды Германии / Пер. О.С. Фустова, под ред. М.И. Свешникова. ? С.Пб. : типо-графия В. Безобразова и Комп, 1896. ? С. 69. 12. Гуценко К.Ф. Уголовная юстиция США. Критический анализ правовых институтов обеспечивающих уголовную репрессию : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. зав. / Гуценко Константин Федорович. ? М. : Юридическая литература, 1979. ? 207 с. 13. Давид Р. Основные правовы10е системи современности / Пер. с фр. В.А. Туманов. ? М : Междунар. отношения, 1999. ? С. 46. 14. Давид Р. Основные правовые системы современности / Рене Давид; Пер. с франц. проф. В.А. Туманова. ? М. : Прогресс, 1988. ? 496 с. 15. Загнітко А.П. Великий сучасний словник англо-український українсько-англійський словник (200000 слів) / Анатолій Панасович Загнітко, Ілля Григорович Данилюк. ? Донецьк : ТОВ ВКФ «Бао», 2008. ? 1008 с. 16. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Жак Міллер; пер. з фр. Ховхун В. ? К : ОСНОВИ, 1996. ? С. 356. ? Леже Раймон. Цит.работа. ? С. 41. 17. Иванов Д. Судебнне канцелярии во Франции, Германии и Италии. Из отчета по служебной командировке Сергея Завадского и Дмитрия Иванова // Журнал минис¬терства юстиции. ? № 10. ? 1895. ? Приложение. ? С. 5-6. 18. Карлен Д. Американские суды: система и персонал : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. зав. / Дельмар Карлен // Пер. с англ. В.А Власихина, под ред. и с вступ. статей д. ю. н. Б.С. Никифорова. ? М. : Прогресс, 1972. ? 124 с. 19. Кравчук М.В. Правова система США / Микола Володимирович Кравчук. ? К. : Норма-Друк, 2004. ? 136 с. 20. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Людмила Андріївна Луць. ? Л. : Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2003. ? 247 с. 21. Мироненко О. Конституційна юстиція: маловідомі сторінки історії / Олександр Мироненко // Закон і бізнес. ? 2006. ? №46 (774) (18.11.06-24.11.06) ? C.280. 22. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Валер’ян Васильович Молдован. ? К. : Кондор, 2003. ? 256 с. 23. Москвич Л.М. Судові системи світу: класифікація і загальна характеристика / Л. М. Москвич // Проблеми законності : Республік. міжвід. наук. зб. ? Х., 2008. ? Вип. 96. ? С. 202-209. 24. Леже Раймон. Великие правовне системи современности: сравнительно-правовой подход / Пер. с. фр. А.В. Грядов. ? М. : Волтерс Клувер, 2009. ? С. 34, 68. 25. Норбер Р. Историческое введение в право : Учеб. пособие для вузов / Р. Норбер. ? М : ЖУГА ВЕЫЕ, 2005.? С. 3172. 26. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.М. Страхов. ? 2-ге вид., перероб. і доп. ? К : Концерн, Видавничий дім «Ін Юре», 2003. ? 584 с. 27. Тюріна О.В. Сучасні системи судових і правоохоронних органів (порівняльно-правова характеристика) : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Оксана Володимирівна Тюріна. ? К. : КНТ, Видавничий дім «Скіф», 2008. ? 96 с. 28. Уч¬реждение судебных установлений для Германской империи с законом о введений его в действие / перев. Ив. Соболева. ? С.-Пб., типография А. Траншеля, 1878. ? С. 1-2. 29. Шишкін В.І. Судові системи країн світу : навч. посіб. ? у 3 кн. / В.І. Шишкін. ? К., 2001. ? Кн. 2. ? С. 180. 30. Шишкін В.І. Податковий суд США / Віктор Іванович Шишкін // Право України. ? 1995. ? №2 ? С. 19. 31. Шишкін В.І. Спеціальні федеральні суди США / Віктор Іванович Шишкін // Право України. ? 1995. ? №5-6. ? С. 59. 32. Шишкін В.І. Суд претензій до Уряду США / Віктор Іванович Шишкін // Право України. ? 1995. ? №1. ? С. 48.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (11)