Особливості процесуальних засобів захисту відповідача проти позову

Содержание:Вступ 3 1. Особливості процесуальних засобів захисту відповідача проти позову 4 Висновок 14 Список використаної літератури 16  

Вступление:Реалізація в цивільно-процесуальному праві України принципів змагальності і процесуальної рівності сторін полягає в закріпленні ним системи процесуальних засобів, які забезпечують відповідачу в справі активно і ефективно захищати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову. Вони складаються з процесуальних прав і обов'язків відповідача, процесуальних дій по їх реалізації і процесуальних форм їх виразу, і можуть бути поділені на загальні і спеціальні. Однією з процесуальних форм захисту інтере¬сів відповідача є реалізація права на пред’явлення зустрічного позову. Хоча відповідне спеціальне право й закріплене у Цивільному процесуально¬му кодексі України (далі — ЦПК) 1, його юридич¬на природа ще й досі по-різному оцінюється про¬цесуалістами. Зокрема, деякі вчені (М.Т. Арапов, М.А. Гурвич, К.С. Юдельсон та ін.) визначають юридичну сутність права на пред’явлення зустріч¬ного позову як самостійне розпорядче повноважен¬ня відповідача, а на думку інших (Г.Д. Васильєвої, М.М. Васильченка, О.Ф. Клейнмана, В.І. Тертишнікова), ? це похідне право, яке насамперед виконує функцію захисту інтересів сторони. Метою дослідження є аналіз наукових погля¬дів щодо юридичної природи права відповідача пред’явити зустрічний позов та заперечення проти позову; розроблення пропозицій з оптимізації цивільного процесуального законодавства України.  

Выводы:Проаналізувавши викладені в літературі по¬гляди на поняття зустрічного позову, можна дійти ви¬сновку, що під зустрічним позовом слід розуміти звер¬нення до юрисдикційного органу ? є вимога відповідача про захист його суб’єктивного матеріального права або інтересу, що охороняється законом та підлягає спільному розгляду з первісним позовом. Виходячи із позицій відповідача в цивільному про¬цесі, розрізняємо: по-перше, зустрічні позови, що спря¬мовані на заперечення первісного позову; по-друге, зустрічні позови, які не переслідують такої мети. Дослідження юридичної природи однієї із про¬цесуальних форм захисту інтересів відповідача, а саме ? права на пред’явлення зустрічного позову, дозволило нам дійти таких висновків: ? зустрічним позовом слід вважати самостій¬ні вимоги відповідача, пред’явлені ним до пози¬вача у порядку і строки, встановлені законом, для спільного їх розгляду з первісним позовом у межах одного і того самого провадження у ци¬вільній справі; ? умовами прийняття судом зу¬стрічного позову для спільного роз-гляду з первісним позовом, окрім пред’явлення цього позову у встанов-лений законом строк і з дотриман¬ням вимог, передбачених у статтях 119, 120 ЦПК, є взаємопов’язаність первісного і зустрічного позовів між собою та до¬цільність їх спільного розгляду; ? пред’явлення зустрічного позову не змінює первісного цивільного процесуального правового статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони; ? у відповідь на вимоги третіх осіб, які заявля¬ють самостійні вимоги щодо предмета спору, від¬повідач (і позивач також) має право пред’явити зустрічний позов до них. У цьому випадку має міс¬це застосування інституту аналогії процесуально¬го закону (ч. 8 ст. 8 ЦПК). Встановлено, що сутність процесуально-правових заперечень може полягати в непі¬двідомчості справи суду, вказувати на неправовий характер вимоги позивача, на вже наявність рішення суду, що набрало законної сили, у спорі між тими ж сторо¬нами, про той самий предмет і з тих самих підстав, непідсудність справи суду, на те, що заява подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. Фактично такі процесуально-правові заперечення спрямовані проти передумов права на пред’явлення позову та умов його належної реалізації  

Литература:1. Цивільний процесуальний кодекс України : Наук.-практ. комент. / За заг. ред. С.С. Бичкової. ? 2-ге вид., допов. і переробл. ? К., 2010. ? С. 317. 2. Васильева Г. Д. Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве / Г. Д. Васильева. ? Красноярск, 1982. ? 108 с. 3. Гурвич М. А. Избранные труды / М. А. Гурвич. ? Краснодар : Совет. Кубань, 2006. ? (Классика российской процессуальной науки. ? Т. 2). ? 544 с. 4. Гусаров К. В. Проблемы гражданской процессуальной правосубъектности : дис. ... канд. юрид. Наук / К. В. Гусаров. ? Х., 2000. ? С. 130. 5. Заворотько П. П. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження : учбовий посібник з радянського цивільного процесуального права / П. П. Заворотько, М. Й. Штефан. ? К., 1967. ? Вип. 2. ? С. 11. 6. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / упоряд. П. І. Шевчук. ? К., 2002. ? 415 с. 7. Приходько И. А. Доступность правосудия в арбитражном и граж¬данском процессе: основные проблемы / И. А. Приходько. ? СПб. : Изд-во юрид. факультета С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. ? 672 с. 8. Советский гражданский процесс : учебник / А. Т. Боннер, М. К. Воробьев, М. А. Гурвич и др. ; под ред. М. А. Гурвича. ? М., 1975. ? 399 с. 9. Советское гражданское процессуальное право : учебник / Под общ. ред. К.С. Юдельсона. ? М., 1965. ? С. 71. 10. Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: науково- практичний коментар: у 2 т. / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, С. В. Щербак ; за заг. ред. С. Я. Фурси. ? К. : Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2006. ? Т. 1. ? 912 с. 11. Швейцер Д. Встречный иск / Д. Швейцер // Социалистическая законность. ? 1957. ? № 1. ? С. 39. 12. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України : академічний курс / М. Й. Штефан. ? К., 2005. ? 624 с. 13. Щеглов В. Н. Защита ответчика в советском гражданском процес се / В. Н. Щеглов // Права граждан СССР и их охрана в период развернутого строительства коммунизма. ? Саратов, 1962. ? С. 65. 14. Яблочков Т. М. Курс русского гражданского судопроизводства / Т. М. Яблочков // Гражданский процесс: хрестоматія : учеб. пособие. ? 2-е изд., перераб. и доп. ; под ред. М. К. Треушникова. ? М. : Городец, 2005. ? С. 512-513.