Потреби в архівній інформації та групи її споживачів

Содержание:Вступ 3 1. Потреби в архівній інформаціїта групи її споживачів 5 2. Напрями і форми використання архівної інформації 11 3. Інформаційне забезпечення потреб споживачів за їх запитами 16 Висновки 23 Список використаних джерел 24  

Вступление:Інформатизація архівної справи та актуалізація документальних ресурсів НАФ України є одним із факторів якісно нового науково-інформаційного забезпечення розвитку економіки, культури й науки, швидкого входження у міжнародний інформаційний простір України як самостійної держави. Процес інформатизації та комп'ютеризації архівної галузі в нашій державі перебуває на стадії розробки концепції та програми інформатизації, підготовки до її широкого впровадження в практику. Від нинішніх студентів, що розпочнуть свою практичну діяльність у різних архівних установах на початку XXI ст. чи вестимуть наукові дослідження, вимагається вже сьогодні обізнаність із вітчизняним і зарубіжним досвідом інформатизації архівної справи, його теоретичними засадами. Бібліотеки, архіви, центри науково-технічної інформації виконують довгострокову кумулятивну функцію, тобто здійснюють збирання, опрацювання та зберігання інформації та трансляційну функцію, яка реалізується в процесі інформаційного обслуговування, шляхом доведення до споживачів інформації у відповідності до їх інформаційних потреб. Надання інформаційних послуг користувачам – одна із загальних ознак, що характерні для всіх установ, які здійснюють інформаційне обслуговування. Завданням архівної роботи є не тільки забезпечення схоронності документів, але й створення умов для їхнього всебічного використання. Вся робота архівіста підпорядкована досягненню цієї подвійної мети. Він має оцінювати й аналізувати документи, що надходять до архіву, з точки зору їхньої цінності та майбутнього використання, дбати, щоб вони збереглися для наступних поколінь. Ту саму мету має архівіст і під час систематизації, описування документів, створення довідкового апарату, і навіть розміщення фондів у сховищі. Сучасна доба постійно вносить корективи. Однією з вузлових проблем архівознавства є організація роботи архівів, а саме якісне обслуговування користувачів у сфері надання інформаційних послуг, оскільки вона є об’єктом контролю державних органів. В цьому полягає актуальність дослідження. Об’єктом дослідження є архівна установа, а предметом –інформаційна діяльність архівів, механізми взаємодії архівних установ та користувачів за умов ринкової економіки, процес задоволення інформаційних потреб користувачів. Практичне значення. Дослідження може бути корисне для студентів історичних, культурологічних, правничих, філологічних, документознавчих, економічних спеціальностей, аналітиків, спеціалістів Державної архівної служби України, працівникам архівів та інших представників органів державної влади, громадсько-політичних об’єднань, всіх, хто цікавиться проблемами інформаційної діяльності архівів, задоволення потреб користувачів у архівній інформації.  

Выводы:Державні архіви складають фундамент галузі і виконують її основні функції: збирають, ідентифікують, описують та класифікують документи, забезпечують їхнє зберігання, реставрацію і організують користування документами. У процесі забезпечення суспільства ретроспективною документною інформацією виділяють три етапи: організації користування документами; користування документами; використання архівної інформації. Використання архівної інформації – це комплекс робіт з забезпечення інформаційних потреб користувачів. Джерела ретроспективній інформації поділяються на чотири групи: документи про характер потреб в архівній інформації, які є в архіві: матеріали архівного обліку та статистики, різні запити; нормативні документи: закони України, укази Президента, постанови Верховної Ради, акти уряду, міждержавні угоди, інші офіційні матеріали. У процесі використання документів архіву беруть участь дві сторони – архів, який зберігає інформацію, і користувач, якому потрібна інформація. Користувачами архіву можуть бути органи державної влади, управління, суду, прокуратури, міністерства, відомства, підприємства, організації, військові частини, наукові, культурні, навчальні заклади, засоби інформації, недержавні об'єднання, громадські організації та громадяни. Потреби в ретроспективній інформації архівознавство поділяє на очевидні та приховані. Очевидні потреби – це чітко усвідомлені, достатньо повно сформульовані, спрямовані на ознайомлення з конкретною архівною інформацією. Приховані потреби виявляються поступово або раптово, під час ознайомлення з певною інформацією. В архівознавстві розрізняють групування потреб за додатковими ознаками: хронологічною; географічною; ієрархічною; галузевою; адресною; матеріальною.  

Литература:1. Закон України від 17 серпня 2012 р. : Про Національний архівний фонд і архівні установи. – К. : офіційне видання, 2012. – 12 с. 2. Основи законодавства України про культуру 12 січня 2011 р. // Питання архівного будівництва в законодавчих актах України : збірник документів. – К., 2011. – С. 21-30. 3. Рішення від 03 лютого 2004 : Про Основні правила роботи державних архівів України Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //govuadocs.com. ua/navigate/419/index-10704.html. – назва з екрану 4. Архівознавство : підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Редкол.: Я.С. Калакура (гол. ред.) та ін.. – К., 2008. – 316 с. 5. Порядок користування документами Національного архівного фонду України в державних архівах України від 20 лютого 2001 р. – К. : офіційне видання, 2001. – 6 с. 6. Трач Ю.В. Архівознавство : навч. посіб. для дистанц. навчання / Ю.В. Трач ; за наук. ред. С.Д. Безклубенко ; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – К., 2005. – 361 с.