Контрольна робота з дисципліни "Соціологія", НАУ, 5 курс

Задание:1. Соціальна структура суспільства, її різновиди (коротко про кожний вид). 2. Поняття експерименту, його різновиди та особливості. 3. Проблеми мотивації до навчання (практичного характеру питання).

Содержание:Вступ 3 1. Соціологічна структура суспільства, її різновиди 4 2. Поняття експерименту, його різновиди та особливості 12 3. Проблеми мотивації до навчання 17 Висновки 22 Список використаних джерел 23  

Вступление:Необхідність дослідження соціальної структури суспільства пояснюється невизначеністю та необґрунтованістю загального механізму розвитку суспільства та факторів, що забезпечують його прогресивну спрямованість. Розв’язання даного завдання можливе завдяки представленню процесу розвитку як поступової зміни структурних станів соціальної системи, цілісність яких справляє визначальний вплив на перебіг та результат розвитку. Експеримент виступає одним із спеціальних методів наукового пізнання, за допомогою якого глибоко вивчаються і точно описуються факти, пов’язані з об’єктами дослідження. Серед шляхів удосконалення процесу навчання на сучасному етапі розвитку освіти в Україні актуальним є посилення мотивації студентів до її вивчення. Мотивація до навчання є передумовою формування навчальних та дослідницьких умінь студентів. Досліджувані питання є надзвичайно актуальними з огляду на те, що сучасне українське суспільство знаходиться у стані трансформації. Відсутність у суспільстві єдності поглядів на майбутній стан української держави та шляхи його досягнення демонструє непланомірний характер розвитку України на сучасному етапі. Принципова невизначеність нового стабільного стану, до якого еволюціонує український соціум, не може не породжувати занепокоєння. Саме тому необхідним є з’ясування механізму суспільного розвитку та критеріїв, що визначають його прогресивний напрямок, з метою зміни невизначеного розвитку українського суспільства на прогресивно спрямований.  

Выводы:У багатомірному соціальному просторі без знання стану соціальної (соціально-класової) структури суспільства, усієї множинності й складності суспільних відносин, потреб та інтересів, що стимулюють діяльність людей, неможливо. Соціальна структура суспільства – одне з основних джерел соціальних конфліктів. Соціальна нерівність – основна детермінанта соціального конфлікту, яка реалізується у взаємовідносинах соціальних спільнот і груп. Експеримент є важливою складовою суспільно-історичної практики людини та важливим засобом перевірки знань взагалі та наукових теорій зокрема. Експериментальний метод є важливою і необхідною умовою розвитку будь-якої науки. Він дозволяє вченим довести або спростувати наукові гіпотези, виявити нові, раніше невідомі сторони процесів і явищ. За допомогою експерименту вивчається, оцінюється не лише те, що вже існує, але й те, що повинно існувати, оскільки експеримент дозволяє вивчати явища в найбільш досконалій формі. Розглядаючи особистість як суб'єкт діяльності, доводиться досліджувати те, як особистість перетворює, створює предметну дійсність, в тому числі й саму себе, вступаючи в активне ставлення до свого досвіду, до своїх потенційних мотивів, до свого характеру, здібностей і до продуктів своєї діяльності. Отже, особистість слід розглядати як сукупність смислових ставлень людини в світі, які набуваються в процесі життя, в суспільстві і які забезпечують орієнтування в ньому.  

Литература:1. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности / Б. Барбер // Американская социология. – М. : Наука, 2002. – 230 с. 2. Бебик В. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика : навч. посіб. / В. Бебик, С. Шерін, Л. Дегтярьова. – К. : Університет «Україна», 2006. – 208 с. 3. Зарапіна Ю. Дефініційні засади соціальної структури суспільства в умовах глобалізації / Ю. Зарапіна // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 13. – С. 201?208. 4. Зимогляд В. Соціальна структура суспільства: суспільна природа, суперечності і конфлікти / В. Зимогляд / Соціологія : збірник наукових праць. – Вісник Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, 2009. ? С. 195?202. 5. Коваліско Н. Соціальна стратифікація: теоретичні та методичні засади дослідження не регіональному рівні / Н. Коваліско // Соціологія: теорія, методи і маркетинг. – 2006. – № 3. – С. 137 – 152. 6. Лебідь Л. Соціальна структура: особливості сучасного тлумачення / Л. Лебідь // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. – 2010. – № 889. – С. 46?49. 7. Лукашевич М. Соціологія: Загальний курс : підручник / М. Лукашевич, М. Туленков. – К. : Каравела, 2006. – 234 с. 8. Панасенко Е. Еволюція категорії «експеримент» у теорії суспільних наук (1945-1991 РР.) / Е. Панасенко // Історія педагогіки. Гуманізація навчально-виховного процесу. – Випуск LІV. – 2011. – С. 312?321. 9. Рудик П. Мотивы поведения деятельности / П. Рудик. – М. : Наука, 2001. – 136 с. 10. Салков А. Взаємозв’язок ціннісного самовизначення і мотивації досягнення у студентів університету / А. Салков // Вісник ОДУ. – 2002. – № 2. – С. 111 – 119. 11. Сидоренко Е. Мотиваційний тренінг / Е. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2004. – 234 с. 12. Соціологія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Городяненка. – К. : Видавничий центр «Академія», 2002. – 560 с. 13. Хекхаузен Х. Мотивація і діяльність / Х. Хекхаузен. – СПб. : Питер; М. : Сенс, 2003. – 860 с.