Вступление:Сучасний розвиток будь-якої країни великою мірою визначається ступенем розвитку банківської системи. Надійна банківська система є однією з важливих умов розвитку ринкової економіки, оскільки мобілізуючи тимчасово вільні кошти, перетворює їх у працюючий капітал. Останнім часом банки різних країн усе гостріше відчувають проблему банківського кредитування. Вона ще більш актуальна для вітчизняної банківської системи, рівень простроченої позичкової заборгованості в якій протягом останніх років мав стійку тенденцію до зростання. Велика кількість банків зазнає втрат від недосконалої оцінки ризику і вимушені завищувати відсоткові ставки за кредитами, від чого, в свою чергу, потерпають позичальники. Економіка країни й досі перебуває в тому стані, коли її розвиток гальмується відсутністю чітко визначених, пріоритетних програм розвитку підприємництва, у тому числі програм розвитку за допомогою кредиту, який є обов’язковою умовою розширеного відтворення, важливою складовою діяльності державних, акціонерних та приватних підприємств, надійним інструментом, який опосередковує процес виробництва і реалізації продукції. Кредит сприяє науково-технічному прогресу, є джерелом капітальних вкладень, виступає інструментом стимулювання процесу виробництва. Тому, на наш погляд, тема банківського кредитування є актуальною, особливо в умовах, коли в економіці країни продовжується спад виробництва, зменшення прибутків та банкрутство підприємств.
У сучасних умовах ринкових відносин одним із основних завдань банківської системи є створення сприятливих умов для безперервності відтворювального процесу, насамперед, шляхом своєчасного задоволення потреби економічних агентів у необхідному капіталі. Гострота цієї проблеми полягає в тому, що в сучасних умовах система банківського кредитування не повною мірою задовольняє потреби економіки: істотним є дефіцит позичкового капіталу, що зумовлено низькими доходами домогосподарств, недостатньою ефективністю економіки, «втечею» капіталу за кордон, наявністю значних коштів поза банками, в тіньовій економіці. Це, своєю чергою, зумовлює застосування недостатньо ефективних методів кредитування. Серед них переважає короткострокове кредитування і зовсім низька частка середньо- і особливо довгострокових кредитів, кредит здебільшого використовується для покриття дефіциту оборотного капіталу, слабким є його вплив на здійснення структурних зрушень, підвищення науково-технологічного рівня виробництва, конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Кредит є засадничою економічною категорією, що пояснюється його багатогранністю та тісним зв’язком з іншими економічними категоріями, такими як товар, виробництво, гроші тощо. Сьогодні кредит опосередковує всі стадії виробничого процесу і сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів, а також підвищенню рентабельності виробництва.
Кредит використовується як один із дієвих інструментів розвитку процесів інтеграції національної економіки у світову економічну систему. Структурна перебудова та стабілізація вітчизняної економіки практично неможлива без кредитної допомоги світового співтовариства.
Завдяки кредитним відносинам відпадає необхідність обов’язкового накопичення власних коштів і відбувається більш швидке залучення ресурсів у господарський оборот за рахунок економії часу при закупівлі товарів. Кредит, в силу своїх стимуляційних характеристик виступає в якості фактора прискорення відтворювального процесу. Необхідність повернення взятих в тимчасове користування коштів примушує підприємство приймати заходи до підвищення товарообігу, що в кінцевому випадку збільшує швидкість обороту фондів.
У сучасних умовах банківський кредит ? провідна форма кредиту, хоч у країнах із розвинутою ринковою економікою останнім часом він почав поступатись перед банкірським кредитом, який надають кредитні установи небанківського типу.
Вивченню питань суті та ролі банківського кредитування у розвитку економіки присвячено значну кількість праць вітчизняних і зарубіжних науковців: М.І. Туган-Барановський, М.І. Савлук, А. Гальчинський, О.В. Дзюблюк,
В.Д. Лагутін, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, В.В. Вітлінський, О. Пернарівський, А.Т. Лобунь, О.І Лаврушин, Є.І. Ломанський, Н.К. Круглова, Л.І. Абалкін,
А.І. Архипов, А. Сміт, Д. Ріккардо, Й. Шумпетер, Дж. Кейнс, П. Самуельсон,
С. Харріс, Э. Хансен, Дж. Гелбрейт, М. Фрідмен, Е.Я. Брегель, Г.А. Шварц,
М.А. Пессель, В. Балюк, О. Білоус, О.Д. Вовчак, М.І. Крупка, А.М. Мороз,
С.К. Реверчук, С.І. Савлук, Я. Чайковський, Н. Шелудько та ін.
Метою дипломної роботи є дослідження кредитної діяльності комерційного банку.
Мета дослідження визначає основні завдання дослідження:
? з’ясувати поняття банківських кредитів, принципи банківського кредитування;
? визначити основні показники оцінки ефективності кредитної діяльності банку;
? проаналізувати нормативно-правове регулювання кредитної діяльності банку;
? розглянути техніко-економічну характеристику XXXX;
? оцінити ефективність кредитної діяльності банку XXXX;
? проаналізувати основні підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників банку;
? розробити напрямки вдосконалення кредитної діяльності банку XXXX;
? проаналізувати економічний ефект від впровадження заходів вдосконалення кредитної діяльності банку;
? вивчити досвід зарубіжних країн щодо банківського кредитування суб’єктів господарювання та оцінка можливостей його використання в Україні.
Об’єктом дослідження даної дипломної роботи є XXXX.
Предметом дослідження є фінансово-економічні та організаційні відносини, які виникають у процесі кредитування.
Способи та прийоми дослідження: діалектичний аналіз, синтез, групування та порівняння, графічний метод, та інше.
Інформаційною базою для написання дипломної роботи послужили наступні джерела: роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, фахові періодичні видання, законодавчі акти та нормативи.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота містить 91 сторінку, 28 таблиць та 7 рисунків, список літератури із 49 джерел.