Управління міжнародною конкурентоспроможністю на прикладі компанії ХХХХ

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ КОМПАНІЇ 7 1.1.Економічна природа конкуренції та види конкурентоспроможності компанії 7 1.2.Сучасна методологія оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства 17 1.3.Інструменти та механізми управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії 24 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОМПАНІЇ XXXX НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ НАСІННЯ 37 2.1.Загальна характеристика XXXX 37 2.2.Динаміка основних показників діяльності XXXX на українському ринку насіння 40 2.3.Інструменти управління конкурентоспроможністю XXXX на українському ринку насіння 44 2.4.Ефективність використання інструментів (механізмів) управління конкурентоспроможністю XXXX на українському ринку насіння 53 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ (МЕХАНІЗМІВ) УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ КОМПАНІЇ XXXX 60 3.1.Основні проблеми щодо застосування інструментів (механізмів) управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії XXXX 60 3.2.Підвищення міжнародної конкурентоспроможності компанії XXXX шляхом вдосконалення її управлінських інструментів (механізмів) 63 ВИСНОВКИ 75 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82 ДОДАТКИ 88  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Одним з складних завдань, які виникають при формуванні стратегії розвитку підприємств, є оцінка його конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності. Від якості її вирішення значною мірою залежить ефективність обраної стратегії. У той же час невизначеність ряду вихідних даних, що є характерною особливістю сучасної інформації, доступної користувачам та замовникам, ускладнюють процес оцінювання діяльності підприємства і його конкурентів. Відсутність стандартизованої методики розрахунку конкурентоспроможності призводить до різного трактування цього процесу і затрудняє розробку конкуренто орієнтованої стратегії сучасних підприємств. Актуальність теми визначається тим, що в умовах глобалізації та необхідності інтегрування у світовий (європейський) економічний простір універсальним критерієм стратегії розвитку будь-якої країни, а тим більше України, що пішла шляхом утвердження самостійності та національної ідентичності, має стати міжнародна конкурентоспроможність як імовірність реалізації конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках. На інтенсивність конкурентної боротьби впливають зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх слід віднести зміну державної політики та методів державного регулювання, політику у сфері стимулювання чи стримування попиту, зміни в структурі попиту та диференціації споживачів за рівнем грошових доходів. До внутрішніх факторів належать ефективність використання основних фондів у виробництві, зміни в асортименті товарів, рівні витрат і прибутковості, а також впровадження нових елементів маркетингу. Можливість для підприємства вистояти в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. У науковій літературі поняття конкурентоспроможності трактується досить неоднозначно. В цілому конкурентоспроможність можна охарактеризувати як сукупність характеристик об’єкту, що відрізняють його від об’єктів – аналогів і забезпечують його перевагу над ними. Управління конкурентоспроможністю підприємств – відносно нова сфера для українських підприємств. Становлення ринкової економіки в Україні зумовлює зміни в системі управління підприємствами, адекватні зовнішньому конкурентному середовищу. Конкурентоспроможність підприємства, як об'єкт управління, є сукупністю взаємопов'язаних елементів, спрямованою на забезпечення сильних конкурентних позицій, підтримання наявних і створення нових конкурентних переваг. Проблеми комплексного управління конкурентоспроможністю підприємства недостатньо досліджено як у вітчизняній, так і в закордонній теорії і практиці. Часто питання конкурентоспроможності підприємства на багатьох підприємствах зводять до технічних проблем – конструкторських, технологічних, а такі важливі аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства, як формування стратегії, організація управління конкурентоспроможністю підприємства, соціальні й психологічні його аспекти, враховують мало. Нестача в Україні теоретичних і практичних методів діяльності в умовах сильної конкуренції, досягнення і підтримання рівня конкурентоспроможності підприємства стримує розвиток вітчизняних підприємств і економіки загалом, що і зумовлює актуальність вивчення цієї проблеми. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства – це система забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка складається із сукупності взаємодіючих між собою та з середовищем підсистем у відповідності з їх функціональними особливостями, принципами координації та режимом функціонування. У площині цих зовнішніх реалій проблема підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислових підприємств України набуває нового змісту і вимагає нового аналітичного інструментарію її осмислення та розв’язання. Наслідком трансформаційних процесів в економіці України стало послаблення організаційних основ управління міжнародною конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств, що посилює загрозу їх витіснення зарубіжними конкурентами як на внутрішньому ринку України, так і на закордонних ринках. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання системної організації та посилення стратегічної спрямованості управління міжнародною конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств. Вагомий внесок у дослідження проблеми розвитку управління конкурентоспроможністю підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках, у тому числі міжнародною конкурентоспроможністю українських підприємств, висвітлено у роботах таких вчених як: Дикань В. Л., Жук М. В., Бауліна Т. В., Балабанові Л. В., Холод В. В., Піддубна Л. І., Рубін Ю. Б., Сіваченко І. Ю., Фатхутдинов Р. А.. Окремі питання стратегічного управління розглянуто у працях Соболева Ю. В., Дикань В. Л., Дейнеки О. Г. та Позднякової Л. О., Федулової Л. І. Мета й завдання дослідження. Метою написання дипломної роботи є розробка заходів вдосконалення системи управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії «Рійк Цваан Україна». Мета дипломної роботи визначає основні завдання: ? з’ясувати економічну природу конкуренції та види конкурентоспроможності компанії; ? вивчити сучасну методологію оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства; ? проаналізувати конкурентні стратегії підприємства у глобальному бізнес-середовищі; ? охарактеризувати тенденції розвитку українського ринку насіння; ? дослідити конкурентні позиції компанії XXXX на українському ринку насіння; ? дати оцінку стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності XXXX; ? оцінити конкурентне середовище українського ринку насіння; ? провести аналіз результативності діяльності XXXX на ринку України; ? розробити стратегічні напрямки забезпечення міжнародної конкурентоспроможності XXXX на вітчизняному ринку насіння. Предмет дослідження – система управління міжнародною конкурентоспроможністю. Об’єкт дослідження – конкурентні переваги XXXX на вітчизняному та зовнішньому ринках. Основні методи дослідження, які використовувалися при написанні дипломної роботи: методи аналізу та синтезу, методи порівняння, групування та узагальнення, системний аналіз, моделювання, методи фінансового та економічного аналізу, графічний метод. Теоретична база дослідження: законодавча та нормативна база України, підручники та монографії українських та зарубіжних авторів з теми дослідження, періодичні та спеціальні видання, звітність підприємства. Особистий внесок полягає у розробці напрямків вдосконалення інструментів управління міжнародною конкурентоспроможністю XXXX. Структура і обсяг дипломної роботи. Робота складається із трьох розділів, вступу, висновків та списку використаних джерел. Її текст викладено на 99 сторінках, містить 23 таблиці та 13 рисунків, 8 додатків на 12 сторінках, список використаних джерел із 60 найменувань на 6 сторінках.  

Выводы:На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. У першому розділі було приведено аналіз теоретичних засад управління конкурентоспроможністю компанії. Дослідження управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії XXXX дозволяє зробити наступні висновки. 1. Конкуренція – це – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Конкурентоспроможність виявляється лише в умовах конкуренції і через конкуренцію. У країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об’єктивним розвитком продуктивних сил і які відображають результати політики великих монополій в боротьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку. Конкурентоспроможність є одним з основних понять, яке активно використовується в теорії та практиці економічного аналізу, виступає багатоаспектним поняттям, що в перекладі з латинської мови означає суперництво, боротьбу за досягнення найкращих результатів. Для її характеристики використовується поняття порівняльних витрат (Д. Рікардо), порівняльних переваг (Є. Хекшер, Б. Олін), порівняння конкурентних переваг, чинників управління та продуктивності використання ресурсів (М. Портер), конкурентного статусу фірми (І. Ансофф). 2. Сучасна методологія оцінки міжнародної конкурентоспроможності компанії передбачає визначення конкурентоспроможності для кожного підприємства окремо, проте отримані результати оцінки її рівня, за відсутності порівняння з аналогічними конкурентами, не матимуть необхідної користі для здійснення ефективного управління нею. Тому обрані показники конкурентоспроможності обов’язково мають бути порівняні з аналогічно розрахованими показниками конкурентів. Конкурентоспроможність підприємст¬ва не є чимось раз і назавжди встановленим, оскільки ефективність діяльності підприємства як її критерій може базуватися на впровад¬женні або нових технологій виробництва, або режиму економії, або раціональності ведення фінансових розрахунків тощо, тобто мати різ¬ну, зазвичай, змінну основу. Все це, зокрема, обумовлює наявність різних методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства: матричні методи, на основі параметричного аналізу, метод «профілю», на основі фінансового аналізу, метод, який базується на теорії рівноваги фірми та теорії факторів виробництва, метод еталона (графічний), балів, рейтингової оцінки, різниць, рангів, визначення ринкової частки, математичних розрахунків І. Ансоффа і Т. Сааті, на основі теорії бажаності, якісного аналізу М. Портера тощо. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства є стратегічною метою діяльності підприємства в умовах ринку, для досягнення якої необхідна консолідація всіх підрозділів і ланок його системи управління. Та управління конкурентоспроможністю підприємства не еквівалентне всій діяльності підприємства з досягнення кінцевих цілей, а охоплює функції, що пов'язані з розробленням і реалізацією стратегії конкуренції, стимулюванням до реалізації стратегії. Конкурентоспроможність підприємства у загальній класифікації об'єктів управління відносять до функціональних (на відміну від виробничих і структурних), які потребують розроблення спеціального механізму управління. 3. Було визначено інструментами управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії. Під управлінням конкурентоспроможністю підприємства розуміють аспекти виконання загальних функцій управління, які визначають стратегію і політику у сфері створення й реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі й відповідальність у цій сфері діяльності суб'єкта господарювання, що реалізуються за допомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможністю підприємства, оперативне управління нею, її забезпечення й підвищення в рамках системи конкурентоспроможності підприємства. З позиції менеджменту управління конкурентоспроможністю підприємства є конкретною функцією менеджменту, яка реалізовується шляхом виконання таких послідовних етапів: ? забезпечення реалізації технології менеджменту, що охоплює планування конкурентоспроможності, організування роботи у цій сфері, мотивування задіяних працівників, контролювання досягнення відповідного рівня конкурентоспроможності та реалізацію регулювальних заходів. ? створення методів менеджменту, тобто конкретних способів впливу на керовані об’єкти з метою забезпечення визначених цілей. Йдеться про конкретне проектне, планове, інструктивне, розпорядче, інформаційне оформлення комплексу заходів та дій, що пов’язані із формуванням і забезпеченням належного рівня конкурентоспроможності підприємства. ? ухвалення комплексу управлінських рішень на засадах підготовлених методів менеджменту. ? забезпечення безпосереднього впливу на керовані об’єкти з метою виконання рішень та досягнення визначених цілей. Для виживання та укріплення позицій на ринку будь-яке підприємство повинно забезпечувати власну конкурентоспроможність. Як свідчать виконані дослідження, забезпечення конкурентоспроможності підприємства – це перманентний цілеспрямований процес підтримання наявних та формування нових конкурентних переваг в межах існуючих та потенційних для підприємства конкурентних ринків у динамічних умовах функціонування, котрий повинен з високою ймовірністю гарантувати очікувані результати у цій сфері. У другому розділі був проведений аналіз стану міжнародної конкурентоспроможності компанії XXXX на українському ринку насіння. 4. XXXX – міжнародна компанія, що займається селекцією і насінництвом овочевих культур, зосереджена на розробці високоякісних сортів і гібридів для підприємств, що професійно займаються овочівництвом. Насіння компанії призначені для промислового вирощування в закритому (плівкові й скляні теплиці) і відкритому ґрунті. Сьогодні XXXX – це: світовий лідер на ринку насіння овочів; високоякісний сервіс і технологічна підтримка виробників; великий асортимент насіння овочів (більше 1000 сортів і гібридів); сучасні технології виробництва овочів адаптовані до різних ґрунтово-кліматичних і господарських умов; співробітництво з головними учасниками овочевого ринку (виробники, переробні підприємства, оптова і роздрібна торгівля); навчання й обмін досвідом на міжнародному рівні. 5. Конкурентні переваги XXXX на ринку України: ? колектив у складі 25 висококваліфікованих співробітників, які мають значний авторитет серед професійних виробників овочів, фермерів і торговельних партнерів; ? високоякісне насіння більш ніж 200 гібридів і сортів 20 овочевих культур; ? постійний селекційний процес і адаптація нових гібридів (сортів) до конкретних умов вирощування; ? технологічна підтримка виробників овочів і консультування; ? моніторинг ринку овочів і сучасних вимог до овочевої продукції; ? забезпечення ефективної взаємодії між всіма учасниками овочевого ринку (виробники, що переробляють підприємства, овочеві ринки) – ланковий менеджмент. Компанія входить до складу лідерів ринку насіння овочевих культур, сегмент квіткового насіння. Частка на ринку компанії складає 7%. Компанія використовує стратегію експансії на зовнішніх ринках. Бачимо позитивну динаміку до зростання майже всіх показників фінансово-господарської діяльності підприємства в 2012 році порівняно із 2011 роком. Зокрема виручка від реалізації скоротилась на 23% в 2012 році порівняно із 2011 роком. Чистий прибуток зріс на 62% в 2012 році та склав 100,35 тис. грн. Позитивним є підвищення показників рентабельності. 6. Система управління конкурентоспроможністю XXXX на українському ринку насіння представлена таким відділами: • відділ виробництва відповідає за забезпечення достатньої кількості насіння нових сортів та гібридів, розроблених командою досліджень і розробок, і за доступність цієї продукції для клієнтів у всьому світі. Команди експертів, озброєних сучасними знаннями в області планування, виробництва і технологій обробки, контролю якості і логістики, гарантує, що клієнти XXXX можуть завжди очікувати, що отримають найкращу з існуючої продукції. • відділ маркетингу. Важливе місце в управлінні конкурентоспроможністю товару на підприємстві XXXX відведене відділу маркетингу. 7. Важливу роль в системі управління конкурентоспроможністю підприємства відіграє стратегія маркетингу та продажів компанії. Опишемо стратегію маркетингу і продажів компанії XXXX: • XXXX займається селекцією, виробництвом і продажем насіння овочів для професійного вирощування в усьому світі. XXXX постійно докладає зусиль до того, щоб задовольнити побажання своїх замовників і інших зацікавлених сторін. • XXXX дотримує встановлені законодавством вимоги до стандартів маркетингу і продажів насіння овочевих культур. • XXXX бере на себе відповідальність за якість насіння і безупинно проводить велику програму перевірки якості на полях і в лабораторіях. Аудит системи якості XXXX здійснюється офіційною інспекцією насіння овочів і декоративних рослин Нідерландів Naktuіnbouw. • З метою забезпечення найвищого рівня якості продукції і послуг компанія XXXX працює у відповідності зі стандартами системи управління якістю і постійно оптимізує якість всіх функцій і процесів від селекції до продажів. Дана система за структурою і основними характеристиками порівнянна з відомими міжнародними системами якості в даній сфері й регулярно контролюється за допомогою внутрішніх ресурсів. Організація управління процесом конкурентоспроможності продукції «Рійк Цваан» включає такі основні правила: • ПРАВИЛО: «Слід ділитися прибутками з співробітниками і поводитися з ними, як з партнерами. У відповідь і вони стануть ставитися до компанії точно так само, і разом досягнуть високих результатів діяльності». • ПРАВИЛО: «Необхідно стимулювати працівників. Варто впроваджувати нові і більш цікаві методи стимулювання співробітників і підтримки змагального духу в колективі». • ПРАВИЛО: «Варто ділитися будь-якою доступною інформацією зі своїми співробітниками. Чим більше вони знають, тим більше розуміють. Чим більше вони розуміють, тим більше будуть зацікавлені». • ПРАВИЛО: «Слід високо цінити співробітників. Високими заробітками і знижками на акції купується один вид лояльності, при цьому варто заохочувати їх також і нематеріальними засобами». • ПРАВИЛО: «Необхідно відзначати успіхи компанії». • ПРАВИЛО: «Рекомендується впроваджувати всі рекомендації співробітників, для розуміння духу команди». • ПРАВИЛО: «Варто опереджати очікування конкурентів, вносити зміни в асортимент, цінову політику тощо». • ПРАВИЛО: «Необхідно слідкувати за своїми витратами більше, ніж за своїми конкурентами. Саме в цій сфері можна завжди вигідно відрізнитися від них». Третій розділ присвячено розробці напрямів вдосконалення інструментів управління міжнародною конкурентоспроможністю XXXX. 8. XXXX має необхідну продукцію у привабливих галузях, що приносять прибуток, баланс у видах продукції, що розвиваються та згасають є присутнім, головний напрямок XXXX – виробництво насіння, достатньо прибутковий і є перспективним (адже в майбутньому перейде в стадію «дійної корови»), завдяки своїм розмірам та збалансованості продукції XXXX її портфель в змозі згладити сезонні і інші коливання бізнесу. З метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності компанії XXXX шляхом вдосконалення її управлінських інструментів (механізмів) міжнародної запропоновано до реалізації проект відкриття представництва компанії в Білорусі (м. Мінськ). 9. Можна сформувати 2 основні стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства XXXX, з яких потрібно буде обрати ту, яка є пріоритетною для розвитку і яка забезпечить більшу ефективність системи управління: 1. Альтернатива перша – посилення контролю над постачаннями вихідної сировини для виробництва за рахунок придбання у власність XXXX підприємства, яке виробляє необхідну продукцію. 2. Альтернатива друга – створення спільного підприємства в м. Мінськ для організації експортного збуту продукції XXXX на ринок Білорусі. Основну частину експортного збуту продукції спільного підприємства XXXX планується здійснювати через мережу власних дистриб’юторів представництва в м. Мінськ, далі за обсягами продаж йтимуть незалежні оптові компанії; значно менші обсяги збуту забезпечуватиме фірмова торгівля через магазини, які належатимуть представництву в м. Мінськ та пряма робота з найбільш крупними супермаркетами на ринках країн СНД (в основному будівельним, де є відділ «Все для саду та городу»). Аналізуючи структуру внесків компаній-засновників у створення СП, ми можемо відзначити, що 62,9% статутного фонду спільного підприємства створено за рахунок основних засобів, 29,7% – за рахунок грошових коштів і 7,4% статутного фонду – за рахунок внеску товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, проект перспективний, про що свідчать розраховані показники.  

Литература:1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб. : Питер Ком, 2000. – 416 с. 2. Аналоги Фархад. Стратегический менеджмент малых и средних предприятий / Аналоги Фархад. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 400 с. 3. Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізми реалізації : монографія / Л. Л. Антонюк. – К. : КНЕУ, 2004. – 275 с. 4. Афанасьєв М. В. Стратегія підприємства : навч.-метод. посібник / М. В. Афанасьєв, Г. О. Селезньова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с. 5. Бабак А. В. Конкурентоспроможність національної економіки / А. В. Бабак та ін. ; ред. Б. Є. Кваснюк. – К. : Фенікс, 2005. – 495 с. 6. Бондар Н. М. Економіка підприємства : навч. посіб. / Н. М. Бондар. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 400 с. 7. Бондаренко С. М. Моделювання стратегії конкуренції промислового підприємства / С. М. Бондаренко // Стратегія економічного розвитку України : наук. зб. / Ред. О. П. Степанов. – К. : АСК, 2002. – Вип. 7. – С. 404–408. 8. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / К. Боумэн ; пер. с англ. под. ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с. 9. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : навч. посібник / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 384 с. 10. Завьялов П. Конкуренция – неотъемлемое свойство развитого рынка // Маркетинг – инструмент конкуренции / П. Завьялов // Маркетинг. – Спец. вып. №15. – М. : Центр маркетинговых исследований и менеджмента, 2002. – 128 с. 11. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика : навчально-мето-дичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / В. Я. Кардаш. – К. : КНЕУ, 2000. – 124 с. 12. Клименко С. М. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / С. М. Клименко та ін.. – К. : КНЕУ, 2006. – 527 с. 13. Кобиляцький Л. С. Управління конкурентоспроможністю : навч. посібник / Л. С. Кобиляцький. – К. : Зовнішня торгівля, 2003. – 304 с. 14. Козак Ю. Г. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / Ю. Г. Козак. – 2-ге вид. – К. : Центр учбової літератури, 2006. – 446 с. 15. Кузьмін О. Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : підруч. для студ. вищих навч. закл. / О. Є. Кузьмін, Н. І. Горбаль. – Л. : Компакт-ЛВ, 2005. – 302 с. 16. Куликов Г. В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности : монография / Г. В. Куликов. – М. : ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 247 с. 17. Лозинська М. Алгоритм формування конкурентної стратегії підприємства / М. Лозинська // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – Вип. 7.13. – С. 193–196. 18. Макконелл К. Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика : В 2 т. / К. Р. Маккдонелл , С. Л. Брю ; пер. с англ., 11 изд. – Т. 1. – М. : Республика, 1995. – 400 с. 19. Малаева Т. Оценка конкурентоспособности фирм. Методический подход / Т. Малаева // Бизнес Информ. – 2005. – №17-18. – С. 115–118. 20. Методичні вказівки з вивчення дисципліни «Управління конкурентоспроможністю» / Укл. : Т. В. Омельяненко. У збірнику «Магістерські програми. Менеджмент організацій: Програма «Менеджмент корпорацій (АТ)». 2001/02 навч. рік. Ч. ІІ / Колектив авт. під кер. З. Є. Шершньової. – К. : КНЕУ, 2001. – 376 с. 21. Михайлов О. В. Основы мировой конкурентоспособности : монография / О. В. Михайлов. – М. : Познавательная книга плюс, 2006. – 592 с. 22. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку : монографія / А. П. Наливайко. – К. : КНЕУ, 2001. – 227 с. 23. Омельяненко Т. В. Конкуренція та кооперація – базові моделі поведінки сучасної фірми в глобальному ринковому просторі / Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабась // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : Збірник тез доповідей ІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 24-25лютого 2005 р. Ч. 1. – Тернопіль : Економічна думка, 2005. – С. 112–114. 24. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Т. В. Омельяненко, Н. В. Задорожна. – К. : КНЕУ, 2003. – 236 с. 25. Піддубний І. О. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / І. О. Піддубний, А. І. Піддубна. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 270 с. 26. Портер М. Международная конкуренція / М. Портер. – М. : Международные отношения, – 2003. – 896 с. 27. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М. Портер ; пер. з англ. – К. : Основи, 2000. – 390 с. 28. Парсяк В. Н. Планування конкурентоспроможності малого підприємства / В. Н. Парсяк, І. Л. Дибач // Економіка: проблеми теорії та практики : Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. – Вип. 206. – В 4 т. – Том 1. – 302 с. 29. Песоцкая Е. В. Маркетинг услуг / Е. В. Песоцкая. – СПб. : «Питер», 2000. – 368 с. 30. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. – М. : Международные отношения, 1993. – 896 с. 31. П’ятницька Г. Нові підходи до формування стратегії підприємства в умовах конкуренції / Г. П’ятницька // Економіка. – 2004. – №11. – С. 136–140. 32. Рыбинцева В. А. Маркетинг вина и винограда / В. А. Рыбинцева. – К. : ИАЭ, 2000. – 347 с. 33. Селіверстова Л. С. Шляхи формування ефективної стратегії підприємства / Л. С. Селіверстова // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7. – С. 133–136. 34. Сіваченко І. Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / І. Ю. Сіваченко. – Київ : ЦУЛ, 2003. – 186 с. 35. Смолін І. В. Стратегічне планування розвитку організації / І. В. Смолін. – К. : КНТЕУ, 2004. – 344 с. 36. Смоленюк П. С. Конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників в умовах євроінтеграції економіки України / П. С. Смоленюк // Наука й економіка. – 2011. – № 4 (24). – С. 55–63. 37. Тян Р. Б. Управління проектами : підручник для вузів / Р. Б. Тян, Б. І. Холод, В. А. Ткаченко. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с. 38. Трачук В. В. Логістика як фактор міжнародної конкурентоспроможності / В. В. Трачук // Вісник економіки. – 2002. – Вип. 57. – С. 220–221. 39. Ушаков Г. Г. Оптимізація ресурсів стратегічного менеджменту / Г. Г. Ушаков // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. – 2005. – № 3. – С. 64–68. 40. Ушаков Г. Г. Разработка мультиатрибутивной модели для контроля уровня конкурентоспособности продукции предприятия / Г. Г. Ушаков // Економіст. – 2001. – № 6. – С. 74–77. 41. Ушаков Г. Г. Синергетичний підхід до управління конкурентоспроможністю / Г. Г. Ушаков // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2008. – Вип. 239. – С. 781–787. 42. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку : У 2 т. / Д. Г. Лук’яненко (заг. ред.), А. М. Поручник (заг. ред.) ; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2006. – 592 с. 43. Фатхудинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхудинов. – М. : ИНФРА – М. – 2000. – 312 с. 44. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент : учеб. пособие / Р. А. Фатхудинов. – М. : ЗАО «Бизнес-школа» Интел- Синтез, 2004. – 304 с. 45. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхутдинов. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 351 с. 46. Хрущ Н. А. Стратегії компанії: механізм формування й адаптації в сучасному інвестиційному середовищі / Н. А. Хрущ // Фінанси України. – 2008. – №8. – С. 45–48. 47. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник / З. Є. Шершньова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с. 48. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг : навч. посіб. / Т. М. Циганкова. – К. : КНЕУ, 2008. – 120 с. 49. Щербак В. Г. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки / В. Г. Щербак, А. П. Лозенко // Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 14. 50. Хайек Ф. А. Познание, конкуренция и свобода / Ф. А. Хайек. – СПб. : Пневма, 1999. – 212 с. 51. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер ; пер. с нем. ; Общ. ред. А. Г. Милитковского. – М. : Прогресс, 1982. – 455 с. 52. Шостак Л. Маркетинг як інструмент експансії національного господарства у світовому економічному просторі / Л. Шостак // Економіка України. – 2007. – №2. – С. 74–84. 53. Шкардун В. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии / В. Шкардун, Т. Ахтямов // Маркетинг. – 2001. – №3. – С. 79–83. 54. Kotier P., Marketing Management, sixth ed., Prentice. – Hall, Englewood Cliffs, New Jersey, 1988. – P. 234 55. Особенности урожая 2012/2013 м.р. Украинский рынок семян подсолнечника Электронный ресурс. – Режим доступа : http://www.apk-inform.com/ru/exclusive/topic/1011107#.UU1qkVXQlaR 56. Огляд ринку насіння і засобів захисту рослин України за перше півріччя 2012 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://svitagro.com/oglyad-rinku-nasinnya-i-zzr-ukrayini-za-pershe-pivrichchya-2012-roku 57. Рынок семян овощных культур Украины Электронный ресурс. – Режим доступу : http://www.fruit-inform.com/ru/analytics/23774#.UU1qe1XQlaQ 58. Імпорт насіння до України досяг 70% від загальної кількості посівного матеріалу – експерт Електронний ресурс. – Режим доступу : http://economics.unian.net/rus/news/155626-import-semyan-v-ukrainu-dostig-70-ot-obschego-kolichestva-posevnogo-materiala-ekspert.html 59. Офіційний сайт компанії XXXX Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www. 60. Офіційний сайт компанії ХХХХ Електронний ресурс. – Режим доступу : http:/