Вплив генетичних факторів і факторів зовнішнього середовища на показники рухової активності. Дослідження дивної рухової поведінки

Содержание:Вступ 3 1. Успадкування генетичних ознак та їх вплив на рухову активність 4 2. Зовнішні умови середовища та їх вплив на рухову активність 8 3. Причини виникнення дивної рухової поведінки 10 Висновки 13 Список використаних джерел 14  

Вступление:Набуті у продовж життя навички і властивості не успадковуються, наукою не виявлено також особливих генів обдарованості, однак кожна дитина має величезний арсенал задатків. Варто пам’ятати, що успадковуються не лише зовнішні ознаки та біохімічні особливості організму (обмін речовин, групи крові), але й окремі хвороби чи схильність до них. Тому кожній людині необхідно мати загальні уявлення про спадковість, знати свій родовід (стан здоров’я родичів, їхні зовнішні особливості і таланти, тривалість життя тощо), мати уявлення про вплив шкідливих факторів на формування поведінки. Всі ці відомості можуть бути використані для ранньої діагностики і лікування спадкових хвороб, профілактики вроджених вад розвитку 6. За сучасними дослідженнями, хромосоми ядерної речовини представляють гігантські полімерні молекули, які складаються з ниток нуклеїнових кислот і невеликої кількості білка. Кожна пара хромосом має певний набір генів, які контролюють прояв тієї або іншої ознаки. У певні періоди розвитку людини органи та фізіологічні системи зазнають структурно-функціональної перебудови, відбувається заміна тканинних елементів, білків, ферментів. Генетична програма забезпечує весь життєвий цикл індивідуального розвитку, включаючи послідовність генів, які контролюють зміну періодів розвитку у відповідних умовах життя людини. Завдяки зовнішнім впливам середовища змінюється генна та нейроендокринна регуляція кожного періоду людини, що пов’язано також з фізичним розвитком, віковими та фізіологічними й поведінковими реакціями 1. Відтак, робота присвячена теоретичному вивченню впливу генетичних факторів та факторів зовнішнього середовища на рухову активність людини.  

Выводы:Спираючись на подані факти, можна зробити висновок, що володіння інформацією про наявність спадкових захворювань у батьків допоможе передбачати потенційні труднощі у розвитку рухової активності дитини й можливо допоможе їх уникнути. Хоча генетичні відхилення і успадковуються, вони мають не менш значний вплив, ніж зовнішні фактори. Так, на розвиток рухової активності впливає зовнішнє середовище, в якому знаходиться людина – рівень освіти, соціальне оточення. Різні рухові поведінкові прояви виникають внаслідок негативного впливу навколишнього середовища. Слід також зауважити, що генетичні аналізи для виявлення зміни показників рухової та поведінкової активності є справою майбутнього. З точки зору суспільного сприйняття проблеми, основні чинники, які впливають на формування рухової активності та дивної рухової поведінки приховані, як це не дивно, у вихованні та нормальних соціальних умовах існування.  

Литература:1. Алфимова М. В. Влияние генетической наследственности на поведение ребёнка, изменение влияния с возрастом, влияние наследственности на поведение / М. В. Алфимова. – М., 2006. – 203 с. 2. Амонашвили Ш. А. Единство цели / Ш. А. Амонашвили. – М. : Просвещение, 2007. – 208с. 3. Амосов М. М. Фізична активність і серце / М. М. Амосов, Я. А. Бендет. – Київ : Здоров’я, 1989. – 216 с. 4. Бальсевич В. К. Фізична культура всіх і кожному за / В. К. Бальсевич. – М. : ФиС, 1988. – 208 с. 5. Баршай В. Н. Физическое развитие / В. Н. Баршай, А. И. Бобкин. – Ростов на Дону, 2007. – 78 с. 6. Белов В. П. Патологическое развитие ребенка / В. П. Белов. – М., 2005. – 143 с. 7. Бондаревский Є. Рух – це життя / Є. Бондаревский, М. Гриненко // Спорт – життя Росії. – 1983. – № 4. – С. 24–25. 8. Волков Л.В. Физические способности детей / Л . В. Волков. – Киев : Здоровье, 2004. – 24 с. 9. Іващенко Л. Прогнозування величин навантажень в оздоровчому тренуванні в осіб різного віку і рівні фізичної підготовленості / Л. Іващенко // Теорія і практика фіз. культури. – 1984. – № 10. – С. 36–38. 10. Коломинский Я. Л. Психическое развитие детей в норме и патологи / Я. Л. Коломинський, Е. А. Панько, С. А. Игумнов. – СПб. : Питер, 2006. – 480 с. 11. Мотылянская Р. Е. Двигательная активность – важное условие / Р. Е. Мотылянская, Э. Я. Каплан, В. К. Велитченко // Теория и практика физ. культуры, 1990. – № 1. – С. 14–22. 12. Симонов П. В. Созидающий мозг: нейробиологические основи творчества / П. В. Симонов. – М. : Наука, 1993. – 108 с. 13. Судаков К. В. Субъективная грань жизнедеятельности: эволюционные предпосылки и информационная сущность / К. В. Судаков // Совещ. по филос. пробл. совр. мед. – М., 1998. – С. 5–32. 14. Сухарев О. Г. Двигательная активность и здоровье подрастающего поколения / О. Г. Сухарев. – М., 1976. – 72 с.