Кримінальна відповідальність за державну зраду

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНА ЗРАДА В СИСТЕМІ ЗЛОЧИНІВ 5 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 111 КК УКРАЇНИ 10 2.1. Об’єкт злочину «державна зрада» 10 2.2. Особливості діянь, що складають об’єктивну сторону державної зради 17 2.3. Суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину 22 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ 24 3.1. Відмежування від суміжних складів злочинів 24 3.2. Звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду 26 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Конституцією України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної й інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ч. 1 ст. 17). Таким чином, законодавець конституційними приписами відніс державну зраду до одного з найнебезпечніших суспільно небезпечних діянь проти основ національної безпеки України. Дослідженням кримінальної відповідальності та звільненням від кримінальної відповідальності за державну зраду займалися такі науковці в галузі кримінального права, як: Г. З. Анашкін, Г. В. Андрусів, О. Ф. Бантишев, Ю. В. Баулін, В. М. Боровенко, В. А. Владіміров, С. В. Дьяков, М. П. Карпушин, В. І. Рябчук, М. І. Хавронюк, В. М. Шамара та ін. Наукові розробки названих вчених здебільшого стосуються розгляду складів злочинів проти основ національної безпеки та окремих кваліфікацій деяких суспільно небезпечних діянь проти основ національної безпеки України, практики їх кримінально-правової протидії. Слід відмітити, що особливо сьогодні, коли в Україні постійно змінюються обличчя політичних діячів, а в населення не має довіри до влади, а рівень злочинності зростає, дана тема є досить актуальною. Метою роботи є визначення місця державної зради в системі злочинів та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Відповідно до поставленої мети було визначено ряд завдань роботи: 1. Охарактеризувати державну зраду як злочин проти національної безпеки. 2. Дослідити особливості складу злочину, передбаченого ст. 111 КК України. 3. Визначити особливості кваліфікації діяння як державної зради. Об’єктом дослідження виступає система кримінально-правової охорони національної безпеки Української держави. Предметом – чинне законодавство України та доктринальні роботи з аналізованої проблематики.  

Выводы:Нині чинний KK України 2001 року, передбачає розділ І Особливої частини КК України «Злочини проти основ національної безпеки України». Цей розділ містить такі склади злочинів: 1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК); 2) посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110 КК); 3) державна зрада (ст. 111 КК); 4) посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК ); 5) диверсія (ст. 113 КК); 6) шпигунство (ст. 114 КК). Підрив суверенітету, незалежності, демократії в Україні, дії, спрямовані проти України як соціальної й правової держави, можуть завдати значної шкоди конституційному ладу та іншим складовим національної безпеки, віддалятимуть нашу державу від досягнення сучасних ідеалів держави й суспільства, а тому посягання на ці блага є найбільш небезпечними як для самої держави, так і для суспільства й кожного його члена. Злочини проти основ національної безпеки України посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка, відповідно до Закону «Про основи національної безпеки України», визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства. Державна зрада є діянням, умисно вчиненим громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.  

Литература:  1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131 (зі змінами та доповненнями). 2. Бантишев О. Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (проблеми кваліфікації) : монографія / О. Ф. Бантишев, О. В.Шамара. – 2-е вид., перераб. та доп. – К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2010. – 168 с. 3. Гончаренко О. М. Методологічні засади розробки нової редакції Концепції національної безпеки України / О. М. Гончаренко, Е. М. Лисицин // Національна безпека. – 2001. – Вип. 4. – С. 6–7. 4. Гуменюк В. Територіальна оборона: резерв обороноздатності країни Текст / В. Гуменюк, Ф. Саганюк // Військо України. – 2011. – № 6. – С. 5–6. 5. Діордіца І. Кримінально-правове розуміння національної безпеки України за Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року / І. Діордіца // Підприємництво, господарство і право. – К. : Ін Юре. – 2006. Вип. 9. – С. 121–124. 6. Діордіца І. Поняття злочину проти основ національної безпеки України / І. Діордіца // Підприємництво, господарство і право. – К. : Ін Юре. – 2006. – Вип. 8. – С. 145–147. 7. Качинський А. Б. Екологічна політика й екологічна безпека України / А.Б. Качинський // Екологічний вісник. – 2006. – № 1 – С. 13–16. 8. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива : курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, 2001. – 544 с. 9. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник для студ. вищ. навч. зал. освіти / за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком інтер ; Х. : Право, 2002. – 416 с. 10. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / відповід. ред. д.ю.н., проф. Є. Л. Стрєльцов – 4-те вид., прероб. і допов. –Харків : Одіссей, 2009. – 496 с. 11. Лантінов Я. О. Щодо визначення національної безпеки України як об’єкта кримінально-правової охорони / Я. О. Лантінов // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 570–574 12. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : монографія / В. А. Ліпкан. – К. : Текст, 2003. – 600 с. 13. Луценко Ю. В. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду / Ю. В. Луценко // Держава і право – 2012. – Вип. 56 – С. 429–434. 14. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. – 4-те вид., переробл. та доповн.. – К. : А.С.К., 2002. – 936 с. 15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 4-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Атіка, 2005. – 1184 с. 16. Новицький Г. В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України : монографія / Г. В. Новицький. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 496 с. 17. Пасічко В. Обороноздатність держави: теоретичні основи системного дослідження / В. Пасічко // Політичний менеджмент. – 2008.– № 2 (29). – С. 135–143. 18. Петрів І. М. Складові елементи поняття національної безпеки / І. М. Петрів // Часопис Київського університету права. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – Вип. 2. – С. 78–82. 19. Пилипчук В. Г. Формування теоретико-правових основ забезпечення державної безпеки України (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : монографія / В. Г. Пилипчик. – К. : НКЦ СБ України, 2008. – 256 с. 20. Спектор Ю. Державна зрада як вона є / Ю. Спектор // Народний депутат. – 2008. – № 46. – С. 18–21. 21. Чуйко З. Д. Питання конституційних засад національної безпеки в Україні / З. Д. Чуйко // Вісник Акад. правових наук України. – 2008. – № 3 (54). – С. 137–139.